Українські біженці мають до 1 травня подати декларації про доходи у Державну податкову службу України, зокрема отримані за кордоном. Для контролю за сплатою податків відбуватиметься обмін інформацією між Україною та 110 іноземними податковими адміністраціями.
Про це повідомляє видання “Главком”.
Від 1 липня 2023 року українські банки почали збирати інформацію про своїх клієнтів-нерезидентів в стандарті CRS (Common Reporting Standart) з метою інформування податкової та подальшого обміну цими даними з іншими державами. Так само інші країни проводять збір інформації у разі наявності рахунків українських резидентів.Перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності відбудеться у вересні 2024 року.
Перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності відбудеться у вересні 2024 року.
Згідно із законом про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації цього міжнародного стандарту, країни обміняються даними за друге півріччя 2023 року. Це буде перший звітний період, а в подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
Обмін інформацією торкнеться даних про власників рахунків нерезидентів, які перебувають у відповідній підзвітній державі.
Задекларувати свої доходи, зокрема отриману за кордоном соціальну допомогу зобов’язані навіть біженці пенсійного віку. Соцдопомога не підлягає оподаткуванню, але неподача декларації може призвести до штрафу (340 грн.) у разі відмови від декларування.
Не будуть оподатковуватися в Україні кошти у закордонних банках українців, які не перевищують $250 тис. Більша сума стане приводом для “листів щастя” від податкової.
Ба більше, якщо, наприклад, соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, доведеться як мінімум повернути усю отриману за два роки соціальну допомогу. Окрім того, буде необхідно повернути оплачену вартість житла та медичної страховки (а це вже близько 20 тисяч євро на одну людину).
У разі ігнорування цієї вимоги може настати відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років за німецькими законами.
В угорській столиці Будапешті продовжили безкоштовний проїзд для біженців з України до 30 вересня 2024 року.
Про це повідомили у Будапештському транспортному центрі.
Водночас з 1 квітня можливість безкоштовного проїзду для українських біженців не поширюватиметься на деякі приміські автобуси та електричку HÉV в межах Будапешта.
Для того, що скористатися безплатним проїздом, необхідно пред’явити один із українських документів, за яким можна ідентифікувати особу:
паспорт;
посвідка на проживання;
студентський квиток іноземних студентів, які навчаються в Україні;
будь-який інший документ з українською адреси проживання для інших іноземних громадян.
Із цими документами можна безкоштовно їздити усім транспортом Будапешта, крім: експресу 100E до аеропорту, фунікулера до Будайської фортеці, екскурсійних рейсів та катерів.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна „Скільки і на що витрачають українські біженці за кордоном, і до чого тут „картковий туризм”.
Як витрачали українці за кордоном від початку війни
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни.
Довідково. Статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну. І мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були потрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилася у березні 2023-го. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів.
Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023-го вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
Bild повідомляє, що у Німеччині працюють 25% українських біженців.
Для порівняння: у Данії – 78%, у Чехії – 66%, у Польщі – 65%, Швеції та Великій Британії – по 56%, Нідерландах – 50%.
Законодавчі вимоги фактично однакові в усіх країнах ЄС, але фінансово існують великі відмінності. Експерти вважають, що ФРН надає такі умови, які не мотивують українців працювати.
Німеччина платить допомогу 563 євро, ще до 471 євро на дитину та покриває житло та додаткові витрати.
Чехія – 200 євро екстреної допомоги та ще 130 євро за п’ять місяців. Медична страховка та витрати на проживання у гуртожитку покриваються лише протягом обмеженого періоду часу.
Польща – 66 євро одноразової виплати та дитяча допомога 110 євро на місяць. А за чотири місяці потрібно ще й оплатити половину вартості колективного проживання.
Таким чином, Польський державний економічний інститут очікує, що вже у 2023 році українські біженці матимуть більше податкових надходжень, ніж витрат.
Ще один фактор – 72% українців у Німеччині мають вищу освіту та вважаються надкваліфікованими. Але процедура підтвердження освіти є дуже довгою.
В Італії та Словаччині лікарям та фармацевтам дозволили працювати у системі охорони здоров’я ще з березня 2022 року. Хоча найчастіше їм не вистачає мовних навичок.
