Уже в квітні країна перевищила запланований на 2026 рік дефіцит бюджету. Російська економіка перебуває в кризі, до чого значною мірою призводить кількість успішно здійснених українськими збройними силами атак дронів, спрямованих переважно на об’єкти енергетики.
У п’ятничній статті Financial Times зазначає, що, згідно з лютневим звітом міністра фінансів Росії Антона Силуанова, військові витрати Росії цього року можуть перевищити запланований рівень на 28 мільярдів доларів. У звіті попереджають про зростаючий тиск на бюджет і про те, що витрати в інших секторах доведеться скоротити, щоб компенсувати зростаючі військові витрати.
У бюджеті на 2026 рік Москва виділила 238 мільярдів доларів на витрати на оборону та безпеку, що становить майже 40 відсотків від загальних державних витрат. Бюджетний дефіцит вже у квітні перевищив прогнозований на 2026 рік річний показник у 56 мільярдів доларів, а наприкінці квітня цей показник становив уже 82 мільярди. Ця сума відповідає 2,5 відсотка річного ВВП Росії і є найбільшим дефіцитом, зафіксованим із моменту початку війни в Україні у 2022 році.
Згідно з доповіддю, у лютому Міністерство фінансів оцінювало, що прямий дефіцит фінансування, спричинений додатковими військовими витратами, становитиме 28 мільярдів доларів, але за песимістичним сценарієм до початку 2028 року він може зрости до 56 мільярдів доларів.
Військові витрати є пріоритетом для Москви
Війна в Ірані та пов’язана з нею глобальна нафтова і газова криза опосередковано поповнили військову скарбницю Москви, адже росіяни змогли продати свої запаси, що застрягли в морі, за вигідною ціною, до того ж з 2022 року ціна на російську нафту вперше піднялася вище 100 доларів за барель.
Financial Times, у свою чергу, зазначає, що додаткові доходи від енергоносіїв, ймовірно, не зможуть повністю компенсувати зростаючі витрати на російські військові зусилля. За словами Олександри Прокопенко, колишньої співробітниці російського центрального банку, лист добре ілюструє, як військові видатки стали найважливішим бюджетним пріоритетом Москви. «Документ показує, що військові витрати вважаються важливішими за все інше», — сказала Прокопенко.
Несплачені рахунки
Згідно з оцінкою, опублікованою нещодавно українською Службою зовнішньої розвідки з посиланням на внутрішній звіт прокремлівського Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (CMACP), частка непрацюючих активів у російському банківському секторі третій місяць поспіль залишалася вище міжнародно визнаного кризового порогу. Згідно зі стандартами Міжнародного валютного фонду (МВФ), банківська система вважається такою, що перебуває в системній кризі, якщо непрацюючі активи перевищують 10 відсотків від загальних активів сектора. У звіті CMACP кризу й надалі класифікували як «латентну», а російські державні банки приховують прострочені борги та реструктурують корпоративні борги, щоб запобігти більш масштабній паніці.
У звіті також застерігається, що ліквідність компаній по всій Росії швидко погіршується. Майже половина російських підприємств повідомляє про серйозні затримки з виплатами і вказує на те, що найбільшою загрозою до середини 2026 року є зростаючий ризик невиконання зобов’язань, тобто буде безліч неоплачених рахунків і кредитів, що може спровокувати ланцюгову реакцію в економіці.
Український проліт
У понеділок Володимир Зеленський заявив, що удари України великої дальності за останні місяці знизили продуктивність російських нафтопереробних заводів на 10 відсотків і змусили енергетичні компанії зупинити свердловини. Президент України зазначив, що дефіцит у Росії вже перевищив річні прогнози і що «Путін веде Росію до банкрутства». Цей процес прискорюють українські ракетні або дронні удари по енергетичних об’єктах.
[type] => post [excerpt] => Уже в квітні країна перевищила запланований на 2026 рік дефіцит бюджету. Російська економіка перебуває в кризі, до чого значною мірою призводить кількість успішно здійснених українськими збройними силами атак дронів, спрямованих переважно на об'єк... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1780334760 [modified] => 1780327433 ) [title] => Військові витрати росії у 2026 році можуть перевищити запланований рівень на 28 мільярдів доларів [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=71521&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 71474 [uk] => 71521 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 71475 [image] => Array ( [id] => 71475 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [original_lng] => 215968 [original_w] => 1108 [original_h] => 739 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/putyin-10.jpg [width] => 1108 [height] => 739 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 167 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 71475 [_edit_lock] => 1780316633:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 923888128002 [labels] => Array ( [0] => star_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 13 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини дня [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 5395 [1] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => втрати [1] => росія ) ) [1] => Array ( [id] => 70569 [content] =>
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що внаслідок ударів по військовій інфраструктурі та об’єктах ВПК росія втратила близько 25,5 млрд доларів.
Сили оборони України продовжують завдавати ударів по ключових об’єктах військово-промислового комплексу та військової інфраструктури росії.
Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
За його словами, унаслідок атак росія вже зазнала втрат на близько 25,5 мільярдів доларів. Головнокомандувач наголосив, що українські військові застосовують сучасні та ефективні підходи до ведення бойових дій, змушуючи противника діяти у невигідних умовах і переносити строки виконання своїх завдань.
«Уже чотири місяці поспіль лише наші підрозділи безпілотних систем уражають більше живої сили противника, ніж він здатен мобілізувати», – зазначив Сирський.
Водночас він підкреслив, що через постійні атаки з боку росії одним із головних пріоритетів для України залишається посилення системи протиповітряної оборони.
Останніми тижнями у Єврокомісії активізувалися дискусії про те, щоб урізати Сербії європейське фінансування.
Сербію потенційно можуть позбавити європейського фінансування 1,5 млрд євро через погіршення ситуації з демократією і близькі зв’язки з Москвою. У Єврокомісії стурбовані антидемократичними процесами у Сербії та вже допускають призупинення фінансування від ЄС за різними програмами. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісар з розширення Марта Кос у коментарі виданню сказала, що ЄК все більше стурбована тим, що відбувається у Сербії.
За її словами, Єврокомісія перевіряє, чи Сербія все ще відповідає критеріям для виплат у межах фінансових інструментів ЄС.
Ще одним тригером є послідовне небажання керівних сил у Сербії, традиційно „друга Росії” на Балканах, узгодити свою зовнішню політику з позицією ЄС, та відкрито антиєвропейські заяви сербських високопосадовців.
Особливо показовим став грудень 2025 року, коли президент країни Александар Вучич не поїхав на саміт ЄС з країнами Західних Балкан, нарікаючи на надто повільне просування Сербії у процесі переговорів з ЄС.
У лютому Вучич у спільній статті з албанським колегою заявив, що можливо Сербії ліпше рухатися до ближчої економічної співпраці з ЄС, аніж повноцінного членства.
Марта Кос тоді відреагувала на цей матеріал словами, що для участі у єдиному ринку ЄС та вільних мандрівок у ЄС Сербії все одно потрібно виконати значні реформи.
Чотири європосадовці повідомили ЗМІ, що останніми тижнями у Єврокомісії активізувалися дискусії про те, щоб урізати Сербії європейське фінансування.
Посол Сербії у ЄС і головний перемовник щодо вступу Данієл Апостолович вважає, що „до цього не дійде” і переконує, що Сербія далі прагне до повноправного членства у Євросоюзі.
Низка ударів по ключових нафтових терміналах Росії на Балтиці завдала збитків майже на мільярд доларів.
Удари українських дронів по російських терміналах Приморськ і Усть-Луга скоротили експорт нафти РФ та зменшили прибутки Кремля майже на $1 млрд за тиждень. Про це пише FT.
П’ять ударів по портах Приморськ і Усть-Луга пошкодили термінали, через які проходить понад 40% морського нафтового експорту Росії.
Удари пошкодили резервуари і лінії переробки, часткове відновлення яких може зайняти тижні або місяці.
Лише в Приморську згоріло нафти приблизно на 200 мільйонів доларів.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що атаки триватимуть, доки Росія не припинить війну проти України. За словами українських військових, удари дронів створюють дефіцит нафти та тиск на економіку ворога.
Як зазначається, атаки продемонстрували перевагу українських безпілотників над російськими протидроновими системами, попри спроби РФ блокувати виробництво дронів в Україні.
Україна з початку повномасштабного вторгнення рф втратила близько третини споживання, та значно більшу частину генерації електроенергії.
Про це заявив голова правління НЕК „Укренерго” Віталій Зайченко в інтерв’ю.
„По споживанню з початку війни ми втратили десь близько 30%. А от генерації значно більше. І зараз ми заміщуємо втрати імпортом, розподіленою генерацією”, – заявив Зайченко.
Голова правління НЕК „Укренерго” також підкреслив, що, на жаль, цього обсягу недостатньо в умовах, коли енергосистема України продовжує втрачати енергоблоки після обстрілів майже кожні 10 днів.
За його словами, енергетики постійно працюють над ремонтом та відновленням пошкоджених об’єктів, тому покращення ситуації найближчим часом цілком можливе.
Удари по українській енергетиці
Перед стартом опалювального сезону Росія різко активізувала удари по енергетичній інфраструктурі України. Під атаками опинилися теплоелектростанції, об’єкти газовидобутку та підстанції, які забезпечують передачу потужностей від атомних електростанцій. Після масованого удару 8 листопада ситуація з відключеннями струму в країні ще більше загострилася.
За інформацією „Центренерго”, цей обстріл став найпотужнішим від початку повномасштабної війни. Унаслідок атаки дві ТЕС компанії – Зміївська та Трипільська – повністю зупинили виробництво електроенергії.
Після ударів Україна ініціювала скликання Ради МАГАТЕ. Удари по енергооб’єктах продовжилися й 10 листопада, а вже наступного дня росія знову атакувала енергетичну інфраструктуру у трьох областях – Харківській, Одеській та Донецькій.
Російська федерація втратила щонайменше 180 мільярдів доларів через 18 пакетів санкцій, прийнятих європейськими країнами.
