Місцеві бюджети недоотримали майже 325 мільйонів гривень податків. Йдеться про плату за землю, в тому числі оренду, податок на нерухоме майно, а також новий вид податку – мінімальне зобов’язання, платниками якого є власники сільськогосподарських угідь. Ці податки становлять десяту частину місцевих бюджетів, тож їх несплата – це недофінансування соціальної та медичної сфер, які напряму залежать від казначейських грошей.
Борги оператора системи передачі НЕК „Укренерго” перед іншими учасниками енергоринку вже складають 50 млрд грн.
Про це повідомляє голова „Укренерго” Володимир Кудрицький в ході засідання комітету Верховної ради з енергетики.
„Борг „Укренерго” перед учасниками ринку складає 50 млрд грн… Ми винні на балансуючому ринку близько 17 млрд, 26 млрд ми боргуємо „Гарантованому покупцю”, – сказав він.
Також очільник „Укренерго” додав, що за допоміжні послуги, які фінансуються від тарифу на диспетчеризацію компанія винна 3,6 млрд грн, а також „Укренерго” винна 2,5 млрд постачальникам універсальних послуг за електроенергію вироблену на побутових сонячних електростанціях (СЕС).
Також в ході засідання комітету голова „Укргідроенерго” Ігор Сирота додав, що борг „Укренерго” перед ними зріс до 7,4 млрд грн.
Водночас Кудрицький додав, що борги перед «Укренерго» зараз складають 59 млрд грн.
Минулого року загальний світовий борг зріс до нового історичного максимуму – 235 трильйонів доларів, але його відношення до ВВП скоротилося такими темпами, яких не спостерігалося протягом 70 років: із 257% у 2020-му до 247% у 2021-му, повідомив у понеділок Міжнародний валютний фонд.
У своєму звіті Global Debt Monitor, опублікованому вперше, МВФ узагальнив державний борг 190 країн, а також борги компаній і фізичних осіб у різних державах. У перший рік пандемії відношення боргу до ВВП зросло на 29% швидше, ніж будь-коли раніше, а падіння у 2021-му було підтримане відновленням економіки після пандемії, ідеться в повідомленні.
Дані показують, що заборгованість у світі збільшується значними темпами: у 2007 році, за рік до фінансової кризи, загальний світовий борг становив 195% річного виробництва світової економіки.
Згідно з даними вашингтонської установи, у 2021-му борги нефінансових компаній і приватних домогосподарств скоротилися на 6 процентних пунктів – до 153%, а співвідношення державного боргу до ВВП в 190 країнах упало в середньому на 4 відсоткових пункти – до 96%, що є найбільшим зниженням такого масштабу за останнє десятиліття.
Зміна співвідношення боргу до ВВП показала різну картину по регіонах.
У розвинених країнах МВФ оцінив скорочення на 5% як для держави, так і домогосподарств. Подібним падіння було і в країнах, що розвиваються, за винятком Китаю.
Зворотний процес відбувався в державах з низьким рівнем доходу, і борг зріс до 88% ВВП насамперед через збільшення приватного боргу. За даними МВФ, чверть країн з ринком, що розвивається, і понад 60% країн з низьким рівнем доходу мають проблеми з погашенням своїх боргів.
50 найбідніших країн світу цього року витратять на обслуговування своїх боргів 62 мільярди доларів, що на 35% перевищує рівень 2021 року, заявив Світовий банк у своєму щорічному борговому звіті, опублікованому у вівторок.
Згідно з документом, група, яка складається здебільшого з африканських країн, наразі витрачає 10,3% свого річного доходу від експорту на погашення боргу, тоді як у 2010-му цей коефіцієнт становив лише 3,2%.
Державний борг країн, що розвиваються, за минуле десятиліття подвоївся і сягнув 9 трильйонів доларів. У найбідніших країнах він зростає ще швидше й за десять років потроївся.
Під час пандемії за пропозицією розвинених країн була створена Ініціатива призупинення обслуговування боргу (DSSI). Групі, до якої входять переважно африканські держави, забезпечили можливість реструктуризації боргу на 8,9 млрд доларів до 2021 року. Однак це лише близько десятої частини від 99 мільярдів доларів, погашених у 2021-му.
Президент Світового банку Девід Малпасс зазначив, що для зменшення боргу, підвищення прозорості та сприяння швидшій реструктуризації необхідний комплексний підхід.
Деякі країни змушені витрачати нереально великі суми на погашення боргів. Зокрема Гана, Шрі-Ланка та Замбія виплачують кредиторам від 70% до 100% загального річного доходу бюджету.
В Україні відключати населення за несплату комунальних послуг на період дії воєнного стану заборонено.
