Останнім часом у відкритих джерелах з’явилася інформація про нібито обов’язкову реєстрацію ФОП для всіх, хто продає власно вирощені овочі, фрукти чи продукти тваринництва. Проте, як підкреслив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, така вимога ніколи не існувала. Більше того, Податковий кодекс України передбачає спеціальні податкові пільги для громадян, які реалізують продукцію зі свого господарства.
Гетманцев зазначив, що будь-яка фізична особа має право продавати надлишки власної продукції, вирощеної на присадибній ділянці або на землях особистого селянського господарства, без реєстрації ФОП за умови дотримання встановлених норм.
Умови для продажу без реєстрації підприємницької діяльності
Відповідно до статті 165 Податкового кодексу, фізичні особи можуть реалізовувати власно вирощену сільськогосподарську продукцію без реєстрації ФОП, якщо сума доходу не перевищує 12 мінімальних заробітних плат на рік. За даними РБК-Україна, експерт Богдан Янків повідомив, що у 2025 році ця сума становить 96 000 гривень.
Для підтвердження права на таку діяльність необхідно отримати довідку форми 3-ДФ, яка видається сільською, селищною або міською радою за місцем проживання протягом п’яти робочих днів після подання письмової заяви. Цей документ підтверджує, що продукція вирощена на власній земельній ділянці.
Коли потрібно реєструвати ФОП
Як пояснює Богдан Янків, реєстрація ФОП стає обов’язковою у випадках, коли особа або не має довідки 3-ДФ, або коли річний обсяг продажу перевищує 96 000 гривень. У такій ситуації необхідно не тільки зареєструвати підприємницьку діяльність, а й подавати щорічну декларацію про доходи та сплачувати податки із суми перевищення встановленого ліміту.
Крім того, у випадку реалізації продукції тваринництва діють окремі правила: неоподатковуваний ліміт доходу складає 400 000 гривень на рік. При цьому обов’язково потрібно підтвердити факт самостійного вирощування або розведення тварин. Якщо такого підтвердження немає, доходи оподатковуються на загальних підставах.
Як зазначає експерт, раніше обмеження за сумою доходу для продажу сільськогосподарської продукції не існувало, однак нині ці норми діють і найближчим часом змін у них не планується.
Україні залишилося кілька тижнів, щоб узгодити з Європейською комісією механізм імпорту української сільськогосподарської продукції до ЄС після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це під час аграрної конференції заявив заступник міністра економіки та торговельний представник України Тарас Качка, повідомляє Інтерфакс-Україна.
За його словами, нині тривають переговори щодо подальшого торговельного режиму для 40 категорій товарів, які підпадають під тарифні квоти. Він також зазначив, що майже 25 із них раніше не експортувалися в обсягах, що перевищували ці квоти до 2022 року.
„Багато категорій продукції вважаються чутливими, хоча їхній експорт перевищував встановлені обмеження. Ми сподіваємося, що ЄС не трактуватиме їх як загрозу для власного ринку і погодиться на їхню лібералізацію”, — пояснив він.
Серед чутливих товарів, визначених у межах АТЗ, Європейська комісія особливо виділяє мед, кукурудзу, висівки, крупи, цукор, яйця та м’ясо птиці. Українська сторона вже підготувала пропозиції щодо кожного з цих продуктів і зараз веде переговори про їхню подальшу долю.
Качка підкреслив, що найбільш складні дискусії точаться навколо експорту цукру. „Ми значно наростили виробництво, але це не означає, що український експорт руйнує європейський ринок. Навпаки, він допоміг ЄС у моменти дефіциту”, — зазначив урядовець.
Ще одним проблемним питанням є імпорт м’яса птиці. Європейська комісія наполягає на тому, що цей сегмент має бути відкритий насамперед для малих і середніх виробників, а не лише для великих агрохолдингів.
Протягом найближчих тижнів Україна та ЄС мають ухвалити рішення щодо переліку чутливих товарів та можливих квот на їхній експорт.
