Головне завдання – максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
Україна прискорює виробництво та постачання озброєння для бойових літаків. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони у вівторок, 19 травня.
„Для цього зібрали на Industry Day представників оборонних компаній і делегації держав-учасниць Коаліції спроможностей повітряних сил. Українські розробники представили власні напрацювання у сфері авіаційних боєприпасів і засобів ураження”, – йдеться в повідомленні.
У Міноборони зазначили, що головне завдання – разом із міжнародними партнерами максимально скоротити шлях від ідеї до застосування технологічного рішення на полі бою.
„Коаліція спроможностей повітряних сил працює для посилення захисту нашого неба: підготовки українських пілотів і техніків, передання сучасних літаків, розвитку аеродромної інфраструктури та сервісу”, – додали у відомстві.
Україна вже спрямовує близько 30 млрд доларів у власний оборонно-промисловий комплекс, водночас українська «оборонка» здатна наростити виробництво щонайменше удвічі.
Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю телемарафону «Єдині новини».
За словами глави держави, Україна відкрита до розвитку експорту озброєнь, однак пріоритет має залишатися за підтримкою власних оборонних потреб та країн-партнерів, які активно допомагають Києву під час війни.
«Експортуйте все на наш фронт, а після цього – у будь-яку з партнерських країн. Але пріоритет – це найбільші донори, країни, які допомагають нам грошима, ракетами та політичною підтримкою», – зазначив Зеленський.
Він підкреслив, що розвиток окремих напрямків українського озброєння, зокрема морських дронів, став можливим завдяки співпраці з міжнародними партнерами. Серед ключових держав він назвав Велику Британію, Норвегію та Нідерланди, які мають значний досвід у морських технологіях.
Президент також наголосив, що під час формування експортної політики важливо враховувати внесок партнерів у розвиток українського оборонного сектору.
«Коли ми говоримо про партнерські відносини і про наш експорт, треба також бути вдячними й не забувати, хто дав такий поштовх. Ми сьогодні вкладаємо 30 мільярдів доларів в українську оборону, а наша «оборонка» каже: ми вже готові виробляти об’єми на шістдесят. І ці 30 мільярдів доларів ми сьогодні привозимо від партнерів», – зазначив Зеленський.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко розповіла, що понад 50% зброї на фронті – українського виробництва. Також вона повідомила про впровадження швидких закупівель інновацій для війська та затвердження політики управління правами інтелектуальної власності в ОПК.
«Українські зброярі — це спільнота сміливих підприємців, які у партнерстві із Силами оборони створюють унікальні технології. Це понад 900 державних і приватних компаній і більше як 300 тисяч людей», — йдеться у її повідомленні.
Вона додала, що понад 50% зброї на фронті – українського виробництва. Це безпілотні системи, артилерія, системи звʼязку.
Свириденко повідомила, що до Дня зброяра уряд ухвалив рішення, яких давно очікував ринок.
Створення можливості для швидких закупівель інновацій для ЗСУ.
Постанова надає можливість Міноборони закуповувати інноваційні зразки для тестування у реальних бойових умовах. Таким чином скорочується шлях від розробки до постачання. Також запроваджують системний збір зворотного зв’язку від військових щодо ефективності.
Також уряд затвердив політику управління правами інтелектуальної власності в оборонно-промисловому комплексі. Встановлюють чіткі правила для держави і виробників щодо захисту розробок і їх використання.
Метою політики є захист прав на оборонні технології, що створюються підприємствами державного сектору оборонно-промислового комплексу або набуваються в межах оборонних закупівель державними замовниками, і їх використання у виробництві товарів оборонного призначення.
За даними міністерства економіки Німеччини, Берлін тимчасово значно спростив умови експорту певних видів військово-морського та протиповітряного обладнання до країн Перської затоки та України, повідомляє Reuters.
