Array ( [count_posts] => 10 [cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo4OiJlY29ub21pYyI7fXM6Njoib2Zmc2V0IjtpOjA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aToxNzA7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9 [has_result] => 1 [posts] => Array ( [0] => Array ( [id] => 47277 [content] =>Експорт української сільгосппродукції до ЄС впав до рівня до 2022 року і становить менше 1 млн тонн на місяць, а торік у вересні перевищував 4 млн тонн.
Про це міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, пише пресслужба Мінагрополітики.
Міністр зазначив, що майже рік Україна не може експортувати в сусідні країни ЄС пшеницю, соняшник, кукурудзу і ріпак.
Як повідомив Сольський, з початку року Україна експортувала 17 млн тонн аграрних товарів, з них близько 12 млн тонн – через порти Великої Одеси, ще майже 3 млн тонн – через порти Дунаю, і тільки 2 млн тонн наземним транспортом.
„Ми транзитом перевозимо через Польщу у місяць стільки ж, скільки вивозимо через українські морські порти за один день”, – додав міністр.
Сольський також запевнив, що експорт української агропродукції не справляє негативного впливу на ринки ЄС, а іноді й відіграє певну роль для стабілізації балансу цін.
Він додав, що частка українського м’яса птиці та яєць у загальному споживанні ЄС становить менше 2% і 1% відповідно, а ціна на цукор в ЄС і досі значно вища, ніж була до повномасштабного вторгнення, а якщо забрати з ринку український цукор, ціна в ЄС зросте ще більше.
Міністр підкреслив, що Україна прагне вільної торгівлі з ЄС на конкурентних ринкових засадах.
[type] => post [excerpt] => Експорт української сільгосппродукції до ЄС впав до рівня до 2022 року і становить менше 1 млн тонн на місяць, а торік у вересні перевищував 4 млн тонн. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1711618380 [modified] => 1711576689 ) [title] => Експорт української аграрної продукції до ЄС впав до 1 мільйона тонн на місяць [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47277&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 47277 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 47278 [image] => Array ( [id] => 47278 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206.jpg [original_lng] => 161671 [original_w] => 880 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206-300x153.jpg [width] => 300 [height] => 153 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206-768x393.jpg [width] => 768 [height] => 393 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206.jpg [width] => 880 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206.jpg [width] => 880 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206.jpg [width] => 880 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/dsc02076-64206.jpg [width] => 880 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1711569490:8 [_thumbnail_id] => 47278 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 137 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 3879 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => зерно [2] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 47247 [content] =>
„Будь-які обмеження лише послаблюють Україну економічно та прямо віддаляють основну мету – нашу з вами спільну перемогу над Росією у цій війні”, – наголосив Сольський.27 березня у середу 27 послів країн Європейського Союзу знову спробують ухвалити рішення про продовження угоди безмитної торгівлі з Україною.
Про це інформує Європейська правда.
Тиждень тому Європарламентом було попередньо узгоджено компроміс, який потім відхилили через спротив групи країн на чолі з Польщею та Францією. Зустріч представників країн ЄС 27 березня буде вже третьою за останні тижні.
При розрахунку обсягу квот на українську сільськогосподарську продукцію Франція та Польща, за підтримки деяких інших країн, прагнули включити 2021 рік, але тоді обсяг українського агроімпорту був значно нижчим.
Франція та Польща також досі намагаються застосувати кількісні обмеження щодо української пшениці, які наразі стосуються лише цукру та яєць, а після компромісу з Європарламентом – також птиці, круп, вівса та меду. Крім того, Франція пропонує включити до списку ще і ячмінь.
Однак, міністр сільського господарства Бельгії Девід Кларінваль дав зрозуміти у вівторок, що згоди від країн Європейського Союзу на це не було.
„Бельгійці дуже неохоче йдуть на поступки, оскільки внесення змін означатиме подальші переговори з Європарламентом і дуже стислий календар для затвердження угоди, яка має набути чинності 6 червня ще на один рік. Це все перевертає з ніг на голову”, – повідомило джерело у ЄС.