Що далі?
Деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина, виступають за повернення до довоєнного квотування української агропродукції після завершення автономних торговельних заходів.
Нагадаємо, що з 5 червня 2024 року в ЄС діятимуть оновлені правила безмитної торгівлі агропродукцією з Україною, які триватимуть рік. Спочатку автономні торговельні заходи було запроваджено 4 червня 2022 року для підтримки української економіки. У травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження цих заходів ще на рік.
Качка наголосив, що основна проблема не в цифрах, а у політичному підході: „Дебати щодо української продукції часто використовуються в політичних іграх та розпалюванні настроїв серед фермерів у ЄС. Проте фактично Україна не має надмірної продуктивності за жодною з категорій товарів, які викликають дискусії”.
Як приклад, він навів ситуацію з кукурудзою: „Обсяги виробництва цієї культури в ЄС перевищують показники України, а щодо пшениці ця різниця ще більша”.
У 2024 році 27 держав-членів ЄС зібрали 135 млн тонн пшениці, що закріплює за Європейським Союзом статус одного з провідних виробників цієї культури.
„Всі розуміють, що до 6 червня рішення має бути знайдено, але воно не повинно обмежувати нас рамками 2014 року. Торговельні параметри чутливих товарів визначатимуться між квотами, закріпленими у регламенті АТЗ, та максимальним експортним обсягом 2023 року”, — резюмував Качка.
За його прогнозом, надмірних обмежень на постачання кукурудзи не буде, оскільки попит у ЄС перевищує чинний ліміт у 15 млн тонн на рік. Водночас питання експорту пшениці залишається відкритим через різні підходи окремих країн ЄС.
Втрати української економіки від обмежень експорту
Якщо Європейський Союз не продовжить торговельні преференції для України після 6 червня 2025 року, вітчизняна економіка може щороку зазнавати втрат у розмірі від 3,5 до 4 мільярдів євро. Зокрема, ця тема порушувалася під час конференції «Агросектор-2025: виклики та можливості в нових умовах», що відбулася в Києві 27 лютого 2025 року, передає Новоє Время.
За словами голови Наглядової ради аналітичного центру «We Build Ukraine» Олександра Кубракова, навіть в умовах повномасштабної війни агропромисловий сектор залишається важливою складовою економіки України. У 2024 році аграрна галузь забезпечила понад 50% валютних надходжень до державного бюджету. Крім того, за даними аналітичного центру «We Build Ukraine» та консалтингової компанії Boston Consulting Group, АПК входить до числа восьми ключових галузей, розвиток яких, відповідно до Стратегії економічного зростання, може призвести до суттєвого збільшення ВВП країни протягом наступного десятиліття.
З моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році частка Євросоюзу в зовнішньоторговельному балансі України суттєво зросла — з 30% у 2013 році до 56% у 2023-му. Минулого року експорт українських товарів до ЄС сягнув 23,4 мільярда доларів, що становило 64,6% від загального обсягу експорту. Такі дані містяться в дослідженні «Стратегічні орієнтири розвитку торговельно-економічних відносин України з ЄС», яке було підготовлене на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки МЗС Данії. Результати були представлені на парламентських слуханнях у комітетах Верховної Ради, що займаються економічною та аграрною політикою.
Україна вже експортувала 60% агропродукції від загального обсягу, а експорт триває стабільними темпами – 4,5-5,5 млн тонн на місяць.
Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час брифінгу.
Ми вже пройшли трохи більше екватору експорту, залишилось 5 місяців в до нового врожаю. Вже більшість продукції експортовано — це десь 60%. Зараз експорт становить в межах 4,5 – 5,5 млн тонн в місяць. Цього цілком достатньо для збору нового урожаю,- сказав Висоцький.
За його словами, до експорту є близько 40-45 млн тонн зернових, 17 млн тонн олійних та продуктів переробки.
Станом на сьогодні ми експортуємо згідно з поточними потребами і збоїв у роботі немає,- додав заступник міністра.
