НАТО збільшить спільні витрати оборонного альянсу в наступному році.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомили в пресслужбі Альянсу.
Очікується, що військовий бюджет збільшиться на 12% до 2,03 мільярда євро у 2024 році. Цивільний бюджет збільшиться на 18% до трохи більше 438 мільйонів євро.
Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане наголосив на тому, що збільшення і розширення використання спільного фінансування НАТО дозволяє членам Альянсу більш ефективно долати спільні виклики безпеці. „Спільне фінансування демонструє солідарність і колективну волю членів Альянсу. У турбулентні часи нам це потрібно як ніколи”, – сказав він.
Цивільний бюджет НАТО забезпечує кошти на персонал, операційні витрати і витрати на програми штаб-квартири НАТО і її міжнародного персоналу. Військовий бюджет покриває операційні витрати штаб-квартири Командної структури НАТО, місій і операцій в усьому світі. Третім основним елементом спільного фінансування НАТО є Програма інвестицій в безпеку НАТО, яка охоплює великі будівельні роботи і інвестиції в систему командування і управління. Граничний обсяг програми на 2024 рік становить 1,3 мільярда євро, що на 30% більше, ніж у 2023 році.
„Бюджети спільного фінансування зміцнюють НАТО, забезпечуючи основні сили і засоби, сприяючи стримуванню, обороні і оперативній сумісності, а також підтримуючи консультації і прийняття рішень на найвищому рівні.”, – заявили в НАТО.
Кабінет міністрів планує підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери у зв’язку з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати. Зарплати зростуть з 1 січня та з 1 квітня.
Про це йдеться у проекті постанови Кабміну, розміщений для обговорення на сайті Федерації профспілок України (ФПУ).
Проектом пропонується установити, що з 1 січня 2024 року посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду ЄТС – 3 195 гривень, а з 1 квітня 2024 року – 3 600 гривень.
Також з метою забезпечення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці некваліфікованих та кваліфікованих працівників пропонується доручити керівникам установ бюджетної сфери забезпечити в межах фонду оплати праці диференціацію заробітної плати за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій, залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.
Як зазначається в пояснювальній записці, посадові оклади з 1 грудня 2021 року (і на цей час) розраховуються виходячи з розміру посадового оклад працівника 1-го тарифного розряду у розмірі 2 893 гривні. Співвідношення між окладом працівника 1-го тарифного розряду (2 893 грн) і мінімальною заробітною платою (6 700 грн) складає 43,2%.
„З метою недопущення збільшення грошового розриву… розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду, на основі якого обчислюються посадові оклади за всіма тарифними розрядами ЄТС, потребує пропорційного перегляду відсотка”, – йдеться в документі.
У Німеччині правляча коаліція намагається залатати величезну дірку у бюджеті, через яку зависла оборонна допомога для України наступного року загальною сумою 8 мільярдів євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Бюджетний комітет ФРН сьогодні, 17 листопада, призупинив остаточні обговорення проекту бюджету на 2024 рік після заборони Конституційним судом уряду переказати 60 мільярдів євро (65 мільярдів доларів) із невикористаних коштів, отриманих під час пандемії, на екологічні ініціативи та підтримку промисловості.
Один із двох розділів бюджету, який не вдалося затвердити, містить подвоєння військової допомоги Україні до 8 мільярдів євро наступного року.
Наразі влада Німеччини намагається знайти вирішення проблеми з фінансами, щоб розблокувати процес ухвалення держбюджету і відповідно – для надання Силам оборони обіцяної військової допомоги.
„Деякі витрати, заплановані на наступний рік, тепер доведеться скоротити, про що правлячим партіям, ймовірно, важко буде домовитися”, – заявив головний економіст Commerzbank Йорг Кремер.
Також повідомляється, що вміст бюджетів міністерств остаточно узгоджено на засіданні комітету.
Накладені державою обмеження цін на газ та електроенергію, термін дії яких мав закінчитися наприкінці року, продовжено до 31 березня 2024 року, передає німецьке інформаційне агентство dpa.
Деякі інші розподіли витрат у ФРН докладно обговорюватимуться наступного четверга, після спеціального засідання у вівторок.