[type] => post [excerpt] => 27 березня у середу 27 послів країн Європейського Союзу знову спробують ухвалити рішення про продовження угоди безмитної торгівлі з Україною. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1711542600 [modified] => 1711536164 ) [title] => Посли ЄС втретє спробують продовжити угоду щодо лібералізації безмитної торгівлі з Україною [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47247&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 47247 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 47248 [image] => Array ( [id] => 47248 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308.jpg [original_lng] => 192981 [original_w] => 828 [original_h] => 495 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308-300x179.jpg [width] => 300 [height] => 179 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308-768x459.jpg [width] => 768 [height] => 459 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308.jpg [width] => 828 [height] => 495 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308.jpg [width] => 828 [height] => 495 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308.jpg [width] => 828 [height] => 495 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-27t104114308.jpg [width] => 828 [height] => 495 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1711528964:8 [_thumbnail_id] => 47248 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 166 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 4640 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => торгівля [2] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 47042 [content] =>Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів, пише РБК-Україна.
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни. Довідково, статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були витрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Витрати українців за кордоном зросли впʼятеро
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилась у березні 2023 року. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023 року вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
Картковий туризм процвітав у країнах-сусідах
Неприємним сюрпризом для Національного банку, та й певно для більшості українців, стали численні випадки валютних спекуляцій в перші місяці війни на тлі можливостей, що виникли через значну різницю офіційного та готівкового курсів гривні. Мова йде про так званий „картковий туризм”.
Схема працювала так: за кордоном з карток українських банків знімалися великі суми готівкової валюти після їхньої конвертації з гривні за офіційним курсом. Після цього валюта завозилась в Україну і продавалась за готівковим курсом, який значно перевищував офіційний. За рахунок курсової різниці зароблялись колосальні гроші фактично „з повітря”, пише РБК-Україна.
За даними Національного банку, найбільші обсяги готівки знімалися в Польщі та інших країнах, що мають спільний кордон з Україною – Словаччині та Румунії.
Протягом восьми місяців річного періоду від березня 2022-го до березня 2023 року щомісячні об’єми зняття готівки українцями перевищували обсяги безготівкової оплати товарів і послуг у торгово-сервісних мережах. Тобто протягом першого року війни українці в Польщі переважно використовували „кеш”.
І лише в березні 2023-го об’єми зняття готівки різко зменшились. Вже у квітні-липні зняття готівки за об’ємами складало близько п’ятої частини від сум безготівкових оплат.
У Німеччині переважання готівкових операцій над безготівковими розрахунками українців тривало до липня 2022-го, після чого частка безготівкових розрахунків стабільно перевищує готівкові.
В Словаччині протягом першого року повномасштабної війни відбувалися без перебільшення готівкові „дива”. В перші місяці війни суми зняття готівки вдесятеро (!) перевищували об’єми безготівкових розрахунків. Так було щомісяця з березня по червень 2022-го. В липні – вересні співвідношення сягало 7 – 9 крат. Значне переважання готівки тривало до березня 2023 року, після чого частка безготівкових розрахунків „взяла гору” над готівкою.
В Румунії перевищення готівкових операцій українців над безготівковими розрахунками фіксувалося протягом всього першого року війни. І теж до березня 2023-го. Щоправда співвідношення готівки до безготівки тут було значно скромнішим – як правило двократним.
У Молдові перевищення об’ємів зняття готівки над обсягами безготівкових операцій українців стабільно складало два-три рази. І теж… до березня 2023 року.
У Литві протягом семи місяців 2022 року – з березня по вересень – готівка превалювала у розрахунках українців. Пізніше – безготівкові розрахунки взяли верх над готівкою.
В Грузії українці аж до квітня 2023 року віддавали перевагу „кешу” над безготівковими картковими розрахунками. Співвідношення на користь готівки сягало 4 кратного розміру.
До травня 2023 року українські біженці в Чорногорії також віддавали перевагу готівці. Перевага могла складати 2-3 рази.
Найменше готівки українці використовували в Ірландії, Швейцарії, Швеції та Люксембурзі, віддаючи абсолютну перевагу безготівковим операціям.