Нові правила, що забороняють експорт української сільськогосподарської продукції нижче офіційно встановлених мінімальних цін, почнуть діяти не раніше за серпень.
Про це заявив заступник міністра сільського господарства Михайло Соколов, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters. За його словами, новий механізм експортних цін охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, соєві боби, ріпак та іншу сільськогосподарську продукцію.
Український уряд підготував розрахунки для встановлення мінімальних експортних цін на низку сільськогосподарських товарів з метою збільшення бюджетних доходів. Згідно з новими правилами, мінімально допустимі експортні ціни базуватимуться на даних Державної митної служби з урахуванням умов постачання за попередній місяць та з використанням знижки 10%.
„Я не очікую, що це відбудеться раніше серпня”, — зазначив Соколов під час онлайн-зустрічі з аналітиками та трейдерами.
У травні український парламент ухвалив поправки до закону, які впроваджують нові правила, а Соколов повідомив, що закон набуде чинності з 1 липня. Проте для запуску механізму мінімальних цін ще потрібно ухвалити низку урядових документів, але конкретної дати початку дії нових процедур поки не встановлено.
Боротьба із „чорним” експортом зерна
У травні Верховна Рада затвердила два закони, спрямовані на боротьбу з „чорним” експортом зерна та неповерненням валютної виручки. Новий закон забороняє експорт за цінами, нижчими від мінімально допустимих експортних цін. За даними Національного банку України (НБУ), станом на вересень 2023 року експортери не повернули в Україну близько 8 млрд доларів валютної виручки.
НБУ з листопада 2023 року скоротив термін повернення валютної виручки для експортерів аграрної продукції вдвічі до 90 днів, що спричинило зростання валютної виручки на сотні мільйонів доларів щомісяця.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №10168-2 та №10169-2, якими внесено зміни до Податкового та Митного кодексів для вдосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Ці документи визначають мінімальні експортні ціни на агропродукцію, зокрема на зернові та олійні культури.
Міністерство аграрної політики і продовольства України очікує, що впровадження законів створить ефективні механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. Мінімальні ціни будуть визначатися міністерством щомісяця 10 числа на основі розроблених методик.
Згідно з даними Державної митної служби, Україна в травні експортувала 5,5 млн тонн зернових, що на 2 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Міністерство аграрної політики. За травень Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці, 0,2 млн тонн ячменю та 3,7 млн тонн кукурудзи. Хоча це на 12% менше порівняно з показниками попереднього місяця, воно все ж перевищує результат травня 2023 року на 2 млн тонн (зростання в річному вимірі в 1,6 раза).
У червні Міністерство аграрної політики прогнозувало, що наступного року Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їхньої переробки.
Зерновики проти мінімальних цін
Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зазначаючи, що це негативно позначиться на здатності експортерів виконувати зобов’язання і підриває довіру міжнародних партнерів. УЗА попереджає, що нові правила ускладнять планування та фінансування експортної діяльності, а також знизять конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.
Згідно з повідомленням УЗА, впровадження мінімальних експортних цін призведе до значного спаду експорту зерна з України та завдасть шкоди сільгосптоваровиробникам.
„Ринок зерна є висококонкурентним, а трейдери та експортери пропонують виробникам найвищу можливу ціну, що корелюється зі світовими ринковими цінами з урахуванням логістики та страхування. Заходи щодо мінімальних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведуть до знищення конкуренції на українському ринку зерна, його надмірної зарегульованості та створення нових широких можливостей для корупції,” — зазначають експерти. Про це йдеться у матеріалі на сайті ТД Агрохім.
УЗА вважає, що введення мінімальних експортних цін поставить під загрозу половину українського експорту, що, в умовах війни та нестачі податкових надходжень, може призвести до економічного колапсу та повного знищення здатності фінансувати армію.
