Упродовж 2024 року Україна експортувала товарів на суму 41,6 млрд доларів, що на 5,4 млрд доларів більше, ніж за попередній рік, і означає зростання на 15%. У лідери за обсягами експорту вийшла залізна руда – 33,6 млн т.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заступника міністра економіки – торгового представника України Тараса Качку.
Завдяки відкриттю навігації в портах у лідери за обсягами експорту вибилася залізна руда – 33,6 млн т, зростання на 89% порівняно з 2023 роком. Виручка – 2,8 млрд доларів, це на 58% більше, ніж у 2023 році. Друга за обсягом – кукурудза (29 млн т), на 12,3% більше в обсягах. Але при цьому виручка від цього експорту зросла лише на 2,3% – до 5,07 млрд доларів. Це приклад того, що номінальне збільшення обсягів експорту не завжди означає більший заробіток”, – уточнив заступник міністра.
Зростання виручки від експорту основних металургійних товарів сягнуло 52% для напівфабрикатів (927 млн доларів), 38,9% – для гарячекатаного прокату (809 млн доларів), 125% – для труб (590 млн доларів), 6,1% – для чавуну (500 млн доларів) та 19,3% – для прутків (156 млн доларів).
„Географічно наш експорт стає все більше ЄС-центричним, що логічно. Експорт до ЄС зріс на 5,9% і становив 24,7 млрд доларів. Серед держав-членів топ-5 за експортом – Польща (4,7 млрд доларів), Іспанія (2,8 млрд доларів), Німеччина (2,8 млрд доларів), Нідерланди (1,98 млрд доларів), Італія (1,93 млрд доларів). При цьому зростання експорту до Німеччини становило 40,5%, а от експорт до Польщі скоротився на 1,1%”, – наголосив Качка.
Експорт залізняку з росії до Китаю за перші шість місяців 2022 року впав на 40 відсотків у грошовому вираженні та на 20 відсотків у фізичному обсязі. Як пишуть Відомості з посиланням на дані головного митного управління КНР, із росії експортували 3,4 мільйона тонн залізорудної сировини на 478 мільйонів доларів.
Китай залишається одним із імпортерів, що залишилися, для російських металургів, які на тлі війни проти України і подальших санкцій втратили до третини продажів на зовнішніх ринках.
Падіння світових цін на сталь та європейське ембарго призвели до того, що у червні-липні ряд російських компаній працювали з негативною рентабельністю.
Крім того, визнав віце-прем’єр і голова Мінпромторгу рф Денис Мантуров, за поточного курсу рубля зовнішні поставки галузі, яка експортувала 40 відсотків продукції, виявилися малорентабельними.
Китай, залишаючись однією з небагатьох „дружніх” країн росії, не поспішає вкладатися в російську економіку. „Якщо перерахувати ті проекти в росії, де реально брали участь великі китайські інвестори, то вистачить пальців однієї руки”, – скаржився в липні міністр розвитку Далекого Сходу і Арктики Олексій Чекунков.
У липні на падіння постачання до Китаю та Індії скаржилися російські нафтовики. Тоді експорт, порівняно з піками, досягнутими в травні, впав майже на 30 відсотків.
[type] => post
[excerpt] => Експорт залізняку з росії до Китаю за перші шість місяців 2022 року впав на 40 відсотків у грошовому вираженні та на 20 відсотків у фізичному обсязі. Як пишуть Відомості з посиланням на дані головного митного управління КНР, із росії експортували ...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1660410180
[modified] => 1660414531
)
[title] => Китай відмовився від російської руди: поставки впали на 40%
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=28120&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 28120
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 28121
[image] => Array
(
[id] => 28121
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141.jpg
[original_lng] => 211505
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/716141.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1660403732:2
[_thumbnail_id] => 28121
[_edit_last] => 2
[views_count] => 2165
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_6d5627bd63202f90ed5994819028612b] =>
Rusya Federasyonu Denizcilik İdaresinden aldığımız resmi bildirime göre Rusya Federasyonu toprakları dışından yüklü olarak gelen gemilerin Azak Denizi’ne geçişini sağlayan Kerç Boğazından kuzeye geçişleri yasaklanmıştır. Denizcilik sektörümüze duyurulur. pic.twitter.com/FyPmibIR7o
2 вересня ціна на залізну руду склала 139,7 доларів за тонну. В середині літа ціна становила понад 220 доларів за тонну.
Про це свідчать дані S&P Global Platts, що щодня публікує товарні котирування.
За даними аналітиків, це свідчить про те, що цикл зростання світових цін на сировину закінчився, вітчизняні експортери вже не зможуть забезпечувати значний приплив валюти і країну чекають важкі часи.
Поки в Україні про зростання прибутку повідомила лише Феррекспо. Так, за підсумками першого півріччя, виробник залізорудних окатишів заробив 661,4 млн, що в 2,6 разів більше показників минулого року.
Нагадаємо, на сьогодні світові ціни на залізну руду стійко увійшли в спадний тренд. Зниження світових цін на залізну руду почалося внаслідок введення Китаєм урядових обмежень на виробництво сталі і імпорт залізорудної сировини. Зокрема, металургійні компанії Китаю в липні скоротили імпорт залізної руди на 21,4%, в червні імпорт був скорочений на 12%.
Економіст Борис Кушнірук зазначає, що в умовах падіння світових цін на метал і руду неприпустимо підвищувати податковий тиск на підприємства ГМК, влада повинна підтримати експортерів і стимулювати зростання внутрішнього попиту на їх продукцію. Тому наміри української влади в таких умовах збільшити податковий тиск на них, на думку економіста, є неприпустимими.
