У Національному банку України вважають, що зараз неможливо й недоречно запроваджувати в Україні євро замість гривні, оскільки це не відповідає ані законодавству України та ЄС, ані поточним економічним умовам в Україні. Такий крок навіть може зашкодити євроінтеграційним намірам України.
Про це в НБУ повідомили у відповідь на запит.
У Нацбанку пояснюють, що Європейська комісія та Європейський центральний банк неодноразово висловлювали незадоволення одностороннім використанням євро в Чорногорії, оскільки одностороннє запровадження євро не відповідає Договору про ЄС, відповідно до якого, основною умовою для використання євро замість національної валюти є членство країни в ЄС.
Серед основних переваг запровадження євро в НБУ називають зниження транзакційних витрат, зменшення валютного ризику й поліпшення доступу до ширшого ринку капіталу, що сукупно сприяє припливу іноземних інвестицій і розвитку торгівлі.
Водночас у Нацбанку наголошують, що є і ризики. Оскільки з переходом на євро країни втрачають звичні механізми для належної реакції на раптові зміни в економіці — незалежну монетарну політику й мінливий обмінний курс.
«Ці ризики додатково посилюються в умовах слабшої синхронізації економічних циклів із країнами зони євро й подальшого наближення цін і зарплат до середньоєвропейського рівня», — наголошують у НБУ і додають, що саме тому, наприклад, Польща, Чехія та Угорщина не поспішають із переходом на євро.
Вступ до ЄС і перехід до євро
Після набуття членства в ЄС держава зобов’язується запровадити євро. Для цього низку макроекономічних показників держави наблизити за ключовими показниками до країн єврозони. Водночас навіть після досягнення цих критеріїв ухвалення остаточного рішення щодо запровадження відповідною державою в обіг євро не має часових меж. Зазвичай це є останньою стадією загального інтеграційного процесу.
Наприклад, попри приєднання до ЄС із 1 травня 2004 року, Словенія запровадила євро лише з 1 січня 2007 року, Кіпр і Мальта — з 1 січня 2008 року, Хорватія — з 1 січня 2023, а Болгарія — 1 січня 2026.
Ба більше, з 11 країн Центральної та Східної Європи, які долучилися до ЄС, наразі лише сім запровадити євро як офіційну валюту. Найбільші країни, зокрема Польща, Чехія та Угорщина, досі утримуються від приєднання до єврозони, попри тісні економічні й фінансові взаємозв’язки, а також значний вплив політики Європейського центрального банку (ЄЦБ) на фінансові умови.
[type] => post [excerpt] => У Національному банку України вважають, що зараз неможливо й недоречно запроваджувати в Україні євро замість гривні, оскільки це не відповідає ані законодавству України та ЄС, ані поточним економічним умовам в Україні. Такий крок навіть може зашко... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1770923340 [modified] => 1770921260 ) [title] => У Нацбанку відповіли, чи доведеться Україні перейти з гривні на євро під час вступу до ЄС [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68217&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68264 [uk] => 68217 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 68218 [image] => Array ( [id] => 68218 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [original_lng] => 241844 [original_w] => 1312 [original_h] => 738 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/c7r6dl-c16x9x50px50p-6fde492d5664792f8924783051e66c8e.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1770914070:2 [_thumbnail_id] => 68218 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 499 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 740403363000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 188891 [1] => 553 ) [tags_name] => Array ( [0] => вступ до ЄС [1] => Нацбанк ) ) [1] => Array ( [id] => 55226 [content] =>
Новий президент Європейської ради Антоніу Кошта вважає, що Україна може позитивно вплинути на подолання вразливостей у конкурентоспроможності Євросоюзу.
Таку думку він висловив в інтерв’ю.
Журналісти запитали Кошту, чи могла б Україна зробити внесок у подолання певних вразливостей у конкурентоспроможності Європи, згаданих у вересневому звіті Маріо Драгі. Йдеться про потенціал України, коли вона стане членом ЄС, у тому числі з точки зору природних ресурсів, сільського господарства, енергетики, новітніх технологій і, звичайно, оборони.
