За чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США.
Такі дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднив Світовий банк, передає Укрінформ із посиланням на реліз, який є в розпорядженні редакції.
«Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – йдеться в RDNA5, оприлюдненій сьогодні урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй.
Згідно з RDNA5, пряма завдана шкода Україні у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року сягнула понад 195 млрд дол. Порівняно з RDNA4, зробленою у лютому 2025 року, сума збитків зросла на 19 млрд дол. Найбільш постраждалими є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі зосереджуються у прифронтових областях та мегаполісах.
В енергетичному секторі з моменту RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включно з об’єктами генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системами централізованого теплопостачання.
У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24%, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року.
Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 3 млн домогосподарств.
Як наголосила керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде, Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки.
Водночас оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність з екологічними і цифровими стандартами ЄС.
Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення.
Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 млрд дол.), в енергетиці (майже 91 млрд дол.), житловому сектору (майже 90 млрд дол.), торгівлі і промисловості (понад 63 млрд дол.) та сільському господарстві (понад 55 млрд дол.). Ще майже 28 млрд дол. потрібно на роботи з розмінування та розчищення залишків руйнувань.
Як зазначають в уряді, за підтримки партнерів реалізуються значні заходи з відновлення та відбудови на 2026 рік, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 млрд дол.
Із лютого 2022 року вже було задоволено потреби на щонайменше 20 млрд дол. шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах.
Як повідомила Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, Кабінет міністрів разом зі Світовим Банком розробляє модель Економіки майбутнього з поетапним планом, джерелами та реформами, необхідними для побудови успішної економіки та для синхронізації дій уряду і всіх партнерів.
За її словами, це довгострокове моделювання розвитку країни на наступні роки, яка включає необхідні кроки, джерела та реформи, потрібні для побудови успішної економіки, для синхронізації дій уряду та всіх партнерів.
Свириденко зазначила, що звіт RDNA5 також визначає можливі джерела для відновлення та оцінює, що приблизно 40% може надійти від приватного сектору.
“Відбудова України є спільною відповідальністю демократичного світу.
Наше завдання – не лише відбудувати зруйноване, а створити більш стійку економіку і забезпечити довгострокову спроможність держави”, – акцентувала Свириденко.
Як повідомлялося, за минулою оцінкою RDNA4, пошкодженими або зруйнованими визнано більш як 236 тис. будинків, або 13% житлового фонду. Але відтоді ворог завдав нових ударів по житлових кварталах, енергетичних об’єктах, логістиці, соціальній інфраструктурі.
Під найінтенсивнішими ударами перебувають прифронтові регіони: на них припадають близько 82% усієї задокументованої шкоди. За 2025 рік кількість пошкоджених і знищених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 70%.
[type] => post [excerpt] => За чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1772656740 [modified] => 1772655897 ) [title] => У найближчі десять років Україна потребуватиме $588 мільярдів на відновлення – Світовий банк [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68811&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68781 [uk] => 68811 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 68782 [image] => Array ( [id] => 68782 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna.jpg [original_lng] => 150193 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/ukrajna.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 534 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 68782 [_edit_lock] => 1772648751:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 781953755000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 9 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Спецтема [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 35601 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення України ) ) [1] => Array ( [id] => 67496 [content] =>
Президент Володимир Зеленський заявив журналістам, що українська делегація говорила зі США, що заморожені на території Штатів російські активи [близько 5 млрд доларів] мають бути використані саме на відновлення України.
“Ми говорили американцям і про ці 5 мільярдів неодноразово, що ми розраховуємо, щоб їх використовували для відновлення саме України, бо постраждала Україна. А виглядає трішки дивно: Росія — сторона-агресор, і вона просить десь гроші заморожені, нехай навіть, але вони заморожені через їхню агресію, і вони хочуть їх використовувати для відновлення своєї частини. Ну, тобто вони почали СВО, як вони це називають, хоча це війна, вони все це розпочали. Виглядає, чесно кажучи, нонсенс, дивно виглядає”, — сказав Зеленський журналістам.
Як відомо, раніше Путін заявив, що хоче, щоб заморожені у США росактиви були використані, зокрема, на відновлення Курщини.
