Депутати комітету з питань міжнародної торгівлі Європарламенту схвалили пропозицію щодо продовження тимчасового призупинення імпортного мита і квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС ще на рік. Таким чином призупинення триватиме з 6 червня 2024 року по 5 червня 2025 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Європарламенту.
З літа українське зерно не обмежуватимуть
Згідно з рішенням, з 6 червня жодних обмежень на постачання зернових з України не буде. Але Єврокомісії буде надано право обмежити ввезення з України м’яса птиці, яєць і цукру, якщо обсяг імпорту цих товарів перевищить середні обсяги поставок за 2022 і 2023 роки. Обмеження можуть бути введені шляхом встановлення мит.
За словами доповідача з цього питання Сандри Калнієте, рішення комітету є „сильним сигналом” стійкої підтримки ЄС України та її людей.
„Продовження торговельних заходів ЄС забезпечить Україні можливість продовжувати експортувати свою сільськогосподарську продукцію до ЄС, що є найважливішим джерелом життя для української економіки. Водночас пропозиція включає в себе надійні гарантії, які гарантують, що наші фермери не будуть перевантажені раптовим зростанням імпорту”, – заявила вона.
Калнієте, зазначила, що Комісія зможе знову ввести тарифи або вжити будь-яких інших необхідних заходів, якщо виявить, що імпорт певних продуктів призводить до порушень на ринку ЄС. „Це хороший баланс між продовженням нашої життєво важливої підтримки України та необхідним захистом наших ринків”, – підкреслила вона.
Продовження пільгових умов торгівлі з ЄС – прийнятне для України
Пропозиція комітету з питань міжнародної торгівлі Європарламенту щодо продовження пільгових умов торгівлі з Україною є очікуваною та прийнятною для нашої країни. Про це у коментарі РБК-Україна заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Він зазначив, що варіант продовження пільгового режиму з можливістю обмеження щодо курятини, яєць та цукру обговорювався ще з січня. За словами Марчука, постачання курятини та цукру викликали стурбованість у Франції, а яєць – у Польщі.
„Добре, що в такому вигляді рішення було ухвалено тому, що до торгового комітету було подано різні правки з різних країн, щоб повернути умови імпорту на основі обсягів імпорту 2021 року. А ми розуміємо, що тоді обсяги були обмежені, і жодного інтересу для України у цьому немає. Тому з погляду умов, які ми отримали, це непогані умови, щоб працювати та збувати свою продукцію”, – розповів експерт.
Українська продукція перенасичила ринок ЄС
Нагадаємо, 4 червня 2022 року набув чинності регламент про тимчасові заходи щодо лібералізації торгівлі. У документі тимчасово призупинено низку тарифів, прописаних в Угоді про асоціацію України з ЄС. Через дію регламенту низка країн почали зазнавати збитків від перенасичення ринків продукцією з України, що призвело до протестів.
Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина вимагають від Єврокомісії запровадження імпортних мит на українське зерно через нібито несумлінну конкуренцію.
Російське та білоруське зерно заборонять імпортувати до ЄС
Тим часом сейм Литви ухвалив резолюцію із закликом до Європейської комісії заборонити імпорт зерна російського та білоруського походження до Європейського Союзу. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на BNS.
Єврокомісії пропонують негайно підготувати проєкти законодавчих актів, які передбачають заборону імпорту російського і білоруського зерна. Голова Комітету у справах села Вікторас Пранцкетіс заявив, що резолюцією прагнуть консолідувати парламенти всіх країн ЄС для прийняття спільного європейського рішення. „Цією резолюцією ми прагнемо консолідувати парламенти всіх країн ЄС, щоб було прийнято спільне європейське рішення і окремі країни не повинні були вводити заборону”, — сказав він. Він також додав, що після цієї заборони Європа не відчуватиме „жодного дефіциту їжі”.
Консерватор Кястутіс Масюліс відзначив, що місцеві виробники отримають підтримку. У резолюції також міститься прохання до ЄК забезпечити співпрацю та координацію між державами ЄС для ефективного впровадження цієї заборони в усьому ЄС.
Литовські парламентарії також хочуть, щоб Єврокомісія проаналізувала можливість заборони імпорту до ЄС харчових продуктів російського та білоруського походження, а в разі потреби регулювання потоків сільськогосподарської продукції використовувати продукцію, що постачається українськими агропідприємствами. ЄК пропонується розглянути можливість застосування системи інтервенційних закупівель зерна в Україні.
Наприкінці лютого уряд Латвії заборонив імпорт зерна з території Росії та вимагає від Європейського Союзу такого ж кроку. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також заявив про необхідність боротьби з імпортом російського зерна на європейський ринок. Сейм Польщі 8 березня підтримав постанову щодо санкцій проти агропродукції з території Росії та Білорусі та просить Європейську комісію запровадити санкції на імпорт російського та білоруського продовольства та сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу. Представники більшості політичних груп у Європарламенті висловилися за санкції на аграрну продукцію з Росії та Білорусі.