„Імплементація мінімальних цін знищить систему форвардних контрактів і спричинить невизначеність на ринку щодо виконання зобов’язань та купівлі зерна. Виробники, які укладають форвардні угоди на майбутній врожай за попередньо визначеною ціною, будуть позбавлені джерел фінансування своєї діяльності, а експортери не матимуть впевненості щодо майбутніх цін та обсягів продажів. Це ускладнить планування виробництва та експорту, що призведе до неефективності та збільшення витрат,” — пояснюють в асоціації.
Форвардні контракти дозволяють експортеру заздалегідь планувати логістичні операції. Відсутність таких угод може викликати затримки та збільшення витрат, зокрема на страхування.
В УЗА підкреслюють, що окрім розподілу контрактів за періодом постачання та типом ціноутворення, існують домовленості щодо дисконтування ціни при отриманні передплат. Передплата варіюється залежно від її розміру.
„До лютого 2022 року форвардні контракти складали до 40% загального плану продажів середніх фермерів (2-10 тис. га). Відсутність форвардів у 2022 та 2023 роках суттєво вплинула на ціноутворення в Україні, коли велика пропозиція товару на спотових ринках тиснула на ціни та не давала можливості ринку стабілізуватися,” — зазначають в асоціації.
УЗА пояснює, що запровадження мінімальних експортних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведе до невиконання контрактів.
„Якщо мінімальна ціна в Україні перевищить контрактну ціну, експортери можуть вважати виконання контрактів невигідним та шукатимуть способи уникнути зобов’язань. Це може призвести до зриву постачань та негативних наслідків для імпортерів української продукції, підриваючи довіру до країни як надійного постачальника, що змусить імпортерів шукати альтернативні ринки,” — додають в УЗА.
Невиконання контрактів може призвести до збільшення кількості торговельних спорів та арбітражних розглядів, що спричинить додаткові витрати для обох сторін і може затягнути процеси виконання угод. Окрім того, запровадження мінімальних цін створить правову невизначеність щодо існуючих контрактів, що змусить імпортерів бути обережнішими під час укладання нових угод з українськими експортерами. Це може призвести до втрати Україною позицій на світовому ринку, а також скоротити інвестиції в агросектор та економіку країни загалом.
„УЗА наголошує, що запровадження мінімальних цін на експорт сільськогосподарської продукції вкрай негативно вплине на обсяги експорту з України та на фінансове становище сільгоспвиробників. В умовах війни, коли велика частина економіки не працює, це фактично знищить залишки економіки, що все ще приносять доходи та валютну виручку, за допомогою яких Україна може фінансувати свою армію,” — заявили в асоціації.
Латвійський парламент ухвалив поправки до закону про сільське господарство та розвиток села, які забороняють імпорт сільськогосподарської та кормової продукції з РФ та Білорусі для споживання в Латвії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Сейму.
Відповідно до поправок, також забороняється ввезення цієї продукції з третіх країн, якщо вона походить з Росії чи Білорусі. Заборона на імпорт поширюватиметься на сільськогосподарську та тваринницьку продукцію, яка залишається в Латвії, а не на ту, що транспортується до інших країн-членів Європейського Союзу.
У зв’язку з цим голова бюджетно-фінансової (податкової) комісії Сейму, відповідальний за хід законопроєкту в парламенті, Яніс Рейрс зазначив, що ці поправки були створені як альтернативний проєкт щодо іншого, поданого групою депутатів. В тому проєкті пропонувалося ввести заборону на російські та білоруські продукти не тільки в Латвії, а й в інших країнах Євросоюзу. «З огляду на те, що така заборона вплине на спільну політику ЄС, яка не входить до нашої компетенції, (чинна – ред.) заборона на імпорт стосуватиметься лише споживання цих сільськогосподарських і тваринницьких продуктів у Латвії», – зазначив Рейрс.
