Американський президент Дональд Трамп висловив оптимізм щодо перспектив укладання торгової угоди між США та Європейським Союзом.
Про це він сказав журналістам перед початком робочого обіду з премʼєр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні у Білому домі, пише „Європейська правда”.
На питання про можливість укладання торгової угоди між США та ЄС після розпочатої „тарифної війни” Трамп заявив, що „торговельна угода буде 100 відсотків”.
„Звичайно, буде торговельна угода. Вони (ЄС. – Ред.) дуже хочуть її укласти, і ми збираємося укласти торговельну угоду. Я повністю на це розраховую. Але це буде справедлива угода”, – додав він.
Американський президент відкинув можливість зближення ЄС із Китаєм на тлі „тарифної війни”, додавши, що „ніхто не може з нами конкурувати”.
Своєю чергою премʼєрка Італії заявила, що не може говорити про тарифи від імені всього Євросоюзу, але прагнула б запросити Трампа „відвідати Італію з офіційним візитом і зрозуміти, чи є можливість, коли він приїде, організувати також таку зустріч з Європою”.
Євросоюз є одним з найбільших торговельних партнерів США, обсяг двосторонньої торгівлі з яким минулого року склав майже 1 трильйон доларів.
Європейська комісія не продовжуватиме торговельні заходи, що надають Україні вільний доступ на ринок ЄС, натомість намагаючись домовитися про ширшу лібералізацію торгівлі до жорсткого дедлайну 5 червня, представник ЄС сказав, що йде робота над „юридичним мостом”, якщо угода не буде досягнута до того часу, повідомляє Financial Times.
Так звані автономні торгові заходи (АТМ), які скасовують мита на українські товари, діють з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році, щоб дозволити Україні експортувати свою сільськогосподарську продукцію по суші та уникати спірного Чорного моря, зазначає видання.
Але країни ЄС, які межують з Україною, включаючи Польщу, Угорщину, Румунію та Словаччину, нарікають на те, що український імпорт підриває внутрішні ціни та спровокував хвилювання серед фермерів.
Єврокомісія запровадила „екстрене гальмування”, що обмежує імпорт продуктів харчування, таких як яйця, птиця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед, яке може бути активовані, щойно рівень імпорту перевищить певний поріг.
„Заходи закінчуються на початку червня і цього разу не будуть продовжені”, – пише видання.
„Рішення щодо Європейської ради вже ухвалено, АТМ закінчуються”, – заявив минулого тижня Адам Шлапка, міністр у справах ЄС головуючої у Раді ЄС Польщі.
„Питання, що прийде на зміну. Єврокомісія обіцяла провести переговори про ширшу двосторонню лібералізацію торгівлі в межах Угоди про асоціацію між ЄС та Україною минулого року, але процес ще не розпочався”, – вказує видання.
Два дипломати ЄС заявили, що Єврокомісія відклала пропозицію, щоб не засмучувати польських фермерів перед президентськими виборами у Польщі 18 травня.
„Єврокомісія налаштована на консультації з Україною… і наша мета розглянути питання взаємної лібералізації тарифів. Ми завершуємо роботу над цією пропозицією і представимо її Україні, щойно зможемо”, – заявив днями речник Єврокомісії Олоф Гілл.
„Мета цього процесу – забезпечити економічну стабільність та передбачуваність для підприємств та фермерів як в Україні, так і в ЄС”, – додав Гілл.
Але переговори щодо цієї пропозиції мають бути завершені до 5 червня, щоб забезпечити „плавний перехід”, як і обіцяла Єврокомісія, пише видання.
„Багато хто побоюється, що це малоймовірно, і Україна залишиться з умовами торгівлі, які існували до вторгнення, за яких її експорт обкладатиметься високими митами – те, що країна не може собі дозволити, на тлі того, як підтримка США в її війні проти росії коливається”, – ідеться у публікації.
Офіційний представник ЄС сказав, що вони працюють над „юридичним мостом” на випадок, якщо до закінчення дедлайну не буде досягнуто згоди.
„Лібералізація торгівлі має продовжуватись, тому що війна все ще триває”, – заявила минулого тижня Ольга Стефанишина, віце-прем’єр-міністр України.
Переговори мають призвести до „прозорої та сталої лібералізації торгівлі, яка враховує занепокоєння держав-членів, але не згортає прогрес”, – додала вона.