Переважали безготівкові розрахунки над операціями зі зняття готівки в таких країнах: Велика Британія, Франція, Бельгія, Португалія, Канада, Угорщина, Нідерланди, США, Австрія, Чехія, Туреччина.
Корекція курсу нівелювала карткові дива
Після корекції офіційного курсу гривні НБУ в липні 2022 року масштаби такого явища зменшилися, зазначають в центробанку.
„Заходи НБУ, спрямовані на підвищення привабливості гривневих активів, калібрування валютних обмежень та запровадження спеціальних депозитних продуктів сприяли звуженню спреду між офіційним та готівковим курсом. До того ж у березні 2023 року НБУ посилив ефективність заходів фінансового моніторингу та валютного нагляду. У результаті обсяги зняття готівки з березня 2023 року значно скоротилися, насамперед у прикордонних країнах – Польщі, Словаччині, Румунії”, – констатують в НБУ.
Оксана Чопак
[type] => post [excerpt] => Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів, пише РБК-Україна. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710939000 [modified] => 1710930632 ) [title] => Скільки витрачають українці за кордоном? [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47042&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 47055 [uk] => 47042 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 47043 [image] => Array ( [id] => 47043 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20.jpg [original_lng] => 467723 [original_w] => 750 [original_h] => 497 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20-300x199.jpg [width] => 300 [height] => 199 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/20.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1710923432:8 [_thumbnail_id] => 47043 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 305 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 9224 [1] => 170 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => витрати [1] => ЄС [2] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 47039 [content] =>Депутати комітету з питань міжнародної торгівлі Європарламенту схвалили пропозицію щодо продовження тимчасового призупинення імпортного мита і квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС ще на рік. Таким чином призупинення триватиме з 6 червня 2024 року по 5 червня 2025 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Європарламенту.
З літа українське зерно не обмежуватимуть
Згідно з рішенням, з 6 червня жодних обмежень на постачання зернових з України не буде. Але Єврокомісії буде надано право обмежити ввезення з України м’яса птиці, яєць і цукру, якщо обсяг імпорту цих товарів перевищить середні обсяги поставок за 2022 і 2023 роки. Обмеження можуть бути введені шляхом встановлення мит.
За словами доповідача з цього питання Сандри Калнієте, рішення комітету є „сильним сигналом” стійкої підтримки ЄС України та її людей.
„Продовження торговельних заходів ЄС забезпечить Україні можливість продовжувати експортувати свою сільськогосподарську продукцію до ЄС, що є найважливішим джерелом життя для української економіки. Водночас пропозиція включає в себе надійні гарантії, які гарантують, що наші фермери не будуть перевантажені раптовим зростанням імпорту”, – заявила вона.
Калнієте, зазначила, що Комісія зможе знову ввести тарифи або вжити будь-яких інших необхідних заходів, якщо виявить, що імпорт певних продуктів призводить до порушень на ринку ЄС. „Це хороший баланс між продовженням нашої життєво важливої підтримки України та необхідним захистом наших ринків”, – підкреслила вона.
Продовження пільгових умов торгівлі з ЄС – прийнятне для України
Пропозиція комітету з питань міжнародної торгівлі Європарламенту щодо продовження пільгових умов торгівлі з Україною є очікуваною та прийнятною для нашої країни. Про це у коментарі РБК-Україна заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Він зазначив, що варіант продовження пільгового режиму з можливістю обмеження щодо курятини, яєць та цукру обговорювався ще з січня. За словами Марчука, постачання курятини та цукру викликали стурбованість у Франції, а яєць – у Польщі.
„Добре, що в такому вигляді рішення було ухвалено тому, що до торгового комітету було подано різні правки з різних країн, щоб повернути умови імпорту на основі обсягів імпорту 2021 року. А ми розуміємо, що тоді обсяги були обмежені, і жодного інтересу для України у цьому немає. Тому з погляду умов, які ми отримали, це непогані умови, щоб працювати та збувати свою продукцію”, – розповів експерт.