[type] => post [excerpt] => Президент Володимир Зеленський заявив журналістам, що українська делегація говорила зі США, що заморожені на території Штатів російські активи [близько 5 млрд доларів] мають бути використані саме на відновлення України. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1769177220 [modified] => 1769173918 ) [title] => Зеленський: ми говорили зі США, що заморожені росактиви мають бути використані саме на відновлення України [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=67496&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 67494 [uk] => 67496 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 58421 [image] => Array ( [id] => 58421 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa.webp [original_lng] => 41680 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa-300x189.webp [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa.webp [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa.webp [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa.webp [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa.webp [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/orosz-vagyon-zarolasa.webp [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 803 [_thumbnail_id] => 58421 [_edit_lock] => 1769166718:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 651494393001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 45 [2] => 51 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Думки [2] => Новини [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 35601 [1] => 366779 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення України [1] => росактиви ) ) [2] => Array ( [id] => 67003 [content] =>
Фінансові потреби України для відновлення та економічного розвитку на наступне десятиліття оцінюються у близько 800 мільярдів доларів США.
Як повідомляє РБК-Україна, про це прем’єр-міністр Юлія Свириденко розповіла відкриваючи економічний блок переговорів з європейськими партнерами у Києві.
За її словами, протягом останніх тижнів українська команда активно обговорювала зі Сполученими Штатами подальші кроки в умовах воєнної економіки та перехід до довгострокового добробуту й безпеки.
“Ми маємо, багато установ зробили системну роботу в рамках платформи донорів, зокрема Світовий банк, щодо оцінки потреби реконструкції та відновлення. Тут вже були залучені ключові установи, які підтверджують надійність їхнього підходу, зокрема, Всесвітній банк, BlackRock, також Казначейство США”, – зазначила вона.
За результатами співпраці було розроблено рамки українського добробуту, в яких чітко визначені потреби, передумови, механізми та напрями інвестицій на найближчі десять років.
“З погляду сьогоднішнього, фінансові потреби для української сторони величезні. Вони становлять 800 мільярдів доларів, це передбачає макрофінансову стабільність, компенсацію за втрати, потреби реконструкції, відбудови та фінансування для економічного зростання. Це не вміщає фінанси на оборону”, – розповіла вона.
Прем’єр-міністер наголосила, що ефективні гарантії безпеки можуть з часом зменшити фінансові потреби, адже безпека є базовою передумовою економічного відновлення. Окремо вона підкреслила, що макрофінансова стабільність є ключовою умовою для залучення інвестицій та підвищення інвестиційної привабливості України.
Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні спрямував понад 22 млрд грн фінансового ресурсу, який надали партнери, на потреби відновлення.
Про це у Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Сьогодні на позачерговому засіданні уряд спрямовує понад 22 млрд грн фінансового ресурсу, який надали партнери, на потреби відновлення», – поінформував він.
За словами Шмигаля, майже 18,5 млрд грн від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) передали на потреби медицини, освіти, сільського господарства, на гуманітарне розмінування та для відновлення комунального господарства наших міст.
Також близько 1,4 млрд грн від JICA виділено на відбудову енергетики, на тренування та навчання саперів, які звільняють нашу землю від російського мінного сміття.
Водночас майже 2,2 млрд грн бюджетної підтримки Європейського Союзу розподілено на відбудову та модернізацію портової інфраструктури.
«Вдячні друзям та партнерам за солідарність. Реконструкція України буде великим глобальним проєктом, успіх якого визначить майбутнє Європи та світу. Відновлюємо Україну тут і зараз за пріоритетними напрямками, там де цього найбільше потребують люди», – додав Шмигаль.
Польща планує модернізувати інфраструктуру логістичного вузла „Славкув”. Це збільшить перевальну потужність для обслуговування вантажопотоків в українському напрямку та стане „золотою угодою” для Варшави.
Про це заявив премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск, повідомляє Polskie Radio.
„Я скажу без перебільшення, що тут, у Славкуві в Сілезії, у нас буде найбільший логістичний центр такого типу в Європі. Йдеться не лише про побиття рекордів (…) це також буде „золота угода” для Польщі”, – заявив Туск.
За його словами, Польща хоче допомогти Україні у відновленні й також заробити на цьому.
„Нічого поганого в тому, щоб так сказати: ми хочемо заробити великі гроші для Польщі на відновленні України. Ми хочемо допомогти, але ми також хочемо на цьому заробити, і для цього потрібен цей спеціальний хаб. (…) Не повинно бути так, як було раніше, коли всі були залучені, включно з Польщею, – я говорю про війну в Іраку, – а потім найбільші заробляли на відбудові, а Польща залишилася ні з чим”, – пояснив він.
