Минулого року оборонні витрати європейських країн – членів НАТО зросли майже на 12 відсотків, що значно перевищує середній світовий показник, але все ще не дотягує до третини загального оборонного бюджету НАТО, йдеться у щорічній світовій доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) в Лондоні, опублікованій в середу.
У 66-му виданні аналізу глобальних оборонних спроможностей і військових балансів «Військовий баланс 2025», підготовленому одним із найбільших світових аналітичних центрів з питань оборони, підкреслюється, що минулого року Європа витратила на оборону еквівалент 457 мільярдів доларів США, що на 11,7 відсотка більше в реальному вимірі, ніж у 2023 році, і на 50 відсотків більше, ніж десять років тому.
Проте загальний військовий бюджет НАТО в 2024 році становив 1440 мільярдів доларів, а це означає, що європейські країни витратили на оборону менше третини цієї суми, йдеться в 530-сторінковому звіті СІСІ за цей рік.
Згідно з дослідженням, торік глобальні витрати на оборону сягнули 2 460 мільярдів доларів. У реальному вимірі це на 7,4 відсотка більше, ніж у попередньому році.
Це також означає, що світові військові витрати зростають прискореними темпами: глобальні оборонні витрати збільшаться на 6,5 відсотка у 2023 році і на 3,5 відсотка у 2022 році.
Згідно з даними щорічного світового звіту IISS, представленого в середу, глобальні військові витрати як частка валового внутрішнього продукту (ВВП) зростуть до 1,94 відсотка в 2024 році з 1,8 відсотка в попередньому році і 1,59 відсотка в 2022 році.
Інститут зробив підрахунки, що якби європейські члени Організації Північноатлантичного договору збільшили свої оборонні витрати до 3% ВВП, це означало б надлишок у 250 мільярдів доларів, а якби вони збільшили свої військові бюджети до 5% ВВП, як нещодавно запропонував президент США Дональд Трамп, це додало б майже 750 мільярдів доларів до європейських військових витрат.
Однак в НІСД підкреслюють, що ця мета наразі є недосяжною з політичних і бюджетних причин, особливо з огляду на те, що багато європейських країн вже використовує позабюджетні ресурси для збільшення своїх оборонних витрат.
Однак, за даними Інституту, Росія збільшила свій військовий бюджет на 41,9% в реальному вираженні минулого року, досягнувши $145,9 млрд за ринковим обмінним курсом.
Однак, за паритетом купівельної спроможності (ПКС) – тобто з урахуванням і поправкою на різні рівні цін – російські оборонні витрати в 2024 році були еквівалентні 461,6 мільярда доларів, або, за цим показником, більше, ніж сукупні військові витрати європейських членів НАТО, – йдеться у світовій доповіді лондонського стратегічного аналітичного центру, опублікованій у середу.
За даними НІСД, збільшення оборонного бюджету Росії також має макроекономічні наслідки: надлишковий попит, що виникає внаслідок цього, призводить до зростання інфляції і чинить тиск на видатки на соціальний сектор, зокрема на освіту і охорону здоров’я.
Однак російська економіка є стійкою, оскільки надходження з джерел, що не належать до енергетичного сектору, дозволяють збільшувати видатки при збереженні помірного державного дефіциту, йдеться в дослідженні НІСД.
В інституті зазначили, що, за їхніми власними оцінками, російська армія втратила 1 400 танків на українському полі бою минулого року. Однак наявні дані свідчать про те, що, хоча Україна тримає цифри втрат у таємниці, українські збройні сили зазнали значної кількості загиблих, а багато їхніх сухопутних підрозділів не мають достатньої боєздатності», – йдеться у щорічному звіті НІСД.