Українська продукція перенасичила ринок ЄС
Нагадаємо, 4 червня 2022 року набув чинності регламент про тимчасові заходи щодо лібералізації торгівлі. У документі тимчасово призупинено низку тарифів, прописаних в Угоді про асоціацію України з ЄС. Через дію регламенту низка країн почали зазнавати збитків від перенасичення ринків продукцією з України, що призвело до протестів.
Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина вимагають від Єврокомісії запровадження імпортних мит на українське зерно через нібито несумлінну конкуренцію.
Російське та білоруське зерно заборонять імпортувати до ЄС
Тим часом сейм Литви ухвалив резолюцію із закликом до Європейської комісії заборонити імпорт зерна російського та білоруського походження до Європейського Союзу. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на BNS.
Єврокомісії пропонують негайно підготувати проєкти законодавчих актів, які передбачають заборону імпорту російського і білоруського зерна. Голова Комітету у справах села Вікторас Пранцкетіс заявив, що резолюцією прагнуть консолідувати парламенти всіх країн ЄС для прийняття спільного європейського рішення. „Цією резолюцією ми прагнемо консолідувати парламенти всіх країн ЄС, щоб було прийнято спільне європейське рішення і окремі країни не повинні були вводити заборону”, — сказав він. Він також додав, що після цієї заборони Європа не відчуватиме „жодного дефіциту їжі”.
Консерватор Кястутіс Масюліс відзначив, що місцеві виробники отримають підтримку. У резолюції також міститься прохання до ЄК забезпечити співпрацю та координацію між державами ЄС для ефективного впровадження цієї заборони в усьому ЄС.
Литовські парламентарії також хочуть, щоб Єврокомісія проаналізувала можливість заборони імпорту до ЄС харчових продуктів російського та білоруського походження, а в разі потреби регулювання потоків сільськогосподарської продукції використовувати продукцію, що постачається українськими агропідприємствами. ЄК пропонується розглянути можливість застосування системи інтервенційних закупівель зерна в Україні.
Наприкінці лютого уряд Латвії заборонив імпорт зерна з території Росії та вимагає від Європейського Союзу такого ж кроку. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також заявив про необхідність боротьби з імпортом російського зерна на європейський ринок. Сейм Польщі 8 березня підтримав постанову щодо санкцій проти агропродукції з території Росії та Білорусі та просить Європейську комісію запровадити санкції на імпорт російського та білоруського продовольства та сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу. Представники більшості політичних груп у Європарламенті висловилися за санкції на аграрну продукцію з Росії та Білорусі.
Оксана Чопак
[type] => post [excerpt] => Депутати комітету з питань міжнародної торгівлі Європарламенту схвалили пропозицію щодо продовження тимчасового призупинення імпортного мита і квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС ще на рік [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710933720 [modified] => 1710929304 ) [title] => ЄС змінює правила імпорту агропродукції з України [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47039&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 47045 [uk] => 47039 ) [crid] => oxc2131 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 47040 [image] => Array ( [id] => 47040 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da.jpg [original_lng] => 274821 [original_w] => 960 [original_h] => 500 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da-300x156.jpg [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da-768x400.jpg [width] => 768 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da.jpg [width] => 960 [height] => 500 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da.jpg [width] => 960 [height] => 500 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da.jpg [width] => 960 [height] => 500 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/28e7e8b1d9da.jpg [width] => 960 [height] => 500 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1710922105:8 [_thumbnail_id] => 47040 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 296 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Україна ) ) [4] => Array ( [id] => 47013 [content] =>Євросоюз планує запровадити мита на імпорт зерна з росії та Білорусі. Це стане першим обмеженням на продовольчі товари після повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Про це повідомляє Financial Times.
Як зазначається, Брюссель довгий час чинив опір тиску з боку Польщі та країн Балтії, вимагаючи обмежити російський і білоруський імпорт, стверджуючи, що такий крок може порушити роботу світових продовольчих ринків і завдати шкоди країнам, що розвиваються. Але, за словами осіб, знайомих із планами, очікується, що найближчими днями Єврокомісія запровадить мито в розмірі 95 євро за тонну на зерно з росії та Білорусі.