[type] => post [excerpt] => Європейська комісія не продовжуватиме торговельні заходи, що надають Україні вільний доступ на ринок ЄС, натомість намагаючись домовитися про ширшу лібералізацію торгівлі до жорсткого дедлайну 5 червня, представник ЄС сказав, що йде робота над "юр... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1744883160 [modified] => 1744882164 ) [title] => FT дізналася, як у ЄС просуваються переговори щодо лібералізації торгівлі для України на тлі дедлайну 5 червня [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59445&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 59403 [uk] => 59445 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 59404 [image] => Array ( [id] => 59404 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg [original_lng] => 274847 [original_w] => 1500 [original_h] => 844 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg [width] => 1500 [height] => 844 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg [width] => 1500 [height] => 844 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/gabona-ukrajna-elelmezes-596728.jpg [width] => 1500 [height] => 844 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 184 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 59404 [_edit_lock] => 1744871365:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] =>
We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
Британський уряд у п’ятницю заявив, що поширює заборону на особистий імпорт м’ясних і молочних продуктів на всі країни – члени Європейського Союзу через розповсюдженняна континенті ящуру,пишеOrigo.
Починаючи із суботи, мандрівникам, які в’їжджають до Британії, більше не можна ввозити на її територію з країн ЄС яловичину, баранину, козлятину, свинину та молочні продукти для особистого споживання.
Такі продукти, як бутерброди, сири, копченості, сире м’ясо та молоко, будуть заборонені, незалежно від упаковки й того, чи були вони куплені в магазинах безмитної торгівлі.
Згідно з повідомленням, цей захід покликаний захистити здоров’я британської худоби, безпеку фермерів та продовольчу безпеку Британії.
Подорожні будуть зобов’язані здавати такі продукти на кордоні. За невиконання цієї вимоги передбачено штраф у розмірі до 5 000 фунтів стерлінгів.
Раніше цього року уряд Великобританії заборонив особистий імпорт великої рогатої худоби, овець та інших жуйних тварин, свинини й молочних продуктів з Німеччини, Угорщини, Словаччини та Австрії. Тепер обмеження поширюються на всі країни ЄС.
Ящур не становить небезпеки для людини, і наразі у Великій Британії не зареєстровано жодного випадку захворювання. Це висококонтагіозне вірусне захворювання, що вражає парнокопитних тварин, зокрема велику рогату худобу, овець, свиней, диких кабанів та оленів.
Найкращим варіантом для Євросоюзу та США була б угода про вільну торгівлю. Але необхідно готувати “запасні аеродроми”, на випадок, якщо Трамп вирішить інакше.
Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що світову економіку може очікувати фінансова криза через політику президента США Дональда Трампа. На його переконання, країнам Євросоюзу слід вже готуватись до можливих проблем. Про це Мерц сказав в інтерв’ю виданню Handelsblatt.
Водночас Мерц підтримує укладення угоди про вільну торгівлю між США та країнами Європи.
“Так, я сподіваюся на нову трансатлантичну угоду про вільну торгівлю. Нульові тарифи на все. Це було б краще для обох сторін”, – сказав він.
Разом з тим, майбутній канцлер вважає, що Євросоюзу потрібно буде зосередитись на ринках третіх країн, якщо Вашингтон захоче повністю вийти зі світової торгівлі.
“Політика президента Трампа збільшує ризик того, що наступна фінансова криза станеться раніше, ніж очікувалося. Ми, європейці, повинні дати переконливу відповідь”, – заявив Мерц.
Європейський Союз вирішив призупинити дзеркальні мита для США на 90 днів у відповідь на таке ж рішення Білого дому.
Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X.
«Ми взяли до відома заяву президента Трампа. Ми хочемо надати переговорам шанс. Поки завершується ухвалення контрзаходів ЄС, які отримали потужну підтримку з боку наших держав-членів, ми призупинимо їх на 90 днів. Якщо переговори не будуть задовільними, набудуть чинності наші контрзаходи», – написала голова ЄК.
Вона додала, що підготовча робота щодо подальших контрзаходів триває.
We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
Український уряд продовжив угоду про “транспортний безвіз” з Європейським Союзом до кінця 2025 року, що дозволяє українським перевізникам продовжувати здійснювати вантажні автоперевезення без спеціальних дозволів.
Про це прем’єр-міністр України Денис Шмигаль написав у телеграм.