Євросоюз планує запровадити мита на імпорт зерна з росії та Білорусі. Це стане першим обмеженням на продовольчі товари після повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Як зазначається, Брюссель довгий час чинив опір тиску з боку Польщі та країн Балтії, вимагаючи обмежити російський і білоруський імпорт, стверджуючи, що такий крок може порушити роботу світових продовольчих ринків і завдати шкоди країнам, що розвиваються. Але, за словами осіб, знайомих із планами, очікується, що найближчими днями Єврокомісія запровадить мито в розмірі 95 євро за тонну на зерно з росії та Білорусі.
За словами співрозмовників видання, це призведе до зростання цін щонайменше на 50% і знищить попит. Мита в розмірі 50% також буде введено на насіння олійних культур і продукти їх переробки.
Імпорт ЄС із росії порушених продуктів – зернових, насіння олійних культур та їхніх похідних – сягнув рекордної позначки в 4 млн тонн у 2023 році, що становить 1% від загального споживання ЄС.
Співрозмовник видання зауважив, що мито буде встановлено на рівні, максимально допустимому за правилами СОТ.
Росія може вжити заходів у відповідь, але вона вже заборонила імпорт більшості харчових продуктів з ЄС, а багато європейських компаній, що працюють у цьому секторі, останніми роками пішли з країни.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Чехія запропонує наступного тижня на засіданні Європейської Ради заборонити імпорт російського та білоруського зерна до Європейського Союзу.
Про це заявив міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний в ефірі Чеського телебачення, передає Novinky.
„Ми будемо наполягати на тому, щоб зернові та олійні культури були у списку санкцій і не потрапляли до Європи”, – зазначив Виборний.
Прем’єр-міністр Петр Фіала представить позицію Чеської Республіки на засіданні Європейської Ради наступного тижня.
За даними Євростату, минулого року з росії до ЄС було імпортовано 1,5 мільйона тонн зерна, що більше, ніж до війни в Україні. Наприклад, Іспанія, де був неврожай, імпортувала в рази більше.
„Немає жодної причини, чому ми повинні підтримувати агресора, купуючи російське зерно в Європі”, – наголосив Виборний.
За словами міністра, немає ніякої небезпеки, що ціни на харчові продукти фундаментально зростуть після можливої заборони на імпорт російського зерна.
„Чехія має надлишки для експорту, надлишки були в усьому світі”, – додав міністр.
Член парламентського комітету з питань сільського господарства від опозиційного руху ANO Маргіта Балаштикова підтримала б заборону, але, за її словами, її буде важко забезпечити.
„Потрібно буде проводити митні перевірки, вагони повинні бути опечатані, інакше трейдери зможуть це обійти”, – зауважила вона.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
США продовжуватимуть допомагати європейським країнам знижувати залежність від російських енергоносіїв.
Про це заявив американський держсекретар Ентоні Блінкен під час пресконференції з главою МЗС Австрії Александром Шалленбергом за підсумками візиту до Відня, повідомляє „Голос Америки„.
Блінкен підкреслив важливість поступової відмови Європи від енергоносіїв рф, залежність від яких формувалася в багатьох країнах регіону протягом десятиліть.
За словами Блінкена, відхід від цієї залежності важливий, адже позбавляє главу Кремля Володимира Путіна стратегічної зброї, на яку він перетворив енергоносії.
Держсекретар додав, що у різних країн різні енергетичні відносини з рф, які формувалися десятиліттями, тому не завжди легко змінити все в один момент.
„У зв’язку з цим Сполучені Штати, як ми вже робили з багатьма партнерами в Європі, хочуть допомогти, і ми вже допомогли з постачанням скрапленого природного газу. Ми продовжуватимемо це робити”, – запевнив Блінкен.
Держсекретар також підтримав гуманітарні зусилля Австрії щодо допомоги Україні.
„Австрія може бути нейтральною у військовому відношенні, але вона дуже не нейтральна в політичному”, – пояснив держсекретар США, додавши, що це можна побачити в підтримці українських біженців, гуманітарній допомозі та підтримці санкцій ЄС.
Блінкен і Шалленберг під час зустрічі обговорили ще гуманітарну ситуацію у Секторі Гази, відносини між Сербією та Косово, а також боротьбу з поширенням синтетичних наркотиків.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Європейська комісія вчора, 16 березня, представила пропозиції з перегляду Спільної сільськогосподарської політики ЄС, які мають на меті уточнити правила використання сільськогосподарських земель, підвищити підтримку господарств, підвищити рівень доходів фермерів та забезпечити для них більш справедливе місце у структурі споживання сільськогосподарської продукції.
