У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має здешевити іпотечні кредити та залучити інвестиції в економіку України.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, мета законопроєкту – розширити можливості фінансових установ залучати кошти, створити нові довгострокові фінансові інструменти, здешевити кредити та залучити інвестиції в економіку України.
«Сек’юритизація – це фінансова операція, під час якої банк або інша фінансова установа передає інвесторам частину ризику неповернення за своїми фінансовими активами», – пояснює Гетманцев.
Очільник фінансового комітету Ради наголошує, що це важливий інструмент для розвитку іпотеки в країні. Особливо з урахуванням того, що в Україні понад 4,6 млн ВПО і потреба в житлі залишається критично високою.
«Для масштабного кредитування в рамках Державної програми будівництва доступного житла потрібні стабільні та зрозумілі джерела фінансування – і сек’юритизація може ними стати», – пояснив Гетманцев.
Окремо законопроєкт передбачає розвиток облігацій з покриттям. Це інструмент, який дозволяє залучати кошти під забезпечення якісними активами.
За словами нардепа, станом на кінець 2024 року ринок облігацій з покриттям у ЄС перевищував 3,3 трлн євро, що демонструє потенціал такого інструменту і для України.
«Це крок до розвитку фінансового ринку, розширення доступу до кредитування та створення умов для економічного відновлення», – підсумував голова комітету.
Зміни передбачають прозоре оподаткування доходів від цифрових платформ, ПДВ на всі міжнародні посилки та продовження військового збору.
Кабінет Міністрів 30 березня схвалив три законопроєкти, щодо продовження військового збору, оподаткування міжнародних посилок та цифрових платформ. Про це поінформував міністр фінансів Сергій Марченко.
Мова про:
– врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та запровадження міжнародного обміну інформацією (DAC7);
– оподаткування міжнародних посилок починаючи з 0 євро;
– продовження дії військового збору після завершення воєнного стану.
„Це частина системної роботи Уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період”, – пояснив очільник відомства.
Марченко додав, що питання оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок опрацьовували у тісному діалозі з бізнесом, профільними асоціаціями та експертами. І відзначив, що такі зміни є частиною виконання Україною власних зобов’язань у межах євроінтеграційного курсу.
Зміни до Податкового кодексу та закон про банки щодо цифрових платформ
Законопроєкти передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Пропонується запровадити простий і зрозумілий механізм оподаткування для фізичних осіб, які отримують доходи через цифрові платформи. Ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5% (замість 18%, яка діє наразі).
Водночас податковим агентом виступатиме сама платформа, що значно спрощує адміністрування для громадян. Тоді як разові, некомерційні продажі особистих речей не підлягатимуть оподаткуванню, якщо річний дохід від таких операцій не перевищує 2 тисячі євро.
Запропоновані зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Зниження ліміту оподатування міжнародних відправлень
Марченко зазначив, що нині імпорт товарів у посилках до 150 євро не оподатковується ПДВ, що створює нерівні конкурентні умови: українські виробники та ритейл працюють з податковим навантаженням, тоді як іноземні продавці фактично отримують цінову перевагу. Запропоновані зміни передбачають застосування ПДВ до таких товарів незалежно від їх вартості за моделлю, яка вже діє в країнах ЄС.
ПДВ нараховуватиметься автоматично і включатиметься у вартість товару ще на етапі покупки на електронній платформі. Водночас зберігається звільнення від оподаткування для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро (особисті речі та подарунки). Реалізація цих змін дозволить вирівняти умови конкуренції, зменшити обсяги “сірого” імпорту.
Зміни також мають вступити в дію з 2027 року.
Продовження військового збору
За словами міністра, продовження дії військового збору після завершення воєнного стану є „вимушеним кроком, зумовленим війною”. Потреби сектору безпеки і оборони залишатимуться значними, а також необхідністю фінансування відновлення країни. Згідно з оцінками, потреба у відбудові України становить близько $588 млрд.
„Законопроєкти спрямовані на формування справедливого податкового середовища, зменшення “сірого” сектору економіки та гармонізацію українського законодавства з ЄС. Це також важливий сигнал для міжнародних партнерів щодо послідовності України у проведенні реформ та забезпеченні макрофінансової стабільності”, – наголосив глава Мінфіну.
Також він висловив сподівання на підтримку важливих рішень народними депутатами.