На Україну наступного року може очікувати економічна криза без фінансової підтримки з боку країн-партнерів. У бюджеті може утворитися „дірка” на суму близько 29 мільярдів доларів.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, передає РБК-Україна з посиланням на Politico.
Чиновник наголошує на важливості подальшого надання країні допомоги від союзників, а також зазначає, що майже 30 мільярдна „дірка” в Україні негативно вплине і на держави Європейського союзу.
„Збереження макроекономічної стабільності дуже важливо, тому що крім війни на нас чекає економічна криза. Якщо Україна опиниться в кризі, це матиме побічні ефекти в ЄС”, – сказав чиновник журналістам.
Як заявив глава Мінфіну, Україна потребує термінової допомоги та відкрита для реформ, зокрема, в антикорупційній сфері.
„Ми готові до обговорення, але не готові до того, що це може стати причиною затримки надання підтримки Україні. Нам потрібні гроші з початку наступного року”, – зазначає Марченко.
Попереджаючи про можливі проблеми для ЄС через затримку фінансування України, міністр висловив думку, що наслідки економічної кризи „будуть дуже, дуже травматичними не тільки для України, а й для всієї Європи”.
„Бо це може мати наслідки і для Європи… у зв’язку з міграцією, через побічний ефект, через величезне зростання цін по всій Європі, особливо на деякі продукти харчування, а також, можливо, знову на нафту і газ „, – сказав він.
Також Марченко знову закликав союзників передати Україні близько 300 мільярдів доларів російських активів, заморожених країнами G7 після початку агресором широкомасштабного вторгнення.
„Для України є законним пріоритетом отримання цих заморожених російських активів для відновлення України”, – заявив глава Мінфіну.
Міністерство фінансів заявило, що цей дефіцит є найбільшим з часів кризи COVID-19 2021 року, коли розриву становив 2,78 трлн дол.
Зростання дефіциту бюджету зумовлене зростанням витрат соціальне забезпечення, медичну допомогу та рекордно високими процентними витратами на федеральний борг.
Дані про дефіцит з’явився на тлі того, що Байден просить Конгрес виділити 100 млрд доларів на нову зовнішню допомогу та безпеку, в тому числі 60 млрд дол для України та 14 млрд дол для Ізраїлю, а також фінансування безпеки кордонів США та Індо-Тихоокеанського регіону.
Видання зазначає, що великий дефіцит, який перевищив усі дефіцити до COVID-19, включаючи дефіцити, спричинені зниженням податків республіканцями за часів Дональда Трампа та фінансовою кризою, ймовірно, розпалить фіскальні баталії Байдена з республіканцями в Палаті представників.
Додається, що у вересні, останньому місяці фінансового року, дефіцит скоротився до 171 млрд дол з 430 млрд дол у вересні 2022 року.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Серед суттєвих змін, які уряду рекомендується врахувати при підготовці до другого читання – 10 млрд гривень додаткового податку з банків.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував проект державного бюджету України на 2024 рік до першого читання. Про це напередоні повідомила голова комітету Роксолана Підласа у Facebook.
За її даними, серед суттєвих змін, які уряду рекомендується врахувати при підготовці до другого читання:
у разі ухвалення законопроекту про оподаткування банків (№9656-д) збільшити планові доходи держбюджету на 9,9 млрд гривень.
скоротити видатки на будівництво, ремонти і закупівлі майна в різних органах влади на 1,3 млрд гривень;
скоротити видатки на Бюро економічної безпеки на 409 млн гривень і спрямувати ці кошти на закупівлю сканерів для митниці на пунктах пропусках залізничного сполучення;
спрямувати додатково 574 млн гривень на протезування для військових;
збільшити видатки на освітню субвенцію на 384 млн гривень.
Уряд у проєкт державного бюджету на 2024 рік заклав 40 млрд грн на програми підтримки економічного відновлення та програми допомоги українському бізнесу.
Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
За його словами, кошти будуть спрямовані на відновлення економіки та допомогу бізнесу, а саме:
18 млрд грн на програму пільгового кредитування „5-7-9”.
Майже 5 млрд грн на ефективну програму безповоротних грантів єРобота.
3 млрд грн на підтримку інвестиційних проєктів.
1 млрд грн на компенсацію вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва.