За словами співрозмовників видання, це призведе до зростання цін щонайменше на 50% і знищить попит. Мита в розмірі 50% також буде введено на насіння олійних культур і продукти їх переробки.
Імпорт ЄС із росії порушених продуктів – зернових, насіння олійних культур та їхніх похідних – сягнув рекордної позначки в 4 млн тонн у 2023 році, що становить 1% від загального споживання ЄС.
Співрозмовник видання зауважив, що мито буде встановлено на рівні, максимально допустимому за правилами СОТ.
Росія може вжити заходів у відповідь, але вона вже заборонила імпорт більшості харчових продуктів з ЄС, а багато європейських компаній, що працюють у цьому секторі, останніми роками пішли з країни.
[type] => post [excerpt] => Євросоюз планує запровадити мита на імпорт зерна з росії та Білорусі. Це стане першим обмеженням на продовольчі товари після повномасштабного вторгнення рф в Україну. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710847380 [modified] => 1710840765 ) [title] => ЄС готується ввести мита на імпорт зерна з рф та Білорусі, - Financial Times [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47013&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 47028 [uk] => 47013 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 47014 [image] => Array ( [id] => 47014 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444.jpg [original_lng] => 199068 [original_w] => 1920 [original_h] => 1270 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444-300x198.jpg [width] => 300 [height] => 198 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444-768x508.jpg [width] => 768 [height] => 508 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444-1024x677.jpg [width] => 1024 [height] => 677 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444-1536x1016.jpg [width] => 1536 [height] => 1016 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444.jpg [width] => 1920 [height] => 1270 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-19t093150444.jpg [width] => 1920 [height] => 1270 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1710833566:8 [_thumbnail_id] => 47014 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 211 [translation_required_done] => 1 [_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] =>[_oembed_time_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => 1711292435 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 3879 [2] => 6237 [3] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => зерно [2] => мито [3] => Росія ) ) [5] => Array ( [id] => 46979 [content] =>Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
— European Commission (@EU_Commission) March 15, 2024
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Read more ↓Чехія запропонує наступного тижня на засіданні Європейської Ради заборонити імпорт російського та білоруського зерна до Європейського Союзу.
Про це заявив міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний в ефірі Чеського телебачення, передає Novinky.
„Ми будемо наполягати на тому, щоб зернові та олійні культури були у списку санкцій і не потрапляли до Європи”, – зазначив Виборний.
Прем’єр-міністр Петр Фіала представить позицію Чеської Республіки на засіданні Європейської Ради наступного тижня.
За даними Євростату, минулого року з росії до ЄС було імпортовано 1,5 мільйона тонн зерна, що більше, ніж до війни в Україні. Наприклад, Іспанія, де був неврожай, імпортувала в рази більше.
„Немає жодної причини, чому ми повинні підтримувати агресора, купуючи російське зерно в Європі”, – наголосив Виборний.
За словами міністра, немає ніякої небезпеки, що ціни на харчові продукти фундаментально зростуть після можливої заборони на імпорт російського зерна.
„Чехія має надлишки для експорту, надлишки були в усьому світі”, – додав міністр.
Член парламентського комітету з питань сільського господарства від опозиційного руху ANO Маргіта Балаштикова підтримала б заборону, але, за її словами, її буде важко забезпечити.
„Потрібно буде проводити митні перевірки, вагони повинні бути опечатані, інакше трейдери зможуть це обійти”, – зауважила вона.