При цьому прийнятий законопроєкт є додатковим елементом спільної санкційної політики ЄС, яка досі реалізується у відповідь на агресивну війну Росії проти України. Зважаючи на те, що російська агресія в Україні триває, також триває робота над подальшими санкційними пропозиціями: йде пошук можливості як для посилення існуючих, так і для встановлення нових санкцій, котрі б зменшили доходи держави-агресора та можливість вести війну в Україні, йдеться в анотації до законопроєкту.
Дані Мінсільгоспу Латвії свідчать, що за перші 10 місяців минулого року імпорт російської сільськогосподарської та кормової продукції в Латвію становив 280 млн євро. Загалом 90% загального імпорту російської сільськогосподарської продукції в Латвію склали чотири товарні групи: корми, зернові, горох, ріпакова олія.
З прийняттям поправок Сейм доручив Кабінету міністрів протягом двох тижнів після набуття ними чинності видати постанови, вказавши в них сільськогосподарську та кормову продукцію, яку заборонено ввозити до Латвії з Росії та Білорусі. Також Кабміну доручено до 1 березня наступного року оцінити та доповісти Сейму про вплив планованої заборони на національну економіку та суспільні інтереси.
Уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо у середу, 29 листопада, ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт агропродукції з України та посилити правила транзиту.
Про це повідомляє Novinky.cz.
Як зазначається, окрім пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику заборона буде поширена на імпорт меду, цукру, солоду та сої.
Згідно з пропозицією міністра сільського господарства Польщі Річарда Такача, транзит всієї іншої сільськогосподарської продукції та продуктів харчування з України підлягатиме митному закриттю. На практиці це означає, що відправлення будуть опломбовані.
Міністерство сільського господарства у пропозиції зазначило, що заходи необхідні, в тому числі через відсутність загальноєвропейського рішення щодо українських товарів.
З портів Чорноморськ та Південний вийшли три судна з агропродукцією та залізною рудою.
Про це міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив у Фейсбуці.
«Три балкери з агропродукцією та залізною рудою вийшли з портів Чорноморськ та Південний, а 5 нових суден прямують до портів на завантаження. Балкери AZARA, YING HAO 01, ENEIDA (прапори Ліберії та Палау) експортували понад 127 тис. української агропродукції та залізної руди», – зауважив Кубраков.
За словами міністра, у Великій Одесі чекають під завантаження 5 нових суден. «Балкери OLGA, IDA, DANNY BOY, FORZA DORIA, NEW LEGACY експортують майже 120 тис. тонн українського збіжжя до країн Африки та Європи», – зазначив він.
В Україні розпочалися жнива, тому найближчим часом значно зросте потреба в експорті агропромислової продукції з України. Нинішні темпи експорту неприпустимо низькі.
За 48-й тиждень дії зернової угоди, з 26 червня по 2 липня, через морські порти Одеської області було експортовано 275,7 тис. т агропродукції, що на 23 % менше, ніж за 47-й тиждень. Про це повідомляє пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу.
За повідомленнням клубу аграрного бізнесу, за виказаний тиждень в українських портах було завантажено 6 суден, які досі не пройшли необхідну процедуру для продовження руху в пункти призначення. Крім того, зменшилася кількість суден, що пройшли інспекцію на вхід(за минулий тиждень – 4 судна).
Наголошується, що в Україні розпочалися жнива, тому найближчим часом значно зросте потреба в експорті агропромислової продукції з України, а тим часом нинішні темпи експорту непипустимо низькі.
Найбільше протягом 48 тижня роботи „зернового коридору” було експортовано: кукурудзи (частка у загальній структурі експорту – 43%), пшениці (23%) та соняшникової олії (23%). Українська продукція була відправлена в країни: Азії (Китай, Індія та Туреччина), Європи (Нідерланди) та Африки (Джибуті).
Загалом з початку роботи „зернового коридору” з 1 серпня 2022 року по 2 липня 2023 року Україна експортувала 32,8 млн т продукції АПК.
Молдова приєднається до рішення Єврокомісії щодо запровадження тимчасових обмежень на імпорт окремих видів продовольства з України.