1 млрд грн на індустріальні парки. Їх уже працює більш ніж 60, але постійно рухаємося вперед.
„Невід’ємною частиною відновлення України має стати й відновлення нашої економіки. На наступний рік ми заклали в проєкт держбюджету 40 млрд грн на програми підтримки економічного відновлення та програми допомоги українському бізнесу”, – зазначив Шмигаль.
Прем’єр також додав, що сьогодні, 6 жовтня, до Реєстру індустріальних парків було включено два нових майданчики: на Івано-Франківщині та на Дніпропетровщині. Очікується, що завдяки цим двом індустріальним паркам буде створено близько 2 тисяч нових робочих місць.
У Литві потреби України оцінили як «дуже важливі», тому у державний бюджет країни на 2024 рік планують закласти 340 мільйонів євро на допомогу.
Про це заявила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте, передає LRT.
«Витрати на допомогу Україні у 2024 році ми оцінюємо загалом близько в 0,4% ВВП, тобто приблизно 340 мільйонів євро», – зазначила вона.
Шимоніте наголосила, що пов’язані з Україною потреби є «дуже важливими» для Литви. Вони стосуються не лише підтримки українських біженців, але й загальної допомоги.
«Це особливо важливо у тому випадку, якщо країни Європейського Союзу не зможуть узгодити бюджет підтримки України в 50 мільярдів євро», – зауважила прем’єрка.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Норвезький уряд оголосив про намір підвищити витрати на оборону країни на 15 мільярдів норвезьких крон (близько 1,7 мільярда доларів). Частину цих коштів спрямують на підтримку України
Про це інформує BNN Breaking з посиланням на прем’єр-міністра Йонаса Гар Стере.
Норвегія планує збільшити свій оборонний бюджет на 20% у 2024 році у порівнянні з поточним роком.
Запропонований бюджет становитиме 90,8 мільярда крон (близько 10,2 мільярда доларів) і буде спрямований на три основні цілі: покращення можливостей оборонних сил, допомога Україні та зміцнення обороноздатності країни.
Країна планує досягти мети НАТО щодо витрат на оборону у розмірі 2% ВВП до 2026 року. Зараз країна витрачає на оборону трохи більш як 1,4% свого ВВП, за даними уряду. Після холодної війни оборонні витрати країни відносно її економіки зменшилися, але останні події, зокрема воєнні дії в Україні, показали необхідність посилення збройних сил.
Трюгве Слагсволд Ведум, міністр фінансів, заявив про потребу підвищити витрати на оборону, безпеку і готовність, порівнюючи це з оплатою більшого страхового тарифу. Він наголосив на значущості цих витрат у зв’язку з географічним розташуванням Норвегії, яка межує з Росією в Арктичному регіоні, хоча ніколи не перебувала в стані війни зі своїм східним сусідом.
Планується, що велика частина бюджету, приблизно 7,5 мільярдів крон (684 млн доларів), буде використана на військову допомогу Україні.
З часу приходу до влади поточного уряду у 2021 році оборонний бюджет збільшився на 40%. Національний бюджет на 2024 рік буде представлений у п’ятницю.
Наступного року Україна потребуватиме фінансової підтримки партнерів у розмірі близько 42 млрд доларів. Це буде програма ЄС Ukraine Facility, допомога Сполучених Штатів і програма МВФ.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду.
„Як і цього року, в наступному потребуємо фінансової підтримки партнерів у розмірі близько 42 млрд доларів. Вже зараз розуміємо, звідки ці кошти можуть надійти. Це програма ЄС Ukraine Facility, це допомога Сполучених Штатів, це програма МВФ та допомога інших наших друзів і партнерів”, – сказав він.
Шмигаль зауважив, що зараз уряд вибудовує фундамент фінансової стійкості на 2024 рік. За його словами, проєкт державного бюджету вже в парламенті.
„Він має чіткі, зрозумілі пріоритети. З кожної тисячі гривень із загального фонду держбюджету 800 грн ітиме на оборону, підтримку ветеранів, соціальні виплати, медицину та освіту”, – сказав прем’єр-міністр.
Шмигаль підкреслив, що кожна гривня, яку платять громадяни та бізнес у вигляді податків, буде спрямована на безпеку й оборону України.
