Латвійський парламент ухвалив поправки до закону про сільське господарство та розвиток села, які забороняють імпорт сільськогосподарської та кормової продукції з РФ та Білорусі для споживання в Латвії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Сейму.
Відповідно до поправок, також забороняється ввезення цієї продукції з третіх країн, якщо вона походить з Росії чи Білорусі. Заборона на імпорт поширюватиметься на сільськогосподарську та тваринницьку продукцію, яка залишається в Латвії, а не на ту, що транспортується до інших країн-членів Європейського Союзу.
У зв’язку з цим голова бюджетно-фінансової (податкової) комісії Сейму, відповідальний за хід законопроєкту в парламенті, Яніс Рейрс зазначив, що ці поправки були створені як альтернативний проєкт щодо іншого, поданого групою депутатів. В тому проєкті пропонувалося ввести заборону на російські та білоруські продукти не тільки в Латвії, а й в інших країнах Євросоюзу. «З огляду на те, що така заборона вплине на спільну політику ЄС, яка не входить до нашої компетенції, (чинна – ред.) заборона на імпорт стосуватиметься лише споживання цих сільськогосподарських і тваринницьких продуктів у Латвії», – зазначив Рейрс.
При цьому прийнятий законопроєкт є додатковим елементом спільної санкційної політики ЄС, яка досі реалізується у відповідь на агресивну війну Росії проти України. Зважаючи на те, що російська агресія в Україні триває, також триває робота над подальшими санкційними пропозиціями: йде пошук можливості як для посилення існуючих, так і для встановлення нових санкцій, котрі б зменшили доходи держави-агресора та можливість вести війну в Україні, йдеться в анотації до законопроєкту.
Дані Мінсільгоспу Латвії свідчать, що за перші 10 місяців минулого року імпорт російської сільськогосподарської та кормової продукції в Латвію становив 280 млн євро. Загалом 90% загального імпорту російської сільськогосподарської продукції в Латвію склали чотири товарні групи: корми, зернові, горох, ріпакова олія.
З прийняттям поправок Сейм доручив Кабінету міністрів протягом двох тижнів після набуття ними чинності видати постанови, вказавши в них сільськогосподарську та кормову продукцію, яку заборонено ввозити до Латвії з Росії та Білорусі. Також Кабміну доручено до 1 березня наступного року оцінити та доповісти Сейму про вплив планованої заборони на національну економіку та суспільні інтереси.
Уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо у середу, 29 листопада, ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт агропродукції з України та посилити правила транзиту.
Про це повідомляє Novinky.cz.
Як зазначається, окрім пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику заборона буде поширена на імпорт меду, цукру, солоду та сої.
Згідно з пропозицією міністра сільського господарства Польщі Річарда Такача, транзит всієї іншої сільськогосподарської продукції та продуктів харчування з України підлягатиме митному закриттю. На практиці це означає, що відправлення будуть опломбовані.
Міністерство сільського господарства у пропозиції зазначило, що заходи необхідні, в тому числі через відсутність загальноєвропейського рішення щодо українських товарів.
З портів Чорноморськ та Південний вийшли три судна з агропродукцією та залізною рудою.
Про це міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив у Фейсбуці.
«Три балкери з агропродукцією та залізною рудою вийшли з портів Чорноморськ та Південний, а 5 нових суден прямують до портів на завантаження. Балкери AZARA, YING HAO 01, ENEIDA (прапори Ліберії та Палау) експортували понад 127 тис. української агропродукції та залізної руди», – зауважив Кубраков.
За словами міністра, у Великій Одесі чекають під завантаження 5 нових суден. «Балкери OLGA, IDA, DANNY BOY, FORZA DORIA, NEW LEGACY експортують майже 120 тис. тонн українського збіжжя до країн Африки та Європи», – зазначив він.
В Україні розпочалися жнива, тому найближчим часом значно зросте потреба в експорті агропромислової продукції з України. Нинішні темпи експорту неприпустимо низькі.
За 48-й тиждень дії зернової угоди, з 26 червня по 2 липня, через морські порти Одеської області було експортовано 275,7 тис. т агропродукції, що на 23 % менше, ніж за 47-й тиждень. Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу.
За повідомленнням клубу аграрного бізнесу, за виказаний тиждень в українських портах було завантажено 6 суден, які досі не пройшли необхідну процедуру для продовження руху в пункти призначення. Крім того, зменшилася кількість суден, що пройшли інспекцію на вхід(за минулий тиждень – 4 судна).
