Європейська Комісія не виключає можливість фінансування українського оборонного сектору за рахунок кредиту від Євросоюзу, що був наданий під залог заморожених російських акцій (Ukraine Support Loan). Але тільки за умови погодження з МВФ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар прес-служби Єврокомісії у відповідь на запит видання.
„Компонент бюджетної підтримки допоможе підтримувати надання основних державних послуг і залишається непов’язаним та не призначеним для якихось конкретних витрат. Він спрямований на покриття нагальних фінансових потреб України”, – йдеться у поясненнях ЄК.
Разом з тим, хоча у відповіді Єврокомісії не йдеться про заборону на використання європейських коштів на зарплати українським військовим, там підкреслено, що насамперед Україна для цього має знайти внутрішні ресурси.
„Суттєві зміни в планах державних видатків (наприклад, збільшення видатків на персонал у сфері оборони), що виходять за рамки узгодженої бюджетної траєкторії за програмою МВФ і бюджетом на 2026 рік, повинні супроводжуватися додатковими ресурсами, насамперед завдяки збільшенню внутрішніх доходів бюджету”, – ідеться в коментарі.
Водночас з відповіді Єврокомісії слідує, що якщо збільшення виплат військовим буде враховане в дефіциті держбюджету після перегляду документа Верховною Радою та обговорення з МВФ, то кредит потенційно може бути використаний на ці цілі, оскільки Україна за умовами кредиту сама визначає статті покриття дефіциту.
Загалом 90 млрд євро кредитних коштів від ЄС будуть надані за двома різними каналами. Кожен з них має власні правила використання:
30 млрд євро – на бюджетну підтримку. Оскільки цей напрямок є „непов’язаним” (untied) і не має конкретного цільового призначення, Україна може використовувати ці гроші для покриття термінових потреб бюджету, зокрема для виплати заробітних плат працівникам цивільної сфери (медикам, вчителям тощо), щоб забезпечити роботу основних державних служб.
60 млрд євро – на інвестиції в оборонну промисловість (Defense leg). Саме щодо цієї, більшої частини кредиту, діє жорстка та безкомпромісна заборона. Як наголосили в ЄК, цей компонент призначений виключно для фінансування закупівель оборонної продукції в українських та європейських виробників і за жодних умов не може спрямовуватися на військові видатки, такі як зарплати військовослужбовців.
Україна з минулого року намагалася домовитися з Єврокомісією про фінансування зарплат військовослужбовцям за рахунок кредиту ЄС. У ЗМІ навіть з’являлася інформація про узгодження цього питання.
На початку травня джерела РБК-Україна, знайомі з результатами переговорів, говорили, що ЄС зайняла в цьому питанні досить жорстку позицію і не дає згоди використовувати кошти кредиту на виплати військовим.
Водночас фінансування цивільних видатків та зарплат бюджетників через транш бюджетної підтримки у 30 млрд євро залишається абсолютно легітимним інструментом для покриття поточного дефіциту.
„Напрямок бюджетної підтримки допоможе підтримувати надання основних державних послуг. Він не прив’язаний до будь-яких конкретних витрат, а призначений для покриття термінових фінансових потреб України. Важливо, щоб бюджетна траєкторія України залишалася відповідно до зобов’язань за програмою МВФ, зокрема щодо забезпечення стійкості державного боргу”, – зазначили у відповіді Єврокомісії на запит РБК-Україна.
Фінансування буде йти через програми Ukraine Facility і Macro-Financial Assistance (MFA).
У рамках Ukraine Facility за рахунок кредитних коштів забезпечуватиметься підтримка галузей подвійного призначення – з цивільним та оборонним застосуванням.
До них належать виробництво безпілотників нового покоління, передові навігаційні та комунікаційні системи, авіаційні та космічні технології, а також ключові металургійні потужності.
„Ці галузі відіграватимуть важливу роль у підтримці майбутньої економіки України та її довгострокової стійкості”, – зазначили в ЄК.
Оборонний напрямок USL (Ukraine Financing Strategy) призначений для фінансування закупівель оборонної продукції в української промисловості, а також у виробників з ЄС і країн Європейської економічної зони та Європейської асоціації вільної торгівлі, а за наявності обґрунтування – і з інших третіх країн.
