У бюджеті російської Республіки Саха (Якутія) закінчилися кошти, призначені для одноразових виплат контрактникам, які зголосилися піти на війну проти України. Про це заявив міністр фінансів Якутії Іван Алексєєв, пише The Moscow Times.
“На жаль, у нас дійсно склалася така ситуація”, – сказав Алексєєв, додавши, що частково причина криється в тому, що влада не може “заздалегідь розрахувати, якій кількості людей знадобляться” ці кошти.
Водночас чиновник запевнив, що проблему буде вирішено “найближчими днями”.
З регіонального бюджету Якутії виділяються кошти на низку одноразових виплат: при підписанні контракту з Міноборони, при отриманні поранення, а також у разі загибелі військовослужбовця.
Зазначається, що у травні регіональна одноразова виплата за відправку на війну була збільшена на 500 тисяч рублів (понад 6000 доларів). Для тих, хто уклав контракт до кінця 2025 року на термін не менш як рік, вона становить 1,8 мільйона рублів (22,7 тисячі доларів). Крім того, мінімальна одноразова виплата від муніципалітетів була підвищена до 400 тисяч рублів (понад 5000 доларів).
За даними генерал-лейтенанта Романа Грекова, до кінця 2024 року у війні проти України брали участь понад 8 тисяч мешканців республіки. З відкритих даних відомо, що станом на 20 листопада на фронті загинули щонайменше 1954 військових з Якутії.
Європейські партнери розуміють важливість питання щодо додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів. Є шанс, що Україні допоможуть з фінансуванням.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський у відповідь на питання РБК-Україна.
Як зазначив глава держави, перший пункт гарантій безпеки України – це армія. Це своєю чергою передбачає збільшення заробітної плати військовим.
„Щодо посилення заробітної плати в час сeasefire, в час, коли є присутність, відповідно, наших партнерів, тобто є гарантії безпеки для України, то в цей час гарантії безпеки потрібно фінансувати нашу армію. Заробітна плата – це великий об’єм грошей. Українського бюджету буде недостатньо на таку кількість наших Збройних сил”, – сказав президент.
Зеленський додав, що питання додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів піднімається і вже розуміється європейським партнерами.
„Це питання, в принципі, не тільки для них, а й для різних інституцій. Поки що просто про результат рано казати”, – наголосив він.
На питання про те, які є шанси для того, що Європа допоможе Україні з фінансування, Зеленський відповів: „Шанси є”.
Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про щомісячні виплати 50 тисяч гривень військовим після полону, які потребують лікування.
Законопроєкт підтримали 270 депутатів.
Що пропонується:
військові, які після звільнення потребують тривалого стаціонарного лікування (від 30 днів), отримуватимуть щомісячну виплату у розмірі 50 000 грн;
ці виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування;
документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані в полоні, щоб уникнути бюрократичних перепон і різних трактувань.
Нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що зараз виплати передбачені лише для тих, хто отримав травми (поранення, контузії, каліцтва), тоді як багато звільнених із полону потребують допомоги через хвороби, які вони отримали чи які загострилися в полоні.
“Дуже правильний законопроєкт. Попереду ще 2 читання, але сподіваюсь, зволікати з цим не будуть”, – написав він.
Поранені військовослужбовці, яких на час лікування вивели поза штат, не отримують матеріальне забезпечення в повному обсязі. Про це повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук повідомила у Telegram-каналі.
Зокрема Верещук повідомила, що під час виїзної наради в одному з військових госпіталів виявили проблемних питання, які стосуються поранених військовослужбовців, які перебувають на лікуванні.
„Часто трапляється, що поранені військовослужбовці, яких на час лікування вивели поза штат, не отримують матеріальне забезпечення в повному обсязі. Тобто отримують 650 грн замість щонайменше 20 100 грн. Це незаконно та неправильно”, – зазначила вона.
Верещук закликала Міністерство оборони видати належні відомчі розʼяснення щодо дотримання Закону „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”.
