Китайський електромобільний гігант BYD розглядає Німеччину як можливе місце будівництва свого третього заводу в Європі. Про це з посиланням на джерела пише Reuters. Проте остаточне рішення поки що не ухвалене.
Наприкінці лютого виконавча віцепрезидентка BYD Стелла Лі анонсувала будівництво третього заводу китайської компанії в Європі на додачу до потужностей в Угорщині та Туреччині.
Німеччина – один із найімовірніших кандидатів для будівництва заводу BYD, враховуючи високий рівень технологічного розвитку. Проте всередині китайської компанії також обговорюють інші варіанти. Серед факторів, які можуть вплинути на остаточне рішення, – високі витрати на робочу силу, енергоресурси та обмежену гнучкість виробництва.
Продажі головного конкурента BYD – американської марки Tesla – в Німеччині впали на 76% у лютому після того, як гендиректор компанії Ілон Маск розлютив виборців підтримкою ультраправих. 94% опитаних німців заявили, що більше не купуватимуть Tesla. Лише 3% розглядають можливість купівлі електромобілів цієї компанії.
[type] => post [excerpt] => Китайський електромобільний гігант BYD розглядає Німеччину як можливе місце будівництва свого третього заводу в Європі. Про це з посиланням на джерела пише Reuters. Проте остаточне рішення поки що не ухвалене. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1742240220 [modified] => 1742229894 ) [title] => Китайський конкурент Tesla збудує завод у Німеччині [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58218&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 58226 [uk] => 58218 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 58219 [image] => Array ( [id] => 58219 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [original_lng] => 22836 [original_w] => 620 [original_h] => 349 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1742222802:2 [_thumbnail_id] => 58219 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 613 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 223819 [1] => 9217 [2] => 839 [3] => 63 ) [tags_name] => Array ( [0] => BYD [1] => завод [2] => Китай [3] => Німеччина ) ) [1] => Array ( [id] => 57784 [content] =>
За останні тридцять років бельгійська автомобільна промисловість зазнала різкого спаду. З кінця 90-х років обсяги виробництва скоротилися на 80%.
У Брюсселі закрили завод Audi, який працював у бельгійській столиці з 2006 року. Внаслідок цього близько трьох тисяч працівників залишились без роботи. Про цеу суботу, 1 березня, пише EuroNews.
Вказується. що завод намагається зекономити і через високі витрати в Європі виробництво Audi перенесуть до Китаю та Мексики.
„Виробництво почали скорочувати минулого року, звільнивши від 1,5 до 2 тис. працівників. Наприкінці жовтня 2024 року, коли не вдалось знайти інвестора або покупця, було ухвалено рішення закрити завод у лютому 2025 року”, – вказують журналісти.
Рішення закрити завод призвело до того, що працівники оголосили страйк і не видавали сотні ключів від автомобілів на знак протесту проти.
У той же час, міністр оборони Бельгії Тео Франкен побачив у закритті заводу нові можливості. Він висунув ідею перетворити його на завод з виробництва зброї. На його думку, це могло б створити нові робочі місця. Крім того, Франкен зазначив, що існує „нагальна потреба у військових матеріалах”.
Проєкт матиме велике значення для збільшення виробництва боєприпасів у Європі, зазначив Антті Хяккянен.
У фінському місті Порі побудують завод із виробництва тротилових вибухових речовин. Проєкт оцінюється у 200 млн євро. Про це сказав міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, повідомляє Yle у п’ятницю, 31 січня.
За словами посадовця, проєкт, який очолює його відомство, матиме велике значення для збільшення виробництва боєприпасів у Європі. Водночас інвестиції сприятимуть продовженню довгострокової підтримки України. У фінансуванні проєкту беруть участь союзні держави.
„Попит на головну сировину для артилерійських снарядів, а саме на тротилову вибухову речовину, у всьому світі зріс у кілька разів. Він залишиться на високому рівні й у майбутньому”, – заявив Хяккянен.
Завод побудує фінський виробник вибухівки Forcit. Запуск виробництва планується у 2028 році. Значна частина продукції заводу призначатиметься на експорт.
Тротил (TNT – тринітротолуол) використовується переважно у снарядах для артилерії та мінометів.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур представив на розгляд уряду пропозицію щодо створення військового заводу бойових вибухових речовин.
Про це повідомив естонський мовник ERR, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, завод буде побудований як контрольоване державою стратегічне виробниче підприємство, яке створить сильну екосистему для виробництва боєприпасів в оборонному промисловому парку.
Необхідність створення виробничих потужностей для створення вибухових речовин для боєприпасів Міноборони пояснює російською війною в Україні. Завод пропонується розмістити в оборонному промисловому парку.
Створення такого парку передбачено спеціальною державною програмою у волостях Люганузе, Ляене-Нігула і Пярну. Він орієнтований на виробництво боєприпасів і вибухових речовин.
