Данська судноплавна компанія Maersk у неділю заявила про призупинення всіх рейсів на 48 годин після того, як у суботу єменські хусити у Червоному морі атакували контейнеровоз Maersk Hangzhou ракетами та невеликими човнами.
Екіпаж Maersk Hangzhou після перенесеної атаки з боку єменських хуситів у суботу був у безпеці, жодних ознак займання на борту судна виявлено не було. Контейнеровоз продовжив шлях на північ, у порт Суец, повідомили в компанії.
Однак у неділю вночі те ж судно було атаковане бойовиками-хуситами на чотирьох невеликих човнах. Згідно із заявами Maersk та Центрального командування США, спроба нападників піднятися на борт контейнеровоза була попереджена після того, як американські група безпеки та гелікоптери з авіаносців Eisenhower та Gravely відкрили вогонь у відповідь.
Гелікоптери США потопили три катери бойовиків із Ємену, весь екіпаж загинув. Ще один катер покинув район атаки, зазначили у Центральному командуванні.
Напади єменських хуситів на судна у Червоному морі порушили світову торгівлю. Як наслідок, великі судноплавні компанії обрали більш довгий та дорожчий маршрут навколо африканського мису Доброї Надії замість проходу через Суецький канал.
З 8 серпня понад 7 млн тонн вантажів було експортовано з портів Південний, Одеса та Чорноморськ, з них майже 5 млн тонн – це продукція українських аграріїв.
Про це повідомив у Facebook перший віцепремʼєр Олександр Кубраков.
За його словами, з 8 серпня встановленим ВМС ЗСУ українським коридором пройшло 200 суден на вихід з портів і 226 – на вхід.
„Сьогодні в портах Одеса, Чорноморськ та Південний під завантаженням 31 судно, ще 30 суден слідують коридором в обидва боки”, – додав Кубраков.
За інформацією видання, з українських портів протягом останнього місяця вийшло 32 судна із 1,4 млн тонн вантажів на борту.
Це відповідає обсягу вантажів, які пройшли „зерновим коридором” під егідою ООН і Туреччини в перший місяць його роботи.
Це показує, що ризикована ставка Києва не просто символічна: Україна повертає деякий контроль над торгівлею зі своїх чорноморських портів, – зазначають автори матеріалу.
Видання зазначає, що високі ризики залишаються, однак кількість суден, які прямують до українських портів, неуклінно зростає.
Кораблі тепер намагаються триматися ближче до узбережжя країн – членів НАТО, Болгарії та Румунії, щоб знизити ризики. Як показують дані Marine Traffic, деякі судна відключають сигнали свого місцеперебування під час входження в порти Чорного моря.
Водночас щонайменше дев’ять суден типу Panamax заходили в українські чорноморські порти. Судновласники готові ризикнути, відправивши в Україну більші та цінніші судна, попри потенційну небезпеку, зазначають в агентстві.
Крім сільськогосподарських культур, кораблі також перевозили залізорудну продукцію. „Зерновим коридором” ООН можна було перевозити тільки зерно, харчові продукти та добрива.
Страхові компанії повідомили фрахтувальників суден, які працюють у чорноморських портах агресора, про збільшення додаткових платежів, відомих як „премії за ризик війни”.
Як йдеться в матеріалі Reuters страховики підвищують премії для чорноморських танкерів через зростання напруги. Військові дії в акваторії російських і українських чорноморських портів загострилися після розриву угоди з експорту зерна в середині липня.
Премію за військовий ризик було збільшено з 1% вартості вантажу до 1,20-1,25%, повідомили трейдери.
Підвищення означає, що кожен рейс коштуватиме на 200 000 доларів США за один танкер Suezmax (може перевозити 120 000-200 000 тонн) дорожче, якщо російська нафта постачатиметься до Індії. Підвищення премії означає, що загальна вартість премії становитиме майже 1 мільйон доларів.
Хоча ця сума невелика, вона збільшує загальні витрати росії на експорт нафти, які різко зросли з лютого 2022 року через санкції.
На піку російської кризи поставок і санкцій російські компанії платили до 20 мільйонів доларів за танкер на страхування витрат на доставку та фрахт, що становило більше третини вартості кожного вантажу.
