Array ( [count_posts] => 10 [cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo4OiJlY29ub21pYyI7fXM6Njoib2Zmc2V0IjtpOjA7czo5OiJ0YXhfcXVlcnkiO2E6MTp7aTowO2E6Mzp7czo4OiJ0YXhvbm9teSI7czo4OiJwb3N0X3RhZyI7czo1OiJmaWVsZCI7czoyOiJpZCI7czo1OiJ0ZXJtcyI7YToxOntpOjA7aTo1Mzg7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9 [has_result] => 1 [posts] => Array ( [0] => Array ( [id] => 47260 [content] =>Російський паспорт стає у Швейцарії „чорною міткою” через те, що місцеві банки бояться вторинних санкцій, стверджують джерела.
У Швейцарії банки Швейцарії почали закривати рахунки клієнтам, які мають громадянство РФ, навіть якщо вони одночасно мають паспорт іншої країни. Про це напередодні повідомило російське видання Вєдомості.
Так, за інформацією керуючого партнера швейцарського юридичного бюро Leolex Романа Кудінова, з такою проблемою зіткнулися кілька клієнтів UBS та Credit Suisse з подвійним громадянством. Усі вони сплачують податки у Швейцарії, в Росії ніяких доходів не отримують і податків не сплачують.
У свою чергу партнер мультисімейного офісу групи компаній ITSWM Катерина Попова розповіла, що наразі швейцарські банки розглядають будь-які зв’язки своїх клієнтів із Росією, навіть разове перерахування коштів родичам у РФ за відсутності російського паспорта.
Також один із швейцарських банків відмовився відкрити рахунки кільком громадянам Ізраїлю, які зберегли російський паспорт. Про це розповів керівник банківської практики юридичної компанії Amond&Smith Іван Тихоненок. За його словами, банки вимагали документально підтвердити відмову від російського громадянства для подальшої взаємодії із клієнтами фірми.
Ще один банк закрив рахунок клієнту однієї з російських консалтингових компаній, який має громадянство Росії та посвідку на проживання у Швейцарії, повідомило джерело в цій компанії.
Юрист колегії адвокатів Delcredere Артем Касумян зазначив, що рішення окремих банків Швейцарії закривати рахунки росіянам із подвійним громадянством обумовлено комплаєнс-міркуваннями (тобто необхідністю відповідати будь-яким внутрішнім або зовнішнім вимогам чи нормам). Він наголосив, що наявність у клієнта російського паспорта змушує банки витрачати ресурси на додаткові перевірки.
Як зазначається, російський паспорт стає у Швейцарії „чорною міткою” через те, що місцеві банки бояться вторинних санкцій. За словами джерела серед брокерів, кредитні організації відносять клієнтів із громадянством Росії до категорії високого ризику і можуть запроваджувати для них спеціальні умови обслуговування, наприклад, підвищені комісії.
Раніше у 2022-2023 роках швейцарські банки закрили рахунки російських клієнтів, на яких було менш як $1 млн, а для нових клієнтів із Росії підняли поріг входу до $5-10 млн. Після цього заможні росіяни почали отримувати місцевий ВНЖ, але тепер банки дивляться не тільки на наявність посвідки на проживання і навіть не на швейцарський паспорт, а в першу чергу на те, чи клієнт отримує якийсь дохід у Росії і чи платить там податки.
[type] => post [excerpt] => Російський паспорт стає у Швейцарії "чорною міткою" через те, що місцеві банки бояться вторинних санкцій, стверджують джерела. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1711553940 [modified] => 1711552856 ) [title] => Банки Швейцарії почали закривати рахунки росіян [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=47260&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 47260 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 47261 [image] => Array ( [id] => 47261 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original.jpg [original_lng] => 148643 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/original.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1711546369:3 [_thumbnail_id] => 47261 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 379 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 538 [1] => 6344 ) [tags_name] => Array ( [0] => Банк [1] => Швейцарія ) ) [1] => Array ( [id] => 46207 [content] =>Державний банк розвитку Німеччини KfW реалізує понад 40 проєктів на загальну суму 1,4 мільярда євро на підтримку України.
Про це повідомляє BR24.
Відомо, що з цієї суми 520 мільйонів євро виділили енергетичному сектору, оскільки лінії електропередач, підстанції та електростанції постійно потребують ремонту через атаки з боку рф. Понад 530 мільйонів євро спрямують на житлові програми та соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб і приймаючих громад.