„Цей компонент не може фінансувати військові витрати, такі як зарплати військовослужбовців”, – резюмували в Єврокомісії.
З початку повномасштабного вторгнення 2025 року став найслабшим за обсягами військової допомоги Україні. Про це йдеться у звіті Кільського інституту світової економіки. Незважаючи на це, допомога, яка була надіслана майже повністю лише європейськими державами, все ж змогла запобігти повному краху нашої держави.
Згідно з дослідженням, у 2025 році союзники Києва надіслали Україні військову допомогу на суму 36 мільярдів євро, що на 14 відсотків менше, ніж попереднього року. З цієї суми 3,7 мільярда євро було профінансовано програмою закупівель озброєнь PURL, ініціативою НАТО, розробленою для задоволення потреб України в озброєнні, що дозволило придбати системи ППО Patriot та ракети HIMARS.
Допомога, надіслана у 2025 році, була меншою, ніж у 2022-му – році початку повномасштабної війни.
Протягом 2022–2024 років близько половини військової допомоги надійшло зі Сполучених Штатів, але з моменту вступу на посаду президента Дональда Трампа підтримка майже повністю зникла. Хоча європейські країни намагалися активізувати свої зусилля у відповідь, у звіті зазначається, що готовність до підтримки в межах Європи різниться, і близько 95 відсотків військової допомоги надається державами Західної та Північної Європи. Згідно з аналізом, країни Північної Європи надали 33 відсотки допомоги, а країни Південної Європи – лише три.
Потужності української оборонної промисловості з 2022 року зросли в тридцять п’ять разів, водночас Київ не має достатніх фінансових ресурсів для роботи таких заводів на повну потужність, зазначають експерти.
Щоб протидіяти цьому, європейські країни дедалі частіше намагаються вести бізнес з українською військовою промисловістю. У другій половині минулого року частка зброї, виробленої на українських заводах, у межах військової допомоги, призначеної для України, зросла до рекордних 22 відсотків.
[type] => post [excerpt] => З початку повномасштабного вторгнення 2025 року став найслабшим за обсягами військової допомоги Україні. Про це йдеться у звіті Кільського інституту світової економіки. Незважаючи на це, допомога, яка була надіслана майже повністю лише європейськи... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1770981600 [modified] => 1770976443 ) [title] => Військова підтримка України у 2025 році скоротилася до мінімуму [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68228&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68192 [uk] => 68228 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 68193 [image] => Array ( [id] => 68193 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev.jpeg [original_lng] => 557329 [original_w] => 2000 [original_h] => 1333 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev-768x512.jpeg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev-1024x682.jpeg [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev-1536x1024.jpeg [width] => 1536 [height] => 1024 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev.jpeg [width] => 2000 [height] => 1333 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/kijev.jpeg [width] => 2000 [height] => 1333 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 574 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 68193 [_edit_lock] => 1770969243:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 693148002001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 28952 [1] => 10107 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => військові [1] => підтримка [2] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 66346 [content] =>
Підвищення заробітних плат військовослужбовцям безпосередньо залежить від додаткового фінансування та покриття значного дефіциту державного бюджету.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 11 грудня.
„Так, є відповідні питання щодо державного бюджету. Люди на першій лінії фронту отримують більше грошей, ми з вами це прекрасно розуміємо. Зрозуміло, що у війську всі дуже важливі,” – заявив він.
Президент пояснив, що будь-яке збільшення виплат „тій чи іншій частині військових залежить передусім від додаткового бюджету, який Україна може залучити.”
Зеленський приділив особливу увагу необхідності залучення зовнішньої фінансової підтримки.
„Треба розуміти, що сьогодні ми боремося за 45-50 мільярдів доларів на наступний рік. Вони йдуть на деякі речі, не заробітні плати. Але все одно ми з вами розуміємо, що все це один бюджет, один кошик”, – сказав він.
Президент підкреслив, що навіть наявний бюджет, який критикують, розрахований з умовою залучення необхідного зовнішнього фінансування.
„І суми, які зараз є в бюджеті, який критикують, це з урахуванням, що я знайду, як покрити цей дефіцит у 45-50 мільярдів доларів. Це наявний бюджет ще треба забезпечити”, – заявив Зеленський.