Наголошується, що в Україні розпочалися жнива, тому найближчим часом значно зросте потреба в експорті агропромислової продукції з України, а тим часом нинішні темпи експорту непипустимо низькі.
Найбільше протягом 48 тижня роботи „зернового коридору” було експортовано: кукурудзи (частка у загальній структурі експорту – 43%), пшениці (23%) та соняшникової олії (23%). Українська продукція була відправлена в країни: Азії (Китай, Індія та Туреччина), Європи (Нідерланди) та Африки (Джибуті).
Загалом з початку роботи „зернового коридору” з 1 серпня 2022 року по 2 липня 2023 року Україна експортувала 32,8 млн т продукції АПК.
Молдова приєднається до рішення Єврокомісії щодо запровадження тимчасових обмежень на імпорт окремих видів продовольства з України.
Про це заявив міністр сільського господарства Володимир Боля під час переговорів зі своїм українським колегою Миколою Сольським, його цитує пресслужба відомства.
Заборона стосуватиметься імпорту чотирьох видів агропродукції: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника. При цьому транзит цих агротоварів буде збережено.
Боля повідомив, що таке рішення було ухвалено у зв’язку з ситуацією, яка виникла із зерновими в самій Молдові.
«Кількість вітчизняного зерна на складах велика, що чинить тиск на фермерів. Вони турбуються, що не матимуть місця для нового врожаю. При цьому динаміка внутрішнього експорту зерна має тенденцію до зниження, зросли логістичні витрати та обвалилися ціни на міжнародних біржах. Нашим фермерам необхідно використати свої запаси зерна та готуватися до нового сільськогосподарського сезону», – заявив молдавський міністр.
Він додав, що Молдова відкрита для обговорення подальших кроків щодо вирішення проблем аграріїв обох країн та сподівається на конструктивний діалог з українською владою.
Імпорт сільгосппродукції з росії до Польщі в 2022 році збільшився на 37%. У країну було завезено продукції на 422 мільйони євро. Для порівняння, роком раніше імпорт із росії становив €307 млн, а на два роки раніше – €260 млн. Імпорт сільгосппродукції з Білорусі минулого року також збільшився.
Як пише видання The Warsaw, за останні три роки до Польщі з Білорусі було імпортовано сільгосппродукції на такі суми: €57 млн у 2020 році, €108 млн у 2021 році та €175 млн у 2022 році. Це означає, що за останній рік імпорт зріс на 62%, пише УН.
Що стосується польського експорту тих же продуктів у зворотному напрямку, то в 2022 році експорт польської сільгосппродукції до росії склав €615 млн, що менше, ніж €676 млн роком раніше, але більше ніж €567 млн у 2020 році.
Також менше польської сільгосппродукції у 2022 році вирушило до Білорусі. У 2022 році їхня вартість склала 216 млн євро проти 249 млн євро роком раніше і 252 млн євро в 2020 році.
Цікаво, що у списку п’яти „найбільших імпортерів польського продовольства серед країн, що не входять до ЄС”, опублікованому Міністерством сільського господарства та розвитку села у лютому цього року, не було росії (615 млн євро), хоча в ньому знайшлося місце для Саудівської Аравії з нижчим показником (близько 520 млн євро) та Ізраїлю (близько 440 млн євро).
У списку найбільших імпортерів сільгосппродукції з Польщі у 2022 році опинилася Україна (950 млн. євро).
Якщо скорочення польського експорту до росії та Білорусі не має дивувати у контексті війни в Україні, то факт збільшення імпорту сільгосппродукції із цих двох країн шокує. У перші дні після повномасштабної агресії росії проти України у лютому 2022 року практично всі великі торгові мережі та інтернет-магазини оголосили, що прибирають російську та білоруську продукцію зі своїх полиць та розривають співпрацю з торговими партнерами, що імпортують продовольство з цих двох країн.
Варто зазначити, що загальні дані щодо зростання імпорту сільгосппродукції з росії та білорусі нічого не говорять про структуру цього імпорту. Як тільки стане відома конкретна статистика, які товари були імпортовані до Польщі в більшій кількості, ніж у 2021 році, можна буде зробити більше висновків і знайти пояснення ситуації, що склалася.
Поки що Міністерство сільського господарства вказує, що на збільшення вартості імпорту сільгосппродукції до Польщі з Білорусі у 2022 році вплинув імпорт ріпакової олії.