Про це заявив уповноважений президента України із санкційної політики Владислав Власюк в ефірі телемарафону.
«Сумарно росія втратила щонайменше 180 мільярдів доларів через санкції. Це доволі багато. Ми вважаємо, що щомісяця вони недоотримують приблизно 2,5 млрд нафтодоларових доходів через санкції», – сказав він.
За словами Власюка, великі втрати коштів спостерігаються, зокрема, через санкції проти тіньового флоту рф.
«Щоб зібрати купу 600-800 танкерів, що возять їхню нафту, їм довелося витратити орієнтовно 14 мільярдів доларів. Після цього майже всі ці танкери вже під санкціями і більша їх частина, відповідно, знерухомлена і не може возити нафту», – додав чиновник.
Через глобальні торговельні війнирф оцінює свої втрати від експорту в 9 мільярдів доларів, але розраховує на поступову стабілізацію торговельних процесів і збільшення поставок до Китаю.
Заступник міністра економіки росії Володимир Ільїчев у четвер повідомив, що Москва очікує загального впливу в розмірі 33 млрд доларів унаслідок глобальної реструктуризації торгівлі, з яких близько 9 млрд доларів – це потенційно втрачена вартість російського експорту на ринках третіх країн.
Незважаючи на труднощі, російський уряд розраховує на поступову стабілізацію торговельних потоків і можливе збільшення в майбутньому поставок до Китаю.
500 найбагатших людей світу втратили $208 млрд за добу після введення президентом США Дональдом Трампом нових тарифів. Про це повідомляє Bloomberg.
Видання вказує, що це четверте найбільше падіння за один день за 13-річну історію Індексу мільярдерів Bloomberg, і найбільше від початку пандемії COVID-19.
Повідомляється, що більше половини мільярдерів із рейтингу втратили частину своїх статків, у середньому на 3,3%. Найбільших втрат зазнали бізнесмени зі США, серед яких Марк Цукерберг і Джефф Безос.
Карлос Слім, найбагатший житель Мексики, навпаки, збільшив свій капітал приблизно на 4% — до $85,5 млрд, оскільки Мексика не потрапила до списку країн, проти яких США запровадили нові тарифи. Ринок Мексики (Mexican Bolsa) зріс на 0,5%. Близький Схід став єдиним регіоном, де статки мільярдерів не зменшились.
Найбільші втрати за день:
Марк Цукерберг
Засновник Meta став лідером за втратами, втративши $17,9 млрд (9% статків). Акції компанії впали на 9%, продовживши зниження з середини лютого після періоду значного зростання на початку року.
Джефф Безос
Акції Amazon втратили 9%, що коштувало засновнику компанії $15,9 млрд. Це найбільше падіння акцій Amazon із квітня 2022 року.
Ілон Маск
Глава Tesla втратив $11 млрд за день, а загалом із початку року — $110 млрд. Акції Tesla впали на 5,5% після оголошення нових тарифів, хоча раніше прогнозувалось, що компанія постраждає менше, ніж інші виробники авто.
Ернест Гарсія III
CEO Carvana втратив $1,4 млрд через падіння акцій компанії на 20%. Хоча до середини лютого акції компанії виросли на 425%, з того часу вони втратили вже 36% вартості.
Тобі Лютке
Глава канадської Shopify втратив $1,5 млрд (17% своїх статків). Акції Shopify знизились на 20%, викликавши найбільше падіння індексу S&P/TSX Composite із березня 2020 року.
Бернар Арно
Найбагатша людина Європи втратила $6 млрд через падіння акцій свого конгломерату LVMH, до якого входять бренди Christian Dior та Bulgari. ЄС готується до нових 20%-них тарифів США, що негативно вплине на експорт люксових товарів.
Чжан Цун’юань
Засновник китайського виробника взуття Huali Industrial Group втратив $1,2 млрд (13% своїх статків) після оголошення США про додатковий 34%-ний тариф на китайські товари. Втрати також зазнали американські та європейські компанії Nike, Adidas та Lululemon, акції яких впали більше ніж на 10%.
Після знищення Каховського водосховища риба, яка була винесена з потоком води у пониззя Дніпра в межах Херсонської та Миколаївської областей, опинилась на заплавних ділянках суходолу. Через це було знищено понад 1 388,3 тонн риби.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, передає відомство.
“Коли вода витекла, то площа суходолу склала 150 тис га. І поки вона сходила, то забрала з собою рибу і знищила всі 85 рибних господарств, які традиційно здійснювали вилов водних біоресурсів і які були розташовані нижче по течії: 49 у Каховському водосховищі і 36 у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі. Загальна сума збитків від прямої втрати та від втрати потомства внаслідок погіршення умов існування через скид води з Каховського водосховища складає 9,8 млрд грн”, – зазначив Микола Сольський.
Також від додав, що повне відновлення дамби займе як мінімум 7 років. Для відбудови ГЕС потрібно кілька років, після чого дамбу можна наповнити водою. Також потрібен час на ремонт та відновлення каналів та систем зрошення, які були побудовані у 1970-1990-х роках.
