Україна розраховує на підтримку Світової організації торгівлі у відновленні експорту сільськогосподарської продукції.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час зустрічі з директоркою СОТ Нгозі Оконджо-Івеалою, яка відвідала Київ, повідомляє пресслужба уряду.
Шмигаль подякував СОТ за політичну підтримку та за допомогу в подоланні викликів, які генерує росія, провокуючи світову продовольчу кризу.
Він закликав посилити міжнародний тиск для відновлення зернової ініціативи та висловив сподівання на допомогу СОТ в гуманітарному розмінуванні.
Сторони також обговорили розвиток торгівлі та її діджиталізацію.
Нгозі Оконджо-Івеалу наголосила на важливості розблокування зернового коридору. Директорка СОТ також високо оцінила українську програму підтримки малого та середнього бізнесу єРобота, що допомагає створити робочі місця в Україні.
„Був радий почути, що СОТ підтримає програму та буде готова допомогти з залученням коштів для фінансування грантів”, – відзначив Шмигаль.
Українські аграрії станом на п’ятницю, 4 серпня, зібрали 16,574 млн т зернових та зернобобових культур на площі 3 782 тисяч га. Про це повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.
За даними Мінагрополітики, в Україні вже намолотили:
12513 тис. т пшениці зі 2698 тис. га (врожайність – 46,4 ц/га);
3755 тис. т ячменю зі 939 тис. га (врожайність – 40 ц/га);
306,4 тис. т гороху зі 125,3 тис. га (врожайність – 24,5 ц/га).
Також у відомстві додали, що найбільше зернових культур зібрали на Миколаївщини – в регіоні вже обмолотили 82% площ.
Крім того, в дев’яти областях закінчили збирати горох, а на Дніпропетровщині почали збирати гречку.
“Продовжується збір озимого ріпаку, який обмолочено на площі 1182,3 тис. га, намолочено 3319,8 тис. т насіння при урожайності 28,1 ц/га”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляли “Ми-Україна”, під час минулих жнив Україна зібрала 70 млн тонн збіжжя, весь запланований на експорт обсяг було вивезено. Цьогоріч врожай буде дещо меншим, проте кращим, ніж попередньо прогнозувалось, заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 7632 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Відповідно до документа, аграрії та власники земельних ділянок звільняються від сплати податків на заміновані, забруднені, окуповані землі та землі, на яких ведуться бойові дії. Про це повідомляє Урядовий портал.
Так, дія закону поширюється на земельні ділянки, які знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії або є тимчасово окупованими, а також перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами.
Власники та орендарі таких ділянок звільняються від мінімального податкового зобов’язання, єдиного податку 4 групи та плати за землю.
Закон набуває чинності наступного дня після його публікації.
У 2023 році Україна має можливість засіяти площу землі, майже аналогічну минулорічному показнику і отримати від агроекспорту понад $20 млрд.
Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
„У минулорічному прогнозі не враховувалася частина деокупованих Миколаївської, Харківської та Херсонської областей. Уряд робить максимум заходів, щоб суттєва частина і цих областей, які ще треба оглянути й розмінувати, також була засіяна. Тому, можливо, у підсумку ми навіть вийдемо на трохи більші площі, ніж у минулому році”, – сказав Тарас Висоцький.
За його словами, такі показники дозволять виростити удвічі більше аграрної продукції, ніж потрібно щоб прогодувати українців. Тобто майже половину можна буде експортувати.
Серед важливих проблем, з якими стикнулися аграрії, Тарас Висоцький назвав складність процесу розмінування. За його словами, з цієї причини 2% загальних національних сільськогосподарських площ може залишитися не засіяно.
Перший заступник міністра додав, що, у цьогорічній посівній більший фокус зроблено на олійних культурах, тому може відбутися часткове зниження валового виробництва українських зернових культур.
В Закарпатській області завершили збір зернових колоскових культур.
