Кабінет Міністрів розширив програму грошової підтримки для військовослужбовців, які повернулися з російського полону та потребують тривалого стаціонарного лікування.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Відтепер право на щомісячну виплату у розмірі 50 тисяч гривень матимуть захисники й захисниці, які після звільнення з полону проходять стаціонарне лікування понад 30 днів через поранення, контузії, каліцтва або захворювання.
Також виплату зможуть отримувати поліцейські та представники служби цивільного захисту, які перебували в російському полоні та потребують тривалого лікування.
За словами Свириденко, рішення спрямоване на посилення державної підтримки українців, які пережили полон.
«Завдання держави – забезпечити гідне життя всіх захисників та захисниць, які пережили нелюдські умови російського полону», – наголосила прем’єр-міністерка.
Нагадаємо, на початку липня уряд розподілив 8,3 млрд грн із резерву коштів, передбачених на 2026 рік для сектору безпеки й оборони. Зокрема, кошти будуть спрямовані на грошове забезпечення військовослужбовців.
У четвер, 25 червня, Україна та Світовий банк підписали угоду на $3,39 млрд. Відповідні кошти спрямують на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування держбюджету.
Як зазначається, пакет домовленостей було підписано в межах Першої Програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору (DPO).
Згідно зі словами Свириденка, угода передбачає надання $1,04 млрд позики на політику розвитку, з яких $500 млн забезпечені гарантією Великої Британії, ще $540 млн – гарантією Японії. Також $2,35 млрд надійдуть у вигляді грантового фінансування від фонду F.O.R.T.I.S. Ukraine FIF.
Прем’єрка уточнила, що залучення допомоги стало результатом виконання Україною низки умов, зокрема ухвалення 13 законів та 7 підзаконних актів. Зокрема, це рішення стосується сфер: публічних закупівель, інтеграції енергоринку з ЄС, розвитку агросектору, підтримки, ветеранського підприємництва, а також житлової політики та дошкільної освіти.
Свириденко зазначає, що отримані кошти будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності України та фінансування пріоритетних видатків державного бюджету. Окремо прем’єр-міністерка та президент Світового банку Аджай Банга обговорили наступний етап партнерства.
«Працюємо разом над концепцією «Економіки майбутнього» – довгостроковою стратегією, яка має визначити, якою буде українська економіка після завершення війни. Серед пріоритетів також – сучасна житлова політика», – додала вона.
Уряд запроваджує модель щомісячних державних стипендій для підтримки українських науковців у розмірі 10 тисяч гривень. На таку підпримку вже спрямовано понад 190 мільйонів гривень.
Як зазначється, на старті програми у поточному році було закладено понад 190 мільйонів гривень, що дозволить підтримати перші 2650 найкращих дослідників України.
«Уряд послідовно реалізує прозору модель щомісячних державних стипендій для науковців і науковиць. На старті уже передбачено понад 190 млн грн на таку підтримку у 2026 році. Це підтримка перших 2650 кращих вчених країни. Розмір щомісячної виплати становитиме 10 000 грн», – йдеться у повідомленні.
Згідно зі словами прем’єрки, такі стипендії призначатимуться строком на два роки за результатами рейтингу, який формуватиметься в Національній системі дослідників. Українські науковці можуть добровільно внести туди підтверджену інформацію про свої наукові результати.
Свириденко уточнила, що сьогодні система розпочала прийом заявок і верифікацію даних про наукові результати.
«Відтепер українські вчені можуть подати туди підтверджені дані про результати наукової роботи – інформацію про публікації та цитування, гранти, патенти, підготовку молодих дослідників, міжнародну співпрацю тощо», – заявила прем’єрка.
Повідомляється, що на основі цих даних формуватиметься національний рейтинг, за результатами якого визначатимуться отримувачі державних стипендій. Водночас, окремо передбачено підтримку й молодих науковців.
Свириденко додала, що участь у Національній системі дослідників України є добровільною.