Окрім цього Туск вважає, що євротермінал „Славкув”, який знаходиться на південному заході Польщі, після закінчення війни рф проти України стане перевантажувальним центром для товарів з Азії й Китаю.
„Це великий логістичний проект, найбільший сухий порт… Ми вступаємо у другий етап інвестицій у розширення цього євротерміналу. У нас є ще кілька таких етапів – третій, четвертий і п’ятий. Весь цей проєкт оцінюється в понад мільярд євро”, – додав президент Агентства промислового розвитку Войцех Балчун.
Україна і Франція затвердили 19 проєктів з відновлення української критичної інфраструктури в межах угоди на 200 млн євро.
Про це повідомило у п’ятницю Міністерство економіки України, пише „Європейська правда”.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час візиту до Парижа обговорила із французькими урядовцями та підприємцями проєкти з відновлення України в межах угоди на 200 млн євро, яка була укладена у жовтні 2024 року.
У рамках угоди з Францією буде реалізовано загалом 19 проєктів у сфері охорони здоровʼя, енергетики, інфраструктури, гуманітарного розмінування та інших напрямків. Всі проєкти мають бути втілені в життя у період від 5 до 16 місяців.
Із 200 млн євро 60 млн підуть на підтримку енергетики, розповіла Свириденко.
За словами міністерки, ця угода значно посилить енергетичний потенціал міст, які потребують допомоги. Серед них – Харків, Кривий Ріг, Запоріжжя та інші регіони.
Фінансування дозволить модернізувати застарілу інфраструктуру, впровадити цифрові рішення, відновити пошкоджені об’єкти, диверсифікувати джерела енергії та перейти до зеленої енергетики.
Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні оголосила про проведення „Конференції з відновлення України”. Вона відбудеться в Римі 10-11 липня 2025 року.
Про це повідомляє Rai News.
„Прагнути до майбутнього миру і процвітання означає також прагнути до відновлення, і я рада оголосити, що конференція пройде в Римі: це подія, про яку ми дуже дбаємо і над якою працювали протягом певного часу”, – наголосила Мелоні після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Вона також додала, що Україна не залишиться сама у своїх зусиллях із відновлення.
„Ми будемо поруч із нею стільки, скільки буде потрібно”, – наголосила вона.
У березні 2023 року Світовий банк оцінив потреби України у відновленні після російського вторгнення у 411 мільярдів доларів. Це вище порівняно з попередньою оцінкою 349 мільярдів доларів, представленою у вересні 2022 року.
При цьому прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що ця сума не враховує даних про втрати на тимчасово окупованих територіях.
За попередніми оцінками, внаслідок бойових дій Російської Федерації, в Україні зруйновано або пошкоджено понад 50% житлового фонду, а деякі з населених пунктів майже не мають вцілілих будівель. Тому рішення про їх відновлення будуть прийматися з огляду на величезну кількість факторів. Серед можливих прикладів – готовність згодом повернутися хоча б 50% населення.
Про це заявила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.
Вона розповіла, що згідно з оцінками Київської школи економіки, з початку повномасштабного російського військового вторгнення загальна сума прямих збитків перевищила 157 млрд дол. Серед всіх українських регіонів, у ТОП-5 за рівнем збитків входять Донеччина, де загальна сума збитків становить 37,3 млрд доларів, Харківщина – 30,2 млрд доларів, Луганщина – 17,1 млрд доларів, Запорізька область – 14,7 млрд доларів, Херсонщина – 12,2 млрд доларів.
Найбільша частка у загальному обсязі прямих збитків у цих та інших регіонах України завдана житловим будівлям – майже 59 млрд доларів, та інфраструктурі – майже 40 млрд доларів.
„Тільки на початок 2024 року, через бойові дії пошкоджено чи зруйновано 50% житлового фонду у значній кількості населених пунктів. Найбільші руйнування житла у таких містах як Маріуполь, Харків, Чернігів, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Бахмут, Мар’їнка, Лисичанськ, Попасна, Ізюм та Волноваха. Деякі з них зруйновано вщент. Наприклад, у Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, такі міста як Бахмут і Мар’їнка майже не мають непошкоджених будівель”, – розповіла Шуляк, посилаючись на дані КШЕ.
При цьому, вона зауважила, що вартість відновлення України буде щонайменше втричі дорожчою за суму збитків. Зокрема, за останніми підрахунками Світового Банку, загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 млрд доларів впродовж наступного десятиліття.
