У лютому 2025 року ВВП України зріс на 0,7%, а за підсумками перших двох місяців року — на 1,1%.
Про це йдеться у повідомленні Мінекономіки.
Дещо нижчий початок року є віддзеркаленням нерівномірності тенденцій росту минулого року.
„Разом з тим наразі ми поки йдемо навіть трохи вище нашого прогнозу на 1 квартал. Основними факторами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість та внутрішня торгівля”, – цитує прес-служба слова першого заступника міністра економіки Олексія Соболева.
Уповільнення темпів зростання економіки у лютому відбулося через ракетні обстріли об’єктів газовидобування та тимчасове зменшення активності експортерів.
Водночас високе бюджетне фінансування відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла за програмами єВідновлення та єОселя, а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК компенсували ці негативні чинники.
Зростання ВВП у лютому 2025 року також відбулось завдяки пожвавленню у внутрішній (роздрібній) торгівлі.
У лютому продовжували покращуватись споживчі настрої — ця тенденція спостерігається четвертий місяць поспіль.
Програми відновлення та підтримки бізнесу сприяють розвитку переробної промисловості, зокрема завдяки міжнародній фінансовій допомозі.
Виробництво будівельних матеріалів, продукції машинобудування та харчової промисловості демонструє позитивну динаміку.
У секторі ОПК збільшуються виробничі потужності на фоні розширення оборонних замовлень.
Металургія також активізується – зростає виготовлення чавуну, сталі та прокату.
Водночас в сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва.
Також зафіксовано падіння у добувній промисловості через ракетні обстріли видобувної газової інфраструктури та падіння у транспорті через тимчасове зменшення активності експортерів.
Президент Польщі Анджей Дуда закрикав країни НАТО збільшити цільовий показник витрат на оборону для країн НАТО до мінімум 3% ВВП та нагадав, що пропонує обговорити це на літньому саміті у Гаазі.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Euronews.
Дуда у середу відзначив 26-ту річницю членства Польщі у НАТО звернувся листом до лідерів країн Північноатлантичного альянсу, у якому закликав їх збільшити обов’язковий поріг витрат на оборону з 2% до щонайменш 3% ВВП.
„Під час мого останнього візиту до штаб-квартири НАТО я подав офіційне прохання генсеку НАТО Марку Рютте щодо того, щоб на наступному саміті у Гаазі ми підняли питання про збільшення оборонних витрат країн-членів до щонайменш 3% ВВП. У нас більше немає часу на розмови. Потрібні рішення. Потрібно діяти вже зараз”, – наголосив він.
„Немає сильної Європи без США і НАТО, так само як немає сильного НАТО без Європи, яка бере на себе зобов’язання”, – зазначив президент Польщі.
Зростання валового внутрішнього продукту в України в січні 2025 року оцінюється в 1,5%. Це менше, ніж в грудні (1,7%).
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Як зазначили в міністерстві, уповільнення темпів зростання економіки у січні відбулося через зменшення активності експортерів.
Переробна галузь, внутрішня торгівля та будівництво продовжували демонструвати позитивну динаміку. Водночас в сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва.
„Також зафіксовано падіння у видобувній галузі та на транспорті. Причини — зупинка роботи шахт у Донецькій області, які розміщені на лінії зіткнення. Також спостерігались збої у постачанні електроенергії через масовані ракетні атаки”, – йдеться в повідомленні.
Економіка України попри війну продовжує відновлювальне зростання. За показником ВВП на душу населення перевищений довоєнний рівень.
Про це сказав заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.
За його словами, Мінекономіки оцінило зростання реального ВВП України у 2024 році становило 3,6%.
„Незважаючи на всі складні умови, на всі проблеми з енергією, з людським капіталом, ми зростаємо. Це, звісно, більш відновлювальне зростання після падіння 2022 року. Якщо дивитися на рівень ВВП за рівнем наявного населення, то ми зараз вийшли на рекордний ВВП на душу населення”, – сказав Телюпа.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення – це економічний показник, що вимірює середній рівень виробництва товарів та послуг на одну людину в країні за певний період, зазвичай рік. Він розраховується як відношення загального ВВП країни до кількості її населення.
Цей показник дозволяє оцінити середній рівень добробуту населення країни і порівняти економічний розвиток між різними країнами або регіонами. Вищий ВВП на душу населення зазвичай свідчить про більш високий рівень життя.
