„Увечері 25 жовтня АМПУ опублікувала повідомлення про те, що рух суден до та з коридору буде призупинено з 26 жовтня 2023 року”, – зазначили в Barva Invest.
Повідомляється, що таке призупинення де факто діє вже протягом останніх двох днів через рішення військових, які посилалися на „вибухову загрозу”, що виникла внаслідок збільшення активності російської авіації.
Попередньо, заборона діятиме 26 жовтня.
„Поточна заборона поширюється на 26 жовтня, але не виключено що вона буде продовжена”, – повідомили в Barva Invest.
У повідомленні також йдеться про можливі наслідки призупинки зернового коридору
„Ці неочікувані обмеження означають простої суден. Очікуємо на негативну реакцію бізнесу на відсутність прогнозованості. Ті учасники ринку, які зараз зі своєї кишені виплачують гроші за простої, при подальшій діяльності в Україні будуть закладати ці ризики та перекладати додаткові затрати вниз по логістичному ланцюжку”, – прогнозують в Barva Invest.
„Як завжди, в результаті це відчує виробник на рівні закупівельної ціни”, – йдеться в повідомленні.
Україна «поставила на паузу» позов до СОТ проти окремих країн-членів ЄС та продовжує консультації з метою знайти конструктивне рішення для «зернової» проблеми, яке б відповідало політиці ЄС у сфері торгівлі інтересам країн-сусідів та самої України.
Про це сьогодні під час зустрічі з журналістами у Брюсселі в кулуарах міжнародного форуму «Поля змін: окреслюючи шлях для українського сільського господарства», заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка.
«У нас залишилося єдине чутливе питання, – коли зможуть відкритися для продажів ринки сусідніх держав. Але це мінімальна проблема, тому що статистично ми не продаємо туди багато зернової продукції. Це питання стосується взагалі функціонування режиму торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Ми бачимо, що цю проблему буде усунуто в найближчі тижні та місяці. Буде багато новин з приводу того, як змінюється режим ліцензування, приймаються якісь доповнення, – це дуже активна робота. Очевидно, що наші суперечності в СОТ, – вони поки що на паузі, поки ми шукаємо таке практичне рішення», – зауважив представник Українського уряду.
Він зауважив, що з політичної точки зору розуміє вимогу уряду Польщі, щоб Україна відкликала свій позов до СОТ, але цей позов не набув формату торговельної суперечки, оскільки наразі перебуває на стадії проведення консультацій.
«Суто з правової точки зору, ми зараз не маємо суперечки, тому що ми не зверталися до структур з врегулювання суперечок та до арбітражу. Ми на стадії консультацій, для яких надається 60 днів. Ми, перш за все, будемо концентруватися на пошуку рішень, ми ведемо дуже конструктивні перемовини. Для нас загальноєвропейське конструктивне рішення є дуже важливим», – наголосив Качка.
«Попри те, що наше заперечення спрямовано проти окремих країн-членів, включаючи Польщу, це системне питання щодо наших відносин з Європейським Союзом. Тож наша мета не просто відкликати цю скаргу, але наголосити, що Україна і Європейський Союз мають однакові підходи до організації торгівлі. Ми не заперечуємо таку вимогу польського уряду, шукаємо рішення для всіх цих проблем у комплексі, шляхом, який покаже єдність між нами й Польщею, а між нами і Європейським Союзом, і також між Польщею та Європейським Союзом», – додав заступник міністра.
Він окремо наголосив, що жодного «зернового ембарго» у відносинах між Україною та країнами сусідами не існує, і саме це гучне словосполучення викликає найбільше проблем. Натомість з квітня поточного року, за словами українського урядовця, був досягнутий суттєвий прогрес у покращенні логістики з транспортування зерна. Зокрема, уряд Польщі доклав великих зусиль для покращення умов транспортування української продукції. Дуже конструктивно відбувається робота з покращення логістики між Україною, Молдовою та Румунією, за підтримки Сполучених Штатів.
«Ще один аспект, який був добре врегульований – це митне оформлення тих товарів, що йдуть транзитом через п’ять сусідніх держав. Ми бачимо, що жодна країна цей транзит не забороняє, й не думає про заборону, тому це велике спільне досягнення», – зазначив Качка.
Він зауважив, що не бачить жодних системних перешкод для вирішення всіх згаданих проблем, і сподівається продовжити конструктивний діалог із Польщею.
Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.
15 вересня Єврокомісія оголосила, що Євросоюз не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зернового експорту до п’яти сусідніх країн. Після цього Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про рішення надалі одноосібно блокувати імпорт української агропродукції.
