Головне завдання – максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
Україна прискорює виробництво та постачання озброєння для бойових літаків. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони у вівторок, 19 травня.
„Для цього зібрали на Industry Day представників оборонних компаній і делегації держав-учасниць Коаліції спроможностей повітряних сил. Українські розробники представили власні напрацювання у сфері авіаційних боєприпасів і засобів ураження”, – йдеться в повідомленні.
У Міноборони зазначили, що головне завдання – разом із міжнародними партнерами максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
„Коаліція спроможностей повітряних сил працює для посилення захисту нашого неба: підготовки українських пілотів і техніків, передання сучасних літаків, розвитку аеродромної інфраструктури та сервісу”, – додали у відомстві.
У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій.
Військові інженери та науковці Міністерства оборони України провели лабораторні дослідження уламків північнокорейських балістичних ракет KN-23 та KN-24, які Росія неодноразово використовувала під час масованих обстрілів українських міст. У нихвиявлено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Про це повідомляє Міноборони.
„Аналіз уламків ракети, що впала у Харкові 2 січня 2024 року, підтвердив параметри, які збігаються з кресленнями з південнокорейських наукових видань. Північнокорейські ракети мають унікальну геометрію. Діаметр KN-23 становить 110 см у задній частині із звуженням до 90 см попереду. Показник у 110 см не зустрічається у жодної іншої країни світу, крім КНДР. Діаметр KN-24 становить близько 100 см, він ще зустрічається у світі”, – йдеться у повідомленні.
Експерти також порівняли уламки з фотографіями з ракетних заводів та виявили сім ключових подібностей: від кількості отворів під болтові кріплення сопла до наявності специфічних ніш під приймачі супутникової навігації.
Було встановлено, що KN-23 vs KN-24 не є прямими копіями радянсько/російських зразків і не виготовлені „за ліцензією” балістичної ракети Іскандер 9М723, але є ознаки, що Північна Корея доопрацювала певний первісний варіант розробок балістичної ракети Іскандер.
Зазначається, що ракети з КНДР використовують менш енергетичне паливо. Північнокорейські двигуни більші та довші за російські аналоги (приблизно в 1,5 раза), щоб забезпечити аналогічну дальність. Водночас під час виробництва використовуються застарілі методи: а якість пайки – приблизно 50-річної давнини.
„У блоках керування знайдено компоненти цивільного призначення від провідних брендів. Ці чипи Пхеньян закуповує, вочевидь, в обхід санкцій”, –заявили в міністерстві.
Для забезпечення термостійкості ракети під час руху в атмосфері, поряд із застосування теплозахисного покриття на головній частині встановлено обтікач із графітових матеріалів. В Міноборони зазначили, що це відносно дешеве рішення застосоване північнокорейськими конструкторами скоріше виходячи з відсутності доступу до більш сучасних теплозахисних матеріалів.
„Усі профільні дослідження, які виконують військові інженери і науковці Міноборони, є складовою частиною судової експертизи, яка здійснюється відповідними органами. Ці дослідження лягають у доказову базу розслідування злочинів війни та впливають на формування санкційної політики”, – заначили в Міноборони.
Катар розпочав підготовку до відновлення роботи найбільшого у світі комплексу з виробництва скрапленого природного газу після досягнення перемир’я на Близькому Сході.
Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на свої джерела.
Йдеться про підприємство в місті Рас-Лаффан, яке простоювало з початку березня. Поліпшення умов безпеки дозволило приступити до обмежених робіт на об’єкті.
За інформацією журналістів, наразі на території комплексу проводиться необхідне технічне обслуговування перед запланованим запуском. Часткове відновлення виробництва можливе вже в найближчі дні, проте темпи виходу на повну потужність залишаються невизначеними.
Ключовим фактором для стабілізації експорту залишається безпечне судноплавство через Ормузьку протоку. Журналісти зазначають, що без цього повернення до значних обсягів постачання буде ускладнене.
[type] => post [excerpt] => Катар розпочав підготовку до відновлення роботи найбільшого у світі комплексу з виробництва скрапленого природного газу після досягнення перемир'я на Близькому Сході. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1775678100 [modified] => 1775672466 ) [title] => Катар готується відновити роботу найбільшого у світі комплексу з виробництва СПГ [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=70004&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 70004 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 70005 [image] => Array ( [id] => 70005 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [original_lng] => 152287 [original_w] => 1140 [original_h] => 728 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-300x192.jpg [width] => 300 [height] => 192 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-768x490.jpg [width] => 768 [height] => 490 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large-1024x654.jpg [width] => 1024 [height] => 654 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 728 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 728 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/234841-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 728 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1775662183:3 [_thumbnail_id] => 70005 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 337 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 853348799001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 18034 [1] => 90984 [2] => 39894 ) [tags_name] => Array ( [0] => виробництво [1] => Катар [2] => СПГ ) ) [3] => Array ( [id] => 69730 [content] =>
Українські виробники БПЛА цього тижня зустрічаються з представниками румунського Міноборони та армії в Бухаресті для обговорень можливого спільного виробництва дронів, повідомляє Reuters.