Також мовник додав, що уряд Естонії дав згоду Міноборони на використання державного нерухомого майна і надав права на забудову земель на запланованій території терміном до 70 років.
Автори нагадали, що у жовтні 2023 року тодішній власник Металургійного заводу Liberty Group зупинив виробництво. У середині минулого року почався процес банкрутства, а у листопаді новим орендарем підприємства стала Державна казначейська компанія Węglokoks.
„Зараз тривають останні приготування до відновлення виробництва. Початок співпраці із Węglokoks оцінюємо дуже позитивно. Ми готуємось відновити виробництво. Всі сертифікати відновлені. Працівники проходять навчання заново. Готуємо цехи для виробництва, повертаємо їх до роботи після простою”, – розповіла Анастазія Карват з Національної асоціації працівників безперебійного виробництва.
Зазначається, що якщо технологічний запуск пройде без несподіванок, виробництво мають відновити у січні.
Водночас тривають процедури щодо вибору нового власника металургійного комбінату. Компанія Węglokoks має право першочергової покупки.
Як зазначають у SteelOrbis, повне відновлення виробництва зміцнить польський ринок сталі та зменшить залежність країни від імпорту.
Для довідки. Гута Ченстохова – металургійний завод з неповним металургійним циклом (без доменного виробництва) на півдні Польщі у місті Ченстохова. Є одним із найбільших польських підприємств з виробництва товстого листа.
Продукція заводу використовується у кораблебудуванні, зведенні металоконструкцій, гірничодобувному секторі, енергетичному секторі, будівництві.
Volkswagen і профспілка IG Metall оголосили про досягнення згоди щодо закриття заводів та звільнень, які стосуються групи компаній, інформує німецьке видання Handelsblatt.
Згідно з угодою, заводи в Німеччині закривати не будуть, але до кінця десятиліття поступово звільнять приблизно 35 тисяч працівників. При цьому кількість виготовлених автомобілів скоротиться на 700 тисяч одиниць.
Решта працівників отримають гарантію працевлаштування до 2030 року. Підвищення зарплати вони не отримають, а збережені таким чином гроші будуть спрямовані у фонд, з якого фінансуватиметься скорочення робочого часу частини працівників (до слова, таке рішення запропонувала профспілка).
З 2025 року на заводі в Дрездені не виготовлятимуть автомобілі, але він залишиться для інших цілей. Усе ще шукають інвестора для роботи заводу в Оснабрюку до 2027 року, до тих пір тут будуть випускати модель T-Roc. Інші заводи в угоді не згадуються.
Handelsblatt зазначає, що сторони досягли згоди за підсумками 70-годинних перемовин, які проводилися в одному з ганноверських готелів. Це був найдовший переговорний процес в історії VW.
Профспілка хоча й не повною мірою, але задоволена, адже спочатку компанія хотіла звільнити 55 тисяч працівників.
Volkswagen переживає найбільшу кризу за весь час свого існування. За початковими планами, мали закритися три заводи. Серед причин кризи – манія величі керівництва компанії, дизельний скандал 2015 року та стрімкий розвиток китайського автомобільного ринку.
Міністр інвестицій Розан Рослані зазначив, що деталі запланованих інвестицій все ще узгоджуються.
Компанія Apple планує інвестувати один мільярд доларів у виробничий завод в Індонезії, який виробляє компоненти для смартфонів та інших продуктів. Про це повідомляє Reuters.
За словами міністра інвестицій Розана Рослані, деталі запланованих інвестицій все ще узгоджуються.
„Ми ще обговоримо з ними деякі питання … ми сподіваємося, що все буде оголошено наступного тижня після отримання від них письмового зобов’язання”, – зазначив він.
Наразі Apple не має виробничих потужностей в Індонезії, країні з населенням близько 280 мільйонів осіб, але з 2018 року вона створила академії для розробників додатків. Індонезія вважає цю стратегію спробою задовольнити вимоги щодо місцевих компонентів для продажу старих моделей iPhone.
Рішення компанії Audi закрити свій завод у Брюсселі в лютому 2025 року відображає загальну тенденцію в європейській економіці, тобто скорочення автомобільної промисловості.
«Це ненависть, бо нас викидають», – прокоментував представник профспілки Ставрос, який пропрацював на заводі Audi майже 40 років і тепер обурений рішенням німецького автовиробника закрити його.
Пославшись на зниження рівня продажів електричних моделей та високі структурні витрати, дочірня компанія Volkswagen Group вирішила припинити виробництво електричного позашляховика Q8 e-tron у Бельгії й перенести його до Мексики. Такий крок залишає чотири тисячі працівників у підвішеному стані, адже на об’єкт ще не знайшлося покупця.
Закриття заводу Audi не є чимось унікальним для європейської автомобільної промисловості, яка сильно постраждала від посилення конкуренції з китайськими моделями. З початку 2024 року про скорочення виробництва, звільнення та закриття заводів завили Stellantis в Італії, Michelin у Франції та Volkswagen у Німеччині, який уперше у своїй історії планує закрити в країні три виробництва.
