Уряд Данії анонсував запровадження нової програми, згідно з якою нададуть 130 мільйонів євро на виготовлення зброї для України.
Про це повідомила перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко.
Згідно з новою програмою, держава компенсує до 70% інвестицій данських компаній в українські оборонні підприємства. Мова йде про 1 мільярд данських крон, що становить приблизно 130 мільйонів євро.
«Для данських виробників це можливість залучити український досвід, інновації й можливості тестування озброєння в реальних бойових умовах», – зазначила Свириденко.
У місті Бержерак на південному заході Франції відкрили завод групи Eurenco з виробництва пороху – він має забезпечити випуск снарядів 155 калібру, значна частина яких постачається в Україну.
На церемонії відкриття були присутні високі урядовці, серед них міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню, передає Укрінформ.
«Ми доклали вражаючих зусиль для збільшення темпів виробництва. Між кількістю боєприпасів, які ми могли передавати Україні щомісяця, зокрема 155-мм снарядів для наших гармат «Цезар», і тим, що можемо постачати сьогодні, ми досягли значного прогресу», – заявив він.
За словами операційного директора Eurenco Еріка Жіро, завод у Бержераку наступного року буде виробляти обсяг пороху, необхідний для випуску 100 тисяч снарядів, а 2027-го цей показник планують довести до 200 тисяч. Задля цього завод працюватиме цілодобово, сім днів на тиждень.
Щоб звести його, знадобилося менш як рік: у квітні 2024-го перший камінь у будівництво підприємства заклав особисто президент Макрон. Урядовці твердять, що попередньо затверджені терміни випередили на пів року.
Через зміну геополітики з приходом до влади президента США Дональда Трампа Північна Ірландія може отримати більше оборонних замовлень.
Уряд Великої Британії підписав з ірландською компанією Thales угоду щодо виготовлення понад 5000 протитанкових керованих ракет для України. Про це повідомляє The Economist.
Зазначається, що ця угода є чудовою новиною для підрозділу Thales, адже таке замовлення свідчить про зростання підприємства.
„Протягом наступних двох років кількість працівників, що налічує 850 осіб, збільшиться до 1050, і Thales відкриє третій завод у Північній Ірландії”, – йдеться у публікації.
Як повідомляється, через зміну геополітики з приходом до влади президента США Дональда Трампа Північна Ірландія може отримати більше оборонних замовлень.
За словами економіста Ольстерського університету Есмонда Бірні, компанія Harland and Wolff, яка побудувала Титанік також має отримати більше контрактів, адже „наявність величезного сухого доку в Белфасті набуває стратегічного значення”.
„Зараз Північна Ірландія є місцем миру і хоче, щоб про неї знали. Вона прийняла українських біженців, і всі основні партії підтримують опір російському вторгненню. Але встановлення миру в Україні і збереження миру в решті Європи може означати більше оборонних контрактів для цієї провінції – як би незручно це не було для декого”, – пише видання.
Франція збільшує виробництво вибухових речовин на тлі війни росії проти України. Частину виробленої продукції планують постачати Києву, повідомляє Reuters.
Зазначається, що французька компанія Eurenco повернула “втрачені навички” країни та показала, що Європа може відродити свій оборонно-промисловий сектор. Порох передусім використовуватимуть у “тисячах артилерійських снарядів”, більшість із яких вирушить до України.
“Цілком безглуздо бачити, як така країна, як Франція, на початку 2000-х років скоротила потужності з виробництва пороху”, – заявив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню.
Він зазначив, що країна була здатна виробляти корпус бомб, модульний заряд, але не могла виробляти порох. У цьому питанні Франція, за словами Лекорню, залежала як від Європи, так і від країн, що не входять до ЄС.
Фірма отримала інвестиції у розмірі 100 млн євро ($108 млн), зокрема й із програми ЄС щодо підтримки оборонної промисловості.