Зазначається, що ЄС виділив Румунії 16,6 млрд євро у межах ініціативи переозброєння SAFE, яка розпочнеться пізніше цього року.
Агентство при цьому вказує, що міністр оборони Раду Міруца заявив про бажання країни витратити 200 мільйонів євро на спільне виробництво безпілотників.
„Наразі ми обговорюємо, як сформувати команду, яка займатиметься виключно цим проєктом, при цьому кінцевий термін підписання контракту – кінець травня”, – цитує видання міністра оборони Румунії.
Він додав, що найближчими днями ще 15 українських компаній продовжать обговорення проєкту в Бухаресті.
Також наголошується, що Румунія є членом ЄС і НАТО та має спільний кордон з Україною довжиною 650 км. Від початку російських атак на українські порти на Дунаї країна неодноразово фіксувала порушення свого повітряного простору дронами та падіння їхніх уламків на своїй території.
Раніше цього місяця президенти Румунії та України підписали документ про оборонну співпрацю. Сторони заявляли, що готові працювати в межах загальноєвропейського інструменту SAFE.
SAFE (Security Action for Europe) – це фінансовий механізм ЄС у межах плану „Переозброєння Європи/Готовність 2030”, спрямований на посилення оборонної політики та розвиток оборонної промисловості. Програма передбачає надання державам довгострокових кредитів на вигідних умовах для спільних закупівель і виробництва озброєння, зокрема із залученням країн-партнерів, таких як Україна.
Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів.
Сполучені Штати разом із союзниками працюють над створенням виробничих потужностей для ракет і безпілотників поблизу гарячих точок в Азії. Про це повідомляє Reuters.
Ця ініціатива реалізується в рамках партнерства з оборонного виробництва, координатором якого виступає Пентагон. Союзники домовилися спільно розвивати виробничі можливості та зменшувати залежність від постачання безпосередньо зі США.
Серед іншого, Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів, що є ключовим компонентом сучасної зброї.
Також передбачається активний розвиток виробництва безпілотників. Зокрема, планується впровадження уніфікованих стандартів та створення спільних ланцюгів постачання для дронів, їхніх двигунів і акумуляторних батарей.
Окрім цього, обговорюється можливість облаштування нового виробництва боєприпасів на Філіппінах. Йдеться, зокрема, про складання та пакування 30-міліметрових снарядів. У Пентагоні зазначають, що такий підхід має на меті оперативніше постачання військових необхідною технікою у випадку погіршення ситуації в регіоні.
Україна і Нідерланди домовились про збільшення спільного виробництва зброї у майбутньому.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це президент Володимир Зеленський повідомив у неділю на спільній пресконференції з прем’єром Нідерландів Робом Єттеном у Києві.
У своїй заяві до преси Зеленський наголосив на важливості спільного виробництва зброї з Нідерландами.
„Ми почали це й обовʼязково будемо цю спільну роботу продовжувати, ми будемо збільшувати це. Зокрема, це передбачено й спільною заявою, яку ми сьогодні ухвалили між нашими державами. І предметно це обговорили на зустрічі: інвестиції, можливі ліцензії, обсяги виробництва – все, що є сьогодні в пріоритеті”, – сказав Зеленський.
В ухваленій заяві сказано, що обидві сторони підтвердили намір розширювати співпрацю між оборонними індустріями своїх країн, зокрема через спільні виробничі проєкти в межах ініціативи Build with Ukraine. „Обидві сторони підкреслили свою відданість успішній реалізації ініціативи зі спільного виробництва та працюють над досягненням цього результату”, – йдеться у заяві, опублікованій ОПУ.
Також президент повідомив, що передав Робе Єттену запит від військовослужбовців України на радари, які виготовляють Нідерланди. „Саме Нідерланди – одна з країн, які виробляють найкращі такі радари, і сьогодні ми обговорили, зокрема, цей запит”, – зазначив глава держави.
Після перезапуску виробництва знадобиться щонайменше ще два тижні, щоб вийти на повну потужність.
Катар змушений повністю призупинити виробництво скрапленого природного газу (СПГ/LNG). Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела в середу, 4 березня.
„Джерела повідомили, що після закриття головного заводу Катару в Рас-Лаффані в середу він не зможе відновити перетворення газу на суперохолоджене паливо щонайменше два тижні, згідно з попередніми оцінками. Після перезапуску знадобиться щонайменше ще два тижні, щоб вийти на повну потужність”, – пише агентство.
Тим часом Qatar Energy, яка припинила виробництво газу цього тижня та оголосила сьогодні про форс-мажор на експорт, не відповіла на запит про коментар.