Станом на кінець 2024 року державний борг України сягнув близько 7 трлн грн. Таким чином, відношення державного боргу до ВВП сягнуло 92%.
Про це повідомляють аналітики Forbes Ukraine.
Це сукупний державний борг, що окрім прямої заборгованості України також включає борги, гарантовані державою.
Зазначається, що в структурі державного боргу левова частина (96%) припадає на прямий борг держави, решта 4% – на борги, гарантовані державою. Для порівняння, у 2023 році державний борг становив 5,5 трлн грн, або 84% ВВП.
Збільшення державного боргу впродовж 2023 року відбувалося через значні зовнішні та внутрішні запозичення, потрібні для фінансування бюджету воєнного часу.
Ще одним суттєвим чинником зростання держборгу є послаблення курсу гривні до провідних валют світу, яке збільшує гривневий масштаб боргів у іноземній валюті.
Перед повномасштабним вторгненням у 2021 році розмір державного боргу становив 2,67 трлн грн, або 49% ВВП.
Перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко поінформувала, що за підсумками 2024 року очікується зростання ВВП України на 4%, повідомляє пресслужба Мінекономіки.
“Із загального 4%-го зростання, реалізація політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” цьогоріч забезпечила 0,64%, або більш як 88 млрд грн – свідчать розрахунки Мінекономіки. Переробна промисловість увійшла у лідери за сплатою податків. За результатами трьох кварталів 2024 року на неї припадає 16,7% від загального збору до Зведеного бюджету України. А зростання сплати податків за перші 9 місяців склало 19,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року”, – зауважила Юлія Свириденко у колонці для “Інтерфакс-Україна”.
Цього року уряд зосередився на трьох ключових напрямах для збільшення частки переробної промисловості у ВВП: розвиток виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор, сприяння несировинному експорту.
Формувати попит на українські товари з боку держави та громад допомагає політика локалізації у публічних закупівлях. З 1 січня 2025 року вимога частки місцевої складової зросте до 25%.
Програма “Шкільний автобус” дозволила громадам закупити 1 000 автобусів за два роки, забезпечивши роботою працівників українських автобусних заводів і понад 200 підрядників.
Для бізнесу діють програми компенсацій 15% та 25% за купівлю української техніки. Вже майже 150 виробників скористались ними.
Пільгова іпотека єОселя сприяє зростанню попиту на будівельні матеріали. Цього року її переорієнтували на первинний ринок нерухомості.
“Виробництво будматеріалів у першому півріччі 2024 року зросло на 37,1%, а частка іпотек на первинному ринку подвоїлась. Програма також сприяє детінізації економіки. У першому півріччі забудовники сплатили 1,6 млрд грн податків, що у 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період торік”, – зазначила міністерка економіки.
Попит громадян на українські товари стимулює програма “Національний кешбек”. За підрахунками Retail Association of Ukraine, у перші місяці її реалізації продажі певних продуктів зросли у кількості на 9,5%.
Залучати інвестиції в українську економіку допомагає програма стимулювання індустріальних парків. Цього року 15 індустріальних парків отримали близько 1 млрд грн підтримки на розвиток інфраструктури.
Цьогоріч уряд також скоригував програму “Доступні кредити 5-7-9”, сфокусувавши її на інвестиційні цілі та розвиток переробної промисловості. За рік частка таких кредитів зросла вдвічі – до 46%. А у прифронтових областях обсяг інвестиційних кредитів збільшився із 3 млрд до 25 млрд грн. Також тепер за кредитні кошти можна купувати енергетичне обладнання.
Бізнес активно користується грантами для переробних підприємств. За час дії програми видали понад 1 000 грантів на 5 млрд грн.
В Україні вперше запрацювала програма підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Підписані два договори на загальну суму понад €100 млн. Ще три проєкти на етапі оцінки, а кілька нових готуються до подачі. Загалом у 2024 до Мінекономіки на оцінку подались 6 проєктів.
Також доступні інструменти страхування воєнних ризиків, які впроваджують MIGA, DFC, ЄБРР, іноземні ЕКА та Експортно-кредитне агентство України.
Підтримці несировинного експорту, за словами Юлії Свириденко, у 2024 році сприяло оновлення угод про вільну торгівлю із Канадою та Великою Британією, продовження автономних торгових заходів з ЄС, звільнення від мит на українську сталь від США. А також інструменти від українського ЕКА, яке за 11 місяців підтримало на 7,22 млрд грн несировинного експорту. Це майже на 2 млрд грн більше порівняно з торішнім показником.