Поступове повернення мігрантів в Україну очікується разом зі зниженням безпекових ризиків із 2025 року. Проте затяжний характер війни посилює ризики неповернення значної частини громадян.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2024 року).
Як зазначається в огляді, за оцінкою ООН, кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 млн осіб на кінець 2023 рокую. За оцінкою НБУ, рік кількість збільшилася приблизно на 200 тис. осіб за рік.
НБУ прогнозує, що у 2024 році з огляду на збереження високих безпекових ризиків очікується продовження відпливу мігрантів, хоча і незначне (близько 100 тис. осіб за підсумками року).
Після зниження безпекових ризиків у 2025 році в Україну повернеться орієнтовно 400 тис. осіб. „Відбудова житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць унаслідок зростання економіки України зумовлять активніше повернення у 2026 році – близько 800 тис. осіб”, – йдеться в огляді.
Водночас, як зазначають в НБУ, ті, хто краще адаптувався в країнах-реципієнтах, можуть відмовитися від повернення на батьківщину або відкласти повернення. Крім того, посилюються ризики повільнішого повернення мігрантів на тлі затяжного характеру війни, високої інтенсивності бойових дій, обстрілів цивільної інфраструктури.
„Після завершення війни еміграційні процеси можуть посилитися через об’єднання родин за кордоном після зняття обмежень на виїзд чоловіків або на тлі все ще складної економічної ситуації. Це додатково послаблюватиме як відновлення внутрішнього попиту внаслідок зменшення кількості потенційних споживачів, так і пропозиції робочої сили. Посилюватимуться й диспропорції на ринку праці, що тиснутиме в бік збільшення затрат бізнесу на зарплати з відповідним їх перенесенням на ціни, що, однак, частково компенсуватиметься слабшим попитом”, – йдеться у звіті НБУ.
За даними Агентства ООН у справах біженців станом на 31 грудня 2023 року було зафіксовано в усьому світі 6,357 млн біженців з України (5,954 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,404 млн за межами Європи).
Міжнародний валютний фонд очікує, що близько 2 млн українських біженців назавжди залишаться за кордоном після закінчення війни з Росією.
Минулого року Національний банк України очікував початок повернення українських мігрантів з-за кордону у 2024 році. Наразі цього не фіксується, навпаки, є певний відтік.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг, який транслювався на Youtube.
„Прогноз 2024 року досить обережно ставиться до повернення міграційного потоку в Україну. У першу чергу через безпекові ризики. Але суттєвішого впливу завдає на сьогоднішній день фактор асиміляції, пристосування наших громадян до того життя, яке вони починають вибудовувати за кордоном”, – сказав він.
Крім того, заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук повідомив, що ризики, пов’язані з війною, посилилися.
„На цей рік ми очікуємо незначне, але збільшення чисельності наших мігрантів. І вже наступного року по мірі реалізації зниження безпекових ризиків ми очікуємо повернення близько 400 тисяч осіб”, – сказав він.
Ніколайчук зазначив, що НБУ оцінює відплив валюти (за даними платіжного балансу за статтею подорожі) на українських мігрантів за кордоном у 2022 році на рівні 20 млрд доларів на рік, у 2023 році – 18 млрд доларів, у 2024 році – 13 млрд доларів. Зниження пов’язане з тим, що українці стають податковими резидентами країн ЄС.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій повідомив, що щоденні витрати українців за кордоном через картки українських банків з квітня минулого року перебувать на рівні 35 млн доларів.
На покриття витрат, що виникають у муніципальної влади Латвії у зв’язку з прийомом та підтримкою біженців з України, уряд на період до літа 2024 року виділив 15 617 075 євро.
Про це повідомляє Міністерство з охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM).
Так, наказом Кабінету Міністрів Латвії передбачено покриття таких витрат:
на забезпечення розселення та харчування (для надання первинної допомоги та виплат компенсацій фізичним і юридичним особам за розміщення українських біженців і покращення муніципальних приміщень для них);
на забезпечення соціальної підтримки;
на забезпечення освіти;
на підтримку заявок щодо послуг управління;
на забезпечення діяльності пунктів координації об’єднаної державної та муніципальної допомоги в період до червня цього року.