Як відомо, Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на ринку близько 20%.
У Великій Британії почав працювати перший український оборонний завод компанії Ukrspecsystems, який виробляє дрони.
Про це повідомив посол України у Великій Британії Валерій Залужний.
За словами Залужного, мова йде виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems, чиї безпілотники довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни.
„Україна воює в умовах постійних ракетних ударів, руйнування інфраструктури та загрози для виробництв. А наші інженери створюють рішення, які народжуються безпосередньо з досвіду фронту. Вони вдосконалюють системи не за підсумками теоретичних досліджень, а за результатами реальних бойових застосувань”, – зазначив він.
Тому, за словами українського посла, запуск виробництва у Великій Британії має глибоку стратегічну логіку.
„Це не перенесення центру тяжіння з України. Це розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва”, – підкреслив Залужний.
Він додав, що центр інженерної експертизи залишається в Україні, а виробництво інтегрують у британський оборонний простір.
„Ми створюємо нову якість партнерства, коли союзники не лише підтримують одне одного, а й формують спільну промислову базу безпеки”, – зазначив посол.
Компанія Ukrspecsystems працює на ринку з 2014 року, завоювавши репутацію розробника високоефективних безпілотних рішень. Її візитівкою є розвідувальні комплекси PD-2, Gekata та лінійка Shark.
Перший етап реалізації програми має початися 18 лютого у Форт-Беннінгу, де військові проводитимуть випробування.
Пентагон запланував до 2027 року створити запас із сотень тисяч ударних безпілотників і запросив взяти участь у їхньому виробництві 25 компаній. Серед них опинилися й дві українські – General Cherry Corp та Ukranian Defence Drones Tech Corp. Про це свідчить відповідна публікація на сайті американського військового відомства.
Мета запущеної Drone Dominance Program (DDP) – „швидке розгортання недорогих односторонніх ударних безпілотників у масштабах усієї країни в межах зміцнення американського арсеналу свободи”.
Перший етап реалізації програми має розпочатися 18 лютого у Форт-Беннінгу, де військові проводитимуть випробування та оцінюватимуть системи постачальників. Він завершиться на початку березня, коли будуть розміщені замовлення на постачання прототипів на суму близько 150 млн доларів.
Самі постачання розпочнуться незабаром після цього і продовжаться протягом наступних п’яти місяців.
Загалом програма передбачає чотири етапи. Президент США Дональд Трамп восени 2025 року говорив про можливість співробітництва з Україною у галузі безпілотників.За його словами, за останні кілька років використання дронів на полі бою „справді вийшло на перший план”, а Україна виробляє „дуже добрі дрони”.
Китай постачає росії обладнання та технології, які дозволяють Москві нарощувати виробництво новітніх ракет, зокрема ядерноздатної гіперзвукової ракети «Орєшнік», попри західні санкції.
За даними видання, росія використовує китайські верстати, інструменти та електронні компоненти для виготовлення бойових частин і ключових елементів ракет. Зокрема, йдеться про високоточні верстати з числовим програмним керуванням (CNC), які виявила українська розвідка на Воткінському заводі – головному підприємстві рф з виробництва ракет, що перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії та Японії.
Саме там виготовляють ракети «Орєшнік», а також «Іскандер-М» і міжконтинентальні «Тополь-М». «Орєшнік» – гіперзвукова балістична ракета, яка розвиває швидкість до 8 тис. миль на годину, може нести шість бойових частин і вражати цілі в Європі менш ніж за 20 хвилин. Як відомо, на початку січня російські війська вже застосували її проти Львова – за 65 км від кордону з Польщею.
Журналісти встановили, що Китай передав росії технологій та обладнання щонайменше на $10,3 млрд, включно з мікрочипами, електронними платами, кульковими підшипниками, п’єзоелектричними кристалами для радарів і систем РЕБ, а також оптичними прицілами. Частина цих товарів входить до переліку 50 пріоритетних позицій, експорт яких до рф заборонений 39 країнами Заходу, однак Китай до санкцій не приєднався.
Згідно з торговими даними, Пекін поставив Москві щонайменше $4,9 млрд мікроелектроніки, необхідної для високоточної зброї та винищувачів Су. Лише за перші три роки повномасштабної війни Китай експортував до рф $3,1 млрд верстатів.
Аналітики зазначають, що саме доступ до китайських машинобудівних потужностей дозволив росії обійти санкції, прискорити виробництво озброєнь і зменшити залежність від західних технологій. За їхніми словами, без китайської економіки та ролі КНР як «транзитної ланки» для санкційних товарів росії було б значно складніше підтримувати війну проти України.
Водночас експерти наголошують, що реальні обсяги поставок можуть бути значно більшими, оскільки частина продукції постачається через треті країни з подальшим реекспортом до рф, що ускладнює відстеження ланцюгів постачання.
