Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові гроші за знищення живої сили ворога або взяття окупантів у полон.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Міністерства оборони.
Згідно з постановою Кабміну від 12 червня 2026 року №768, за взяття в полон російського військового передбачена винагорода у розмірі 100 000 гривень. Якщо ворога захопили одразу кілька українських захисників, цю суму розподілять між ними пропорційно.
За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою виплачуватимуть 15 000 гривень. Проте для нарахування цих грошей обов’язково потрібно надати підтвердження у вигляді відеофіксації.
Ці доплати військовослужбовці отримуватимуть разом із основним грошовим забезпеченням. Підставою для нарахування є наказ командира військової частини.
Такий наказ видається до 5-го числа поточного місяця за минулий. Самі ж додаткові гроші захисникам виплачуватимуть до 20-го числа цього ж місяця.
Мінімальний рівень грошового забезпечення військовослужбовців планується встановити на рівні 30 тисяч гривень. Крім того, для захисників будуть передбачені й доплати.
Як повідомляє РБК-Україна, про це головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив в інтерв’ю “Мілітарному“.
“Мінімальний рівень грошового забезпечення буде 30 тисяч гривень”, – наголосив генерал.
Він додав, що будуть також доплати для категорій військовослужбовців – в першу чергу, які беруть участь в активних бойових діях.
“В першу чергу це для військовослужбовців механізованих, мотопіхотних, десантно-штурмових, бригад морської піхоти. Тобто ті посади, яких бракує на полі бою”, – пояснив Сирський.
Головнокомандувач ЗСУ підкреслив, що це повинно створити додатковий стимул для залучення людей до війська. За його словами, ці зміни мають бути затверджені до кінця травня.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде оголосив про рішення уряду надати ще півмільярда доларів на програму PURL, спрямовану на фінансування американської зброї для ЗСУ.
Про це міністр завив перед початком зустрічі НАТО.
Виходячи з цього оголошення, Норвегія, яка вже виходить у лідери з фінансування потреб ЗСУ, готова самотужки покрити половину сумарного планового фінансування у грудні.
“Сьогодні Норвегія оголосить про додаткові 500 мільйонів доларів на програму PURL, які будуть надані двома пакетами – один з Німеччиною і Польщею, та один з Німеччиною і Нідерландами”, – заявив Еспен Барт Ейде.
Нагадаємо, у НАТО ставлять за мету мати щомісячне фінансування у розмірі 1 млрд доларів США. Втім, сума закупівель не має верхньої межі, і у разі збільшення фінансування – ЗСУ отримають більше зброї.
Різке збільшення пожертв на PURL Барт Ейде пояснив потребою підтримати Україну саме під час так званих “мирних переговорів”: “Зараз настав момент різко наростити підтримку України, щоби українці могли вести переговори з позиції сили”.
Також він наголошує, що навіть у разі, якщо переговори дадуть успіх, потреба посилювати ЗСУ не зникне.
“Важливо також пам’ятати, що коли війна завершиться – Україна має бути сильною і здатною захистити себе від відновлення бойових дій”, – додав очільник МЗС Норвегії.
Україна за час повномасштабної війни вийшла на новий показник виробництва зброї. Наразі майже 60% забезпечення ЗСУ – це українська зброя.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його вечірнє відеозвернення.
Глава держави поінформував, що Україна створює нові спільні виробництва зброї. Зокрема, наша країна вперше в історії почала будувати спільний завод із Данією на її території.
За словами президента, це підприємство буде виробляти компоненти для наших ракет і дронів – “зброї, яка вже дуже добре себе проявляє”.
“За час цієї війни Україна вже вийшла на показник: майже 60% зброї, яка в нас є, яка в наших воїнів, – це українська зброя, і це сильна зброя, багато передових речей”, – наголосив Зеленський.
Водночас український лідер додав, що є цілі, яких треба досягати. Він уточнив, що мова йде про виробництво в нашій країні або разом з нашою країною різних типів систем ППО.
“Це виклик. Ми і до цього маємо прийти. Україна вже довела, що у виробництві зброї ми серед найкращих у світі”, – резюмував глава держави.
Національний банк України запровадив новий пакет валютної лібералізації для бізнесу. Одним з пунктів є частковий дозвіл виводити валюту за умови донатів 50% від суми на ЗСУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу НБУ.