Нинішня криза в автомобільній промисловості відображає глибшу проблему, яка десятиліттями турбувала європейську економіку, – деградацію промислового сектору, або деіндустріалізацію. Цей термін стосується скорочення частки промисловості у валовому внутрішньому продукті ВВП. У Європі цей показник зменшився з 28,8% у 1991 році до 23,7% у 2023-му, що, за даними Світового банку, означає спад протягом 30 років майже на 18%.
Це явище пояснюється кількома факторами, зокрема автоматизацією, яка зменшує попит на робочу силу, а також переїздом у країни, де вона є дешевшою.
Перехід до економіки, що базується на послугах, зниження купівельної спроможності, зростання вартості енергії та посилення конкуренції з боку таких економік, як Китай і Сполучені Штати, також тиснуть на європейську промисловість.
Згідно з даними, зібраними Європейським інститутом профспілок, у 2019–2023 роках у промисловості Європи було ліквідовано 853 тисячі робочих місць.
«Я бунтую, бо втрачаю частину свого майбутнього, хоча ми й не банкроти», – скаржиться Базіл, який п’ть років працює на виробничих лініях Audi. Як і багато його колег, 30-річний молодий чоловік із Брюсселя шокований, адже у 2023 році компанія Audi мала прибуток майже 6,3 мільярда євро. «Ми не розуміємо. На нашу думку, це несправедливо», – додає він, засуджуючи кроки виробника, який жертвує співробітниками заради більшої прибутковості.
Європа намагається посилити свою промисловість, зосередившись на так званих «зелених» технологіях. План Європейської зеленої угоди спрямований на зростання ресурсної незалежності та підтримку компаній, які інвестують в енергетичний перехід. Ця ініціатива базується на двох принципах: забезпеченні доступу до металів, необхідних для переходу, та промисловому регулюванні «чистого нуля», тобто підтримці компаній, які прагнуть дотримуватися вуглецевої нейтральності.
За словами Бертрана Канделона, професора міжнародних фінансів Лувенського університету, це похвальні цілі, але вони потребують величезних інвестицій.
«Мобілізація 800 мільярдів євро, як рекомендував у своїй доповіді про європейську конкурентоспроможність Маріо Драгі, ексголова Європейського центрального банку (прим. автора), – масштабний план. Водночас, беручи до уваги нинішній стан державних фінансів, це насамперед на користь великим державам, які мають фінансові ресурси для інвестування у вуглецево-нейтральні галузі».
Тим часом Китай та Сполучені Штати продовжують вкладати значні суми у відповідні галузі, зміцнюючи свої позиції на міжнародних ринках, у тому числі в Європі.
За словами Канделона, ця гонка за промислове домінування створює враження торговельної війни та посилює тиск на Європу, котра до 2050 року прагне стати вуглецево-нейтральною.
Американці намагатимуться швидко відновити масштабне виробництво тротилу вперше за десятиліття.
Армія США відновить виробництво в країні тротилу (тринітротолуолу) – вибухової речовини, необхідної для виробництва снарядів. Про це напередодні повідомило видання Defense News.
Вказано, що компанія Repkon збудує відповідний завод у штаті Кентуккі за $425 млн.
„Цей крок швидко відновить масштабне виробництво тринітротолуолу в США – вперше за десятиліття”, – цитує видання заяву центру забезпечення закупівель ЗС США.
Терміни будівництва підприємства у заяві не названо. Але раніше помічник міністра армії США із закупівель, логістики та технологій Даг Буш заявляв, що військові хочуть до кінця 2025 року розширити канали постачання потрібних матеріалів. Буш зазначав, що влада планує побудувати завод з випуску тротилу за 48 місяців.
Раніше США при виробництві снарядів калібру 155 мм при постачанні найважливіших компонентів покладалися лише на невелику кількість виробників. При цьому весь тротил надходив із-за кордону.
З лютого 2022 року армія США намагається диверсифікувати джерела постачання компонентів для 155-міліметрових снарядів.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall добудовує другий завод в Україні. Перший завод відкрили лише нещодавно.
Про це заявив генсек НАТО Марк Рютте на пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Рютте зазначив, що німецька оборонна промисловість має вирішальне значення для безпеки Європи та оборони України.
Зокрема, у Баварії американські та європейські компанії спільно з НАТО виробляють 1000 зенітних ракет для ППО Patriot на новому заводі.
„Німецька збройова компанія Rheinmetall щойно відкрила перший завод в Україні, а другий завод скоро буде побудований. А з 2022 року Rheinmetall значно збільшила виробництво боєприпасів”, – додав Рютте.
За його словами, країни НАТО мають нарощувати темпи виробництва, щоб забезпечити безпеку для мільярда громадян.
„Тому ми посилюємо підтримку України і вже співпрацюємо з Європейським союзом та іншими партнерами-однодумцями по всьому світу”, – заявив генсек.