Про це повідомила пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
„У період дії воєнного стану в Україні забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206”, – йдеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що на гарячу лінію Мінреінтеграції надходить багато звернень від громадян щодо того, що люди отримують попередження від надавачів комунальних послуг і електропостачання про відключення за несплату. Це, за даними міністерства, стосується електроенергії, газопостачання, гарячої води та централізованого водопостачання. Як уточнюється, є навіть випадки, коли громадян залякують виселенням із житла за комунальні борги.
У Мінфіні Білорусі пояснили, що не можуть обслуговувати свій борг виплатами у валюті через санкції Заходу – після того, як Всесвітній банк включив країну до списку тих, які не обслуговують свої борги.
Про це повідомляє „Зеркало”.
17 жовтня у Всесвітньому банку повідомили, що вносять Білорусь до списку країн, які не обслуговують свої борги, і всі кредити Міжнародного банку реконструкції та розвитку, надані Білорусі чи гарантовані Мінськом, перевели у статус необслуговуваних.
„Наразі щодо Нацбанку Білорусі, який є платіжним агентом уряду Білорусі, з боку ЄС та США запроваджені санкційні обмеження, які не дозволяють проводити розрахунки у євро і доларах”, – зазначили у Мінфіні, пригадавши квітневу постанову, якою уряд Білорусі тимчасово вирішив здійснювати виплати за зовнішніми позиками у білоруських рублях.
„Можливість погашення боргових зобов’язань в іноземній валюті у стандартному порядку зараз обмежена через безперервну дію санкцій щодо Білорусі… Міністерство фінансів у квітні-жовтні виконувало у повному обсязі та у встановлені терміни зобов’язання за угодами про займи між Білоруссю та МБРР, перераховуючи платежі за рахунок коштів в іноземній валюті на окремий поточний рахунок у білоруських рублях, відкритий у „АСБ Беларусбанк”, — заявили у білоруському Мінфіні.
Уряд на засіданні у середу, 12 жовтня, ухвалив рішення про врегулювання частини заборгованостей на газовому ринку, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Уряд продовжує роботу над стабілізацією функціонування ринків газу й електроенергії. Зокрема, ми припинили експорт електроенергії у ЄС, щоб збалансувати власну систему”, – сказав прем’єр.
Він розповів про два рішення та повідомив, що уряд затвердив дві постанови, які дозволять врегулювати значну кількість заборгованостей на газовому ринку.
„76 млрд грн підуть на програму з врегулювання заборгованості перед суб’єктами ринку природного газу згідно з раніше прийнятим спеціальним законом. А також згідно з домовленістю з головами міст і громад. Це дозволить усім підприємствам газової галузі продовжувати роботу і стабільно виконувати свої зобов’язання перед усіма споживачами”, – сказав Шмигаль.
Україна обговорює з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями можливість перегляду графіка виплат за боргами.
Україна хотіла б участі міжнародних фінансових організацій у зупиненні виплати свого боргу та веде з МФО відповідні обговорення.
Про це заявив урядовий уповноважений з питань держборгу Юрій Буца, повідомляє Інтерфакс-Україна.
„Ми спілкуємося з МФО також, але там суто юридично можуть бути інші підходи… Думаємо в цьому напрямі”, – зазначив чиновник.
Він зазначив, що у випадку з Міжнародним валютним фондом без таких дій при продовженні всіх виплат Україна за підсумками цього року Фонду перерахує більше коштів, ніж отримає від нього. Така ситуація відбудеться навіть з урахуванням отриманих після початку війни $1,4 млрд.
На думку чиновника, є два основні варіанти вирішення проблеми: або хтось із членів G7 готовий замістити ці виплати, або МВФ збільшує фінансування України через нову програму.
Водночас урядовий уповноважений пояснив, що розпочати нову програму важко, оскільки дуже складно зробити макропрогноз на термін її дії.
«Спілкуємося з МВФ, яким може бути рішення. Поки що рано говорити, які будуть варіанти… Бачимо проблему відтоку, але не можемо сказати, що у нас є якесь рішення, про яке публічно можемо сказати», — зазначив Буца.
Західні уряди-кредитори заявили, що призупинять обслуговування боргу Києва з 1 серпня до кінця 2023 року. При цьому вони допустили відстрочку ще на один рік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegraph.
Група, до якої входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Великобританія і США, також закликала власників облігацій погодитися на прохання Києва про дворічну відстрочку виплати боргу.
Нагадаємо, Україна попросила дворічну відстрочку на виплату зовнішніх боргів. Реструктуризація відбудеться тільки в разі схвального рішення кредиторів.
Згідно з постановою Кабміну, кінцева дата погашення облігацій відкладається на термін в 24 місяці з відповідної кінцевої дати погашення облігацій.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Кожна третя гривня бюджету України йде на погашення боргів. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі ток-шоу „Свобода слова Савіка Шустера”, передає УНН.
„Ми кожну третю гривню з нашого бюджету вимушені віддавати на погашення боргів”, – сказав Гончарук.
Він додав, що така ситуація склалася протягом 30 років.