Глава держави попередив, що наслідком непокриття дефіциту може стати пошук коштів всередині вже затвердженого бюджету.
„І якщо немає цих 45-50 мільярдів доларів, то це означає, що ти на наявну зарплату військовому будеш знаходити гроші десь ще всередині цього бюджету”, – пояснив він.
При цьому Зеленський визнав складність задачі підвищення виплат, підкресливши, що він особисто підтримує цю ідею.
„Коли ви кажете: давайте ще збільшимо, – я тільки за. Але це плюс ще до цього дефіциту. Тому це надзвичайно складна задача, яку не вирішиш просто перекиданням коштів”, – підсумував президент, додавши, що „в наступному році будемо боротись за відповідні рішення з партнерами”.
У бюджеті російської Республіки Саха (Якутія) закінчилися кошти, призначені для одноразових виплат контрактникам, які зголосилися піти на війну проти України. Про це заявив міністр фінансів Якутії Іван Алексєєв, пише The Moscow Times.
„На жаль, у нас дійсно склалася така ситуація”, – сказав Алексєєв, додавши, що частково причина криється в тому, що влада не може „заздалегідь розрахувати, якій кількості людей знадобляться” ці кошти.
Водночас чиновник запевнив, що проблему буде вирішено „найближчими днями”.
З регіонального бюджету Якутії виділяються кошти на низку одноразових виплат: при підписанні контракту з Міноборони, при отриманні поранення, а також у разі загибелі військовослужбовця.
Зазначається, що у травні регіональна одноразова виплата за відправку на війну була збільшена на 500 тисяч рублів (понад 6000 доларів). Для тих, хто уклав контракт до кінця 2025 року на термін не менш як рік, вона становить 1,8 мільйона рублів (22,7 тисячі доларів). Крім того, мінімальна одноразова виплата від муніципалітетів була підвищена до 400 тисяч рублів (понад 5000 доларів).
За даними генерал-лейтенанта Романа Грекова, до кінця 2024 року у війні проти України брали участь понад 8 тисяч мешканців республіки. З відкритих даних відомо, що станом на 20 листопада на фронті загинули щонайменше 1954 військових з Якутії.
Європейські партнери розуміють важливість питання щодо додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів. Є шанс, що Україні допоможуть з фінансуванням.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський у відповідь на питання РБК-Україна.
Як зазначив глава держави, перший пункт гарантій безпеки України – це армія. Це своєю чергою передбачає збільшення заробітної плати військовим.
„Щодо посилення заробітної плати в час сeasefire, в час, коли є присутність, відповідно, наших партнерів, тобто є гарантії безпеки для України, то в цей час гарантії безпеки потрібно фінансувати нашу армію. Заробітна плата – це великий об’єм грошей. Українського бюджету буде недостатньо на таку кількість наших Збройних сил”, – сказав президент.
Зеленський додав, що питання додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів піднімається і вже розуміється європейським партнерами.
„Це питання, в принципі, не тільки для них, а й для різних інституцій. Поки що просто про результат рано казати”, – наголосив він.
На питання про те, які є шанси для того, що Європа допоможе Україні з фінансування, Зеленський відповів: „Шанси є”.
Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про щомісячні виплати 50 тисяч гривень військовим після полону, які потребують лікування.
Законопроєкт підтримали 270 депутатів.
Що пропонується:
військові, які після звільнення потребують тривалого стаціонарного лікування (від 30 днів), отримуватимуть щомісячну виплату у розмірі 50 000 грн;
ці виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування;
документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані в полоні, щоб уникнути бюрократичних перепон і різних трактувань.
Нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що зараз виплати передбачені лише для тих, хто отримав травми (поранення, контузії, каліцтва), тоді як багато звільнених із полону потребують допомоги через хвороби, які вони отримали чи які загострилися в полоні.
“Дуже правильний законопроєкт. Попереду ще 2 читання, але сподіваюсь, зволікати з цим не будуть”, – написав він.
Поранені військовослужбовці, яких на час лікування вивели поза штат, не отримують матеріальне забезпечення в повному обсязі. Про це повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук повідомила у Telegram-каналі.