Незважаючи на те, що імпорт товарів до Польщі з росії та білорусі помітно збільшився у 2022 році, він все ж таки був відносно невеликим порівняно із загальним обсягом польського імпорту сільськогосподарської продукції (32,1 млрд євро у 2022 році). Польський експорт до росії та білорусі також був краплею у морі всього експорту сільськогосподарських товарів, який становив 47,6 млрд євро.
Сторони не досягли порозуміння під час відеоконференції між віцепрезидентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом та представниками п’яти країн Центральної Європи щодо імпорту сільськогосподарських товарів з України.
Переговори з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією продовжаться сьогодні на рівні міністрів сільського господарства.
Як зазначає радіостанція, Єврокомісія готова йти на поступки.
Зокрема, ЄК готова розширити список товарів, на які поширюватиметься заборона на імпорт з України.
„Прогрес є, і переговори рухаються в правильному напрямку”, – повідомив один з учасників зустрічі з польського боку.
Поки що Єврокомісія погодилася лише на заборону імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. Наразі ходять чутки про те, що вона буде готова додати до списку обмежень інші продукти зі списку, представленого міністрами сільського господарства п’яти країн у п’ятницю, такі як яйця та м’ясо птиці.
[type] => post [excerpt] => Сторони не досягли порозуміння під час відеоконференції між віцепрезидентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом та представниками п’яти країн Центральної Європи щодо імпорту сільськогосподарських товарів з України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1682326020 [modified] => 1682286629 ) [title] => Єврокомісія та країни Центральної Європи не досягли згоди щодо українського зерна, - Польське радіо [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=37464&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 37484 [uk] => 37464 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 37465 [image] => Array ( [id] => 37465 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83.jpg [original_lng] => 101336 [original_w] => 800 [original_h] => 534 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83-768x513.jpg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83.jpg [width] => 800 [height] => 534 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83.jpg [width] => 800 [height] => 534 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83.jpg [width] => 800 [height] => 534 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/original-83.jpg [width] => 800 [height] => 534 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1682319474:8 [_wp_desired_post_slug] => [_edit_last] => 8 [views_count] => 772 [_thumbnail_id] => 37465 [translation_required] => 1 [translation_required_done] => 1 [_oembed_4b9fcc3d9ac50bf6c57c7f75bd669955] =>
We are taking a major step towards joint purchasing of gas in the EU.
From today, companies can register their gas purchase needs on the AggregateEU platform.
We will pool our demand and use our collective bargaining power to improve prices for consumers. https://t.co/loPSgkIPJV
Румунія у понеділок, 24 квітня, розпочне пломбування транспортних засобів, що перевозять українську аграрну продукцію у режимі транзиту, повідомляє прес-служба Укртрансбезпеки.
„Встановлювати пломби на вантажний автотранспорт з українським аграрним транзитним товаром будуть митні органи Румунії”, – йдеться у повідомленні.
Про відповідне рішення стало відомо під час зустрічі Міністра агрополітики України Миколи Сольського та його румунського колеги, міністра Петра Деа.
Зазначається, що перевізникам, які прямують через Румунію транзитом, важливо підготувати вантажівку до пломбування та прибувати до кордону лише після виконання таких умов.
Військово-Морські Сили Збройних Сил України разом з побратимами у складі угруповань докладають усіх зусиль із забезпечення безпеки судноплавства для подолання продовольчої кризи.
„За минулий тиждень в рамках Чорноморської зернової ініціативи 22 судна покинули українські порти на борту яких було майже мільйон тонн зерна та інших продуктів харчування”, – йдеться в повідомленні.
Через відключення електроенергії наприкінці 2022 року та перехід сільгоспвиробників на генератори вартість продуктів харчування в Україні зросте.
Про це йдеться у заяві, яку зробив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час телемарафону.
„Ми порахували, що підвищення коливатиметься на рівні близько 3-5%”, – сказав він.
Щодо перебоїв із електроенергією на виробництвах, то, за словами Висоцького, у багатьох випадках вони є доволі критичними.
„Ми маємо декілька стратегій: одна з них – це забезпечити виробництва генераторами. Також міністерство наразі приймає заявки, зокрема, від тваринницьких ферм для включення їх у перелік критичної інфраструктури. Нам дуже важливо забезпечити електроенергією всі виробничі цикли”, – сказав перший заступник міністра.
Водночас чиновник повідомив, що суттєвого зменшення виробництва за ці кілька місяців не відбувалося.