З 7 серпня підприємства зможуть здійснювати перекази за межі лімітів у межах суми, яку вони перерахували на підтримку ЗСУ на спецрахунок НБУ. Але встановлений дуже обмежений перелік цілей для таких переказів.
Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, бізнес донатить Збройним силам України, значна частка донатів йде через спеціальний рахунок у НБУ, коштами з якого розпоряджаються Сили оборони.
“Тому вирішили створити додаткові можливості для таких компаній – дозволили здійснювати окремі транскордонні перекази понад обмеження в межах суми коштів, перерахованих з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ”, – повідомив Пишний.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив в коментарі РБК-Україна, що НБУ встановив жорсткі умови як, хто й яких випадках це може зробити.
На його думку, це гарна ідея, яку можна розглядати як свого роду експеримент, на невеличкому сегменті (враховуючи обмеження).
“Якщо експеримент буде вдалим, чого б його не масштабувати. А насправді, це про валютну лібералізацію. Новий крок НБУ. Не агресивний, не історичний, дуже виважено акуратний, щоб не вивести валютний ринок з рівноваги”, – сказав він.
На його думку, це такий собі легальний коридор виводу валюти, якщо дуже потрібно. “Мито за вихід 50%. Тобто, якщо бажаєш вивести з 7 серпня 2025 року, наприклад, 1 млн доларів – заплати мито 50% на ЗСУ 500 тисяч доларів, й виводь залишок 500 тисяч доларів”, – сказав Шевчишин.
Обмеження для переказів
Передбачено, такі перекази можуть здійснюватися виключно за рахунок власної валюти бізнесу для таких цілей:
проведення резидентом розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
повернення нерезиденту попередньої оплати, отриманої резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні до 23 лютого 2022 року за укладеним із нерезидентом договором з купівлі-продажу товару (за операціями, за якими не відбулася або ж частково відбулася поставка товару з України);
виконання зобов’язань за кредитом, одержаним до 20 червня 2023 року від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором;
фінансування резидентом витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном;
репатріація дивідендів на користь нерезидента за корпоративними правами чи акціями.
Інші валютні зміни
Також НБУ дозволив підприємствам переказувати за кордон дивіденди за 2023 рік у межах загального ліміту до 1 млн євро на місяць. Це стосується періоду діяльності з 1 січня 2023 року (а не з 1 січня 2024 року, як є нині).
На думку регулятора, такий крок не створить значного тиску на валютний ринок і посилить довіру інвесторів до України.
Розширено можливості для хеджування валютних ризиків. Бізнес зможе здійснювати операції “форвард” без поставки активу, а також купувати валюту за форвардами для страхування курсових коливань при імпорті товарів.
Такі операції не створюватимуть тиску на ринок, оскільки будуть збалансовані зустрічними контрактами.
З 7 серпня дозволяється повертати помилково отримані валютні перекази. Для цього потрібно подати заявку протягом трьох робочих днів після повідомлення від банку.
Крім того, морські агенти зможуть переказувати за кордон невикористані кошти, отримані від іноземних судновласників.
Юридичні особи та ФОП, які займаються продажем ювелірних виробів, зможуть купувати банківські метали за безготівкові гривні. Це має сприяти детінізації ринку та розвитку внутрішнього виробництва.
Обсяг операцій не має перевищувати 1/12 від обсягу продажів у 2021 році. Для купівлі потрібен договір з виробником ювелірних виробів.
НБУ дозволив підприємствам обслуговувати кредити, надані кредитними пулами з участю МФО, на користь усіх учасників таких пулів, якщо вони мають рейтинг не нижче “A”.
Також дозволено перекази для виконання регресних вимог поручителів або страхових компаній, які вже покрили зобов’язання резидента.
Крім того, створюються умови для конверсії боргу резидента-позичальника за зовнішнім кредитом у внесок нерезидента до статутного капіталу цього резидента.
Уряд збільшує інвестиції в українські дрони та зміцнення Сил оборони. Буде перерозподілено кошти на потреби українського війська.
Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль у Telegram.
За даними Шмигаля, на потреби військових буде перерозподілено 8 млрд гривень. Зокрема на потреби військових частин ЗСУ, залучених до проекту “Лінія дронів”, та посилення безпілотних систем у новосформованих підрозділах.