«У виконання своїх зобов’язань із полегшення адміністративного навантаження для фермерів ЄС, Європейська Комісія сьогодні запропонувала переглянути певні положення Спільної сільськогосподарської політики ЄС (САР), з метою її прощення та продовження водночас потужної, сталої та конкретної політики у сфері сільського господарства й продовольства ЄС», – йдеться у повідомленні.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Як зазначається, ці пропозиції стали прямою відповіддю на сотні запитів від представників фермерських організацій та країн-членів в рамках короткострокових зусиль Єврокомісії зі спрощення природоохоронних вимог до використання земель та адміністративних правил ведення господарства. Ці пропозиції мають бути ухвалені на рівні Європейського парламенту та Ради ЄС.
Як зазначається, протягом першого року імплементації Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки європейські фермери постали перед труднощами у виконанні певних стандартів, які були прийняті для досягнення природоохоронних та кліматичних цілей, так званих «добрих сільськогосподарських та екологічних умов (GAEC – good agricultural and environmental conditions), які прямо впливають на розміри виплат, які нараховуються для європейських фермерів в рамках САР. Єврокомісія запропонувала змінити певні правила з виконання згаданих природоохоронних умов.
Зокрема, фермери, як і раніше, будуть зобов’язані зберігати існуючі деталі ландшафту (наприклад, посадки або окремі дерева), але вже не будуть зобов’язані відносити мінімальну частину сільськогосподарських земель до так званих «непродуктивних зон». Натомість їм пропонується на добровільній основі залишати певну частину таких земель без обробки, для збереження довкілля, та отримувати за це додаткову фінансову підтримку в рамках екологічних схем, які мають запропонувати країни-члени. Таким чином європейські фермери зможуть робити свій внесок у збереження довкілля, без втрати фінансових надходжень. На компенсацію таких добровільних природоохоронних дій передбачається виділення 32 відсотків від загального бюджету Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки (близько 98 мільярдів євро).
Більша свобода надається фермерам у ротації сільськогосподарських культур, для яких використовуються продуктивні землі, з урахуванням стратегії диверсифікації врожаю в рамках Спільної сільськогосподарської політики, виходячи із реальних природніх умов (наприклад, багаторічної посухи або систематичних сезонних злив).
Країнам-членам надається більша свобода у запровадженні виключень з дотримання природоохоронних вимог для певних територій або земель, якщо такі місця зазнали зовнішніх впливів, наприклад, пошкодження хижаками або інвазійними рослинними культурами. Такі виключення мають бути обмеженими по часу, та діятимуть на період, необхідний для вирішення існуючих проблем. Тимчасові виключення з екологічних правил можуть також застосовуватися національними урядами на випадок надзвичайних природних умов, які впливають на сільськогосподарське виробництво.
Нарешті, Єврокомісія запропонувала виключити з системи контролю та штрафних стягнень за недотримання екологічних вимог невеликі фермерські господарства із земельними ділянками до 10 гектарів. Цей захід має значно полегшити адміністративне навантаження на фермерів, оскільки на такі господарства припадає близько 65 відсотків від загальної кількості господарств, які користаються перевагами Спільної сільськогосподарської політики.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Офіційний скринінг Європейської комісії для України щодо переговорного розділу 9 „Фінансові послуги” розпочався 14 березня. Проведення скринінгу передбачає аналіз ступеня відповідності національного законодавства актам ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням прес-службу НБУ.
За даними прес-служби, скринінг складається з двох етапів:
роз’яснювальні зустрічі, під час яких представники Європейської Комісії розповідають про ключові акти права ЄС за переговорними розділами та відповідають на запитання держави – кандидата на вступ до ЄС;
двосторонні зустрічі, на яких держава-кандидат представляє стан імплементації законодавства ЄС за переговорними розділами та плани щодо узгодження національного законодавства з європейським законодавством до моменту набуття повноправного членства в ЄС.
Роз’яснювальна зустріч за переговорним розділом 9 „Фінансові послуги”, роботу за яким координує Національний банк України, відбулася 14 березня.
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук розповів про останні рішення України щодо приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до стандартів ЄС та про значний фокус на цьому в оновленій минулого року Стратегії розвитку фінансового сектору.
Також Ніколайчук анонсував підготовлений та надісланий заздалегідь українською стороною перелік питань щодо аспектів упровадження положень актів ЄС у національне законодавство.
„Ми розраховуємо отримати необхідні роз’яснення і впевненіше рухатися далі. З нашого боку ми докладемо всіх зусиль для підтримки євроінтеграційного темпу та проходження скринінгу в максимально короткі строки”, – сказав Ніколайчук.