Тим часом, законопроєкт про ПДВ для частини ФОПів нині перебуває на стадії узгодження та доопрацювання з ЦОВВ і буде винесено на схвалення вже найближчим часом, заевнив Марченко.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який впроваджує нову систему забезпечення українців житлом через механізми соціального та службового житла, доступної іпотеки та створення спеціальних житлових фондів.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив консультант із житлової політики Європейської економічної комісії ООН Сергій Комнатний.
Він наголосив, що документ замінить застарілий Житловий кодекс 1984 року та закон „Про приватизацію державного житлового фонду” 1992 року, пояснивши це тим, що зобов’язання держави забезпечувати безкоштовним житлом усіх громадян є соціально і економічно необґрунтованим.
Відповідно до законопроєкту, запроваджуються чотири основні інструменти забезпечення громадян житлом: соціальне житло для ВПО чисельністю понад 4,6 мільяона та працівників бюджетної сфери на умовах здешевленої оренди; службове житло для працівників, які потребують проживання поблизу робочого місця; доступна іпотека для економічно активних громадян і створення житлових фондів із залученням держави та приватного капіталу.
Документ закладає законодавче підґрунтя для модернізації житлового фонду через встановлення мінімальних вимог до якості житла, запровадження програм модернізації старих будівель та запуск пілотних проєктів з реновації.
Крім того, законопроєкт передбачає цифровізацію житлової сфери шляхом створення єдиної інформаційно-аналітичної системи та електронного реєстру заявок і фондів доступного житла.
„Це крок до виключення впливу на житлову сферу бюрократії і значного скорочення корупційних ризиків”, – зауважив Комнатний.
Законопроєкт враховує рекомендації Європейської комісії та кращі практики країн ЄС, зокрема щодо мінімальних стандартів якості житла. Його ухвалення є частиною виконання зобов’язань України в межах Плану відновлення та євроінтеграційних угод.
Наразі документ переданий на розгляд до Верховної Ради. Очікується, що в разі ухвалення документ набуде чинності у 4 кварталі 2025 року.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував одразу в цілому схвалити доопрацьований проєкт уряду про збільшення видатків бюджету на 500 млрд гривень.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у понеділок, 2 вересня.
За його словами, депутати пропонували розглядали проєкт №11417 у двох читаннях.
„Але рішення в цілому може в залі заблокувати будь-який депутат, і тоді у друге читання зайдемо”, – зазначив він.
У свою чергу голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила про основні зміни, які увійшли до версії проєкту, яку запропонував та підтримав комітет:
Близько 115,4 млрд гривень – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд гривень),
Додаткові близько 216 млрд гривень планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд гривень в урядовій версії),
Додатково близько 100 млрд гривень – від перевиконання податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд гривень)
Близько 12,7 млрд гривень – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд гривень),
Близько 30 млрд гривень – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд гривень),
Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд гривень.
Кабінет міністрів України готує законопроект, який дозволить забезпечити додаткові надходження до бюджету. Зокрема, військовий збір хочуть запровадити для приватних підприємців.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови фінансового комітету Верховної ради Данила Гетманцева в ефірі телемарафону.
Він нагадав, що Мінфін працює над збільшенням доходів державного бюджету на 44 млрд гривень. Це хочуть зробити за рахунок збільшення військового збору, запровадження військового збору для ФОП, для юридичних платників єдиного податку, для певних видів операцій з нерухомим майном та ювелірними виробами.
За словами нардепа, відомство підготувало комплекс пропозицій, з яких хочуть зібрати 44 млрд гривень.
„І це Кабмін нам запропонує як законопроект. Уже в березні очікуємо на цей законопроект”, – додав Гетманцев.
Сьогодні, 20 червня, президент України Володимир Зеленський підписав закон про відновлення великої приватизації.
Аукціони з продажу великих державних активів на період воєнного стану було заблоковано у червні 2022 року.
Рада розблокувала велику приватизацію ще 30 травня. Закон дозволяє проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (велика приватизація), можливість реорганізації структури Фонду держмайна (ФДМУ) ті визначає розпорядника підсанкційним майном.
За новим законом, голова ФДМУ отримує право самостійно призначати і звільняти заступників, а 12 регіональних відділень стануть структурними підрозділами ФДМ.
Фонд держмайна за рішенням Вищого антикорупційного суду отримає майно, на яке накладено санкції, і зможе ухвалювати управлінські рішення (приватизація, продаж, оренда чи управління). Отримані кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Крім того, закон забороняє обіймати посади керівників держпідприємств та членів наглядових рад підсанкційним особам та громадянам країн-агресорів; скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств в управлінні ФДМ з місцевою владою; усуває обмеження щодо терміну оренди державного майна на період дії воєнного стану.
