Середня зарплата в Україні продовжує зростати та вже перевищила 30 тисяч гривень. Водночас розрив між окремими регіонами та сферами діяльності залишається суттєвим.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Державної служби статистики України.
За даними відомства, у квітні 2026 року середня заробітна плата в Україні становила 30 515 гривень. Порівняно з березнем показник зріс на 0,5%.
Найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві – 48 003 гривні. Друге місце посіла Київська область із середньою зарплатою 30 584 гривні.
Водночас найнижчі зарплати отримують працівники Кіровоградської області – 21 199 гривень та Чернівецької області – 21 687 гривень.
Серед видів економічної діяльності найбільші зарплати традиційно мають працівники сфери інформації та телекомунікацій. У квітні їхня середня зарплата становила 77 861 гривню.
Найнижчий рівень оплати праці зафіксовано у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 19 855 гривень. Окремо у Держстаті повідомили, що станом на 1 травня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становила 3,7 млрд гривень.
Мінімальний рівень грошового забезпечення військовослужбовців планується встановити на рівні 30 тисяч гривень. Крім того, для захисників будуть передбачені й доплати.
Як повідомляє РБК-Україна, про це головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив в інтерв’ю „Мілітарному„.
„Мінімальний рівень грошового забезпечення буде 30 тисяч гривень”, – наголосив генерал.
Він додав, що будуть також доплати для категорій військовослужбовців – в першу чергу, які беруть участь в активних бойових діях.
„В першу чергу це для військовослужбовців механізованих, мотопіхотних, десантно-штурмових, бригад морської піхоти. Тобто ті посади, яких бракує на полі бою”, – пояснив Сирський.
Головнокомандувач ЗСУ підкреслив, що це повинно створити додатковий стимул для залучення людей до війська. За його словами, ці зміни мають бути затверджені до кінця травня.
В Україні встановлено найнижчу мінімальну зарплату серед усіх європейських країн – 8,6 тис. грн, що становить близько 173 євро. Середня заробітна плата, за даними Держстату, складає 30,3 тис. грн, а “мінімалка” відповідає лише близько 28,4% цього показника. Для порівняння, навіть у сусідній Молдові мінімальна зарплата вдвічі вища – 319 євро.
Видання OBOZ.UA повідомляє про підготовку урядом нового проєкту Трудового кодексу, який однак не вирішує проблему низького рівня мінімальної оплати праці. “Достатній” рівень “мінімалки” – близько 40% середньої зарплати. В Європейському Союзі діє директива EU 2022/2041, що закликає країни встановлювати мінімальну зарплату на рівні до 60% від середньої, аби забезпечити гідний рівень життя для громадян. Для України цей показник зараз є значно нижчим від рекомендованого рівня.
Заступниця Міністра економіки Дарина Марчак розповіла, що уряд прагне підвищити “мінімалку” до 50% середньої зарплати, однак цей стандарт ще не закладено в нинішній проєкт Трудового кодексу. За її словами, хоча в законопроєкті передбачено механізм залежності мінімальної зарплати від середньої по країні, конкретний відсоток і терміни реалізації залишаються відкритими для подальшого обговорення з бізнесом та іншими сторонами.
Наразі Україна значно поступається іншим європейським країнам за рівнем мінімальної зарплати. Ось як виглядають дані Євростату (у євро):
Україна – 173 євро
Молдова – 319 євро
Албанія – 517 євро
Північна Македонія – 586 євро
Болгарія – 620 євро
Туреччина – 654 євро
Чорногорія – 670 євро
Сербія – 744 євро
Латвія – 780 євро
Румунія – 795 євро
Угорщина – 838 євро
Естонія – 886 євро
Словаччина – 915 євро
Чехія – 924 євро
Мальта – 994 євро
Греція – 1027 євро
Хорватія – 1050 євро
США – 1070 євро
Португалія – 1073 євро
Кіпр – 1088 євро
Польща – 1139 євро
Литва – 1153 євро
Словенія – 1278 євро
Іспанія – 1381 євро
Франція – 1823 євро
Бельгія – 2112 євро
Нідерланди – 2295 євро
Німеччина – 2343 євро
Ірландія – 2391 євро
Люксембург – 2704 євро
Як зазначає видання, якби Україна встановила “мінімалку” хоча б на рівні 40% середньої зарплати, вона б складала близько 12,2 тис. грн. А підвищення до рекомендованих ЄС 60% означало б мінімальну оплату праці на рівні приблизно 18,2 тис. грн.
Однак зауважується, що більшість країн ЄС поки не досягли рівня в 60%. Згідно з найсвіжішими даними від Євростату за 2024 рік, співвідношення між мінімальною та медіанною зарплатами в ЄС коливається від 44% в Естонії до 69% у Португалії. Восьми країнам вдалося перевищити показник у 60%: Португалії, Польщі, Франції, Словенії, Румунії, Греції, Нідерландам та Люксембургу.
В Україні з 1 вересня вчителі гарантовано отримають підвищення зарплат на 20%.
Про це заявив народний депутат і голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак.
