Українське дунайське пароплавство (УДП) у зв’язку з блокуванням польського кордону пропонує перенаправити вантажі, які перевозились у країни ЄС вантажівками, на річковий транспорт.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Мінінфраструктури.
„Річкові перевезення лише флотом УДП є альтернативою 2-5 тисячам вантажівок”, – йдеться в повідомленні.
За даними прес-служби, УДП розробило три лінії для баржевих караванів.
Україна – Галац. Це найбільш швидкий маршрут для перекидання вантажу через західний кордон до країн ЄС. Річковий караван може здійснювати 5-7 рейсів до Галацу на місяць. Термін доставки контейнерів складає лише кілька днів.
Україна – Регенсбург. Маршрут дозволяє доставити вантаж у Німеччину, в найближчу точку до основного ринку споживання українського експорту, або в будь-який порт на Середньому та Верхньому Дунаї. Але тривалість рейсу довше ніж у випадку доставки в Галац.
Україна – Констанца. Доставка вантажу в один з найбільших європейських морських портів, з можливістю подальшого експорту в будь-яку точку світу.
Пароплавство також планує виставити на контейнерні лінії додаткові баржеві каравани, які щомісячно забезпечать доставку 2,1 тис. TEU до Регенсбургу (Німеччина), або 5,9 тис TEU до Констанци (Румунія), йдеться в повідомленні.
Ініціатива Президента України Володимира Зеленського Grain from Ukraine відтепер буде стосуватися і дунайських портів України. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Уряд під час засідання 8 вересня підтримав постанову про залучення українських портів на р. Дунай до надання гуманітарної допомоги у вигляді пшениці та кукурудзи країнам Африки й Азії.
«Це наш внесок у світову продовольчу безпеку. Працюємо з ООН та іншими нашими партнерами, аби повноцінно відновити аграрний експорт з України та остаточно розблокувати наші чорноморські порти», — наголосив Денис Шмигаль.
Як повідомив Прем’єр-міністр, станом на зараз у межах жнивної кампанії в Україні зібрано 34 млн тонн врожаю. Зокрема 22 млн тонн пшениці. При цьому внутрішня потреба, за його словами, становить 6-7 млн тонн на рік.
Загреб запропонував Києву використовувати хорватські порти на Дунаї та Адріатичному морі.
Хорватія розглядає можливість збільшення транспортних потужностей для експорту українського зерна через свою територію, адже, наприклад, пропускна здатність порту Вуковар у східній частині країни є обмеженою, повідомив журналістам у середу міністр морського транспорту та інфраструктури Олег Бутковіч.
Після того як наприкінці липня росія офіційно вийшла із зернової угоди, Загреб запропонував Києву використовувати хорватські порти на Дунаї та Адріатичному морі.
Міністр підкреслив, що наразі вивчаються можливості збільшення експорту зерна з України.
«Збільшити потужності – у наших інтересах. Ми можемо це зробити, ми зробимо все можливе для цього, але сьогодні я не можу сказати, про яку кількість ідеться», – сказав урядовець.
Буткович зазначив, що в понеділок зустрінеться з віцепрем’єр-міністром України та міністром інфраструктури, щоб обговорити деталі.
Уряд України планує цього року почати поглиблення русла гирла Бистрий в частині дельти Дунаю, що належить Україні, щоб розширити альтернативні шляхи експорту зерна, повідомив у вівторок заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков.
З метою збільшення експорту продовольства з річкових портів Україна вже збільшила глибину русла гирла Бистрий на південно-західній ділянці дельти Дунаю з 3,9 до 6,5 метра.
Це дозволяє судам зупинятися в дунайських портах України, але цього все ще недостатньо для переповнених вантажами суден, які рухаються в нампрямку румунського Сулінського каналу, який має глибше русло, зазначив Васьков.
Він додав, що Україна хоче збільшити глибину каналу до 7,2 метра, як у Румунії, і найближчим часом хоче продовжити переговори з цього питання з Євросоюзом.
Посилаючись на міжнародні конвенції та з міркувань захисту навколишнього середовища, МЗС Румунії в лютому заявило, що виступає проти будівництва Україною річкового водного шляху в притоках дельти Дунаю, який перетинає територію обох країн, тим самим ставлячи під загрозу унікальну дику природу території, яка є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У 2004 році Україна розпочала роботи в дельті Дунаю в гирлі північного рукава Кілії, який утворює кордон між Румунією та Україною, щоб відкрити власний морський вихід для своїх річкових портів. Поглиблення гирла Бистрий, що з’єднує Кілійський рукав із Чорним морем, було призупинено через міжнародний тиск.
Чверть аграрного експорту України нині проходить через дунайські порти, половина — через порти Чорного моря, решта — через західний сухопутний кордон України.
У Болгарії через низький рівень води зупинили курсування водного транспорту, внаслідок чого застрягло чимало вантажів, які прямували в напрямку Сербії.
Рівень води в Дунаї впав на кілька метрів і, хоча в Сербії річка все ще судноплавна, у Болгарії рух зупинився, через що відправлені до Сербії понад мільйон тонн вугілля, 1,2 мільйона тонн пшениці, 400 тисяч тонн іншого зерна, а також металева та хімічна сировина застрягли в Болгарії, заявив Томіслав Момірович, міністр будівництва, транспорту та інфраструктури.
Частину товару перевозять вантажівками та потягами, але доставити весь товар немає можливості.
За словами міністра, у Сербії за допомогою екскаваторів розчистили русло Дунаю для проходження водного транспорту. Відтак техніку передадуть Болгарії для проведення відповідних робіт.
За попередніми розрахунками, роботи триватимуть два місяці.
У дельті Дунаю утворилися величезні затори: десятки кораблів по кілька днів стоять перед прикордонним переходом Суліна в Чорному морі, оскільки інфраструктура річкових портів не справляється з вантажопотоком, який збільшився в кілька разів із початку війни, – повідомляє інформаційне агентство Agerpres.
Згідно з правилами Дунайської комісії, лоцманське проведення суден у дунайські порти можуть здійснювати лише місцеві службовці.
Водночас голова річкової адміністрації нижнього Дунаю (Administratia Fluviala a Dunarii de Jos (AFDJ) Ангела Іван повідомила Agerpres, що затори біля Суліни виникли не тому, що немає достатньої кількості лоцманів. За її словами, накопичення спричинено перевантаженням річкових портів, у першу чергу українських.
Якщо до війни в Україні в Суліні перевіряли по 3-4 судна щодня, то тепер лоцманське проведення по Дунаю здійснюють у п’ять разів більше суден, водночас річкові порти не здатні обслуговувати більшу кількість, тому кораблі стоять у черзі в Чорному морі. За словами представника AFDJ, більшість кораблів перевозять зерно, але в дельті Дунаю є також багато танкерів, які перевозять паливо.
Капітан панамського корабля «Barlas» повідомив Agerpres, що їм довелося чекати в морі 13 днів, в екіпажу закінчилися запаси їжі та води, поки вони змогли дістатися Ізмаїльського порту. Жителі портового міста Суліна, розташованого на Сулинському гирлі в дельті Дунаю розповіли, що незначні затори перед портом були і в минулому, але досі не було прикладів, щоб у морі одночасно чекали сотні кораблів.
На сайті marinetraffic.com, який показує рух кораблів у режимі реального часу, у вівторок, зокрема було видно 96 кораблів у черзі перед Суліною на Чорному морі.