Зокрема Верещук повідомила, що під час виїзної наради в одному з військових госпіталів виявили проблемних питання, які стосуються поранених військовослужбовців, які перебувають на лікуванні.
„Часто трапляється, що поранені військовослужбовці, яких на час лікування вивели поза штат, не отримують матеріальне забезпечення в повному обсязі. Тобто отримують 650 грн замість щонайменше 20 100 грн. Це незаконно та неправильно”, – зазначила вона.
Верещук закликала Міністерство оборони видати належні відомчі розʼяснення щодо дотримання Закону „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”.
Також заступниця керівника ОП зазначила, що військові частини вимагають, щоб військовослужбовці кожні 10 днів надавали довідки про перебування на лікуванні у закладі охорони здоровʼя.
„Це неправильно. Заклади охорони здоровʼя та військові частини мають самі обмінюватись цими даними без участі пораненого військовослужбовця. Всі юридичні та технічні умови для цього є”, – наголосила вона.
Верещук закликала Генштаб ЗСУ, Командування медичних сил ЗСУ та Міністерство охорони здоров’я видати додаткові відомчі розʼяснення з цього приводу.
Закупівельна агенція Міністерства оборони „Державний оператор тилу” (ДОТ) розпочав закупівлі продуктів для військових на перше півріччя 2025 року. Добова вартість харчування для одного бійця становитиме 155 грн, що на 15,6 грн більше, ніж цьогоріч.
Про це повідомили у пресслужбі ДОТ.
„Станом на сьогодні вже оголошені дві процедури на загальну суму понад 20 млрд грн. Очікувана вартість одного комплекту продуктів становить 154 гривні 98 копійок. Це на 11% вище, ніж заявлена очікувана вартість на друге півріччя 2024 року (вартість комплекту була визначена у 139 гривень 38 копійок) „, – йдеться у повідомленні.
Як пояснили в ДОТ, методологія формування очікуваної вартості включає два основних джерела інформації: поточна оцінка ринкової ситуації шляхом збору комерційних пропозицій від операторів ринку; фактична вартість комплекту цього року, індексована на прогнозну інфляцію за бюджетною декларацією у 2025 році.
Зазначається, що визначена сума дозволяє забезпечити харчами належної якості, з урахуванням калорійності, різноманітності та безпосередніх потреб військовослужбовців.
За словами директорки програми харчування ДОТ Галини Літош, якісне формування очікуваної вартості комплекту – це обґрунтована та зрозуміла інвестиція в спроможність системи у майбутньому безперебійно забезпечувати харчування військових.
Кабінет міністрів України в три рази збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих українських захисників-добровольців.
Про це Міністерство у справах ветеранів України повідомляє на Урядовому порталі.
Як зазначається, за ініціативи Мінветеранів уряд збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих захисників-добровольців.
«Йдеться про дітей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України з числа осіб, які добровільно брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та не входили до складу добровольчих формувань територіальних громад», – повідомляє відомство.
Згідно з повідомленням, відповідне рішення у дає змогу вже з 1 квітня автоматично підвищити розмір виплати з 2361 гривні до 7800 гривень на одного неповнолітнього та до 6100 гривень – на кожного, якщо в сім’ї двоє і більше дітей.
Загальна сума видатків держбюджету України за січень-липень 2023 року становить 1640,1 млрд гривень. З них 669,9 млрд гривень, або 40,8% пішли на оплату праці. Більшість — на грошове утримання військовослужбовців.
Так, за січень-липень 2023 року на грошове утримання військових спрямовано 518,8 млрд гривень. Лише у липні на цю статтю видатків виділили 76,9 млрд гривень.
Також із січня 406,3 млрд гривень (або 24,8% від загального обсягу видатків) направили на оплату використання товарів і послуг. У тому числі:
276,9 млрд гривень — для підтримки Збройних Сил України: придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, харчів;
78,6 млрд гривень перераховано Нацслужбою здоров’я України на програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
Ще 304,6 млрд гривень, або 18,6% від усіх видатків, направили на соціальне забезпечення — виплату пенсій, допомоги, стипендій.
5,6% від загального обсягу видатків (92,3 млрд гривень) пішло на трансферти місцевим бюджетам. Також 128,1 млрд гривень (або 7,8% від загального обсягу) направили на обслуговування державного боргу.