Зазначається, що у 2025 році Уряд продовжить підтримувати програми політики «Зроблено в Україні», забезпечуючи їхнє фінансування в повному обсязі, щоб стимулювати виробництво товарів із доданою вартістю та розвиток економіки.
Міжнародний валютний фонд підтвердив прогноз зростання ВВП України на рівні 4% цього року та 2,5-3,5% – наступного та водночас спрогнозував відчутне покращення цього показника в 2026-2027 роках.
Про це йдеться в офіційному повідомленні МВФ за результатами завершення шостого перегляду програми EFF для України, передає Укрінформ.
Так, у таблиці, наведеній Фондом щодо економічних показників України, вказується, що реальний ВВП цьогоріч може досягти 4% зі зниженням до 2,5-3,5% наступного року.
«Економічне зростання у 2024 році було покращено завдяки більшій, ніж очікувалося, стійкості до енергетичних шоків. Однак у 2025 році очікується уповільнення через дедалі жорсткішу ситуацію на ринку праці, вплив Росії на енергетичну інфраструктуру України та поточну невизначеність щодо війни»,- пояснили у Фонді.
При цьому зазначається, що останнім часом в Україні спостерігається зростання інфляції – в основному через ціни на продукти харчування, у той час як інфляційні очікування залишаються на стабільному рівні.
Вказується також на те, що уряду вдалося зберегти адекватні резерви за рахунок продовження партнерами суттєвої зовнішньої підтримки. Загалом прогноз залишається «надзвичайно невизначеним» через війну, зазначили у Фонді.
Проте у МВФ очікують, що зростання ВВП України в 2026-2027 роках відчутно збільшиться – до 5,3% та 4,5% відповідно. Причому база таких розрахунків не деталізується.
Водночас у Фонді позитивно оцінили недавнє посилення монетарної політики в Україні та готовність НБУ вжити подальших заходів у разі погіршення інфляційних очікувань. «Забезпечення гнучкості обмінного курсу допоможе посилити стійкість економіки до зовнішніх шоків, зберігаючи при цьому резерви», – зауважили у МВФ.
Очевидно, через це в таблиці прогнозованих показників Фонд не вказує курсу гривні до долара за результатами поточного й наступних років. Зазначається лише, що в 2023 році середній курс становив 38 гривень за 1 долар США.
«Фінансовий сектор (України – ред.) залишається стабільним, але з огляду на підвищені ризики потрібна пильність. Необхідно підтримувати прогрес у посиленні санації банків та нагляду на основі оцінки ризиків, систем стрес-тестування та планування на випадок надзвичайних ситуацій»,- підкреслили у МВФ.
У Фонді вкотре наголосили на необхідності збереження імпульсу реформ у боротьбі з корупцією та у сфері врядування. Зокрема, підкресливши, що владі «необхідно просуватися у створенні нового суду з публічних спорів та внести зміни до кримінально-процесуального кодексу».
У третьому кварталі економічне зростання рф залишається вище 3%, але російська статистична служба повідомила про зниження темпів зростання ВВП країни порівняно з попередніми кварталами.
За даними «росстату», економіка росії в третьому кварталі зросла менше, ніж у першому та другому. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у третьому кварталі зріс на 3,1% у річному обчисленні. У другому – на 4,1%, а в першому – на 5,4%.
За підрахунками російського статистичного управління, за перші три квартали 2024-го ВВП зріс на 4,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У третьому кварталі обробна промисловість, зокрема, зросла на 5,9%, а дрібна та оптова торгівля – на 4,8%, тоді як виробництво в гірничодобувній промисловості скоротилося на 1,1%, а в сільському, лісовому та рибному господарстві – на 5,2% в цілому.
Міністерство економічного розвитку росії очікує зростання ВВП на 3,9% цього року і 2,5% наступного. Тим часом російський центральний банк очікує економічного зростання на рівні 3,5–4% цього року і 0,5–1,5% наступного.
У третьому кварталі 2024 року економіка Ізраїлю зросла більше, ніж очікувалося. Це частково компенсувало її спаду жовтні минулого року через конфлікт уСекторі Гази з палестинською організацією ХАМАС.Однак поліпшення економічних показників свідчить про те, що зниження процентних ставок наразі не передбачається.
Згідно з першою оцінкою, опублікованою в неділю Ізраїльським бюро статистики, у липні – вересні ВВП Ізраїлю в річному обчисленні зріс на 3,8%.