Очікується, що компанія вироблятиме близько 1200 тонн порохових гранул на рік, а потім виробництво збільшиться до 1800 тонн. Це дозволить виготовити близько 100 000 артилерійських снарядів, зокрема калібру 155 мм. Їх, серед іншого, використовують у гаубицях Caesar.
Директор проєкту Eurenco Демієн Аєса повідомив Reuters, що 10% продукції постачатиметься всередині країни, а решта піде на експорт, в основному в Україну. Очікується, що виробництво працюватиме 24/7.
Водночас наголошується, що росія виробляє обсяги у 30 разів більше.
Українські виробники знижують ціни на тепличні огірки з самого початку сезону.
Про це йдеться в повідомленні проєкту EastFruit.
У повідомленні сказано, що оператори ринку пов’язують цю ситуацію зі збільшенням пропозиції овочів нового обігу місцевих господарств.
На сьогоднішній день практично всі стаціонарні тепличні комбінати України розпочали реалізацію цієї продукції.
Минулого тижня ціни на огірки знизилися в середньому на 11% порівняно з попереднім тижнем до 80-120 гривень за кілограм.
Зазначається, що ще одним вирішальним чинником зниження цін у цьому сегменті стало скорочення попиту на тепличні огірки.
Оптові компанії та мережі супермаркетів минулого тижня знизили обсяги закупівель місцевої продукції, посилаючись на низькі темпи збуту в роздріб.
На сьогодні українські тепличні комбінати змушені пропонувати огірки в середньому на 20% дешевше, ніж наприкінці лютого 2024 року.
Більшість ключових гравців ринку не відкидають подальшого зниження цін у цьому сегменті.
Свою думку вони аргументують тим, що пропозиція місцевого огірка з кожним днем продовжує збільшуватися, а темпи збуту цієї продукції залишають бажати кращого.
Німецька компанія KMW, яка є виробником танків Leopard, відкрила спільне підприємство з однією з оборонних компаній України.
Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін у Telegram.
Він зазначив, що підприємство спеціалізуватиметься на обслуговуванні та ремонті військової техніки, поставленої німецькою компанією Силам оборони.
«Перші зразки цієї техніки з’явилися в Україні ще в 2022 році. Українські фахівці вже пройшли навчання в Німеччині, на об’єктах уже встановлені перші системи», – написав Сметанін.
Чиновник зазначив, що створення такого підприємства має надзвичайно важливе значення для обороноздатності України, оскільки тепер техніка ремонтуватиметься швидше.
Крім того, за словами Сметаніна, ініціатива дозволить зміцнити економіку України та створити додаткові робочі місця.
Мінцифри хоче запустити в Україні виробництво чипів розміром 180, 130 та 110 нанометрів. Вони не найсучасніші, але достатні для забезпечення потреб промисловості.
Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
Наприклад, американська компанія Intel та тайванська TSMC працюють над технологіями процесорів розміром 1,8 нм та 4 нм відповідно.
Як зазначає один з учасників робочої групи при Мінцифри Олександр Груданов, закривати потреби оборонного, аграрного та автомобільного секторів цілком можна чипами, які планує виробляти Україна.
Початкові плани виробництва – до 1000 кремнієвих пластин на місяць.
Одним з варіантів початку виробництва зазначають те, що Мінцифри може залучити компанію-ліцензіара, яка буде відповідальною за контроль над будівництвом заводу, налаштуванням обладнання та запуском пілотної лінії.
Так, держава може контролювати фабрику, забезпечуючи потреби ВПК та наукових проєктів. На цьому етапі українських спеціалістів навчать за кордоном, а Україна сплачуватиме ліцензійний збір і отримуватиме техпідтримку.
Перевага полягає в тому, що Україна зможе вдосконалити технологію для виробництва спеціалізованих чипів, наприклад, стійких до РЕБ або придатних для космосу, каже Груданов.
Другий варіант – залучити партнера через державний тендер: австрійську AMS, французьку CMP, німецькі IHP і X-FAB, французько-італійську STMicro, материнську компанію китайського виробника чипів SMIC – LFoundry або ізраїльську TowerSemiconductors.