Також заступниця керівника ОП зазначила, що військові частини вимагають, щоб військовослужбовці кожні 10 днів надавали довідки про перебування на лікуванні у закладі охорони здоровʼя.
„Це неправильно. Заклади охорони здоровʼя та військові частини мають самі обмінюватись цими даними без участі пораненого військовослужбовця. Всі юридичні та технічні умови для цього є”, – наголосила вона.
Верещук закликала Генштаб ЗСУ, Командування медичних сил ЗСУ та Міністерство охорони здоров’я видати додаткові відомчі розʼяснення з цього приводу.
Закупівельна агенція Міністерства оборони „Державний оператор тилу” (ДОТ) розпочав закупівлі продуктів для військових на перше півріччя 2025 року. Добова вартість харчування для одного бійця становитиме 155 грн, що на 15,6 грн більше, ніж цьогоріч.
Про це повідомили у пресслужбі ДОТ.
„Станом на сьогодні вже оголошені дві процедури на загальну суму понад 20 млрд грн. Очікувана вартість одного комплекту продуктів становить 154 гривні 98 копійок. Це на 11% вище, ніж заявлена очікувана вартість на друге півріччя 2024 року (вартість комплекту була визначена у 139 гривень 38 копійок) „, – йдеться у повідомленні.
Як пояснили в ДОТ, методологія формування очікуваної вартості включає два основних джерела інформації: поточна оцінка ринкової ситуації шляхом збору комерційних пропозицій від операторів ринку; фактична вартість комплекту цього року, індексована на прогнозну інфляцію за бюджетною декларацією у 2025 році.
Зазначається, що визначена сума дозволяє забезпечити харчами належної якості, з урахуванням калорійності, різноманітності та безпосередніх потреб військовослужбовців.
За словами директорки програми харчування ДОТ Галини Літош, якісне формування очікуваної вартості комплекту – це обґрунтована та зрозуміла інвестиція в спроможність системи у майбутньому безперебійно забезпечувати харчування військових.
Кабінет міністрів України в три рази збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих українських захисників-добровольців.
Про це Міністерство у справах ветеранів України повідомляє на Урядовому порталі.
Як зазначається, за ініціативи Мінветеранів уряд збільшив розмір державної соціальної допомоги дітям загиблих захисників-добровольців.
«Йдеться про дітей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України з числа осіб, які добровільно брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та не входили до складу добровольчих формувань територіальних громад», – повідомляє відомство.
Згідно з повідомленням, відповідне рішення у дає змогу вже з 1 квітня автоматично підвищити розмір виплати з 2361 гривні до 7800 гривень на одного неповнолітнього та до 6100 гривень – на кожного, якщо в сім’ї двоє і більше дітей.
Загальна сума видатків держбюджету України за січень-липень 2023 року становить 1640,1 млрд гривень. З них 669,9 млрд гривень, або 40,8% пішли на оплату праці. Більшість — на грошове утримання військовослужбовців.
Так, за січень-липень 2023 року на грошове утримання військових спрямовано 518,8 млрд гривень. Лише у липні на цю статтю видатків виділили 76,9 млрд гривень.
Також із січня 406,3 млрд гривень (або 24,8% від загального обсягу видатків) направили на оплату використання товарів і послуг. У тому числі:
276,9 млрд гривень — для підтримки Збройних Сил України: придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, харчів;
78,6 млрд гривень перераховано Нацслужбою здоров’я України на програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
Ще 304,6 млрд гривень, або 18,6% від усіх видатків, направили на соціальне забезпечення — виплату пенсій, допомоги, стипендій.
5,6% від загального обсягу видатків (92,3 млрд гривень) пішло на трансферти місцевим бюджетам. Також 128,1 млрд гривень (або 7,8% від загального обсягу) направили на обслуговування державного боргу.
Законом передбачена щомісячна додаткова винагорода для військовослужбовців у розмірі 30-100 тисяч гривень.
Верховна Рада ухвалила закон про повернення доплат військовослужбовцям. Про це повідомив народний депутат, член фракції Голос Ярослав Железняк у Telegram в середу, 28 червня.