Крім цього, за ці кошти зміцнять базову муніципальну інфраструктуру. Виділять близько 135 мільйонів євро, зокрема, на ремонт і модернізацію медичних центрів, шкіл і питних водопроводів.
Відзначають, що від початку повномасштабного вторгнення росії KfW виділив Україні понад 1,2 мільярда євро.
[type] => post [excerpt] => Державний банк розвитку Німеччини KfW реалізує понад 40 проєктів на загальну суму 1,4 мільярда євро на підтримку України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1708534500 [modified] => 1708529357 ) [title] => 1,4 млрд євро передав Україні банк розвитку Німеччини [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46207&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46246 [uk] => 46207 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 46208 [image] => Array ( [id] => 46208 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1.jpg [original_lng] => 40095 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/nimechchina-gettyimages-1321985091-8e53d7ccdca8c6eac0187f47123d00eb-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1708522158:8 [_thumbnail_id] => 46208 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 463 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 538 [1] => 209 [2] => 63 [3] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => Банк [1] => допомога [2] => Німеччина [3] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 46076 [content] =>«Альпарі банк», який хотіла придбати для себе «Укрпошта», припиняє свою діяльність.
Про це повідомила пресслужба банку.
Рішення про припинення банківської діяльності було ухвалене 12 грудня 2023 року. 28 грудня 2023 року Нацбанк погодив план припинення відповідним рішенням.
«Альпарі» є найменшим банком в Україні, станом на 2021 рік він мав лише 1 відділення.
Станом на 1 січня 2024 року обсяг його чистих активів становив лише 193,4 млн грн (0,007% від активів банківської системи). У банку було 6176 вкладників, які тримали на його рахунках 679 млн грн. За підсумками 2023 року банк отримав 6 млн грн збитку.
Власником 100% акцій банку є Бахтарі Хедаятоллах, громадянин України, який мешкає в ОАЕ.
У 2021 році «Укрпошта» досягла домовленості щодо купівлі банку «Альпарі банк» за 260 млн грн, пізніше вона навіть отримала дозвіл Мінінфраструктури на купівлю банку. Втім, через те, що «Укрпошта» та Мінінфраструктури так і «не усунули всіх недоліків у документах», на які вказував НБУ, регулятор не погодив цю угоду та повернув назад «Укрпошті» пакет документів на купівлю «Альпарі» без прийняття рішень 29 травня 2023 року.
Про плани отримати банківську ліцензію керівництво Укрпошти заявляло вже декілька років. У травні 2020 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект, який дозволив би Укрпошті надавати банківські послуги. У той же час у НБУ виступили категорично проти такої ініціативи. У грудні 2020 року Ігор Смілянський заявив, що компанія розглядає питання про покупку банку, і про плани «Укрпошти» вийти на друге місце в Україні за кількістю платіжних карт.
За останні два з половиною роки Укрпошта намагалася придбати акції трьох українських банків. Однак Національний банк не дозволив цього зробити.
[type] => post [excerpt] => «Альпарі банк», який хотіла придбати для себе «Укрпошта», припиняє свою діяльність. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1708277820 [modified] => 1708266968 ) [title] => В Україні закрився банк, який хотіла купити Укрпошта [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46076&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46120 [uk] => 46076 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 46077 [image] => Array ( [id] => 46077 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg [original_lng] => 31918 [original_w] => 500 [original_h] => 375 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank-300x225.jpg [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg [width] => 500 [height] => 375 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg [width] => 500 [height] => 375 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg [width] => 500 [height] => 375 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg [width] => 500 [height] => 375 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/bank.jpg [width] => 500 [height] => 375 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1708259768:2 [_thumbnail_id] => 46077 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1227 [_oembed_270b1b7f8fcedbd56b58915936df04c7] => [_oembed_time_270b1b7f8fcedbd56b58915936df04c7] => 1708259772 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 538 [1] => 150172 [2] => 641 ) [tags_name] => Array ( [0] => Банк [1] => закриття [2] => Укрпошта ) ) [3] => Array ( [id] => 45735 [content] =>Банківський сектор України продемонстрував значну стійкість під час війни, чому сприяла підтримуюча грошово-кредитна політика і поблажливе регулювання, заявило міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings, передає Інтерфакс-Україна.
„Ми очікуємо, що основні чинники кредитування для банків будуть досить стабільними у 2024 році, що визначає наш нейтральний прогноз по сектору”, – зазначає агентство.