[type] => post [excerpt] => Чехія запропонує наступного тижня на засіданні Європейської Ради заборонити імпорт російського та білоруського зерна до Європейського Союзу. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710755280 [modified] => 1710710319 ) [title] => Чехія запропонує заборонити імпорт зерна з рф до Європи на саміті ЄС, - ЗМІ [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46979&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46997 [uk] => 46979 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 46980 [image] => Array ( [id] => 46980 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1.jpeg [original_lng] => 47504 [original_w] => 920 [original_h] => 613 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1-768x512.jpeg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1.jpeg [width] => 920 [height] => 613 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1.jpeg [width] => 920 [height] => 613 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1.jpeg [width] => 920 [height] => 613 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/sudno-prodovolstvo-zernova-ugoda-zerno-920x613-1.jpeg [width] => 920 [height] => 613 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1710703119:8 [_thumbnail_id] => 46980 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 297 [translation_required_done] => 1 [_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] =>[_oembed_time_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => 1710758066 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 3879 [2] => 172 [3] => 250 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => зерно [2] => Росія [3] => санкції ) ) [6] => Array ( [id] => 46948 [content] =>Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
— European Commission (@EU_Commission) March 15, 2024
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Read more ↓США продовжуватимуть допомагати європейським країнам знижувати залежність від російських енергоносіїв.
Про це заявив американський держсекретар Ентоні Блінкен під час пресконференції з главою МЗС Австрії Александром Шалленбергом за підсумками візиту до Відня, повідомляє „Голос Америки„.
Блінкен підкреслив важливість поступової відмови Європи від енергоносіїв рф, залежність від яких формувалася в багатьох країнах регіону протягом десятиліть.
За словами Блінкена, відхід від цієї залежності важливий, адже позбавляє главу Кремля Володимира Путіна стратегічної зброї, на яку він перетворив енергоносії.
Держсекретар додав, що у різних країн різні енергетичні відносини з рф, які формувалися десятиліттями, тому не завжди легко змінити все в один момент.
„У зв’язку з цим Сполучені Штати, як ми вже робили з багатьма партнерами в Європі, хочуть допомогти, і ми вже допомогли з постачанням скрапленого природного газу. Ми продовжуватимемо це робити”, – запевнив Блінкен.
Держсекретар також підтримав гуманітарні зусилля Австрії щодо допомоги Україні.
„Австрія може бути нейтральною у військовому відношенні, але вона дуже не нейтральна в політичному”, – пояснив держсекретар США, додавши, що це можна побачити в підтримці українських біженців, гуманітарній допомозі та підтримці санкцій ЄС.
Блінкен і Шалленберг під час зустрічі обговорили ще гуманітарну ситуацію у Секторі Гази, відносини між Сербією та Косово, а також боротьбу з поширенням синтетичних наркотиків.
[type] => post [excerpt] => США продовжуватимуть допомагати європейським країнам знижувати залежність від російських енергоносіїв. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710673920 [modified] => 1710627774 ) [title] => США допомагатимуть Європі зменшувати залежність від російського газу, - Блінкен [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46948&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46985 [uk] => 46948 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 46949 [image] => Array ( [id] => 46949 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176.jpg [original_lng] => 120824 [original_w] => 1023 [original_h] => 575 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-16t152011176.jpg [width] => 1023 [height] => 575 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1710620574:8 [_thumbnail_id] => 46949 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 393 [translation_required_done] => 1 [_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] =>[_oembed_time_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => 1711046595 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 633 [2] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => нафта [2] => Росія ) ) [7] => Array ( [id] => 46951 [content] =>Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
— European Commission (@EU_Commission) March 15, 2024
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Read more ↓Європейська комісія вчора, 16 березня, представила пропозиції з перегляду Спільної сільськогосподарської політики ЄС, які мають на меті уточнити правила використання сільськогосподарських земель, підвищити підтримку господарств, підвищити рівень доходів фермерів та забезпечити для них більш справедливе місце у структурі споживання сільськогосподарської продукції.
Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена на сайті Європейської комісії.
«У виконання своїх зобов’язань із полегшення адміністративного навантаження для фермерів ЄС, Європейська Комісія сьогодні запропонувала переглянути певні положення Спільної сільськогосподарської політики ЄС (САР), з метою її прощення та продовження водночас потужної, сталої та конкретної політики у сфері сільського господарства й продовольства ЄС», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, ці пропозиції стали прямою відповіддю на сотні запитів від представників фермерських організацій та країн-членів в рамках короткострокових зусиль Єврокомісії зі спрощення природоохоронних вимог до використання земель та адміністративних правил ведення господарства. Ці пропозиції мають бути ухвалені на рівні Європейського парламенту та Ради ЄС.