«Через безрозбірливі атаки Ірану проти країн Перської затоки в регіоні різко зріс попит на військове обладнання, особливо засоби протиповітряної оборони», – заявила міністерка Катерина Райхе. Оскільки існують побоювання, що Іран повністю замінує Ормузьку протоку, через яку проходить 20% світового експорту нафти, Берлін спростив процедуру постачання обладнання, необхідного для знешкодження морських мін.
Міністерка додала, що за допомогою нової тимчасової ліцензії переглядаються вимоги щодо експорту зброї з Німеччини. Експортна ліцензія, яка діятиме протягом шести місяців, поширюється, крім України, на Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман.
Суть змін полягає в тому, що експортерам у таких випадках не потрібно попередньо отримувати індивідуальну ліцензію від німецького відомства з контролю за експортом (BAFA). Звичайно, певні вимоги залишаються: компанії повинні реєструватися та щомісяця складати звіти про обсяги експорту.
Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів.
Сполучені Штати разом із союзниками працюють над створенням виробничих потужностей для ракет і безпілотників поблизу гарячих точок в Азії. Про це повідомляє Reuters.
Ця ініціатива реалізується в рамках партнерства з оборонного виробництва, координатором якого виступає Пентагон. Союзники домовилися спільно розвивати виробничі можливості та зменшувати залежність від постачання безпосередньо зі США.
Серед іншого, Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів, що є ключовим компонентом сучасної зброї.
Також передбачається активний розвиток виробництва безпілотників. Зокрема, планується впровадження уніфікованих стандартів та створення спільних ланцюгів постачання для дронів, їхніх двигунів і акумуляторних батарей.
Окрім цього, обговорюється можливість облаштування нового виробництва боєприпасів на Філіппінах. Йдеться, зокрема, про складання та пакування 30-міліметрових снарядів. У Пентагоні зазначають, що такий підхід має на меті оперативніше постачання військових необхідною технікою у випадку погіршення ситуації в регіоні.
Україна була найбільшим у світі отримувачем основних видів озброєнь у 2021–2025 роках, отримавши 9,7 відсотка від загального обсягу світового імпорту озброєнь, порівняно з 0,1 відсотка у 2016–2020 роках. Про це йдеться в новій доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Всього з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року поставки основних видів озброєнь Києву здійснювали щонайменше 36 держав.
Трьома найбільшими постачальниками були США (41% українського імпорту зброї), Німеччина (14%) і Польща (9,4%).
При цьому в 2025 році обсяг поставок озброєнь в Україну був істотно нижчим, ніж у 2023 або 2024 роках. Це багато в чому пояснюється скороченням США військової допомоги Україні в 2025 році. Водночас помітне зростання секретності щодо експорту зброї з США в Україну ускладнює надання надійних оцінок
У 2025 році щонайменше 25 держав погодилися закупити у США основні види озброєнь для передачі в Україну. Поставки цієї зброї, включаючи ракети протиповітряної оборони та керовані бомби, враховуються SIPRI як експорт озброєнь із США.
Загалом п’ятьма найбільшими отримувачами основних видів озброєнь у 2021–2025 роках були: Україна, Індія, Саудівська Аравія, Катар і Пакистан.
Україна вийшла на перше місце у світі за імпортом зброї у 2021–2025 роках. Тим часом експорт РФ впав майже втричі за цей період.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Згідно зі звітом, протягом останніх п’яти років Україна стала найбільшим отримувачем озброєнь у світі, на яку припадає 9,7% від загального обсягу глобального імпорту.
У рейтингу найбільших імпортерів зброї після України йдуть Індія, Саудівська Аравія, Катар та Пакистан. SIPRI зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Україна отримала озброєння щонайменше від 36 країн.
Хто найбільших постачальник:
США – безумовний лідер, що забезпечив 41% усіх поставок.
Німеччина – посіла друге місце з часткою 14%.
Польща – замикає трійку ключових партнерів із показником 9,4%.
Аналітики зауважують, що у 2025 році обсяги поставок дещо знизилися порівняно з піковими 2023–2024 роками. Це пов’язано зі зменшенням американської допомоги та зростанням секретності навколо передачі певних видів озброєнь.