Посилаючись на загальногалузеву оцінку стійкості Національного банку України (НБУ), Fitch зазначає, що шість із семи рейтингуємих українських банків мають достатню капіталізацію, і лише державний Укрексімбанк потребує підтримки капіталу для задоволення своїх цільових вимог до коефіцієнта достатності капіталу.
„Тим не менш, ризики для капіталу залишаються високими через військовий конфлікт і його вплив на банківський сектор та економіку загалом. Довгострокові рейтинги дефолту емітента в іноземній валюті всіх українських банків, що мають рейтинг Fitch, становлять „CCC-„, що на одну сходинку вище за суверенний рейтинг”, – ідеться в публікації.
Ситуація з достатністю капіталу державного Укрексімбанку (Київ) погіршилася: наприкінці січня цей показник за регулятивним капіталом (Н2) становив 4,2% (тоді як у квітні 2023 р. – 5,93%), а за основним капіталом (Н3) – 2,1%, (раніше – 2,98%), він потребує докапіталізації, повідомляє Fitch Ratings у вівторок.
„Оцінка не виявила масштабних потреб сектору в рекапіталізації, і лише один із семи рейтингованих Fitch банків, Укрексімбанк, потребує збільшення капіталу для виконання вимог до цільового коефіцієнту капіталу”, – йдеться в повідомленні.
Fitch навів дані, що показники достатності капіталу Н2 і Н3 Укрексімбанку наприкінці січня були на рівні 4,2% і 2,1% відповідно за нормативів мінімум 10% і 7%. Банку необхідно поліпшити коефіцієнт достатності регулятивного капіталу до 14,2% до жовтня 2024 року і 21,3% – до квітня 2026 року, а основного капіталу – відповідно до 11,2% і 18,3%.
„Ми очікуємо, що прибутковість банків стане ключовим джерелом поліпшення капіталу і продовжить підтримувати капіталізацію у 2024 році… Однак прибутковість у 2024 році навряд чи буде такою ж високою, як у 2023 році, оскільки відсоткові ставки зараз набагато нижчі”, – вважає агентство.
Воно нагадало, що рекордна прибутковість минулого року допомогла сектору підвищити коефіцієнт достатності регулятивного капіталу до 21,1% на кінець 2023 року з 19,7% на кінець 2022 року.
Fitch додало, що податок на непередбачуваний прибуток банків, запроваджений у грудні 2023 року, сповільнить відновлення буферів капіталу, які були виснажені внаслідок формування великих резервів у 2022 році.
Поліпшення нормативів достатності капіталу також може сповільнитися, якщо НБУ почне скасовувати тимчасові заходи, які він ввів для підтримки банків в умовах війни, хоча агентство очікує, що поетапна відмова буде поступовою.
Згідно з даними Національного банку України, на 1 листопада 2023 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (255,01 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
[type] => post [excerpt] => Банківський сектор України продемонстрував значну стійкість під час війни, чому сприяла підтримуюча грошово-кредитна політика і поблажливе регулювання, заявило міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings, передає Інтерфакс-Україна. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1707300240 [modified] => 1707295404 ) [title] => Fitch зберігає нейтральний прогноз щодо банківського сектору України [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=45735&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 45765 [uk] => 45735 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 45736 [image] => Array ( [id] => 45736 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081.jpg [original_lng] => 280547 [original_w] => 1132 [original_h] => 629 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081-300x167.jpg [width] => 300 [height] => 167 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081-768x427.jpg [width] => 768 [height] => 427 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081-1024x569.jpg [width] => 1024 [height] => 569 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081.jpg [width] => 1132 [height] => 629 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081.jpg [width] => 1132 [height] => 629 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/original-2024-02-06t210215081.jpg [width] => 1132 [height] => 629 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1707288205:8 [_thumbnail_id] => 45736 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 696 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 538 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => Банк [1] => Україна ) ) [4] => Array ( [id] => 45703 [content] =>Австрійська банківська група „Raiffeisen Bank International” (RBI) все ще не вийшов з ринку Росії, після 2 років війни та обіцянок покинути російський ринок
Про це повідомляє Укрінформ, посилаючись на слова голови правління Raiffeisen Bank Йоганна Штробля, підбиваючи бізнес-показники за 2023 рік.
„Ми продовжуємо працювати над деконсолідацією нашого російського бізнесу або у формі продажу, або у формі відокремлення”, – сказав Штробль.