У розпорядженні VARAM буде не більш ніж 15 617 075 євро, щоб раз на місяць компенсувати самоврядуванням відповідні витрати. Раніше Мінрегіонів відповідно до рекомендацій Мінфіну вже перерахувало самоврядуванням 28 551 627,50 за січень-листопад 2023 року.
Організація Об’єднаних Націй і партнери звернулися до донорів із проханням виділити $4,2 млрд на підтримку громад в Україні, які постраждали від війни, а також українських біженців і спільнот, що їх приймають, упродовж 2024 року.
Як зазначається, майже через два роки вторгнення 14,6 млн людей потребують гуманітарної допомоги в Україні – це 40% населення. Близько 6,3 млн людей залишили країну і залишаються біженцями, здебільшого в Європі.
В ООН зазначили, що напади Росії, а також сувора зима загострюють потребу України в гуманітарній допомозі.
План гуманітарних потреб та реагування ООН потребує $3,1 млрд на 2024 рік та розрахований на 8,5 млн людей в Україні. В Організації нагадали донорам про російські атаки по житлових будинках, школах та лікарнях, а також системах водопостачання, газу та енергопостачання.
Агентство ООН у справах біженців, має свій Регіональний план, який потребує 1,1 млрд доларів і орієнтований на допомогу 2,3 млн біженців та спільнот, що приймають.
В ООН наголосили, що українські біженці в сусідніх країнах потребують посиленої та постійної підтримки, адже вони мають труднощі з доступом до медичного обслуговування та із працевлаштуванням.
„Лише від 40 до 60% працевлаштовані, часто на нижчі за свою кваліфікацію посади, і багато хто залишається вразливим, не маючи засобів до існуванняʼ, – йдеться у заяві ООН.
„Сотні тисяч дітей живуть у громадах біля лінії фронту – налякані, травмовані та позбавлені базових потреб. Вже один цей факт повинен змусити нас зробити все можливе, щоб збільшити гуманітарну допомогу Україні… Вони зникли з заголовків газет, але мільйони біженців з України все ще потребують термінової підтримки”, – зазначив голова управління Мартін Гріффітс.
В ООН також додали, що біженців необхідно підтримувати доти, поки ситуація не дозволить їм повернутися в Україну.
Естонія спрямувала 730 000 євро на психологічну допомогу та соціальну інтеграцію українських біженців.
Як передає Європейська правда, про це повідомив канцлер Міністерства соціальних справ Естонії Маарьо Мяндмаа.
„Ми виділили на допомогу у сфері психічного здоров’я військовим біженцям і на інтеграцію спільнот біженців 730 000 євро”, – заявив Мяндмаа.
За словами канцлера, Міністерство соціальних справ разом із підзвітними йому виконавчими установами допомагало українцям, що рятуються від російської агресії в Естонії, й іншими способами: наприклад, українцям, які отримали міжнародний захист, було запропоновано тимчасове житло і всебічна допомога в пошуку житла в Естонії.
„Протягом двох років разом із Департаментом соціального страхування ми надали короткострокове житло 25 тисячам біженців. Ми також пропонували комплексну допомогу в пошуку постійного місця проживання в Естонії. У співпраці з Касою здоров’я ми створили можливості лікувати поранених на війні в Україні нарівні із застрахованими в Естонії, – перерахував Мяндмаа. – Крім того, ми також запропонували послуги психічного здоров’я та психосоціальної підтримки українським біженцям”.
Тайвань разом із фундацією «Унія Метрополій Польських» створив благодійний фонд для допомоги біженцям із України в Польщі. Острівна країна відразу перерахували туди мільйон доларів.
Запит на фінансування з цього фонду можуть подавати польські органи місцевого самоврядування та неурядові організації, йдеться на сайті МЗС Тайваню. Кожну заяву розглядатиме відбіркова комісія.
Зокрема гроші можна буде використати для інтеграції українців у країні, покращення умов освіти та в майбутньому сприянню поверненню біженців додому.
«Тайвань, який також стоїть перед загрозою авторитаризму, продовжує підтримувати дух демократичної солідарності та допомагати Польщі у наданні гуманітарної допомоги українським біженцям», – сказала представниця Тайваню в Польщі Ву Шаннянь.