Потенційний антикорупційний ефект від впровадження законопроєктів у сфері цифровізації, які наразі напрацьовуються, сягне приблизно 50 млрд грн.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час брифінгу щодо запобігання корупційним та протиправним схемам у будівельній сфері сказав віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Цифровізація сьогодні – один з фундаментальних інструментів боротьби з корупцією. Тільки у 2021 році антикорупційний ефект від діджиталізації становив 16 млрд грн. Тому Мінцифри продовжує запускати автоматичні сервіси, які унеможливлюють будь-які корупційні ризики. Потенційний ефект від законів, які ми наразі приймаємо, або тих, що перебувають у розробці, сягне приблизно ще 50 млрд грн», – розповів Федоров.
Зокрема, за його словами, такого ефекту очікують від запровадження електронного акцизу на алкогольні та тютюнові вироби.
«Це має потрапити в топ антикорупційних послуг», – зауважив Федоров.
Іще одним шляхом унеможливлення корупції є запуск Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
Віцепремʼєр нагадав, що наразі повністю автоматизовано процес реєстрації ФОПів, послугу «єМалятко», оформлення дозвільних документів на користування надрами, водними ресурсами тощо.
«Кожна електронна послуга прибирає ризик корупції – від побутового рівня до системного. Тільки автоматичні послуги зможуть нарешті покінчити з цим жахливим явищем», – наголосив Федоров.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила закон (реєстр. №5655), який впроваджує масштабну цифровізацію процесів та реєстраційних процедур у будівництві. Документ має на меті мінімізувати корупційні схеми у держорганах, які відають справами забудови.
Сенат США ухвалив масштабний законопроєкт на $430 млрд, спрямований на боротьбу з інфляцією, а також зміною клімату. Він передбачає зниження цін на ліки та підвищення деяких податків.
«Після 27-годинних дебатів та спроб республіканців зірвати ухвалення законопроєкту, Сенат схвалив «Закон про зниження інфляції», при голосуванні за партійною лінією 51-50», — йдеться у повідомленні.
Законопроєкт зокрема спрямований на скорочення викидів вуглекислого газу та перехід споживачів на «зелену» енергію. Крім того, він передбачає зниження вартості ліків для людей похилого віку, а також посилення контролю над податками для корпорацій та багатих.
Голосування щодо законопроєкту в Палаті представників очікується у п’ятницю, після чого він надійде на підпис президенту Джо Байдену.
Нагадаємо, раніше Джо Байден анонсував законопроєкт «Відновити краще, ніж було». Він передбачає інвестиції у розмірі $433 млрд протягом 10 років, які мають бути повністю оплачені за рахунок закриття податкових лазівок для найбагатших американців та корпорацій
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
У Верховній раді готують законопроєкт щодо запровадження в Україні додаткового податку для компаній, які продовжують працювати з Росією, попри її збройну агресію.
Про це повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«Вже готуємо закон про додатковий податок в Україні для компаній, які продовжують працювати з Росією. Польська ідея про «бізнес-репарацію» має запрацювати і в нас! Якщо є гроші та бажання спонсорувати військову сферу агресора, отже, мають знайтись і гроші відновлювати все зруйноване ним в іншій країні», – написав нардеп.
Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо врегулювання та спрощення проведення відновлювальних робіт з ліквідації наслідків бойових дій.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України, передає Економічна правда.
Так, закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану визначає додаткові завдання єдиної державної системи цивільного захисту у відбудовний період після закінчення воєнних дій, а саме:
– уточнює повноваження Кабінету міністрів, зокрема щодо затвердження щорічного плану основних заходів цивільного захисту України, включаючи заходи у відбудовний період після закінчення воєнних дій;
– визначає зміст та строки здійснення відновлювальних робіт з ліквідації наслідків воєнних дій під час дії воєнного стану;
– визначає, що під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій не підлягають оцінці впливу на довкілля відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій;
– відносить до повноважень військових адміністрацій населених пунктів на відповідній території „надання дозволів на користування надрами (окрім нафти й газу) відповідно до переліку та порядку, затвердженого Кабінетом міністрів, для забезпечення обороноздатності держави, строком не більше одного року”.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