Минулого тижня Україна представила учасникам Координаційної платформи план дій із регулювання зернового експорту, зокрема, шляхом запровадження ліцензій на експортні операції, для уникнення подальшої турбулентності на ринках країн-сусідів. Ця зустріч, під час якої Єврокомісія та країни ЄС завершили, в цілому, оцінку представленого Україною плану дій, відбулася за відсутності представників від Польщі та Угорщини.
Президент Туреччини Тайїп Ердоган спробує переконати главу Кремля Володимира Путіна повернутися до зернової угода сьогодні під час зустрічі двох лідерів у російському Сочі.
Про це повідомив Reuters.
росія вийшла з угоди в липні − через рік після того, як вона була укладена за посередництва ООН і Туреччини − скаржачись на те, що “її власний експорт продовольства та добрив стикається з перешкодами й що недостатня кількість українського зерна надходить до країн, які їх потребують”.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що переговори з Ердоганом відбудуться в середині дня за московським часом.
“Ми відіграємо тут провідну роль. Ми обережні, але сподіваємося досягти успіху”, − сказав головний радник Ердогана із зовнішньої політики та безпеки Акіф Чагатай Кіліч в інтерв’ю телеканалу A Haber.
Участь у зустрічах візьмуть міністр фінансів Туреччини Мехмет Сімшек і голова центрального банку Хафізе Гайє Еркан.
Зернова угода була спрямована на транспортування зерна з України на світові ринки через Чорне море та пом’якшення глобальної продовольчої кризи, яка погіршилася через повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що у президента Туреччини Реджепа Ердогана найбільше шансів вплинути на путіна у питанні відновлення зернової угоди.
Таку заяву глава зовнішньополітичного відомства зробив в інтерв’ю Reuters.
За словами Кулеби, Ердоган – єдиний політик, який може змусити путіна відновити участь в ініціативі.
«Думаю, не буде перебільшенням сказати, що президент Ердоган, ймовірно, єдина людина у світі, яка може переконати президента путіна у цьому питанні», – сказав глава МЗС.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю, 21 липня, закликав Польщу в складних для України умовах, коли Росія зірвала зернову угода, не блокувати українське зерно.
„У цей надскладний час ми, на жаль, чуємо заяви наших польських союзників про те, що кордони ЄС для українського зерна будуть закриті. Я хочу звернутися до наших братів-поляків: ваша підтримка під час російської агресії – надзвичайна. Ми ніколи цього не забудемо і завжди будемо вдячні за це. Ви завжди перші, хто підтримує Україну, ви як ніхто розумієте, що Україна – це щит, який не пускає в Європу російських варварів. Тому закликаємо вас не піддаватися на лозунги і популізм. У ситуації, коли Росія зірвала зернову угоду, в умовах можливої світової продовольчої кризи я закликаю поляків підставити Україні плече допомоги і таким чином загнати Росію в глухий кут”, – наголосив голова українського уряду.
Він додав, що Київ пропонує Варшаві співробітництво і експертний діалог „замість лозунгів і короткочасної політичної доцільності”.
Прем’єр міністр додав, що українська держава в надскладних умовах провела дві посівні, українські аграрії працюють навіть на замінованих полях, збирають уже другий врожай.
Шмигаль також зазначив, що Україна будує нову логістику на західному кордоні, втричі збільшила вантажообіг на Дунаї, відкриває нові пункти пропуску та розширює спроможність уже наявних.
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому обговорили можливості подольшої роботи зернової угоди. Про це він повідомив у Telegram в п’ятницю, 21 липня.
„Продовжуємо системну роботу із захисту наших портів та інфраструктури зернової ініціативи. Розуміємо ризики, загрози, перспективи. (Заслухали – ред.) доповіді командувача ВМС Неїжпапи та віце-прем’єра Кубракова”, – написав глава держави.
Президент доручив головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, командувачу ВМС Олексію Неїжпапі та міністру розвитку громад, територій та інфраструктури Олександру Кубракову підготувати комплекс дій для продовження роботи зернового коридору. Водночас МЗС має напрацювати аналогічні дипломатичні кроки.
Про ситуацію на фронті доповідали Залужний, командувач Сухопутних військ Олександр Сирський та командувач оперативно-стратегічного угруповання військ Таврія Олександр Тарнавський.
„Глибока аналітична доповідь усіх наших розвідок щодо задумів противника на коротку й тривалу перспективу. Також – постачання, логістика, виробництво. Міністр Резніков, командувач Гуляк, міністр Камишін”, – зазначив Зеленський.
Президент запевнив, що ситуацію на північному кордоні тримають під пильним контролем, слідкують за діяльністю найманців ПВК Вагнер у Білорусі. Заслухали доповіді ГУР МО, СЗР, ДПСУ.