Відповідний законопроєкт №9342 у другому читанні та в цілому підтримали 311 народних депутатів.
„Через 2,5 місяця після голосування правки про „30 тисяч” парламент нарешті прийняв у другому читанні та в цілому законопроєкт №9342 про доплати військовим”, – написав він.
За словами Железняка, з першого читання збережені такі норми:
Військовим щомісячно виплачується додаткова винагорода у 30-100 тисяч гривень.
Доплата виплачується на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабміном, тобто як зараз – пропорційно часу виконання бойових завдань.
Доплати строковикам лишили на рівні 6 тисяч гривень на місяць, курсантам – 2350 гривень.
Відпустки для військових – до 30 днів щорічна та до 10 днів за сімейними обставинами. Для курсантів – до 10 днів зимової та до 20 днів літньої.
До участі у веденні бойових дій не допускаються військові з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, які не пройшли курс базової військової підготовки. Мінімальний термін проходження базової військової підготовки – не менше одного місяця.
Народний обранець також розповів, що змінилося у порівнянні з першим читанням:
Для поранених, які визнані непридатними до військової служби та зараховані у розпорядження відповідних командирів передбачено два місяці виплат за останньою займаною посадою, з 3-го місяця до закінчення розпорядження – додаткова виплата 20100 гривень.
Загиблим внаслідок поранення передбачена одноразова виплата у розмірі 100 тисяч гривень.
Тяжко пораненим на лікуванні, полоненим та зниклим безвісти щомісячна додаткова винагорода у 100 тисяч гривень.
Мінімальний поріг доплати для інструкторів – 15 тисяч гривень.
Щорічна відпустка строковикам збільшилася з 10 до 30 днів.
Безперервна відпустка на лікування – не більше 4 місяців.
Доплати українським військовим у розмірі 30 тисяч гривень вдасться повернути тільки в разі підвищення податків.
Про це в інтерв’ю Forbes заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, зазначивши при цьому, що іншого способу повернути виплати на даний момент не існує.
„Питання 30 000 грн – це не підтримка армії. Тому що систему мотивації має визначати військове керівництво. Коли йде популізм таких масштабів, які важко стримати, я не буду підбирати слова, кажучи, що, можливо, ми подумаємо й порахуємо. Неможливо це порахувати і неможливо це профінансувати. Це можливо зробити тільки в ніші зміни до закону про бюджет. Ціна питання на рік – 170 млрд грн”, – заявив міністр.
„Можна передбачити збільшення податків, в тому числі ПДВ на 4%, військовий збір – втричі. Тоді це можна профінансувати, інших варіантів не існує”, – сказав Марченко, зазначивши при цьому, що зарплати військових, на відміну від бюджетного сектора, не фінансуються за рахунок міжнародної допомоги.
„Тому, збільшуючи витрати на армію, треба розуміти наслідки таких кроків. Ніхто про це чомусь не думає, коли голосує”, – підсумував глава Мінфіну.
Грошове забезпечення військовослужбовців у березні поменшало у порівнянні із січнем і лютим.
За підсумками березня на грошове забезпечення військовослужбовців із загального фонду державного бюджету було направлено 67,3 млрд гривень. Про це повідомило Міністерство фінансів у вівторок, 18 квітня.
При цьому загальна сума касових витрат за січень-березень 2023 року становить 636,3 млрд гривень. У березні витрати становили 225,2 млрд гривень.
У структурі витрат найбільше направлено – 276,4 млрд гривень (у березні – 87,4 млрд гривень) – на оплату праці з нарахуваннями. Зокрема, на грошове забезпечення військовослужбовців направлено 216 млрд гривень (у березні – 67,3 млрд гривень).
Як уточнює РБК-Україна, видатки на грошове забезпечення військовослужбовців у березні скоротилися порівняно із січнем, коли на ці цілі було витрачено 71,8 млрд гривень, та лютим (76,9 млрд гривень).
За даними Мінфіну, за 2022 рік на грошове забезпечення військовослужбовців було направлено 721,9 млрд гривень (у грудні – 99 млрд гривень).