[type] => post
[excerpt] => Минулого року оборонні витрати європейських країн – членів НАТО зросли майже на 12 відсотків, що значно перевищує середній світовий показник, але все ще не дотягує до третини загального оборонного бюджету НАТО, йдеться у щорічній світовій доповіді...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1739531966
[modified] => 1739531968
)
[title] => Члени НАТО суттєво збільшили свої оборонні витрати
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57364&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 57316
[uk] => 57364
)
[trid] => kri2709
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 57317
[image] => Array
(
[id] => 57317
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1.jpg
[original_lng] => 409548
[original_w] => 1920
[original_h] => 1080
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/challenger-2-tank-harckocsi-pancelos-ukrajna-orosz-ukran-haboru-stock-614509-1.jpg
[width] => 1920
[height] => 1080
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1492
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 57317
[_edit_lock] => 1739525017:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 9
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Спецтема
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 9224
[1] => 1030
)
[tags_name] => Array
(
[0] => витрати
[1] => НАТО
)
)
[1] => Array
(
[id] => 55927
[content] =>
1,8 трлн гривень складають видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки і оборони у січні-листопаді 2024 року.
Це 58,6% від усієї суми видатків загального фонду держбюджету.
З них у листопаді використано з держбюджету – 206,4 млрд грн.
Кошти були спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
Безпека й оборона залишається абсолютним пріоритетом та найбільшою статтею видатків державного бюджету.
Військові видатки покриваються виключно за рахунок внутрішніх надходжень та запозичень.
Очільник Пентагону Ллойд Остін заявив, що Росія з початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році витратила $200 млрд.
Про це він сказав на Національному безпековому форумі Рональда Рейгана в Каліфорнії, передає „Європейська правда”.
Коментуючи допомогу для України у війні з Росією, Остін зауважив, яку ціну заплатила РФ за „безглуздість” очільника Кремля Владіміра Путіна.
За його словами, з лютого 2022 року Росія зазнала щонайменше 700 тисяч жертв та втратила понад $200 мрд.
„А тим часом Росія заплатила приголомшливу ціну за безглуздість Путіна. З лютого 2022 року Росія зазнала щонайменше 700 000 жертв. Вона втратила понад $200 млрд”, – зазначив він.
Очільник Пентагону акцентував – впродовж останніх місяців Росія зазнавала близько 1000 жертв на день.
„А російські втрати лише за перший рік обраної Путіним війни, схоже, більші, ніж втрати Москви в усіх її конфліктах, починаючи з Другої світової війни, разом узятих”, – наголосив він.
Остін відзначив досягнення НАТО впродовж цього періоду та акцентував, що Північноатлантичний альянс продовжує „чітко усвідомлювати, що війна Путіна була не результатом розширення НАТО, а причиною розширення НАТО”.
Кремль наступного року на тлі війни з Україною планує збільшити витрати на оборону до 6,2% валового внутрішнього продукту країни.
Про це пише видання Bloomberg, якому вдалося ознайомитися з проєктом бюджету рф на 2025 рік.
Повідомляється, що згідно з документом, російський уряд має намір збільшити витрати на оборону до 13,2 трлн рублів (142 млрд доларів) у 2025 році із запланованих на цей рік з 10,4 трлн рублів, що становить 6,2% валового внутрішнього продукту.
Також зазначається, що військові витрати планується скоротити до 5,6% ВВП у 2026 році та до 5,1% у 2027 році.
У виданні вказують, що витрати на національну оборону та внутрішню безпеку росії складуть близько 40% загальних бюджетних виплат рф у 2025 році.Play Video
Таким чином, сума коштів, виділених на оборону, є більшою, ніж сукупні суми на освіту, охорону здоров’я, соціальну політику та національну економіку.
Також, згідно з документом,рф передбачає, що витрати на засекречені або невизначені статті зростуть до 12,9 трлн рублів у 2025 році з спочатку запланованих 11,1 трлн цього року, залишаючись на рівні близько 30% загальних бюджетних видатків.
При цьому уряд рф не відповів на прохання Bloomberg прокоментувати витрати бюджету.
За січень-червень 2024 року видатки загального фонду держбюджету на цей сектор становили 888,4 млрд гривень (57,5 % від усієї суми видатків загального фонду держбюджету).