“Це дозволить забезпечити невідкладне фінансування нагальних потреб таких підрозділів як “Птахи Мадяра”, К2, “Рарог”, “Ахіллес”, “Немезіс”, “Чорний ліс”. Вони продемонстрували високу ефективність: тільки впродовж минулого місяця знищено 22,7 тисячі ворожих цілей”, – пише Шмигаль.
Також 1 млрд гривень буде спрямовано на антидроновий захист маршрутів евакуації та логістики.
Окремо над питанням фінансування проекту “Лінія дронів” Україа працює з партнерами.
“У межах двосторонньої угоди з Нідерландами передбачено придбання безпілотників в українських виробників. Завдяки цьому інструменту державний “Ощадбанк” уже надав банківських гарантій за контрактами на суму 837 млн євро”, – написав міністр.
Київ 22 травня звернувся до Євросоюзу з ініціативою щодо партнерської участі у фінансуванні Збройних Сил України та подальшої інтеграції української армії в оборонну структуру Європи.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
На зустрічі фінансового блоку Великої сімки Київ запропонував європейським союзникам долучитися до фінансування української армії.
Він зазначив, що триває обговорення щодо інтеграції військового потенціалу України в європейську оборонну систему.
“Упевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – сказав Марченко.
У грудні Міноборони передало 1,1 млрд грн безпосередньо бойовим підрозділам ЗСУ для закупівлі безпілотників.
Між бригадами Збройних сил України щомісяця розподілятиметься 2,5 мільярдів гривень для закупівлі безпілотників. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров, інформує прес-служба відомства у Telegram.
Він нагадав, що у грудні Міноборони передало 1,1 млрд грн безпосередньо бойовим підрозділам ЗСУ для закупівлі безпілотників.
За словами Умєрова, це дало можливість швидко забезпечити потреби наших бригад і посилити диверсифікацію централізованого управління.
“Ми проаналізували цей досвід і ухвалили рішення масштабувати ініціативу. Сьогодні Кабінет міністрів підтримав пропозицію Міноборони. Відтепер щомісяця між бригадами ЗСУ розподілятиметься 2,5 млрд грн для закупівлі БпЛА. Командири підрозділів зможуть використовувати ці кошти на придбання саме тих дронів, які найбільш ефективні для виконання завдань на фронті. Це ще один крок до створення максимально гнучкої системи забезпечення військових усім необхідним для захисту України”, – зазначив міністр.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін заявив, що неякісні міни, які потрапили до ЗСУ цієї осені, замінять безкоштовно.
Про це йдеться у заяві міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Германа Сметаніна.
“Обговорили сьогодні у Верховній Раді ситуацію щодо бракованих 120-мм мін. Станом на зараз, військовими зафіксовано 417 випадків нештатного спрацювання 120 мм мін. Це викладено у звітах, що надійшли від військових частин”, – повідомив міністр.
Сметанін пояснив, що з останніх партій, загальною кількістю 54 тисяч 120 мін, підлягають заміні близько 24 тисяч.
“Заміна мін буде здійснена безкоштовно для військових – за рахунок заводу-виробника. Станом на зараз, відкрито 2 кримінальних провадження, тривають слідчі дії та внутрішні перевірки”, – розповів він.
Всього оборонні підприємства України з початку 2024 року поставили до Сил оборони мільйони артилерійських та мінометних пострілів, додав він.
“Максимально швидкими темпами масштабуючи виробництво та впроваджуючи нові технології. Як висновок з ситуації, що склалася, на всіх виробництвах посилено контроль за якістю: як ввезеної продукції, так і виготовленої”, – підсумував Сметанін.
Міністерство оборони і Державна митна служба за результатами аудитів з березня по липень цього року підрахували, що українські військові не отримали гуманітарної допомоги на понад 170 мільйонів гривень.
Про це йдеться на сайті оборонного відомства. Там також вказали, які саме товари було задекларовано на кордоні, але зрештою, які не потрапили до військових.
За даними Держмитслужби, митний контроль пройшли для потреб військових:
424 транспортні засоби;
476,23 тонн товарів різних найменувань без зазначення вартості;
6,2 тонни продуктів харчування та пластикових гранул.
Однак у відомстві не підтвердили факт підтвердження товарів Збройними силами.
Зазначають, що Міністерство оборони скерувало до правоохоронних органів відповідні повідомлення, аби оцінити правомірність дій окремих посадових осіб за ознаками незаконного збагачення, привласнення майна та зловживання службовим становищем.