Про це заявив міністр сільського господарства Володимир Боля під час переговорів зі своїм українським колегою Миколою Сольським, його цитує пресслужба відомства.
Заборона стосуватиметься імпорту чотирьох видів агропродукції: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника. При цьому транзит цих агротоварів буде збережено.
Боля повідомив, що таке рішення було ухвалено у зв’язку з ситуацією, яка виникла із зерновими в самій Молдові.
«Кількість вітчизняного зерна на складах велика, що чинить тиск на фермерів. Вони турбуються, що не матимуть місця для нового врожаю. При цьому динаміка внутрішнього експорту зерна має тенденцію до зниження, зросли логістичні витрати та обвалилися ціни на міжнародних біржах. Нашим фермерам необхідно використати свої запаси зерна та готуватися до нового сільськогосподарського сезону», – заявив молдавський міністр.
Він додав, що Молдова відкрита для обговорення подальших кроків щодо вирішення проблем аграріїв обох країн та сподівається на конструктивний діалог з українською владою.
Імпорт сільгосппродукції з росії до Польщі в 2022 році збільшився на 37%. У країну було завезено продукції на 422 мільйони євро. Для порівняння, роком раніше імпорт із росії становив €307 млн, а на два роки раніше – €260 млн. Імпорт сільгосппродукції з Білорусі минулого року також збільшився.
Як пише видання The Warsaw, за останні три роки до Польщі з Білорусі було імпортовано сільгосппродукції на такі суми: €57 млн у 2020 році, €108 млн у 2021 році та €175 млн у 2022 році. Це означає, що за останній рік імпорт зріс на 62%, пише УН.
Що стосується польського експорту тих же продуктів у зворотному напрямку, то в 2022 році експорт польської сільгосппродукції до росії склав €615 млн, що менше, ніж €676 млн роком раніше, але більше ніж €567 млн у 2020 році.
Також менше польської сільгосппродукції у 2022 році вирушило до Білорусі. У 2022 році їхня вартість склала 216 млн євро проти 249 млн євро роком раніше і 252 млн євро в 2020 році.
Цікаво, що у списку п’яти „найбільших імпортерів польського продовольства серед країн, що не входять до ЄС”, опублікованому Міністерством сільського господарства та розвитку села у лютому цього року, не було росії (615 млн євро), хоча в ньому знайшлося місце для Саудівської Аравії з нижчим показником (близько 520 млн євро) та Ізраїлю (близько 440 млн євро).
У списку найбільших імпортерів сільгосппродукції з Польщі у 2022 році опинилася Україна (950 млн. євро).
Якщо скорочення польського експорту до росії та Білорусі не має дивувати у контексті війни в Україні, то факт збільшення імпорту сільгосппродукції із цих двох країн шокує. У перші дні після повномасштабної агресії росії проти України у лютому 2022 року практично всі великі торгові мережі та інтернет-магазини оголосили, що прибирають російську та білоруську продукцію зі своїх полиць та розривають співпрацю з торговими партнерами, що імпортують продовольство з цих двох країн.
Варто зазначити, що загальні дані щодо зростання імпорту сільгосппродукції з росії та білорусі нічого не говорять про структуру цього імпорту. Як тільки стане відома конкретна статистика, які товари були імпортовані до Польщі в більшій кількості, ніж у 2021 році, можна буде зробити більше висновків і знайти пояснення ситуації, що склалася.
Поки що Міністерство сільського господарства вказує, що на збільшення вартості імпорту сільгосппродукції до Польщі з Білорусі у 2022 році вплинув імпорт ріпакової олії.
Незважаючи на те, що імпорт товарів до Польщі з росії та білорусі помітно збільшився у 2022 році, він все ж таки був відносно невеликим порівняно із загальним обсягом польського імпорту сільськогосподарської продукції (32,1 млрд євро у 2022 році). Польський експорт до росії та білорусі також був краплею у морі всього експорту сільськогосподарських товарів, який становив 47,6 млрд євро.