Тоді як у червні з держбюджету на сектор безпеки й оборони використано 155,6 млрд грн.
Зауважується, що кошти спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліціянтів;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
У відомстві закликали підтримувати Збройні Сили України, сумлінно сплачуючи податки, а також інвестуючи у військові облігації.
Уряд України змушений був витратити 4 млрд доларів на закупівлю озброєння через брак обіцяних партнерами снарядів і зброї.
Про це повідомляє міністр фінансів Сергій Марченко.
Сьогодні у Вашингтоні Марченко разом з президентом Володимиром Зеленським (по відеозв’язку) та прем‘єр-міністром Денисом Шмигалем взяв участь у п’ятому міністерському круглому столі Світового Банку та МВФ.
Ця подія присвячена виключно Україні. На ній збираються міністри фінансів, а також керівництво провідних міжнародних фінансових організацій.
Партнери, за словами Марченко, запевнили Україну у підтримці. Він висловив сподівання, що це знайде втілення в конкретних діях.
У своєму виступі міністр наголосив на складній ситуації, в якій опинилася Україна на початку року через недостатню кількість фінансування і озброєння. Фінансову стабільність, за його словами, допомогла зберегти ефективна політика Кабміну.
„4 млрд доларів США – саме такий обсяг коштів на закупівлю озброєння витратив Уряд, в умовах коли бракувало обіцяних партнерами снарядів і зброї. І це має негативні наслідки для бюджету”, – сказав Марченко.
Відсутність або затримка допомоги відбивається на ситуації на полі бою, а також зменшує економічний потенціал України, підкреслив міністр.
Він закликав партнерів пришвидшити пошук механізму використання заморожених російських активів на користь України.
„Для перемоги нам критично необхідно зрівняти військові ресурси з ресурсами агресора”, – сказав Марченко.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів, пише РБК-Україна.
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни. Довідково, статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були витрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Витрати українців за кордоном зросли впʼятеро
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилась у березні 2023 року. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023 року вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
Картковий туризм процвітав у країнах-сусідах
Неприємним сюрпризом для Національного банку, та й певно для більшості українців, стали численні випадки валютних спекуляцій в перші місяці війни на тлі можливостей, що виникли через значну різницю офіційного та готівкового курсів гривні. Мова йде про так званий „картковий туризм”.
Схема працювала так: за кордоном з карток українських банків знімалися великі суми готівкової валюти після їхньої конвертації з гривні за офіційним курсом. Після цього валюта завозилась в Україну і продавалась за готівковим курсом, який значно перевищував офіційний. За рахунок курсової різниці зароблялись колосальні гроші фактично „з повітря”, пише РБК-Україна.
За даними Національного банку, найбільші обсяги готівки знімалися в Польщі та інших країнах, що мають спільний кордон з Україною – Словаччині та Румунії.
Протягом восьми місяців річного періоду від березня 2022-го до березня 2023 року щомісячні об’єми зняття готівки українцями перевищували обсяги безготівкової оплати товарів і послуг у торгово-сервісних мережах. Тобто протягом першого року війни українці в Польщі переважно використовували „кеш”.
І лише в березні 2023-го об’єми зняття готівки різко зменшились. Вже у квітні-липні зняття готівки за об’ємами складало близько п’ятої частини від сум безготівкових оплат.
У Німеччині переважання готівкових операцій над безготівковими розрахунками українців тривало до липня 2022-го, після чого частка безготівкових розрахунків стабільно перевищує готівкові.
В Словаччині протягом першого року повномасштабної війни відбувалися без перебільшення готівкові „дива”. В перші місяці війни суми зняття готівки вдесятеро (!) перевищували об’єми безготівкових розрахунків. Так було щомісяця з березня по червень 2022-го. В липні – вересні співвідношення сягало 7 – 9 крат. Значне переважання готівки тривало до березня 2023 року, після чого частка безготівкових розрахунків „взяла гору” над готівкою.