Моторне транспортне страхове бюро України попередило автомобілістів про подорожчання Зеленої картки. Її вартість значно збільшиться з 15 березня.
Зелена карта – це міжнародний аналог звичного українським автомобілістам внутрішнього страхового поліса. У країнах, де автострахування є обов’язковим, воно вбереже власників авто від багатьох проблем із місцевим законодавством. Якщо мандрувати всередині такої країни без Зеленої карти, можна отримати штраф за її відсутність.
Якщо українець потрапить у ДТП за межами батьківщини, Зелена карта покриє витрати на компенсацію збитків третім особам. Зазначимо, що всі країни Європи входять до угоди щодо використання Зеленої карти. Також вона обов’язкова на території Азербайджану, Ізраїлю, Туреччини, Марокко та Тунісу.
Очікується, що перший платіж обсягом 4,5 млрд євро надійде до Державного бюджету України вже у березні.
Решту з цієї суми – 1,5 млрд євро – Україна зможе отримати у квітні 2024 року після оцінки Європейською Комісією виконаних індикаторів.
„У рамках механізму перехідного фінансування Україна реалізує 5 індикаторів у сферах управління державними фінансами, боротьби з корупцією, розвитку бізнес-середовища тощо”, – повідомили в Мінфіні.
Після затвердження Плану України для Ukraine Facility, як очікується, до державного бюджету буде спрямовано 1,9 млрд євро безумовного фінансування.
Решту бюджетної підтримки Україна отримуватиме щоквартально після виконання індикаторів, передбачених у Плані України.
“Разом з європейськими партнерами ми закінчуємо підготовку Плану для Ukraine Facility та готуємось до повноцінного запуску програми. Ми досягли значного прогресу. Підписання Угоди дозволить розпочати фінансування ще до офіційного затвердження Плану і забезпечить 6 млрд євро для покриття поточних потреб державного бюджету впродовж березня та квітня цього року”, – зазначила Міністр економіки Юлія Свириденко.
У липні 2024 року Україна може отримати перший транш від прибутку заблокованих активів російського Центробанку, якщо керівництву Євросоюзу вдасться узгодити такий крок.
Про це пише Financial Times з посиланням на власні джерела.
За інформацією, йдеться приблизно про 190 млрд євро, які були заблоковані у бельгійському депозитарії Euroclear після початку повномасштабної війни в Україні. Там зберігається більшість активів російського Центробанку.
За два роки війни ці гроші принесли прибуток розміром 3,85 млрд євро. Перші виплати можуть становити 2-3 млрд євро залежно від процентних ставок. За оцінками співрозмовників FT, загальний прибуток до 2027 року може сягнути 20 млрд євро.
Депозитарій зберігає більшу частину активів російського центрального банку на суму 260 мільярдів євро, заморожених західними санкціями.
Очікується, що керівництво ЄС зробить відповідну пропозицію країнам-членам до саміту лідерів у середині березня.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала використати ці гроші на військову підтримку, а не на післявоєнне відновлення України, як передбачалося спочатку. Водночас уряди кількох держав засумнівалися у правильності такого підходу.
Розглядався варіант із передачею Україні всіх заблокованих грошей російського Центробанку, проте всередині Євросоюзу не вдалося досягти консенсусу. Тому Єврокомісія запропонувала компромісний варіант із передачею лише відсотків. Спочатку планувалося частину грошей направити на післявоєнне відновлення України, проте акцент змістився на військовій підтримці у зв’язку із затримкою американської допомоги Києву.
„Минулого місяця фон дер Ляєн висунула ідею використати прибутки для закупівлі зброї для українських сил, але ця пропозиція, ймовірно, зустріне спротив з боку держав-членів, включаючи Угорщину Віктора Орбана”, — пише видання.
Водночас проти Euroclear подано вже понад 100 судових позовів через заблоковані активи російських індивідуальних інвесторів. Як пояснили джерела FT, російські суди можуть заарештувати західні активи на 33 млрд євро, які заморожені в російському Національному розрахунковому депозитарії.
Україна розраховує на продовження дії так званого транспортного безвізу з ЄС, який закінчується наприкінці червня. Повернення до дозвільної системи перевезень наразі не розглядається ані в ЄС, ані у нашій країні.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна сказав віце-прем’єр з відновлення – міністр з розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
„Без цього (продовження угоди, – ред.) нам буде складно вижити. Я думаю, всі це прекрасно розуміють. Нагадаю, що в України підписана угода про лібералізацію саме з Європейським Союзом, а не з окремими країнами”, – пояснив він.
За словами Кубракова, хоча інколи мають місце дискусії щодо повернення до дозвільної системи для перевізників, на це не піде ані Україна, ані Європейський Союз.