З огляду на ці цифри, підкреслила Шуляк, потрібні вкрай виважені рішення щодо того, які населені пункти відновлювати, за якими критеріями це робити і як розподіляти відповідальність під час цих процесів.
Парламентарка розповіла, що нині завершується доопрацювання спеціального законодавства, яке регулюватиме всі аспекти відновлення. Йдеться про законопроєкт “Про основні засади відновлення”. Перші напрацювання вже готові і нещодавно завершитися публічні консультації, під час яких зібрали більше ніж 1 тис експертів і усіх стейкхолдерів, щоб проаналізувати його норми.
„Зараз ми збираємо всі отримані пропозиції, оформлюємо їх і направимо до Мінвідновлення. Вони також їх доопрацюють і на розгляд парламенту ми вже представимо спільний продукт. Потреба у ньому беззаперечна – потрібно на рівні законодавства прописати дуже багато речей. Зокрема, яким чином проводити відбудову зруйнованих населених пунктів, за якими критеріями. Є питання і по розподілу повноважень – що робить Кабмін, що робить Агентство відновлення, що роблять органи місцевого самоврядування. Це важливо зафіксувати на рівні закону”, – зауважила Шуляк.
Вона додала, що згідно з попередніми напрацюваннями законопроєкту, рішення щодо відновлення знищених населених пунктів може прийматися в залежності від того, скільки житла там залишилося, чи повернеться туди хоча б 50% населення, яке проживало там до війни, та чи буде там водопостачання, опалення і електроенергія. І це, за її словами, лише приклад можливих критеріїв для відбору.
„Наразі триває їх доопрацювання і фінальних список критеріїв для можливості відновлення визначить Кабмін за підсумками цих доопрацювань. Доопрацюванню підлягають в тому числі фактори, які впливатимуть на рішення про те, які населені пункти Україна відновлюватиме першочергово і які, на жаль, можливо відновлювати не буде”, – пояснила Шуляк.
Вона наголосила, що насамперед слід розробити критерії, за якими буде визначатися статус населених пунктів, які або значно пошкоджені, або вщент зруйновані. Без цього етапу неможливо підійти до обговорення принципів їх відбудови. Або не відбудови.
При підготовці напрацювань законопроєкту, зазначила Шуляк, пропонувалися кілька варіантів таких критеріїв. Перший – певний відсоток знищеної або значно пошкодженої житлової нерухомості того чи іншого населеного пункту. Інший з запропонованих критеріїв – певний відсоток наявної критичної інфраструктури у ньому, оскільки від цього залежатиме можливість або неможливість отримання його мешканцями таких базових послуг як електроенергія, газ, водопостачання, водовідведення, гаряча вода, опалення тощо.
[type] => post [excerpt] => За попередніми оцінками, внаслідок бойових дій Російської Федерації, в Україні зруйновано або пошкоджено понад 50% житлового фонду, а деякі з населених пунктів майже не мають вцілілих будівель. Тому рішення про їх відновлення будуть прийматися з о... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1728069900 [modified] => 1728068373 ) [title] => Вартість відновлення України буде втричі більшою за попередню суму збитків, - Шуляк [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53492&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 53488 [uk] => 53492 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 53489 [image] => Array ( [id] => 53489 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [original_lng] => 25855 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/suljak.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 3337 [_thumbnail_id] => 53489 [_edit_lock] => 1728058427:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 831557596002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 1591 [1] => 33850 [2] => 51 [3] => 13 [4] => 43 [5] => 19 [6] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Статті [5] => Терміново [6] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 35601 [1] => 1588 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення України [1] => збитки ) ) [9] => Array ( [id] => 53448 [content] =>
Швейцарія надасть Україні значну фінансову підтримку для проєктів відновлення, зокрема 1,5 млрд швейцарських франків (1,76 млрд доларів) протягом наступних чотирьох років.
Про це було домовлено на зустрічі віце-прем’єр-міністра України Олексія Кулеби та посла Швейцарії Фелікса Бауманна, повідомили у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.
З цієї суми 1 млрд франків (1,17 доларів) буде спрямовано на проєкти самоврядування, розмінування та гуманітарну допомогу. Решта фінансування залучатиме швейцарський приватний сектор для реалізації проєктів відбудови.
Кулеба зазначив, що співпраця тепер охоплюватиме додаткові сфери, зокрема будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, яких на сьогодні в Україні понад 4,5 мільйони. Важливою є і активізація регіональних програм, що допоможе розширити співпрацю в рамках фінансування, запропонованого Швейцарією.