В Румунії перевищення готівкових операцій українців над безготівковими розрахунками фіксувалося протягом всього першого року війни. І теж до березня 2023-го. Щоправда співвідношення готівки до безготівки тут було значно скромнішим – як правило двократним.
У Молдові перевищення об’ємів зняття готівки над обсягами безготівкових операцій українців стабільно складало два-три рази. І теж… до березня 2023 року.
У Литві протягом семи місяців 2022 року – з березня по вересень – готівка превалювала у розрахунках українців. Пізніше – безготівкові розрахунки взяли верх над готівкою.
В Грузії українці аж до квітня 2023 року віддавали перевагу „кешу” над безготівковими картковими розрахунками. Співвідношення на користь готівки сягало 4 кратного розміру.
До травня 2023 року українські біженці в Чорногорії також віддавали перевагу готівці. Перевага могла складати 2-3 рази.
Найменше готівки українці використовували в Ірландії, Швейцарії, Швеції та Люксембурзі, віддаючи абсолютну перевагу безготівковим операціям.
Переважали безготівкові розрахунки над операціями зі зняття готівки в таких країнах: Велика Британія, Франція, Бельгія, Португалія, Канада, Угорщина, Нідерланди, США, Австрія, Чехія, Туреччина.
Корекція курсу нівелювала карткові дива
Після корекції офіційного курсу гривні НБУ в липні 2022 року масштаби такого явища зменшилися, зазначають в центробанку.
„Заходи НБУ, спрямовані на підвищення привабливості гривневих активів, калібрування валютних обмежень та запровадження спеціальних депозитних продуктів сприяли звуженню спреду між офіційним та готівковим курсом. До того ж у березні 2023 року НБУ посилив ефективність заходів фінансового моніторингу та валютного нагляду. У результаті обсяги зняття готівки з березня 2023 року значно скоротилися, насамперед у прикордонних країнах – Польщі, Словаччині, Румунії”, – констатують в НБУ.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна „Скільки і на що витрачають українські біженці за кордоном, і до чого тут „картковий туризм”.
Як витрачали українці за кордоном від початку війни
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни.
Довідково. Статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну. І мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були потрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилася у березні 2023-го. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів.
Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023-го вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
У Великій Британії оприлюднили свідоцтво з причиною смерті Єлизавети ІІУ Великій Британії оприлюднили свідоцтво з причиною смерті Єлизавети ІІ та повʼязані з ним заходи коштували уряду Великої Британії майже $202 мільйони.
Про це 18 травня повідомило Міністерство фінансів країни, пише BBC.
Витрати на похорон і повʼязані з ним події становлять:
Міністерство з питань культури, ЗМІ і спорту — понад $62 млн;
Міністерство транспорту — майже $3 млн;
Міністерство закордонних справ — $2,5 млн;
Міністерство внутрішніх справ – $88 млн (найбільше);
Міністерство оборони – $3,4 млн;
Офіс у Північній Ірландії — $2,5 млн;
Уряд Шотландії – $22 млн;
Уряд Вельсу — $2,6 млн.
Міністерство фінансів надало додаткове фінансування, де це було необхідно, і урядам Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії повністю відшкодували їхні відповідні витрати.
Джон Глен, головний секретар Мінфіну, сказав, що пріоритетом уряду на той час було забезпечення того, щоб ці заходи пройшли гладко і з належним рівнем гідності, при цьому завжди забезпечуючи безпеку населення.
Ключова задача – створити умови для фінансування військового бюджету. Наразі держбюджет України отримує 80 млрд гривень доходів, а на військову кампанію витрачається 130 млрд гривень на місяць.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Європейської бізнес асоціації (ЄБА).
Під час зустрічі з членами ЄБА Марченко сказав, що минулого тижня Верховна рада підтримала зміни до держбюджету, якими збільшено видатки на військові потреби.
За ловами міністра, цього року важливо зібрати заплановані податки, проте кардинальних податкових змін не планується.
Нагадаємо, Верховна рада внесла зміни до державного бюджету України на 2023 рік, збільшивши оборонні видатки на 518 млрд гривень.