За його словами, це дозволить українським автомобільним перевізникам продовжити безперешкодний доступ до ринку ЄС без необхідності отримувати спеціальні дозволи.
Це вже четверта пролонгація угоди, яка була підписана після початку повномасштабної агресії Росії.
“Український експорт дорогами до ЄС збільшився на 42%, імпорт автотранспортом до України – на 37%. “Транспортний безвіз” – це частина секторальної інтеграції України до Європи та передумова нашого членства в Євросоюзі”, – зазначив Шмигаль.
Як зазначається, “транспортний безвіз” став важливою складовою секторальної інтеграції України до Європи, створюючи передумови для членства України в ЄС.
Угода про вантажні автоперевезення, яка отримала спрощену назву “транспортний безвіз”, була підписана 29 червня 2022 року як частина заходів ЄС на підтримку України в умовах війни. Вона надає українським перевізникам право виконувати комерційні рейси до Європи без квот і індивідуальних дозволів, які раніше були обов’язковими.
Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 млн євро на відновлення енергетики та критичної інфраструктури.
Відповідні угоди підписали в Брюсселі під час зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
100 млн євро банк надасть на інвестиції в централізоване опалення, покращення енергоефективності, закупівлю необхідного обладнання, зокрема установок для виробництва електроенергії або тепла.
100 млн євро на реалізацію проєктів, спрямованих на покращення водопостачання та водовідведення.
100 млн євро отримаємо на відновлення об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я та житловому секторі.
“Під час зустрічі обговорили з Надією Кальвіно реалізацію спільних проєктів та започаткування нових, зокрема у сфері транспорту, соціальної інфраструктури, енергоефективності та енергетики. Від початку повномасштабного вторгнення росії ЄІБ мобілізував понад 2 млрд євро екстреного фінансування. Вдячні банку за активну підтримку України та за внесок у нашу стійкість”, – повідомив Шмигаль.
Про це було оголошено під час його зустрічі в Брюсселі з комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом.
“Це третій транш в межах ініціативи G7, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Кошти спрямуємо на пріоритетні видатки держбюджету”, – зазначив прем’єр.
За словами Шмигаля, Україна наполягає на повній конфіскації заморожених російських суверенних активів для фінансування відбудови країни.
“Обговорили з паном Домбровскісом також макроекономічну ситуацію, хід реформ та процес відбудови України. Дякуємо партнерам за підтримку економіки та швидкого відновлення нашої держави”, – додав він.
Брюссель повинен мати замінник американським Visa, Mastercard, PayPal та китайському Alipay. Про всяк випадок.
Глава Європейського центрального банку Крістін Лагард закликає Європейський Союз створити власну платіжну інфраструктуру, яка могла б стати альтернативою домінуванню американських і китайських гігантів, таких як Visa, Mastercard, PayPal та Alipay. Про це вона заявила в інтерв’ю ірландському радіо Newstalk.
„Коли ви розраховуєтеся карткою чи телефоном, навіть у Європі, ви користуєтеся неєвропейськими системами. Вся інфраструктура платежів – або зі США, або з Китаю. Ми маємо змінити це”, – наголосила Лагард.
За словами очільниці ЄЦБ, Євросоюзу необхідно посилити контроль над цифровими розрахунками, щоб зберігати стратегічну автономію не лише у фінансовій сфері, але й у сфері торгівлі та оборони.
Лагард зазначила, що, незважаючи на те, що американські та китайські системи працюють відповідно до правил ЄС, вона все ще вважає, що Брюссель повинен „переконатись, що є європейська пропозиція” – про всяк випадок. „Ніколи не знаєш”, – сказала вона.
Брюссель відхилив заявку на фінансування на початку березня, зазначає прикордонна служба Литви.
Європейський Союз відмовив Литві та Естонії у фінансуванні запропонованого ними проєкту „стіни безпілотників” для захисту своїх кордонів. Про це розповіло міністерство внутрішніх справ Литви, повідомляє місцевий мовник LRT.
Естонські та литовські прикордонні служби подали спільну заявку на фінансування ЄС для розробки „стіни безпілотників” подовж кордону, але проєкт відмовилися фінансувати.
„Естонія була основним заявником, а Литва – партнером”, – розповіли в міноборони Литви.
Прикордонна служба Литви своєю чергою повідомила, що Брюссель відхилив заявку на фінансування на початку березня.