Як зазначають в банку, з другого кварталу 2022 року обсяг кредитування в Росії скоротився на 56%”. Водночас станом на кінець 2023 року він все ще становив 6 млрд євро.
Крім того, Raiffeisen Bank значно скоротив свій бізнес платіжних операцій з Росією та припинив усі ділові відносини з російськими банками-кореспондентами, за винятком своєї дочірньої компанії „Райффайзенбанк”.
Консолідований чистий прибуток Raiffeisen Bank без урахування внесків з Росії та Білорусі становив 997 млн євро.
[type] => post [excerpt] => Австрійська банківська група "Raiffeisen Bank International" (RBI) все ще не вийшов з ринку Росії, після 2 років війни та обіцянок покинути російський ринок [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1707128400 [modified] => 1707122982 ) [title] => Raiffeisen bank все ще розглядає питання про вихід з рф [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=45703&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 45696 [uk] => 45703 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 45697 [image] => Array ( [id] => 45697 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [original_lng] => 64294 [original_w] => 690 [original_h] => 460 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1172 [_thumbnail_id] => 45697 [_edit_lock] => 1707115782:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 37 [1] => 84406 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Світ [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 538 [1] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => Банк [1] => Росія ) ) [5] => Array ( [id] => 45087 [content] =>Турецькі банки відмовляються від роботи з російськими, побоюючись вторинних санкцій.
Про це пише „Коммерсантъ” із посиланням на джерела на фінансовому ринку та учасників зовнішньої торгівлі, передає Економічна правда.
За словами співрозмовників газети, йдеться як про розрив кореспондентських відносин, так і про припинення обробки платежів без формального закриття договорів.
Одне з джерел розповіло, що „є винятки – наприклад, щодо дочірніх іноземних банків у росії”.
„Ситуація для російських банків почала ускладнюватись ще влітку, а різко загострилась після виходу 22 грудня 2023 року указу президента США Байдена про вторинні санкції – у результаті банки Туреччини розірвали кореспондентські відносини майже з усіма російськими кредитними організаціями.
Учасники ринку підтверджують, що аналогічні проблеми вже почали виникати з китайськими банками”, – пише газета із посиланням на джерела.
Серед великих учасників розрахунків з РФ джерела видання називають Nurol Bank, з яким працювали близько 40 кредитних організацій РФ, і Emlak Bank. Коррахунки російських банків у Туреччині відкривалися в лірах, доларах та інших валютах – окремі банки приймали платежі в рублях.
„Банки розривають відносини через тиск з боку США. Причому не тільки в Туреччині, а й, наприклад, у Китаї”, – додав один із співрозмовників.
Глава „Оптималог” Георгій Властопуло заявив, що „проблеми з Туреччиною почалися з літа”, а у відносинах з Китаєм „це поки що точкові історії”.
За словами президента митно-логістичного брокера KBT Юлії Шльонської, серйозні проблеми почали виникати наприкінці грудня. За її словами, „банки в Туреччині взяли паузу і не здійснюють грошові перекази з росії і в країну. Менеджери повідомляють, що зараз жоден платіж із росії не буде прийнятий: ліри, рублі – не важливо”.
Керівник напряму мультимодальних перевезень FM Logistic у росії Дмитро Суховерш додав, що турецькі банки, які посилили контроль після введення 12-го санкційного пакета ЄС, під час проведення платежів у лірах почали вимагати більше даних і документів для підтвердження відсутності санкцій проти всіх учасників ланцюжка – товари, які імпортують, не мають бути в санкційних списках.
Директор з розвитку бізнесу SOTA Logistic Ігор Чернишов визнав, що „не проходить навіть оплата послуг”. „Зараз тільки один із турецьких банків пропускає платежі як кореспондент. Але за кількості платежів понад 50 на день заявки виконує кілька днів”, – додав він.