Цей показник значно перевищив 2,9%, на які очікували аналітики, опитані агентством Reuters. ВВП на душу населення за той же період піднявся на 2,6%.
Основними факторами економічного зростання стали збільшення споживчих витрат на 8,6%, а також інвестицій в основний капітал, зокрема в житлове будівництво, на 21,8%. Позитивному результату посприяло й зростання експорту на 1,7%, яке компенсувало зниження державних витрат на 10,8%.
Варто зазначити, що в минулому кварталі лише в бізнес-секторі ВВП зріс на 5,4%. Це значне покращення порівняно з показником другого кварталу, який становив 0,3% у річному вимірі.
Попри поліпшення економічних показників, ізраїльська економіка й надалі залишається обтяженою конфліктом у Газі, який почався з нападу ХАМАСу на південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року й перекинувся на Ліван, де відбувається зіткнення з «Хезболлою».
Серйозним викликом для ізраїльської економічної політики є й інфляція. Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю, рівень інфляції споживчих цін у вересні застиг на позначці 3,5%, що перевищує річний цільовий діапазон уряду в 1–3%. Урядовці в основному пов’язують високий рівень інфляції з проблемами з постачанням, спричиненими війною, адже у світі темпи зростання цін переважно помірні.
Центральний банк Ізраїлю залишив облікову ставку незмінною з часу її зниження в січні, посилаючись на геополітичну напруженість, зростання цінового тиску та більш м’яку фіскальну політику через війну. Наступне засідання щодо зміни облікової ставки відбудеться 25 листопада.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в серпні 2024 року проти аналогічного місяця попереднього року зменшився вперше з березня 2023 року – зниження становило 2,1%, тоді як у липні було зафіксовано зростання на 4,4%, такою є оцінка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
„Додана вартість у сільському господарстві впала, за оцінкою ІЕД, на 23% рік до року через те, що збирання пшениці та інших культур було швидшим, ніж у 2023 році. Відповідно, більшість ранніх культур було зібрано в липні, коли за оцінкою реальна ВДВ в секторі зросла на 27%, залишивши менше врожаю для серпня цього року”, – пояснює ІЕД негативну оцінку в Місячному економічному моніторингу.
Зазначається, що збирання кукурудзи та соняшнику також розпочалося раніше, однак це не змогло компенсувати зниження для інших культур. Крім того, врожайність нижча за рекордний показник 2023 року, тому загалом цього року врожай цього року буде меншим за минулорічний.
У тваринництві реальна ВДВ, за оцінкою ІЕД, була близькою до минулорічної, оскільки скорочення поголів’я великої рогатої худоби та надоїв молока були компенсовані помірним зростанням у птахівництві та поголів’ї свиней.
На думку інституту, ситуація в інших секторах істотно не змінилася. Зростання ВДВ у переробній промисловості в серпні прискорилося до 4,8% з 3,4% у липні, зокрема, тривало зростання в харчовій промисловості, машинобудуванні та металургії.
В ІЕІ вважають, що цьому сприяло поліпшення ситуації з доступом до електроенергії в серпні порівняно з липнем, хоча безпосередньо енергосектор у серпні-2024 не зміг вийти на показники серпня-2023.
Виробництво у видобувній промисловості збільшилося приблизно на 1% рік до року, а збільшення видобутку газу компенсувало зниження видобутку вугілля та залізної руди.
За оцінкою ІЕД, транспорт у серпні також спрацював зі зростанням ВДВ проти минулого року, на що вплинуло кілька ключових факторів.
„Укрзалізниця” прозвітувала про зростання перевезень на 15% рік до року. Цьому сприяло і те, що у серпні 2023 року був фактично відсутній експорт із морських портів Одеси, який зараз активно продовжує працювати. Однак на експорт із Дунайських портів негативно впливало низьководдя”, – пояснив інститут.
У моніторингу наголошується, що стрімке зростання заробітних плат і відкладене на початку війни споживання сприяють швидкому зростанню роздрібної торгівлі, хоча оптова торгівля зростає дуже помірними темпами. Тому, за оцінкою ІЕД, зростання реальної ВДВ у торгівлі в серпні становило 7% рік до року, що близько до показника липня.
Як повідомлялося, Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в серпні 2024 року порівняно із серпнем минулого року в 3,5% [±1%], а загалом за підсумками 8 місяців – у 3,9% [±1%].