У червні 2025 року споживча інфляція в Україні становила 0,8% порівняно з травнем, а у річному вимірі — 14,3%. Про це свідчать дані Державної служби статистики України.
Базова інфляція у червні зросла на 0,3% до травня 2025 року, а у річному вимірі — на 12,1%.
Що подорожчало найбільше:
Фрукти — зростання цін на 13,5%;
М’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, риба, хліб, молочні продукти, цукор — зростання на 0,2–3,3%;
Алкоголь і тютюн — +1,1% (зокрема, тютюнові вироби — +1,8%);
Транспорт — +1,1% через підвищення вартості залізничних квитків на 5,4% і пального — на 2,3%.
Що подешевшало:
Овочі — на 8,1%;
Яйця, макарони, молоко, рис — зниження цін на 0,4–1,1%;
Одяг і взуття — на 2,2% (одяг — на 2,3%, взуття — на 2,1%).
Європейська комісія цього тижня може запропонувати „плаваючу” верхню межу ціни на російську нафту у межах нового проєту 18-го пакета санкцій, намагаючись подолати опір деяких держав-членів.
Про це агентство Reuters дізналось від чотирьох європейських дипломатів, пише „Європейська правда”.
За даними Reuters, Єврокомісія розробляє механізм, який дозволить коригувати обмеження на російську нафту відповідно до змін глобальних цін на нафту.
Одне з джерел агентства уточнило, що механізм все ще розробляється і передбачає більш автоматизований процес перегляду обмеження цін з метою його коригування відповідно до світових цін на нафту.
Наразі незрозуміло, яким буде обмеження, але, за словами одного з джерел Reuters, початкова ціна буде трохи вищою за 45 доларів.
Як відомо, раніше Європейська комісія запропонувала знизити „стелю цін” на російську нафту із 60 до 45 доларів за барель у межах 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії.
Але від плану довелось відмовитись, оскільки ЄС і Велика Британія не змогли заручитися підтримкою президента США Дональда Трампа.
Поки що невідомо, чи зможуть посли ЄС домовитися про перегляд механізму обмеження ціни на російську нафту,
Словаччина нині виступає проти 18-го пакета санкцій через побоювання щодо плану ЄС припинити імпорт російських енергоносіїв до 2027 року.
Інфляція в травні 2025 року досягла піку, а в червні почала знижуватися. Це пояснюється тим, що в червні минулого року тарифи електроенергію різко підвищили, а цього року – ні.
Як зазначили в НБУ, у травні споживча інфляція пришвидшилася (до 15,9% р/р), перевищивши прогноз НБУ через суттєвіше, ніж очікувалося, подорожчання сирих продуктів харчування.
За оцінкою НБУ, у червні загальна інфляція сповільнилася за рахунок зниження адміністративної інфляції.
НБУ не наводить цифри зростання цін, але згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція в червні впала нижче 15%. Держстат оприлюднить офіційну інформацію 9 липня.
Ціни на продукти
За даними НБУ, зростання цін на сирі продукти в травні пришвидшилося (до 26.4% р/р) передусім через подорожчання продукції тваринництва (молока, м’яса, яєць) на тлі зростання собівартості, зменшення поголів’я тварин, а також унаслідок активного експорту окремих продуктів.
Високими темпами зростали ціни на окремі овочі, яблука, кісточкові та ягоди, переважно через вплив несприятливих погодних умов на їхню пропозицію. Тривало подорожчання оброблених продуктів.
За оцінками НБУ, у червні ціни на продукти харчування надалі зростали.
Інфляційний тиск
„Значний фундаментальний інфляційний тиск зберігався, зокрема інфляція послуг залишалася високою на тлі подальшого зростання заробітних плат і стійкого споживчого попиту. Подорожчання непродовольчих товарів тривало помірними темпами”, – заявили в НБУ.
Адміністративна інфляція в травні пришвидшилася до 19,8% р/р передусім через подорожчання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зокрема на тлі подальшого збільшення виробничих витрат, посилення заходів боротьби з тіньовою пропозицією, а також податкових змін для виробників та імпортерів тютюнової продукції.