Загалом в області зібрали 73,2 тис. тонн пшениці, 5,5 тис. тонн ячменю та 4 тис. тонн вівса. Це хороший показник, адже вдалося намолотити не менше ніж минулого року попри погодні умови та воєнний стан.
«Наші аграрії успішно впоралися з одним із етапів жнив, обмолотивши заплановані 20 тисяч гектарів земель», – повідомив заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо.
Попереду збір інших сільськогосподарських культур, тому роботи ще багато.
Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
Станом на 18 травня 11 317 аграріїв отримали кредитів на суму 28,1 млрд грн, із яких за програмою портфельних гарантій 80% – 18,63 млрд грн.
Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За попередню добу було залучено 858 млн грн, за тиждень – майже 4 млрд грн кредитних ресурсів.
Відповідне фінансування надається для проведення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності в рамках програми „Доступні кредити 5-7-9”. Його отримують аграрії, що підпадають під визначення с/г товаровиробника. Максимально можлива сума кредиту – 60 млн грн під 0% із гарантією від Уряду України на рівні 80%.
Програму „Доступні кредити 5-7-9” реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду.
У першій половині цього року в аграрному секторі Румунії відбулося найбільше зростання обсягів кредитів із-за кордону.
За даними Національного банку Румунії (BNR), у цей період комерційні банки надали кредитів сільськогосподарським підприємствам на 22,2 млрд леїв (4,48 млрд євро), що майже на 17% більше, ніж у січні – червні минулого року. З точки зору загальних кредитів, частка сільського господарства залишається нижче 5%, точніше 4,6% від загального обсягу 477 млрд леїв (96,5 млрд євро), виплачених за перші шість місяців, передає портал Figyelő.
Згідно з аналізом економічної газети Ziarul Financiar (ZF), у першому кварталі 2021-го було зареєстровано понад 10 тисяч сільськогосподарських підприємств, що в п’ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це стало несподіванкою, адже 2020-й виявився одним із найскладніших років для галузі за останні десятиліття.
«Торішня посуха завдала великих проблем, особливо в рослинництві. Проте ситуація відновилася відносно швидко, і 2021 року агрономи обіцяли надзвичайно продуктивний урожай (однієї лише пшениці було зібрано рекордну кількість – 11,33 млн тонн). Інтерес інвесторів зумовлювався головним чином тим фактом, що підтримка місцевості, відносно легкий доступ до європейських фондів, історично високі ціни на зернові та очікувані рекордні врожаї зробили сільське господарство прибутковою галуззю», – пояснив виданню ZF Олександр Станеску, колишній голова Комітету з питань сільського господарства палати представників Румунії. Ця історія, безсумнівно, продовжує розвиватися, оскільки протягом останніх років ЄС активізував виплати, щоб заохотити фінансування галузі за рахунок позик.
Такий імпульс сам по собі робить сільське господарство «цікавим» для банків-кредиторів, але інші фактори стимулювання також можуть бути добре сприйняті на ринку.
Зокрема програма фінансування Agro IMM Invest, створена для вирішення додаткових викликів, спричинених епідемією коронавірусу, зробила значний внесок у підтримку високого рівня кредитування. Завдяки цій ініціативі гарантійна вартість проєкту, яка спочатку становила 1 млрд леїв (майже 202 млн євро), була збільшена державою в чотири рази на вимогу банків.
«Опитування Agro IMM Invest виправдало це значне розширення після того, як було доведено, що сільське господарство – нетиповий вид діяльності. Попит перевищив 4 млрд леїв протягом перших двох місяців після запуску програми», – оголосив Думітру Нанку, генеральний директор Національного гарантійного фонду малих і середніх підприємств, на фінансовій конференції ZF Bankers Summit 2021.
Проте в Румунії сільське господарство займає лише друге місце в списку банківських «фаворитів», який очолює торгівля. Однак воно йде попереду будівництва та транспорту, незважаючи на те, минулого року впало на 15%, головним чином через посуху, а будівельна галузь піднялася на 16%.