Водночас 25 країн світу уклали угоди зі США про закупівлю ракет ППО та авіабомб спеціально для потреб ЗСУ.
У світовому експорті зброї за цей період лідерами залишаються США, Франція, Росія, Німеччина та Китай, які разом забезпечили близько 70% усіх поставок.
При цьому роль Німеччини на ринку зброї зросла, вона обійшла Китай і стала четвертим найбільшим експортером. Значна частина німецьких поставок (приблизно 24%) була спрямована саме в Україну.
За даними звіту, РФ стрімко втрачає позиції головного продавця зброї. Її частка на світовому ринку експорту скоротилася з 21% (у 2016–2020 роках) до критичних 6,8% (у 2021–2025 роках).
Аналітики SIPRI зазначають, що це сталося через те, що більшість озброєнь Росія тепер змушена використовувати для забезпечення власної армії на війні проти України, а також через масштабні міжнародні санкції.
Тепер експорт РФ складається переважно з поставок до Індії, Китаю та Білорусі, проте загальний тренд вказує на безпрецедентний обвал російського впливу на світовому ринку зброї.
Україна отримала 9,7% усіх світових поставок зброї у 2021–2025 роках, ставши найбільшим імпортером озброєнь у світі.
Про це свідчать дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
За даними звіту, глобальні поставки основних озброєнь між державами у 2021–2025 роках зросли на 9,2% порівняно з 2016–2020 роками. Європейські країни стали найбільшими одержувачами, збільшивши імпорт зброї більш ніж у три рази. Серед них Україна отримала найбільшу частку – 9,7% від усіх поставок. Польща та Велика Британія стали іншими найбільшими імпортерами у регіоні.
«Поставки зброї в Україну з 2022 року є найочевиднішим фактором зростання глобальних передач озброєнь. Водночас більшість інших європейських держав також почали значно нарощувати закупівлі зброї для посилення своїх оборонних спроможностей через зростаючу загрозу з боку росії», – розповів директор програми SIPRI з передач озброєнь Метью Джордж.
США залишаються найбільшим постачальником зброї у світі, забезпечивши 42% усіх міжнародних поставок у 2021–2025 роках. Майже половина озброєнь, переданих до європейських країн, надійшла зі США (48%), ще 7,1% – з Німеччини та 6,2% – з Франції. Частина німецького експорту до України була надана як військова допомога.
Російський експорт зброї зменшився на 64%, тоді як Франція та Італія збільшили свої поставки до інших регіонів і Європи. Водночас Ізраїль збільшив частку у глобальних поставках з 3,1% до 4,4%, частково завдяки високому попиту на системи ППО.
Європа отримала 33% усіх світових поставок зброї у 2021–2025 роках. Попит у країнах НАТО зріс на 143% порівняно з попереднім п’ятиріччям через побоювання щодо Росії та невизначеність щодо гарантій США щодо оборони союзників.
В Азії та Океанії імпорт зброї зменшився на 20%, головним чином через скорочення закупівель Китаєм. Індія, Пакистан, Японія та Австралія залишаються найбільшими імпортерами в регіоні, при цьому США забезпечують 35% поставок.
На Близькому Сході поставки озброєнь зменшилися на 13%, а найбільшими отримувачами залишаються Саудівська Аравія, Катар і Кувейт. В Африці імпорт впав на 41%, водночас Марокко стало найбільшим імпортером у регіоні. В Америці поставки зросли на 12%, здебільшого завдяки Бразилії.
Згідно з даними SIPRI, зростання поставок зброї в Україну та інші європейські держави стало ключовим фактором глобального збільшення обсягів міжнародних поставок, а США, Німеччина та Франція активно підтримують країни регіону, щоб зміцнити їхню обороноздатність.