«Інформацію можна подати через особистий кабінет у Національній електронній науково-інформаційній системі. Національну систему дослідників запровадили за експертної підтримки Світового банку в межах проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP)», – додала голова Уряду.
Як відомо, наприкінці травня президент Володимир Зеленський анонсував запуск Національної система дослідників.
Уряд і міська влада Києва скоординували дії щодо підготовки столиці до наступного опалювального сезону.
Про це повідомила у Телеграмі Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.
“Взяла участь у засіданні енергетичного штабу щодо підготовки Києва до наступного опалювального сезону. Скоординували дії уряду та міської влади”, – поінформувала очільниця уряду.
Свириденко зазначила, що питання стабільного проходження Києвом наступної зими — один із пріоритетів. Уряд уже виділив майже 1 млрд грн на першочергові заходи та готує додаткове фінансування обсягом 2 млрд грн на захист енергооб’єктів і енергетичного обладнання.
“Також продовжуємо реалізацію експериментального проєкту із забезпечення резервного живлення для багатоквартирних будинків Києва — із закупівлею та встановленням акумуляторів, інверторів і генераторів для роботи ліфтів, інженерних систем та освітлення місць загального користування”, – додала Прем’єр-міністр.
Водночас, зазначила Свириденко, відповідальність за якісну та своєчасну підготовку Києва до опалювального сезону лежить на міській владі.
“Місто має забезпечити належну організацію робіт і використати всі надані державою можливості для підготовки до зими”, – наголосила очільниця Кабміну.
Кабінет Міністрів на основі аналітичних даних Світового банку та спільно з міжнародними партнерами працює над створенням стратегії “Економіка майбутнього”, яка передбачає підвищення середніх темпів зростання ВВП до 6% на рік.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Так, в основу цієї стратегії закладено правила ЄС – насамперед побудову конкурентної та інвестиційно привабливої економіки з сильними інституціями та динамічним розвитком приватного сектору.
“Йдеться про розвиток оборонних технологій, енергетики, аграрного сектору, транспорту, машинобудування, ІТ та критичних мінералів”, – повідомила прем’єр-міністерка.
Проєкт стратегії також передбачає підвищення продуктивності праці з нинішніх 1,3% до 5%, а частки інвестицій у ВВП – із довоєнних 16% до 24-30% щороку.
Уряд представив проєкт “Економіка майбутнього” та шлях її реалізації учасникам міжнародної консультативної бізнес-ради, засідання якої відбулося під головуванням Президента України Володимира Зеленського.
На URC2026 у Гданську партнерам будуть представлені флагманські інвестиційні проєкти, додала глава уряду.
17,8 млн громадян отримали по 1000 грн зимової підтримки.
Майже 415 тис. українців з найбільш вразливих категорій отримали по 6500 грн.
Ще понад 100 тис. людей з інвалідністю та одиноких пенсіонерів отримали підтримку за програмою «пакунків тепла».
“Підтримуємо енергетиків, комунальників, газовиків і залізничників, які відновлювали критичну інфраструктуру після атак — близько 27 тис. таких працівників отримали доплати до зарплати по 20 тис. грн протягом особливо складних місяців минулого опалювального сезону”, – повідомила Свириденко.
Також цієї весни майже 12 млн українців з вразливих категорій отримали одноразову допомогу 1500 грн.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про активну фазу дорожніх робіт по всій країні після урядової наради за участі віцепрем’єра Олексія Кулеби, міністрів Михайла Федорова та Сергія Марченка.
За її словами, щодня в Україні працюють 203 ремонтні бригади — це близько 2000 дорожників. Уже завершено основні роботи на міжнародних трасах станом на 1 травня.
Наразі виконано 8,5 млн квадратних метрів ремонту доріг. До 1 червня уряд планує вийти щонайменше на 10 млн кв м, із можливістю збільшення до 12 млн кв м, що становитиме близько 45% річного плану.
Уряд уже виділив необхідне фінансування, водночас Міністерство розвитку громад та територій України разом із Агентство відновлення працюють над залученням додаткових ресурсів у межах єдиного портфеля публічних інвестицій.
Окрему увагу приділяють прифронтовим регіонам, де ремонтні роботи вже тривають і масштабуються.
Також уряд узгоджує новий підхід до співфінансування ремонту місцевих доріг спільно з громадами та обласними військовими адміністраціями. Відповідні зміни наразі готує Мінрозвиток.
Кабмін виділив Києву 987 млн грн на першочергові заходи з підготовки до наступної зими і забезпечення безперебійного теплопостачання.
Про це повідомляє прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
“Уряд допомагає Києву підготуватися до наступної зими і забезпечити безперебійне теплопостачання. Працюємо в діалозі з міською владою. Скоординували дії в межах виконання Планів стійкості”, – ідеться у повідомленні.
Як зазначає очільниця уряду, через суттєві пошкодження ТЕЦ місто має вже зараз підготувати інфраструктуру для стабільного забезпечення людей теплом і світлом, навіть в умовах обстрілів.
Основне завдання — закрити потреби всіх районів альтернативними джерелами енергії та захистити критичні об’єкти.
За словами прем’єрки, частину робіт виконуватиме Агенція відновлення, частину — місто власними силами.
“Уряд зі свого боку вже виділив 987 млн грн на першочергові заходи і готовий надалі надавати повну підтримку. Водночас очікуємо від міста своєчасних рішень і організації робіт на обʼєктах, які визначені зоною відповідальності місцевої влади”, — каже Юлія Свириденко.
Україна має намір забезпечити 4 ГВт нових енергетичних потужностей у межах розвитку розподіленої генерації. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
За її словами, уряд уже спростив процедури підключення та запуску нових енергетичних об’єктів, щоб зміцнити енергосистему перед наступним опалювальним сезоном.
Це питання обговорювали під час засідання Ради коаліції за участі урядовців, народних депутатів і представників місцевої влади. Основний фокус — дерегуляція в енергетичній сфері та швидке розгортання нових потужностей.
Свириденко наголосила, що держава вже враховує досвід складної минулої зими та готується до нових викликів, зокрема на тлі атак з боку Росії.
Уряд:
спростив процедури підключення до мереж
скоротив строки встановлення обладнання
зменшив кількість дозволів
оновив регуляторну базу
Мета — максимально швидко наростити розподілену генерацію по всій країні.
Попри спрощення, уряд фіксує затримки на місцях — зокрема з боку операторів електро- та газорозподільчих мереж.
Прем’єрка закликала бізнес і громади повідомляти про такі випадки через державну платформу «Пульс». У разі підтвердження зловживань можливі кадрові рішення щодо відповідальних посадовців.
Уряд підкреслює: підготовка до зими в умовах війни потребує максимально швидких і ефективних рішень.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла деталі зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.
Як повідомляє “Європейська правда”, заяву вона опублікувала у своєму X.
Свириденко розповіла, що зустріч із Бессентом була зосереджена на поточному фінансовому становищі України та ситуації в енергосистемі, також вони говорили про вплив подій на Близькому Сході на глобальні ринки.
“У продовження березневої зустрічі правління Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови (створеного у межах так званої “угоди про надра” – ЄП) у Києві ми погодилися на важливості затвердження наступної партії інвестиційних проєктів. Погодилися розширити операційну спроможність Фонду та створити фонд спів-інвестицій”, – зазначила прем’єрка.
Також йшлося про розширення страхування від воєнних ризиків для зацікавлених інвестувати в Україну. Свириденко зазначила, що у цьому могли б допомогти інструменти Американської фінансової корпорації з міжнародного розвитку (U.S. International Development Finance Corporation).
“Також зосередилися на необхідності посилити санкційну політику проти Росії, щоб не допустити розбудови її військового потенціалу. Позиція України залишається незмінною: санкції проти російських компаній потрібно посилювати, передусім – посилювати обмеження на постачання компонентів військового призначення і зменшувати доходи РФ від продажу нафти й газу”, – додала прем’єрка.