За його словами, підвищення є обов’язковим, однак ключовою проблемою залишається сама система оплати праці, де базовий оклад є низьким, а значну частину доходу формують надбавки.
У парламенті планують змінити цю модель, зокрема встановити мінімальний рівень зарплати вчителя на рівні не менше трьох мінімальних зарплат.
Міністерство освіти і науки має до 22 квітня представити детальну фінансову стратегію реформи.
Також серед пріоритетів — подолання кадрової кризи в освіті, адже зараз лише близько 20% випускників педагогічних спеціальностей ідуть працювати за фахом.
У грудні 2025 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні зросла на 13,8% порівняно з листопадом і становила 30 926 гривень.
Про це повідомляє Державна служба статистики України.
Де в Україні платять найбільше
Найвищі середні зарплати зафіксували у таких регіонах:
м. Київ — 48 449 грн
Луганська область — 45 160 грн
Київська область — 31 200 грн
Як зазначають аналітики, високі показники Луганської області зумовлені роботою релокованих державних установ, зокрема обласної військової адміністрації, які функціонують на підконтрольній Україні території.
Регіони з найнижчими зарплатами
Найменше у грудні заробляли в таких областях:
Кіровоградська — 22 110 грн
Чернівецька — 22 450 грн
Чернігівська — 22 752 грн
Зарплати за галузями
Найвищий рівень оплати праці традиційно зафіксували у сфері інформації та телекомунікацій — 74 981 грн.
Найнижчі зарплати отримують працівники сфери творчості, мистецтва та розваг — у середньому 17 766 грн.
За даними Держстату, грудневе зростання зарплат пов’язане з виплатою премій, надбавок та традиційних річних бонусів наприкінці року.
Уряд поетапно підвищить зарплати педагогам, щоб зробити професію вчителя більш конкурентною та забезпечити якісну шкільну освіту навіть під час війни. З січня 2026 року вчителі отримають підвищення на 30%.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у Telegram.
Для реалізації цього рішення у бюджеті передбачене фінансування на перші 8 місяців 2026 року – 91,8 млрд гривень освітньої субвенції розподілено між місцевими бюджетами.
Додатково 21,4 млрд гривень спрямовано для коректного підвищення без збільшення загальних видатків держбюджету. Наступний етап – з вересня 2026 року передбачено зростання зарплати ще на 20%.
“Ми маємо створювати умови, щоб професія вчителя була престижною та конкурентною на ринку праці”, – додала Свириденко.
Щомісячні доплати за роботу в складних умовах
Понад 409000 педагогів отримуватимуть щомісячні доплати з січня по серпень 2026 року за роботу в несприятливих умовах, у тому числі 25500 – у прифронтових громадах. На це передбачено 10,37 млрд гривень у межах бюджету Міністерства освіти і науки України.
“Навіть під час війни ми не залишаємо наших вчителів без підтримки – це питання безпеки та стабільності всієї освітньої системи”, – підкреслила прем’єрка.
Паралельно МОН оновлює освітні програми та впроваджує сучасні практики “Нової української школи”, щоб фінансові рішення напряму підвищували якість освіти.
Оновлення фінансування укриттів у школах
Порядок надання субвенцій на облаштування укриттів оновлено для підвищення ефективності процедури.
Тепер держава фінансує об’єкти з готовністю 60% замість 40%, без додаткових витрат з держбюджету.
Розподіл коштів на нові об’єкти відбуватиметься залежно від рівня ризику безпеки:
дуже високий — 40%,
високий — 35%,
помірний
задовільний — 25%,
З початку повномасштабного вторгнення уряд визначив забезпечення безпечної та якісної освіти пріоритетом. Раніше фінансування шкіл та педагогів було обмеженим, що ускладнювало підтримку викладачів та модернізацію закладів.
З січня 2026 року зарплати педагогів виростуть на 30%, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
“Для реалізації рішення у бюджеті вже передбачене фінансування на перші 8 місяців 2026 року”, – написала вона.
Свириденко додала, що 91,8 млрд гривень освітньої субвенції розподілено між місцевими бюджетами. Ще 21,4 млрд гривень переспрямовано для коректного забезпечення підвищення без збільшення загальних видатків держбюджету.
Крім того, з вересня 2026 року передбачено підвищення заробітної плати освітянам ще на 20%.
А у період з січня по серпень 2026 року понад 409 тис. педагогів отримуватимуть щомісячні доплати за роботу в несприятливих умовах праці. З них 25,5 тис. працюють у прифронтових громадах. Для цього передбачено 10,37 млрд гривень у межах бюджету Міносвіти.
Заборгованість із виплати заробітної плати стала однією з найпомітніших проблем року в РФ. Станом на кінець жовтня загальна сума боргів сягнула 2,2 млрд рублів.
Наприкінці року в російській економіці посилюються ознаки системної кризи, що напряму б’є по громадянах. Це підтверджує різке зростання кількості звернень щодо порушень трудових прав. По це в суботу, 20 грудня, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
За інформацією Роструда, на початок грудня зафіксовано понад 70 тисяч скарг – у півтора раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найшвидше зростає кількість звернень через затримки зарплат: їх уже понад 26 тисяч, що на 60 % більше у річному вимірі.