Трейдери додали, що підвищення стосувалося переважно вантажів, що перевозять російську нафту та продукти. „Обсяги, що надходять з росії, пов’язані з вищими ризиками, ніж інші, хоча поточна ситуація дає страховикам багато підстав підвищувати ціни для тих, хто працює в російських чорноморських портах”, — сказав один із трейдерів.
Зернові трейдери висловлюють занепокоєння щодо безпеки поставок зерна, а підвищення премії за військовий ризик для нафтових танкерів свідчить про те, що занепокоєння поширилося на ширші ринки.
Загальні завантаження сирої нафти з Чорноморського Новоросійська та терміналу КТК становлять близько 2% світових поставок. Експорт нафтопродуктів з чорноморських портів росії становить близько 4 мільйонів тонн на рік.
Трейдери додали, що підвищення стосується переважно вантажів, що перевозять російську нафту та продукти.
Військово-морські сили України 10 серпня оголосили, що у Чорному морі запрацювали тимчасові гуманітарні коридори. Про це йдеться на сторінці ВМС у Facebook.
„Оголошено тимчасові коридори для торгівельних суден, що йдуть до/з портів України, – сказано в повідомленні. – Згідно з наказом навігаційного доручення ВМС ЗСУ №6 від 08. 08. 2023 були оголошені нові тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України. При цьому повідомляється, що протягом всіх маршрутів зберігається військова загроза та мінна небезпека з боку РФ”.
Зазначається, раніше дані маршрути вже були запропоновані Україною у зверненні до Міжнародної морської організації (IMO). Рада Міжнародної морської організації визнала право України на вільне торговельне судноплавство, яке гарантовано міжнародним морським правом.
„Міжнародна морська організація закликала росію дотримуватися міжнародних конвенцій та припинити загрози торгівельному судноплавству в Чорному морі”, – йдеться в повідомленні.
Уточнюється, що вказані маршрути в першу чергу використовуватимусь для можливості виходу цивільних суден, що перебувають в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний ще з початку повномасштабного вторгнення росіі 24. 02. 2022 р.
До проходу маршрутами допускатимуться судна, власники/капітани яких офіційно підтверджують готовність до плавання в поточних умовах.
Видобуток газового родовища NeptunDeepпід Чорним морем може забезпечити Румунії майже повну енергетичну незалежність, – заявив міністр енергетики Румунії Віргілій Попеску.
Очільник міністерства повідомив порталу Euractiv, що влада в найкоротші терміни представить парламенту пропозицію внести зміни до закону, які забезпечать більш вигідні умови для інвесторів, ніж зараз. Влада обіцяла прийняти такий закон цього року, але наразі цього не сталося.
Тим не менш, міністр висловив сподівання, що в 2026 році австрійська державна компанія OMV і Romgaz зможуть почати видобувати природний газ. З одного лише газового родовища Neptun Deep на поверхню можна витягти 10 мільярдів кубометрів природного газу, тоді як річне споживання газу Румунією становить близько 12 мільярдів кубометрів, – нагадав міністр.
Попеску сподівається, що інвестори приймуть рішення почати видобуток у 2022 році, щоб у 2026 році сировина почала виходити на поверхню.
Минулої п’ятниці загальні збори акціонерів «Ромгазу» схвалили, що державна компанія придбає 50% акцій американської ExxonMobil у газовому родовищі під назвою Neptun Deep у Чорному морі. Очікується, що транзакція на суму 1,06 мільярда доларів буде завершена в першому кварталі 2022 року. Трансакцію ще має схвалити румунська сторона Вищої ради оборони з питань національної безпеки та управління видобутку корисних копалин. Решта 50% акцій належать австрійській компанії OMV, яка за домовленістю з румунською стороною буде оператором газового родовища.
Крістіна Верчере, генеральний директор OMV Petrom, минулого тижня попередила, що якщо румунський парламент цього року не ухвалить поправку до закону, який регулює видобуток так званих шельфових родовищ, очікується, що інвестори відкладуть це питання до 2023 року.