Як зазначається, протягом першого року імплементації Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки європейські фермери постали перед труднощами у виконанні певних стандартів, які були прийняті для досягнення природоохоронних та кліматичних цілей, так званих «добрих сільськогосподарських та екологічних умов (GAEC – good agricultural and environmental conditions), які прямо впливають на розміри виплат, які нараховуються для європейських фермерів в рамках САР. Єврокомісія запропонувала змінити певні правила з виконання згаданих природоохоронних умов.
Зокрема, фермери, як і раніше, будуть зобов’язані зберігати існуючі деталі ландшафту (наприклад, посадки або окремі дерева), але вже не будуть зобов’язані відносити мінімальну частину сільськогосподарських земель до так званих «непродуктивних зон». Натомість їм пропонується на добровільній основі залишати певну частину таких земель без обробки, для збереження довкілля, та отримувати за це додаткову фінансову підтримку в рамках екологічних схем, які мають запропонувати країни-члени. Таким чином європейські фермери зможуть робити свій внесок у збереження довкілля, без втрати фінансових надходжень. На компенсацію таких добровільних природоохоронних дій передбачається виділення 32 відсотків від загального бюджету Спільної сільськогосподарської політики ЄС на 2023-2027 роки (близько 98 мільярдів євро).
Більша свобода надається фермерам у ротації сільськогосподарських культур, для яких використовуються продуктивні землі, з урахуванням стратегії диверсифікації врожаю в рамках Спільної сільськогосподарської політики, виходячи із реальних природніх умов (наприклад, багаторічної посухи або систематичних сезонних злив).
Країнам-членам надається більша свобода у запровадженні виключень з дотримання природоохоронних вимог для певних територій або земель, якщо такі місця зазнали зовнішніх впливів, наприклад, пошкодження хижаками або інвазійними рослинними культурами. Такі виключення мають бути обмеженими по часу, та діятимуть на період, необхідний для вирішення існуючих проблем. Тимчасові виключення з екологічних правил можуть також застосовуватися національними урядами на випадок надзвичайних природних умов, які впливають на сільськогосподарське виробництво.
Нарешті, Єврокомісія запропонувала виключити з системи контролю та штрафних стягнень за недотримання екологічних вимог невеликі фермерські господарства із земельними ділянками до 10 гектарів. Цей захід має значно полегшити адміністративне навантаження на фермерів, оскільки на такі господарства припадає близько 65 відсотків від загальної кількості господарств, які користаються перевагами Спільної сільськогосподарської політики.
[type] => post [excerpt] => Європейська комісія вчора, 16 березня, представила пропозиції з перегляду Спільної сільськогосподарської політики ЄС, які мають на меті уточнити правила використання сільськогосподарських земель [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710670620 [modified] => 1710627003 ) [title] => Єврокомісія запропонувала перегляд сільськогосподарської політики ЄС [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46951&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46937 [uk] => 46951 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 46939 [image] => Array ( [id] => 46939 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak.png [original_lng] => 983909 [original_w] => 1051 [original_h] => 500 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak-300x143.png [width] => 300 [height] => 143 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak-768x365.png [width] => 768 [height] => 365 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak-1024x487.png [width] => 1024 [height] => 487 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak.png [width] => 1051 [height] => 500 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak.png [width] => 1051 [height] => 500 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/tunteto-gazdak.png [width] => 1051 [height] => 500 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 501 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 46939 [_edit_lock] => 1710619803:8 [_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] =>[_oembed_time_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => 1710619662 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => photo_size_select_actual ) [categories] => Array ( [0] => 37 [1] => 84406 [2] => 43 [3] => 21 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Світ [2] => Статті [3] => Фото ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 4961 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => сільськогосподарство ) ) [8] => Array ( [id] => 46922 [content] =>Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
— European Commission (@EU_Commission) March 15, 2024
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Read more ↓Офіційний скринінг Європейської комісії для України щодо переговорного розділу 9 „Фінансові послуги” розпочався 14 березня. Проведення скринінгу передбачає аналіз ступеня відповідності національного законодавства актам ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням прес-службу НБУ.