Крім того, на третину збільшилася кількість заяв про незаконні звільнення.
Заборгованість із виплати заробітної плати стала однією з найпомітніших проблем року. Станом на кінець жовтня загальна сума боргів сягнула 2,2 млрд рублів, збільшившись лише за місяць майже на 11 %. У порівнянні з минулим роком показник зріс утричі й досяг максимуму з серпня 2020 року.
Попри оптимістичні звіти Росстату про зростання економіки, його характер залишається вкрай однобоким. Основним драйвером ВВП став військово-промисловий комплекс, який забезпечив близько двох третин загального приросту та працює у режимі трьох змін. У третьому кварталі з 0,6 % зростання економіки 0,4 відсоткового пункту припало на сферу “державного управління та забезпечення безпеки”. Частка ВПК у структурі нового ВВП майже утричі перевищила показники минулого року.
На цьому тлі фінансове становище бізнесу погіршується: за підсумками дев’яти місяців 2025 року прибутки компаній скоротилися на 7,7 %. Це підвищує ризики подальших затримок зарплат і провокує ланцюгову реакцію – зростання боргів населення, тиск на банківську систему та загрозу глибшої економічної кризи. Станом на 1 грудня обсяг неоплачених розстрочок за новобудови досяг 1,5 трлн рублів, або 17 % від усіх укладених договорів.
Загалом ситуація свідчить, що формальне економічне зростання в Росії дедалі більше тримається на військових витратах, тоді як соціально-економічні показники вказують на поглиблення системних проблем.
Підвищення заробітних плат військовослужбовцям безпосередньо залежить від додаткового фінансування та покриття значного дефіциту державного бюджету.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 11 грудня.
„Так, є відповідні питання щодо державного бюджету. Люди на першій лінії фронту отримують більше грошей, ми з вами це прекрасно розуміємо. Зрозуміло, що у війську всі дуже важливі,” – заявив він.
Президент пояснив, що будь-яке збільшення виплат „тій чи іншій частині військових залежить передусім від додаткового бюджету, який Україна може залучити.”
Зеленський приділив особливу увагу необхідності залучення зовнішньої фінансової підтримки.
„Треба розуміти, що сьогодні ми боремося за 45-50 мільярдів доларів на наступний рік. Вони йдуть на деякі речі, не заробітні плати. Але все одно ми з вами розуміємо, що все це один бюджет, один кошик”, – сказав він.
Президент підкреслив, що навіть наявний бюджет, який критикують, розрахований з умовою залучення необхідного зовнішнього фінансування.
„І суми, які зараз є в бюджеті, який критикують, це з урахуванням, що я знайду, як покрити цей дефіцит у 45-50 мільярдів доларів. Це наявний бюджет ще треба забезпечити”, – заявив Зеленський.
Глава держави попередив, що наслідком непокриття дефіциту може стати пошук коштів всередині вже затвердженого бюджету.
„І якщо немає цих 45-50 мільярдів доларів, то це означає, що ти на наявну зарплату військовому будеш знаходити гроші десь ще всередині цього бюджету”, – пояснив він.
При цьому Зеленський визнав складність задачі підвищення виплат, підкресливши, що він особисто підтримує цю ідею.
„Коли ви кажете: давайте ще збільшимо, – я тільки за. Але це плюс ще до цього дефіциту. Тому це надзвичайно складна задача, яку не вирішиш просто перекиданням коштів”, – підсумував президент, додавши, що „в наступному році будемо боротись за відповідні рішення з партнерами”.
Міністр зазначає, що ухвалене рішення стало результатом системної роботи уряду та виконання доручення Президента України щодо зростання оплати праці освітян.
„Спершу пропозиції, подані Кабінетом Міністрів України до першого читання проєкту бюджету, передбачали 53,8 млрд грн. Під час доопрацювання документа до другого читання фінансування було збільшене до 59,8 млрд грн, а за результатами фінальних консультацій парламент додатково підтримав виділення ще 4,8 млрд грн”, — повідомив Лісовий.
Згідно з ухваленими рішеннями, з 1 січня 2026 року заробітна плата педагогічних працівників зросте на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. Це стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці освітян за останні роки.
Окрема стаття бюджету передбачає додаткові 4,8 млрд грн на формування системної моделі оплати праці, а не лише одноразових надбавок. Ці кошти можуть стати фінансовим фундаментом для подальшого зростання зарплат у майбутньому.
Міністерство освіти і науки у найближчі місяці розпочне широку комунікацію з учителями, профспілками, місцевою владою та керівниками шкіл для напрацювання нової моделі оплати праці. Пропозиції освітян врахують під час підготовки відповідного урядового законопроєкту.
У МОН наголошують, робота над новою моделлю стане продовженням ухваленого рішення щодо підвищення зарплат. Усі педагогічні працівники гарантовано отримають визначене законом збільшення у 2026 році.