[type] => post [excerpt] => Турецькі банки відмовляються від роботи з російськими, побоюючись вторинних санкцій. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1705502280 [modified] => 1705495984 ) [title] => Турецькі банки масово блокують платежі з рф [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=45087&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 45147 [uk] => 45087 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 45088 [image] => Array ( [id] => 45088 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198.jpg [original_lng] => 75107 [original_w] => 1200 [original_h] => 771 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198-300x193.jpg [width] => 300 [height] => 193 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198-768x493.jpg [width] => 768 [height] => 493 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198-1024x658.jpg [width] => 1024 [height] => 658 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198.jpg [width] => 1200 [height] => 771 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198.jpg [width] => 1200 [height] => 771 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/4486198.jpg [width] => 1200 [height] => 771 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1705488784:8 [_thumbnail_id] => 45088 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 787 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 538 [1] => 172 [2] => 794 ) [tags_name] => Array ( [0] => Банк [1] => Росія [2] => Туреччина ) ) [6] => Array ( [id] => 43735 [content] =>Податок на прибуток банків збільшили вдвічі, очікуванні надходження вже врахували в держбюджеті на наступний рік.
В другому читанні та в цілому Верховна Рада прийняла законопроєкт 9656-д, який передбачає введення додаткового тимчасового оподаткування для банків. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Телеграмі.
Для банків кратно підвищать оподаткування
Згідно з повідомленням, законопроєкт передбачає підвищення ставки оподаткування надприбутків банків до 50% за результатами 2023 року та зменшення базової ставки податку на прибуток для банків до 25% починаючи з 2024 року.
Раніше, 19 жовтня, у першому читанні Верховна Рада вже підтримала законопроєкт щодо додаткового оподаткування банків. Тоді документ передбачав збільшення ставки податку на прибуток для банків з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024-2025 року.
У держбюджеті на 2024 рік вже враховано прийняття цього закону та передбачено додаткові 9,9 млрд грн до доходів бюджету.
Прийняте рішення передбачає, що за результатами 2024 року банки мають сплатити державі половину свого прибутку, а в подальшому – чверть від зароблених грошей. Хоча банкіри в цілому не проти платити більше, частина з них виступає рішуче проти оподаткування „заднім числом”.
21 листопада Верховна Рада вирішила введення нових, значно вищих ставок оподаткування прибутку банків. З 2024 року банківський сектор сплачуватиме 25%, що вище за стандартні 18%. Ще більше вражаюче – для 2023 року, найбільш прибутковим банкам доведеться сплатити державі 50% від їхнього прибутку.
Рекордні прибутки банків за рік війни
За три квартали 2023 року банківська система вже зафіксувала 110 млрд грн чистого прибутку. Найбільш прибуткові десять банків, на які припадає 84% загального прибутку, мають додатково сплатити до бюджету майже 36 млрд грн.
Сергій Єрмаков, голова ПУМБ, зауважує, що новації найбільше турбують банкірів приватного сектору. Він вважає, що введення особливого податку для банків на постійній основі (а не на кілька років, як пропонувалося раніше), є формою дискримінації. Також банкіри висловлюються проти оподаткування прибутків „заднім числом”, вважаючи це порушенням не лише Податкового кодексу, але й Конституції.
Ситуацію ускладнює потреба в додаткових податках для банків, яка виникає через незбалансованість державного бюджету. Дефіцит наступного року становить 1,57 трлн грн, що зобов’язує Мінфін залучити 526 млрд грн на внутрішньому ринку та позичити 1,67 трлн грн ($41 млрд) від міжнародних партнерів.
Крім того, голова Райффайзен Банку висловив гостре непогодження щодо закону про підвищення податку для банків. Він вважає, що рішення рекордно підвищити податки впливатиме переважно на приватні банки, особливо ті, у яких іноземний капітал. Він вважає таке рішення великим податковим навантаженням та дискримінаційним щодо приватних акціонерів банківської системи.
Зміни в ставках по кредитах і депозитах неминучі
Підвищення податку на прибуток банків від 18% до 50% у 2023 році та до 25% у наступні роки може призвести до змін у фінансовій політиці українських банків. Про це висловився президент Асоціації українських банкірів (АУБ) Андрій Дубас, наголошуючи на можливому впливі нових ставок оподаткування на діяльність фінустанов.
За його словами, такі рішення можуть спровокувати збільшення фінансового тиску на банки, які, з метою забезпечення стабільної прибутковості в умовах значного податкового тиску, можуть вирішити переглянути ставки за кредитами, роблячи їх вищими для клієнтів. Окрім того, зниження відсотків за депозитами може бути одним із варіантів для банків в умовах нових оподаткувань.
АУБ визначає необхідність уважного аналізу та врахування можливих наслідків впровадження високих ставок оподаткування, а також закликає до конструктивного діалогу між банкірським сектором та урядом для забезпечення балансу між інтересами держави та фінансових установ.
Оксана Чопак
- Magyar
- Українська