Україна і Нідерланди домовились про збільшення спільного виробництва зброї у майбутньому.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це президент Володимир Зеленський повідомив у неділю на спільній пресконференції з прем’єром Нідерландів Робом Єттеном у Києві.
У своїй заяві до преси Зеленський наголосив на важливості спільного виробництва зброї з Нідерландами.
„Ми почали це й обовʼязково будемо цю спільну роботу продовжувати, ми будемо збільшувати це. Зокрема, це передбачено й спільною заявою, яку ми сьогодні ухвалили між нашими державами. І предметно це обговорили на зустрічі: інвестиції, можливі ліцензії, обсяги виробництва – все, що є сьогодні в пріоритеті”, – сказав Зеленський.
В ухваленій заяві сказано, що обидві сторони підтвердили намір розширювати співпрацю між оборонними індустріями своїх країн, зокрема через спільні виробничі проєкти в межах ініціативи Build with Ukraine. „Обидві сторони підкреслили свою відданість успішній реалізації ініціативи зі спільного виробництва та працюють над досягненням цього результату”, – йдеться у заяві, опублікованій ОПУ.
Також президент повідомив, що передав Робе Єттену запит від військовослужбовців України на радари, які виготовляють Нідерланди. „Саме Нідерланди – одна з країн, які виробляють найкращі такі радари, і сьогодні ми обговорили, зокрема, цей запит”, – зазначив глава держави.
Європа у 2025 році на 67% збільшила військову допомогу Україні, фактично замінивши підтримку від США, яка обвалилася на 99%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на оновлені дані Ukraine Support Tracker та аналітичний документ Kiel Policy Brief Кільського інституту світової економіки.
2025 рік став переломним у підтримці України. Так, згідно з оновленими даними Ukraine Support Tracker від Кільського інституту, світовий розподіл допомоги Києву докорінно змінився.
Поки американська допомога практично зупинилася, європейські країни здійснили неймовірний ривок, фактично замінивши собою „щит” Вашингтона.
Звіт показує, що підтримка зі США у 2025 році впала майже на 99 % порівняно з середнім показником 2022-2024 років. Якщо раніше США щороку виділяли мільярди на військову, фінансову та гуманітарну допомоги, то у 2025 році було зафіксовано падіння допомоги на 99%.
Був лише один „символічний” пакет військової підтримки загальною вартістю близько 0,4 млрд євро, а нових великих фінансових чи гуманітарних зобов’язань не надходило.
На тлі суттєвого зменшення американської допомоги європейські країни значно наростили свої внески:
військова допомога від європейців зросла на 67%;
фінансова та гуманітарна підтримка збільшилася на 59%.
Завдяки цьому загальний обсяг міжнародної допомоги Україні у 2025 році залишився близьким до рівня попередніх років, незважаючи на різке скорочення підтримки з боку США.
Усередині Європи сформувався новий „костяк” донорів.
Найбільшими європейськими постачальниками військової допомоги у 2025 році стали:
Німеччина – близько 9 млрд євро;
Велика Британія – понад 5,4 млрд євро;
Швеція — 3,7 млрд євро.
Норвегія та Данія – значні внески також у військовий сектор.
Одним із важливих інструментів стало впровадження механізму PURL (Prioritized Ukraine Requirement List), через який близько 75 % ракет для систем Patriot та майже 90 % боєприпасів для інших систем ППО були профінансовані європейськими партнерами у 2025 році.
Так, 24 країни-донори скинулися грошима (3,7 млрд євро), щоб викупити зброю безпосередньо зі складів США.
Замість того, щоб просто привозити готове, партнери почали купувати зброю безпосередньо в українських заводів:
наприкінці 2024 року частка таких контрактів була лише 4%;
наприкінці 2025 року вона злетіла до 22%.
Прогнози на 2026 рік оптимістичні завдяки новому фонду ЄС Ukraine Support Fund на величезну суму — 90 млрд євро. З них 60 млрд підуть саме на підтримку української оборонної індустрії, що дозволить Україні ставати більш автономною у виробництві зброї.
