Новий президент Європейської ради Антоніу Кошта вважає, що Україна може позитивно вплинути на подолання вразливостей у конкурентоспроможності Євросоюзу.
Таку думку він висловив в інтерв’ю.
Журналісти запитали Кошту, чи могла б Україна зробити внесок у подолання певних вразливостей у конкурентоспроможності Європи, згаданих у вересневому звіті Маріо Драгі. Йдеться про потенціал України, коли вона стане членом ЄС, у тому числі з точки зору природних ресурсів, сільського господарства, енергетики, новітніх технологій і, звичайно, оборони.
На думку Кошти, у цей список ще можна додати „фактор висококваліфікованої робочої сили”.
„В усіх цих сферах внесок України, коли вона стане державою-членом, дійсно буде дуже позитивним для загальної конкурентоспроможності ЄС”, – впевнений президент Європейської ради.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: 🇪🇺 ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Світовий банк оголосив про виділення Україні нового пакета підтримки на суму 750 млн доларів, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у п’ятницю, 8 листопада.
За його словами, кошти будуть надані в межах проєкту SURGE, який спрямований на підтримку інституційних реформ, необхідних для вступу в ЄС. Частину коштів виділять з фонду ADVANCE Ukraine, що підтримується урядом Японії.
«Реалізація програми допоможе зміцнити роботу державних інституцій в умовах війни, надавати ключові державні послуги громадянам у повному обсязі», — запевнив прем’єр.
Він додав, що вказані реформи покращать управління публічними інвестиціями та державними фінансами. Світовий банк може збільшити фінансування у разі потреби.
4 листопада Шмигаль повідомив, що Україна підписала угоди зі Світовим банком на суму майже 600 млн доларів в межах проєкту Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво (RISE), що спрямований на підтримку малого і середнього бізнесу.
Відповідно до внутрішніх оцінок спільного бюджету Євросоюзу, вступ України до ЄС надасть Києву право отримати приблизно 186 мільярдів євро протягом семи років.
Як пише Financial Times, моделювання впливу потенційного вступу дев’яти нових країн-членів підкреслює глибокі політичні та фінансові наслідки розширення союзу на весь континент.
Розчищення шляху для членства України стало ключовим пріоритетом для лідерів ЄС після повномасштабного вторгнення росії минулого року.
Офіційні особи ЄС цього літа оцінили потенційні фінансові наслідки приєднання до блоку України, Молдови, Грузії та шести балканських держав до теперішнього бюджету ЄС на 2021-2027 роки становитиме 256,8 мільярда євро. Наслідки для наявних країн-членів включатимуть скорочення субсидій на сільське господарство приблизно на п’яту частину.
Попри те, що повне розширення може зайняти десятиліття чи більше та змусить серйозні реформи наявних бюджетних механізмів, очікуваний масштаб необхідних змін рішуче змінить фінансову рівновагу всередині блоку.
„Усім державам-членам доведеться платити більше і отримувати менше з бюджету ЄС; багато держав, які зараз є нетто-отримувачами, стануть чистими платниками”, – підсумував документ секретаріату Ради ЄС.
За оцінками FT, з дев’ятьма новими державами-членами поточний бюджет збільшиться на 21 % до 1,47 трильйона євро. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн.
Вступ дев’яти країн призведе до низки „далекосяжних” коригувань, які можуть включати значне збільшення чистих внесків до бюджету з боку багатших країн, таких як Німеччина, Франція та Нідерланди. У документі йдеться про необхідність „перехідних періодів і захисних заходів”.
Застосовуючи чинні правила до розширеного блоку, Україна матиме право на отримання 96,5 млрд євро в межах Спільної аграрної політики ЄС протягом семи років. Згідно з дослідженням, такі фінансові зміни призведуть до скорочення сільськогосподарських субсидій для теперішніх країн-членів приблизно на 20%.
Україна також отримає право на 61 млрд євро з фондів згуртованості ЄС, які спрямовані на покращення інфраструктури в бідніших країнах-членах. За оцінками дослідження, разом з дев’ятьма додатковими країнами-членами, Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Кіпр та Мальта більше не матимуть права на фінансування з фондів згуртованості.
Розрахунки Генерального секретаріату Ради ЄС з’явилися в той час, коли ЄС зважує, чи погоджуватися на початок офіційних переговорів про вступ з Україною до кінця цього року, як про це просить Київ.