Груданов зазначає, що витрати на будівництво фабрики чипів в Україні за моделлю ліцензування становитиме до $1 млрд. Водночас засновник технологічної компанії «Квазар‑Мікро» Євген Уткін оцінює витрати на будівництво фабрики для виробництва чипів майже у $5 млрд.
Профінансували виробництво безпілотників Велика Британія, Данія, Нідерланди, Латвія та Швеція.
Україна отримає 30 тисяч безпілотників від Великої Британії та інших союзників по НАТО. Про це повідомило британське Міноборони у четвер, 9 січня.
Вказано, що відповідну заяву зробив міністр оборони Великої Британії Джон Гілі разом з міністром оборони Латвії Андрісом Спрудсом під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн у Німеччині.
Ці тисячі безпілотників будуть відправлені в Україну після того, як міжнародна коаліція Drone Capability Coalition, очолювана Великою Британією і Латвією, уклала нові контракти на суму 45 млн фунтів стерлінгів (близько $55,3 млн).
„Фінансування нових 30 тисяч безпілотників надходить з Великобританії, Данії, Нідерландів, Латвії та Швеції”, – йдеться у повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський доручив виробити 30 тисяч далекобійних дронів. Також українські підприємства планують виготовити близько 3 тисячі ракет.
Про це повідомив прем’єр-міністра України Денис Шмигаль на засіданні уряду.
Як зазначив глава уряду, загалом на оборону і безпеку у 2025 році заклали 2 трлн 230 млрд гривень. Кошти платників податків з держбюджету будуть направлятися на ці потреби. Видатки на озброєння та військову техніку становитимуть щонайменше 739 млрд гривень.
За словами Шмигаля, українські підприємства оборонно-промислового комплексу планують наростити виробничі спроможності до 30 млрд доларів. Він додав, що у межах проекту „Зброя перемоги” уряд запустить довготривалі контракти з виробниками на 3-5 років.
„Особливу увагу будемо приділяти компоненту далекобійності та ракетній програмі. Завдання від президента України – виробити щонайменше 30 тисяч далекобійних дронів. Українські підприємства також планують виготовити близько 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів”, – заявив Шмигаль.
Крім того, Україна буде розвивати „данську модель”, за якою партнери купують зброю у вітчизняного ОПК для потреб української армії. На 2025 рік очікують залучити понад 1 млрд доларів.
Підтримка України – один з пріоритетів Норвегії, запевнив, представник Генерального штабу Збройних сил Королівства Норвегія полковник Кйель Хауан.
Перший заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк провів переговори з делегацією Королівства Норвегія, обговоривши ситуацію на фронті, потреби української ППО та перспективи співпраці у виробництві озброєння. Норвезька сторона запевнила у подальшій підтримці. Про це інформує пресслужба Міноборони у четвер, 5 грудня.
Гаврилюк назвав критичні потреби Сил оборони України. Він також поінформував про нарощення підтримки російської федерації з боку КНДР. Мова не лише про нові постачання боєприпасів та ракет. А й про зростання кількості північнокорейських військових поблизу кордонів України.
„Ворог постійно змінює тактику терору України. Попереду – складний зимовий період, який агресор використовуватиме для того, аби занурити нашу країну у темряву та холод. Маємо швидко посилити спроможності нашої ППО та поповнити запас ракет до наявних систем. Прагнення кремля до ескалації має отримати консолідовану відповідь наших партнерів”, – наголосив генерал-лейтенант.
Представник Генерального штабу Збройних сил Королівства Норвегія полковник Кйель Хауан зауважив, що підтримка України – один з пріоритетів Норвегії.
Учасники делегації Норвегії запевнили про подальшу активну допомогу у рамках Коаліцій спроможностей. Сторони узгодили кроки щодо активізації співпраці у виробництві окремих зразків озброєння.
Перший заступник міністра оборони України також акцентував увагу на необхідності спрямувати зусилля на вирішенні завдання з оснащення бронетанковою технікою підрозділів, які наразі формуються.