За оцінками НБУ, у червні адміністративна інфляція суттєво сповільнилася через ефект бази порівняння (у червні 2024 року відбулося одноразове підвищення тарифів на електроенергію).
Зростання цін на паливо залишалося стриманим (на 1,2% р/р у травні), хоча в червні, за оцінками НБУ, воно пришвидшилося внаслідок зростання вартості бензинів та дизпалива на тлі подорожчання нафти на світових ринках.
Незважаючи на підвищення цін на електроенергію, українські тарифи для населення все ще далекі від ринкових. Однак зростання тарифів не має залишити без захисту вразливі домогосподарства.
Як наголошується в документі, тоді як поточним пріоритетом влади є усунення наслідків війни в енергетичному секторі, є також необхідність терміново підготувати план післявоєнних реформ і вирішити старі структурні проблеми:
За даними МВФ, хоча тарифи на електроенергію для населення підвищили у 2023 і 2024 роках із дуже низького рівня, тарифи на опалення та гаряче водопостачання залишаються під дією цінових мораторіїв від початку війни.
„Незважаючи на ці підвищення, ціни на електроенергію для населення, за оцінкою ОЕСР (2025), становлять близько половини рівня цін для малого бізнесу в Києві, тоді як ціни на газ для населення покривають приблизно 50% витрат на основі ринкових цін на газ”, – ідеться в документі.
Тому Україні необхідний план зі створення стійкого сектору в післявоєнний період, у якому тарифи на комунальні послуги відповідатимуть рівню окупності витрат і буде впроваджено нову методику розрахунку тарифів з урахуванням соціальних чинників, вважають у МВФ.
Підвищення тарифів допоможе відновити рентабельність споживчого сегмента енергетики, полегшити боргове навантаження в окремих його частинах і стимулюватиме конкуренцію на оптовому та роздрібному ринках енергії, а також мотивуватиме до заходів із підвищення енергоефективності.
„Водночас необхідно захистити найбільш вразливі домогосподарства від наслідків підвищення тарифів, зокрема за рахунок перегляду житлово-комунальної субсидії з метою підвищення її ефективності та точності надання. Одним із ключових завдань при цьому стане коректне визначення вразливих домогосподарств, які потребують підтримки”, – додали у фонді.
У першій половині 2025 року ціни на золото оновлюють історичні максимуми. Номінальна вартість металу вперше перевищила позначку в 3 400 доларів за тройську унцію, що викликає інтерес інвесторів у всьому світі, включно з Україною.
За даними Національного банку України, за січень–травень українці придбали 7 394 унцій золота (понад 229 кг) на суму $22,47 млн. Попит перевищив обсяг продажу на 1 023 унції. Для порівняння, за аналогічний період 2024 року обсяг купівлі складав 9 715 унцій.
Купити золото в Україні не просто
Попит на золото зростає, але придбати його в Україні складно. Через обмеження регулятора банки можуть продавати тільки ті обсяги золота, які були у їхніх касах на 19 серпня 2022 року або були придбані в клієнтів після цієї дати. Про це розповіла Ірина Киреєва, начальниця управління грошового обігу департаменту казначейських операцій Укргазбанку.
Кількість банків, які здійснюють операції з дорогоцінними металами, обмежена. Наприклад, «OTP Банк» здійснює продаж лише в головному офісі в Києві, а «Приватбанк» — лише у чотирьох відділеннях країни.
Попри ці складнощі, попит продовжує зростати. Як пише Економічна правда, серед причин — страх перед економічною та політичною нестабільністю, зокрема непередбачуваною зовнішньою політикою США. Олександр Мартиненко, голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU, вказує на вплив дій американської адміністрації на ринки.
Подібної думки дотримується і Сергій Колодій, головний експерт з макроекономічного аналізу «Райффайзен Банку». За його словами, зростання цін стимулюється попитом з боку центробанків та спробами окремих країн диверсифікувати резерви.
Ще одним чинником впливу стали дії Китаю, який скорочує інвестиції в боргові облігації США та скуповує золото. Антон Коваленко, керівник департаменту ринку капіталів Приватбанку, зазначає, що значну частину ресурсів Китай переорієнтував саме на біржове золото.
Аналогічно Росія, ще до повномасштабного вторгнення в Україну, збільшувала частку золота в своїх резервах. Проте західні країни заморозили значну частину активів РФ, показавши, що золото не завжди гарантує захист.
Як інвестувати в золото?
На тлі таких подій в Україні зростає й так званий «золотий туризм»: громадяни їдуть у Польщу, купують зливки, привозять їх в Україну і продають із націнкою. Про це розповів Коваленко.
Купити золото в Україні можна також у формі інвестиційних монет, які випускає НБУ. У 2024 році громадяни придбали 1 517 монет на суму 18,75 млн грн, а у 2025-му — лише 39 на суму 1,14 млн грн. Проте монети мають меншу ліквідність, ніж зливки, і їхня вартість вища через наявність художньої складової.
Альтернативним інструментом є безготівкове золото. Його можна купити й продати без фізичного володіння, але й тут діють обмеження НБУ. Зокрема, якщо банк вичерпав дозволений обсяг продажу, купити такий актив не вдасться.
Чи буде зростати ціна на золото?
На думку Колодія, високий рівень цін сьогодні знижує ймовірність подальшого зростання. НБУ теж не планує нарощувати частку золота в резервах. У повідомленні Нацбанку зазначено, що через високу волатильність та відсутність дохідності золото не є привабливим активом для регулятора.
Згідно з підрахунками НБУ, Україна також виграла від переоцінки золотих резервів. У 2024 році вони подорожчали на 480,9 млн доларів, а за перші п’ять місяців 2025-го — ще на 597,6 млн доларів.
В цілому, експерти радять не вважати золото короткостроковою інвестицією. Це — інструмент довгострокової диверсифікації портфеля, який підходить для захисту від глобальної нестабільності, втім, аж ніяк не гарантує швидкого прибутку.
Зростання цін в Україні прискорилося до максимуму за два роки. Сильно подорожчали продукти, сигарети, комуналка і зв’язок.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, споживчі ціни в Україні в травні 2025 року зросли на 1,3%. Річна інфляція прискорилася до 15,9%, порівняно з 15,1% у квітні.
Інфляція зросла до максимуму з квітня 2023 року, коли вона становила 17,9%.
Ціни на товари та послуги
За даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 22,1%. Найбільше подорожчали яйця – на 86,0%, овочі – на 35,7%, соняшникова олія – на 35,4%, фрукти – на 33,5% і вершкове масло – 28,5%.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 18,3%, на одяг і взуття знизилися на 4,8%.
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 20,1%.
Ціни на предмети домашнього вжитку та побутову техніку зросли на 2,4%, охорона здоров’я подорожчала на 13,1%, ціни на транспорт зросли на 5,8% (зокрема, пальне подорожчало на 1,2%), на зв’язок – на 18,5%, на відпочинок і культуру – на 1,2%, освіта подорожчала на 12,1%, ресторани й готелі – на 15,2%, різні товари та послуги – на 11,9%.
У випадку повторення неврожаю в Україні цього року аграрії не зможуть підняти ціни ще вище. Цьому завадить імпорт з сусідніх країн, де продукти дешевші.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Ніколайчук припустив, що врожай зернових та інших культур цього року може бути нижчим, ніж НБУ прогнозував у квітні. Водночас поки що очікуються несуттєві зміни.
„Навіть якщо реалізується певний негативний сценарій і погодні умови повторяться, як у минулому році, то стримати продовольчу інфляцію нам буде простіше, оскільки вагомим фактором буде імпорт”, – сказав він.
Як зазначив Ніколайчук, ціна на продовольчому ринку в Україні „наблизилися, а за окремими продуктами навіть перевищують ціни в країнах-сусідах”.
„Саме через цей фактор ми очікуємо, що повторення минулорічного цінового сплеску продовольчої інфляції ми зможемо уникнути”, – додав він.
Заступник голови НБУ зазначив, після оприлюднення прогнозу НБУ у квітні, в Україні спостерігалися нові хвилі заморозків. Вони вплинули на певні культури. Зокрема, очевидно, що врожай кісточкових буде нижчим. Також погодні умови вплинули на ярові зернові культури.
Ніколайчук відзначив, що збиранню врожаю заважає дефіцит робочої сили.
Інфляція в травні, ймовірно, сягнула свого локального максимуму. У подальшому очікується уповільнення зростання цін.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу на Youtube.
Як зазначив Пишний, у квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі. Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка перевищила прогнозну траєкторію регулятора.
За його словами, на цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю.
„Як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці”, – сказав він.
Що буде з цінами
НБУ прогнозує, що надалі інфляція поступово сповільнюватиметься. Улітку інфляція почне знижуватися за широким спектром товарів і послуг. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту.
Крім того, значний позитивний статистичний ефект матиме й торішня висока база порівняння, зокрема через одноразове підвищення тарифів на електроенергію в червні 2024 року.
„Водночас траєкторія сповільнення інфляції в найближчі місяці значною мірою залежатиме від впливу весняних заморозків та погодних умов влітку на пропозицію та ціни сільськогосподарської продукції”, – додав голова НБУ.
Ціни на електроенергію для домогосподарств зросли в 10 та знизилися в 14 країнах ЄС у другій половині 2024 року порівняно з другою половиною 2023 року. Про це повідомляє Eurostat.
Зазначається, що у другій половині 2024 року, порівняно з другою половиною 2023 року, ціни на електроенергію для домогосподарств у ЄС показали найбільше зростання в Португалії (14,2%). Найбільше зниження спостерігалося в Латвії (-17,8%).
Де зросли ціни для домогосподарств:
– Португалія (14,2%);
– Фінляндія (13,6%);
– Франція (12,9%).
Зазначається, що зростання зумовлене, головним чином, витратами на мережу, а також скороченням субсидій та допомог.
Де впали ціни для домогосподарств:
– Латвія (-17,8%);
– Нідерланди (-14,3%);
– Бельгія (-12,3%).
У цих трьох країнах ЄС зафіксували найбільше зниження.
Ціни на електроенергію для побутових споживачів були найвищими в Німеччині, Данії, Ірландії та Бельгії. Найнижчі ціни спостерігалися в Угорщині, Болгарії та на Мальті.
Для німецьких побутових споживачів вартість за кВт-год була на 37% вищою за середню ціну по ЄС, тоді як домогосподарства в Угорщині, Болгарії та Мальті платили менше половини ціни від середньої по ЄС.
Ціни на електроенергію для споживачів, які не є побутовими, в ЄС знизилися на 5,4% у другій половині 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року та дещо зросли на 1,7% порівняно з першою половиною 2024 року.
Вартість електрики була найвищою на Кіпрі та в Ірландії. Найнижчі ціни спостерігалися у Фінляндії та Швеції.
Середня ціна по ЄС у другій половині 2024 року становила €0,1899 за кВт·год. Агреговані показники є середньозваженими з урахуванням середнього споживання в кожному діапазоні
Ціни на золото у четвер впали до місячного мінімуму на азійських торгах, продовживши нещодавню серію втрат, на тлі того, як деескалація торговельної війни між США та Китаєм підірвала попит на активи-притулки. Про це повідомляє Investing.com.
Жовтий метал зазнав тиску через стійкість долара, на тлі того, як долар привернув увагу покупців перед публікацією нових економічних даних США, а також зверненням голови Федеральної резервної системи Джерома Павелла пізніше у четвер. Різке зростання дохідності казначейських облігацій США також вплинуло на ситуацію.
Спотова ціна на золото впала на 1,1% до 3 141,35 долара за унцію, тоді як ф’ючерси на золото з поставкою в червні впали на 1,4% до 3 143,67 долара за унцію до 05:09 за Гринвічем.