На думку Кошти, у цей список ще можна додати „фактор висококваліфікованої робочої сили”.
„В усіх цих сферах внесок України, коли вона стане державою-членом, дійсно буде дуже позитивним для загальної конкурентоспроможності ЄС”, – впевнений президент Європейської ради.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: 🇪🇺 ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Світовий банк оголосив про виділення Україні нового пакета підтримки на суму 750 млн доларів, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у п’ятницю, 8 листопада.
За його словами, кошти будуть надані в межах проєкту SURGE, який спрямований на підтримку інституційних реформ, необхідних для вступу в ЄС. Частину коштів виділять з фонду ADVANCE Ukraine, що підтримується урядом Японії.
«Реалізація програми допоможе зміцнити роботу державних інституцій в умовах війни, надавати ключові державні послуги громадянам у повному обсязі», — запевнив прем’єр.
Він додав, що вказані реформи покращать управління публічними інвестиціями та державними фінансами. Світовий банк може збільшити фінансування у разі потреби.
4 листопада Шмигаль повідомив, що Україна підписала угоди зі Світовим банком на суму майже 600 млн доларів в межах проєкту Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво (RISE), що спрямований на підтримку малого і середнього бізнесу.
Відповідно до внутрішніх оцінок спільного бюджету Євросоюзу, вступ України до ЄС надасть Києву право отримати приблизно 186 мільярдів євро протягом семи років.
Як пише Financial Times, моделювання впливу потенційного вступу дев’яти нових країн-членів підкреслює глибокі політичні та фінансові наслідки розширення союзу на весь континент.
Розчищення шляху для членства України стало ключовим пріоритетом для лідерів ЄС після повномасштабного вторгнення росії минулого року.
Офіційні особи ЄС цього літа оцінили потенційні фінансові наслідки приєднання до блоку України, Молдови, Грузії та шести балканських держав до теперішнього бюджету ЄС на 2021-2027 роки становитиме 256,8 мільярда євро. Наслідки для наявних країн-членів включатимуть скорочення субсидій на сільське господарство приблизно на п’яту частину.
Попри те, що повне розширення може зайняти десятиліття чи більше та змусить серйозні реформи наявних бюджетних механізмів, очікуваний масштаб необхідних змін рішуче змінить фінансову рівновагу всередині блоку.
„Усім державам-членам доведеться платити більше і отримувати менше з бюджету ЄС; багато держав, які зараз є нетто-отримувачами, стануть чистими платниками”, – підсумував документ секретаріату Ради ЄС.
За оцінками FT, з дев’ятьма новими державами-членами поточний бюджет збільшиться на 21 % до 1,47 трильйона євро. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн.
Вступ дев’яти країн призведе до низки „далекосяжних” коригувань, які можуть включати значне збільшення чистих внесків до бюджету з боку багатших країн, таких як Німеччина, Франція та Нідерланди. У документі йдеться про необхідність „перехідних періодів і захисних заходів”.
Застосовуючи чинні правила до розширеного блоку, Україна матиме право на отримання 96,5 млрд євро в межах Спільної аграрної політики ЄС протягом семи років. Згідно з дослідженням, такі фінансові зміни призведуть до скорочення сільськогосподарських субсидій для теперішніх країн-членів приблизно на 20%.
Україна також отримає право на 61 млрд євро з фондів згуртованості ЄС, які спрямовані на покращення інфраструктури в бідніших країнах-членах. За оцінками дослідження, разом з дев’ятьма додатковими країнами-членами, Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Кіпр та Мальта більше не матимуть права на фінансування з фондів згуртованості.
Розрахунки Генерального секретаріату Ради ЄС з’явилися в той час, коли ЄС зважує, чи погоджуватися на початок офіційних переговорів про вступ з Україною до кінця цього року, як про це просить Київ.