За даними прес-служби, скринінг складається з двох етапів:
- роз’яснювальні зустрічі, під час яких представники Європейської Комісії розповідають про ключові акти права ЄС за переговорними розділами та відповідають на запитання держави – кандидата на вступ до ЄС;
- двосторонні зустрічі, на яких держава-кандидат представляє стан імплементації законодавства ЄС за переговорними розділами та плани щодо узгодження національного законодавства з європейським законодавством до моменту набуття повноправного членства в ЄС.
Роз’яснювальна зустріч за переговорним розділом 9 „Фінансові послуги”, роботу за яким координує Національний банк України, відбулася 14 березня.
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук розповів про останні рішення України щодо приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до стандартів ЄС та про значний фокус на цьому в оновленій минулого року Стратегії розвитку фінансового сектору.
Також Ніколайчук анонсував підготовлений та надісланий заздалегідь українською стороною перелік питань щодо аспектів упровадження положень актів ЄС у національне законодавство.
„Ми розраховуємо отримати необхідні роз’яснення і впевненіше рухатися далі. З нашого боку ми докладемо всіх зусиль для підтримки євроінтеграційного темпу та проходження скринінгу в максимально короткі строки”, – сказав Ніколайчук.
[type] => post [excerpt] => Офіційний скринінг Європейської комісії для України щодо переговорного розділу 9 "Фінансові послуги" розпочався 14 березня. Проведення скринінгу передбачає аналіз ступеня відповідності національного законодавства актам ЄС. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710583740 [modified] => 1710535568 ) [title] => Єврокомісія почала аналіз законів України у сфері фінансів на відповідність нормам ЕС [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46922&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46935 [uk] => 46922 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 46923 [image] => Array ( [id] => 46923 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590.jpg [original_lng] => 153996 [original_w] => 830 [original_h] => 468 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590-768x433.jpg [width] => 768 [height] => 433 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590.jpg [width] => 830 [height] => 468 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590.jpg [width] => 830 [height] => 468 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590.jpg [width] => 830 [height] => 468 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-2024-03-15t202216590.jpg [width] => 830 [height] => 468 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1710528382:8 [_thumbnail_id] => 46923 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 333 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Україна ) ) [9] => Array ( [id] => 46858 [content] =>Моторне транспортне страхове бюро України попередило автомобілістів про подорожчання Зеленої картки. Її вартість значно збільшиться з 15 березня.
Зелена карта – це міжнародний аналог звичного українським автомобілістам внутрішнього страхового поліса. У країнах, де автострахування є обов’язковим, воно вбереже власників авто від багатьох проблем із місцевим законодавством. Якщо мандрувати всередині такої країни без Зеленої карти, можна отримати штраф за її відсутність.
Якщо українець потрапить у ДТП за межами батьківщини, Зелена карта покриє витрати на компенсацію збитків третім особам. Зазначимо, що всі країни Європи входять до угоди щодо використання Зеленої карти. Також вона обов’язкова на території Азербайджану, Ізраїлю, Туреччини, Марокко та Тунісу.
[type] => post [excerpt] => Моторне транспортне страхове бюро України попередило автомобілістів про подорожчання Зеленої картки. Її вартість значно збільшиться з 15 березня. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1710352260 [modified] => 1710347270 ) [title] => В Україні з 15 березня різко подорожчає ціна зеленої карти на авто [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46858&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46882 [uk] => 46858 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 46859 [image] => Array ( [id] => 46859 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1.jpg [original_lng] => 67744 [original_w] => 768 [original_h] => 576 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/zelenaya-karta-768x576-1.jpg [width] => 768 [height] => 576 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1710340074:8 [_thumbnail_id] => 46859 [_edit_last] => 8 [views_count] => 292 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 546 [1] => 170 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => Авто [1] => ЄС [2] => Україна ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 170 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => economic ) [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 170 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => economic ) [_domains] => Array ( [economic] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )