19 серпня 2022 року Державна податкова служба України підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (CRS). Угода передбачає щорічний автоматичний обмін даними між країнами щодо фінансових рахунків громадян.
Відповідно до умов угоди, Україна отримує інформацію про рахунки своїх податкових резидентів, відкриті в інших державах, тоді як інші країни отримують аналогічні дані про своїх резидентів від України. Збір інформації здійснюється фінансовими установами, які надсилають звіти до податкових органів своїх країн. Подальший обмін відбувається між податковими службами держав-учасниць угоди.
Як зазначив в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський, наразі Україна співпрацює в рамках обміну податковою інформацією зі 118 країнами.
Перший обмін даними між Україною та іншими країнами в межах CRS завершився 30 вересня 2024 року. Він охоплював дані за період із 1 липня до 31 грудня 2023 року, як повідомляється на сайті Міністерства фінансів. Станом на 1 грудня, згідно із заявою голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, Україна отримала звіти про 500 тисяч рахунків українців за кордоном, кожен із яких перевищує суму 200 тисяч євро.
Податковий контроль доходів з-за кордону: як працює система
За даними голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, станом на 18 грудня 2024 року 350 українських моделей, які працюють на платформі OnlyFans, подали декларації про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого доходу склала 305,4 млн грн. Водночас до бюджету було сплачено 59 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору.
Як зазначив Гетманцев, ще у вересні цього року, коли публічно оголосили про намір активізувати податковий контроль за громадянами, які отримують доходи через міжнародні платформи для дорослих, це був лише початок масштабної кампанії.
Цей „податковий похід” спрямований на тих, хто заробляє за кордоном, але зобов’язаний декларувати свої доходи в Україні. Податкова служба планує розширити охоплення, щоб забезпечити сплату податків усіма, хто отримує прибуток з міжнародних джерел.
Не OnlyFansєдиним: як відстежують закордонні доходи українців
Українська Податкова служба активно використовує міжнародні інструменти, зокрема CRS та механізми для отримання інформації про доходи громадян за кордоном. Як пояснює партнер напряму податкового консультування KPMG в Україні Олександр Бобошко, одним із ключових механізмів є Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Вона дозволяє надсилати запити до податкових органів інших країн для отримання необхідної інформації.
Юрист Arzinger Денис Ерсой додає, що з 2023 року українські власники іноземних бізнесів зобов’язані подавати деталізовану фінансову звітність разом із КІК-звітністю (контрольовані іноземні компанії). Ці документи стають важливим джерелом інформації для ДПС.
Крім того, Податкова служба України може направляти точкові запити до іноземних колег для отримання даних про конкретні випадки, як це сталося з кейсом платформи OnlyFans. В окремих випадках іноземні органи фінансового моніторингу також можуть самостійно передавати інформацію про українських громадян.
Хто підлягає оподаткуванню?
Україна має право оподатковувати лише тих осіб, які є її податковими резидентами в конкретному році. Як зазначає партнер практики Deloitte Private в Україні Андрій Серветник, якщо фізична особа є податковим резидентом іншої країни та може це довести, Україна не має законних підстав оподатковувати її іноземні доходи. У разі спірних ситуацій питання вирішується в судовому порядку, де фізична особа має довести свій статус резидента іншої країни.
Податковий контроль поширюється також на юридичних осіб-резидентів України. Деякі види їхніх доходів можуть бути звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.
Як «бачать» доходи?
Податкові органи фіксують іноземні доходи, які надходять на рахунки в українських банках. Це можуть бути зарплата, дивіденди або інші види доходів. Як уточнює керівник практики податкового права ЮФ „Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк, податкова також отримує інформацію про рахунки українських компаній за кордоном, якщо вони вважаються „пасивними” та отримують доходи у вигляді роялті, дивідендів або процентів.
Що знає Податкова про доходи українців за кордоном і яка відповідальність за несплату податків
Українська податкова служба отримує інформацію про доходи українців за кордоном завдяки міжнародним угодам, зокрема CRS (Common Reporting Standard). Ця система обміну фінансовою інформацією дозволяє податковим органам інших країн надавати Україні такі дані:
– особисті дані: ім’я, адреса, ідентифікаційні номери, дата та місце народження;
– номери рахунків;
– дані фінансової установи, включаючи її назву та ідентифікаційний код;
– залишок на рахунку або його вартість на кінець звітного періоду чи момент закриття рахунку;
– доходи, отримані від цього рахунку, наприклад, відсотки.
Наслідки несплати податків
Факт наявності закордонного рахунку не є порушенням. Однак податкові органи мають право співставляти отриману інформацію із задекларованими доходами. У разі виявлення невідповідностей Податкова може звертатися за роз’ясненнями до платника податків.
Як пояснює Дмитро Глінський (НАБУ), якщо з’являються підстави вважати, що податки з закордонних доходів не сплачені, платникові надсилається запит на уточнення. У разі відсутності відповіді або надання непереконливих даних, може бути ініційована перевірка. За її результатами нараховуються податки, штрафи та пеня. У випадку несплати майно, включаючи кошти на рахунках, може бути передано у податкову заставу та навіть стягнуто через суд.
„Якщо встановлено несплату податків, Податкова накладає зобов’язання та штрафи, визначає термін для сплати. У разі несплати зобов’язання набувають статусу податкового боргу”, — зазначає Іван Маринюк („Ілляшев та Партнери”).
Механізми стягнення боргів
Податкова може застосувати податкову заставу чи арешт майна, а згодом реалізувати його для погашення боргу. У цей період боржник не має права вільно розпоряджатися своїм майном.
„Практика показує, що механізми стягнення боргів є ефективними та залежать від активності податкових органів”, — коментує експерт РБК-Україна.
Однак такі дії зазвичай спрямовані на тих, хто має значні незадекларовані доходи. Податкова фізично не може перевірити всіх, тому пріоритетними є випадки з великими сумами.
За несплату податків передбачені штрафи від 10% до 50% від суми боргу, нарахування пені, а у великих випадках — кримінальна відповідальність.
„Податкове законодавство стимулює платників уникати ризиків та своєчасно виконувати обов’язки”, — пояснює Денис Ерсой (Arzinger).
Водночас наявність майна за межами України ускладнює стягнення боргу. Але якщо платник спробує уникнути відповідальності, це лише погіршить його ситуацію.
Отже, прозорість у сплаті податків — це не лише про виконання закону, але й про спокій у довгостроковій перспективі.
Україна мусить повернути з-за кордону 2,8 мільйона жінок працездатного віку, інакше – це дорого обійдеться держбюджету.
Про це інформує видання Bloomberg.
Як зазначається, якщо владі країни не вдасться створити відповідні умови для повернення вищевказаної кількості жінок, це коштуватиме державній казні 10% довоєнного валового внутрішнього продукту за рік. Тобто у перерахунку 20 млрд доларів щороку за найгіршого сценарію.
„Це легко переважило б чотирирічний пакет допомоги Україні, запропонований Європейським Союзом, вартістю 12,5 млрд євро щорічно”, – зазначає агенція.
Згідно з аналізом Bloomberg, більшість чоловіків 18-60 років не мають права виїжджати за межі країни, що пояснює, чому більшість українських біженців (68%) становлять жінки. При цьому з-поміж дорослих – ґендерна диспропорція ще більша.
Як зауважує агенція, біженці та внутрішньо переміщені особи (ВПО) становлять третину від загального числа населення країни, яке проживало на території, контрольованій українською владою до початку війни. Проблема в тому, що ті громадяни, які перебувають за кордоном, починають там адаптуватися, знаходять роботу, роблячи внесок у розвиток економіки інших держав.
У Міністерстві економіки вже окреслили найголовніше завдання для України та влади. Йдеться про втілення заходів для того, щоб гарантувати повернення жінок з дітьми до своїх чоловіків. Оскільки для реалізації планів уряду у повоєнній відбудові країни не вистачає 4,5 мільйона робітників та підприємців.
20 березня було ухвалено закон №8131, який запроваджує в Україні міжнародні стандарти звітності та перевірку інформації про фінансові рахунки. Стандарт CRS передбачає автоматичний міжнародний обмін даних щодо фінансових рахунків щороку. За проект цього закону Верховна рада проголосувала в першому читанні ще у листопаді 2022 р.
Основними змінами до Податкового кодексу є пряма вимога застосовувати правила стандартної звітності CRS щодо фінансових агентів. Під час здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків (due diligens), інформація про фінансові рахунки резидентів інших юрисдикцій подаватиметься до Державної податкової служби, передає Укрінформ.
Змінено функції та повноваження контролюючих органів, та покладено нові обов’язки на фінансових агентів та власників рахунків щодо виконання нових правил, вимог до зберігання документів. Контролюючі органи матимуть право збирати інформацію та документи, щоб здійснювати міжнародний обмін інформацією для податкових цілей.
Обмін потрібний для інтеграції з ЄС
Світлана Воробей, заступник міністра фінансів України наголосила, що в процесі подальшої євроінтеграції прийняття цього закону є дуже важливим кроком для України.
Почнуть обмінюватися інформацією з 2024 р.
Для Євросоюзу запровадження автоматичного обміну інформацією відповідно до стандарту CRS є ключовим пріоритетом у сфері оподаткування. Обмін відповідною інформацією очікують розпочати з 2024р, йдеться на сайті Кабміну.
Впровадження загального стандарту звітності та обміну податковою інформацією координується Секретаріатом ОЕСР, щоб забезпечити уніфікований підхід юрисдикцій, які є учасниками багатосторонньої Конвенції про співробітництво між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS, передає Суспільне.
Що буде з українцями, які отримують виплати за кордоном?
Мільйони громадян України, які перебувають за кордоном, оформили статус біженців і отримують там грошову допомогу. Як пояснили в Офісі омбудсмена з прав людини, українці, які отримують виплати за кордоном, повинні задекларувати грошову допомогу. Податок на цей дохід чи військовий збір у такому разі сплачувати не потрібно. Про це пише РБК-Україна.
Згідно з Податковим кодексом, особи, та члени сім’ї, які скористалися правом на тимчасовий захист, отримують допомогу від іноземних держав чи інших державних фондів, повинні подати річну декларацію про майно і доходи.