Також триває комплексна перевірка роботи ТЦК. Було заслухано проміжний звіт, до кінця місяця очікуються результати інспекції.
Україна розглядає можливість транспортування продовольства у рамках „зернової ініціативи” через територіальні води Румунії та Болгарії.
Про це повідомляє посол України в Туреччині Василя Боднара в ефірі телемарафону.
Зазначимо, що своїм виходом із „зернової угоди” росія відкликала гарантії безпеки судноплавства.
Боднар сказав, що, можливо, росіяни не будуть вдаватися до виконання усіх погроз, про які вони кажуть. Проте загроза залишається, і це впливає на шипінгові компанії, страхування тощо.
Водночас посол розповів, що Україна створила відповідний фонд гарантування цих ризиків, однак є певні умови.
„Ми так само маємо можливості залучати кораблі і компанії. З нашої точки зору, це можна реалізувати навіть не використовуючи цей маршрут, який вже був погоджений, а через територіальні води Румунії і Болгарії. Це також можливий варіант, щоб мінімізувати ризики”, – сказав він.
При цьому Боднар підкреслив, що має бути відповідальність міжнародної спільноти. Це необхідно для того, аби з одного боку допомогти Україні реалізувати такий сценарій, а з іншого – тиснути на росію для того, щоб упередити її можливі атаки.
Голова Європейської Ради Шарль Мішель відреагував на рішення Росії припинити дію „зернової угоди”.
Про це він написав у себе в Twitter, повідомляє „Європейська правда”.
За словами голови Євроради, він „шкодує про сьогоднішню заяву Росії” щодо зупинки угоди.
„Це поставить під загрозу продовольчу безпеку та доступ населення всього світу до зерна та добрив”, – наголосив Мішель.
За його словами, „Чорноморська зернова ініціатива принесла користь мільйонам людей по всьому світу”, – додав він.
Шарль Мішель також підкреслив, що підтримує зусилля Організацію Об’єднаних Націй та генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша щодо продовження дії „зернової угоди”.
Чорноморська зернова ініціатива діяла майже рік і сприяла постачанню мільйонів тонн агропродукції на світові ринки.
Світові ціни на пшеницю суттєвозросли, після того як Росія заявила про припинення дії зернової угоди. Про це повідомляє The Telegraph у понеділок, 17 липня.
Ціни на пшеницю на Чиказькій сировинній біржі сьогодні зросли одразу на 6,7% – до 6,89 долара за бушель (понад 35 л – ред.).
Зазначається, що Росія та Україна є двома провідними виробниками сільськогосподарської продукції у світі та основними гравцями на ринках пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, ріпакової олії, насіння соняшнику та соняшникової олії. Росія також домінує на ринку добрив.
Як відомо, сьогодні у Росії заявили про припинення дії зернової угоди через невиконання умов. Зокрема, Москва хоче відновлення доступу до SWIFT для одного з банків, домагається поновлення постачань сільськогосподарської техніки та запчастин на світові ринки, а також зняття обмежень на страхування та перестрахування.
Повна зупинка експорту агропродукції через зерновий коридор створює продовольчу небезпеку для всього світового ринку.
Через саботаж РФ роботи „зернового коридору” світ не отримав додаткові 25 млн тонн агропродукції. Про це на зустрічі з журналістами з Африки заявив заступник голови ДП Адміністрація морських портів України Дмитро Барінов, повідомляє пресслужба АМПУ.
„Повна зупинка експорту агропродукції через зерновий коридор створює продовольчу небезпеку для всього світового ринку та поглибить кризу в бідних країнах”, – підкреслив він.
Зазначається, що за 11 місяців роботи „зернової ініціативи” Україна поставила 32,5 млн тонн агропродукції в 45 країн світу, зокрема понад 4 млн тонн продовольства – країнам Африки.
Загалом за час роботи „зернового коридору” з початку серпня 2022 року з України було експортовано 32,75 млн тонн агропродукції, зокрема 16,84 млн тонн кукурудзи, 8,91 млн тонн пшениці, 1,86 млн тонн шроту соняшнику, 1,65 млн тонн соняшникової олії, 1,27 млн тонн ячменю, 0,99 млн тонн ріпаку та 0,80 млн тонн соєвих бобів.
З українських портів вийшло 1002 судна. Водночас з початку травня 2023 року із „зернової угоди” через позицію російської сторони виключено найбільш глибоководний український порт Південний.
Нагадаємо, сьогодні, 17 липня, Росія оголосила про припинення зернової угоди. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зернова угода втратила свою чинність через те, що не виконані умови РФ.
