Погода цьогоріч була сприятливою для ярих посівів, тож хорвати задоволені врожаями. З іншого боку, закупівельні ціни виявилися настільки низькими через український імпорт, що, незважаючи на хороший урожай, багато фермерів боїться банкрутства.
Цього року хорватські фермери зібрали в середньому 7,4 тонни з гектара та загалом 2 мільйони тонн кукурудзи з полів, що вдвічі перевищує внутрішні потреби. Це на 21 відсоток більше, ніж минулого року, водночас, значно менше, ніж у рекордному 2020 році, коли в країні було намолочено понад 2,3 мільйона тонн зерна. Проте цьогорічний урожай, як і минулорічний, обіцяє стати кращим за якістю, ніж той, який отримали три роки тому, адже цього разу кукурудза не потерпала від хвороб, хоча через сильні дощі її вологість висока.
Найкращий урожай був у Східній Славонії, яка традиційно вважається коморою країни, де з гектара в середньому зібрали 8,1 тонни кукурудзи. Статистику дещо погіршила врожайність полів у Південній Далмації, оскільки там зібрали лише 5,4 тонни кукурудзи. Незважаючи на рясний урожай, хорватські фермери не задоволені, оскільки закупівельні ціни виявилися значно нижчими, ніж минулого року. Найбільший хорватський зернотрейдер цього року платить за кукурудзу 132 євро за тонну, що приблизно на 170 євро менше, ніж торік.
Закупівельні ціни падають
У Хорватії також добре вродили соняшник і соя. Аграрії зібрали в середньому 3,1 тонни соняшнику з гектара, сої – 3 тонни. Це приблизно на 10 відсотків більше, ніж минулого року. Проте закупівельні ціни на ці культури також різко впали. Минулого року за тонну соняшнику платили 550 євро, цього року – лише 280. Так само різко подешевшала соя, за яку в 2022 році платили 590 євро за тонну, а цього року – лише 356 євро.
Фермери засмучені
Більшість хорватських фермерів очікувала цін, подібних до минулорічних, до того ж розхідні матеріали та паливо також подорожчали. Однак закупівельні ціни настільки низькі, що більшість виробників цього року не отримають прибутку, багато хто боїться банкрутства. Аграрії звинувачують у тому, що відбувається, ситуацію щодо великої кількості зерна, котре надходить з України до Європи. У попередні роки хорвати продавали значну частину свого врожаю за кордон, але тепер європейські покупці воліють купувати менш якісне, але дешевше українське зерно.
В Болгарії фермери готуються до блокад по всій країні через відмову від бану щодо українського зерна. Прем’єр-міністр Ніколай Дєнков порівняв їх з „терористами”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на БНР.
Як відзначив прем’єр, заяви фермерів про нібито відсутність підтримки з боку держави є „абсолютно неспроможними”.
„Представники сектору… не можуть зі зневагою ставитися до європейських вимог з огляду на те, що трактори, якими вони хочуть перекрити дороги, куплені за європейські кошти; вони не можуть казати, що Європа їх не цікавить, коли більша частина коштів, які вони отримують у вигляді субсидій і допомоги, є європейськими”, – заявив Дєнков.
Зокрема він порадив виробникам зерна відмовитись від коштів ЄС, а вже після цього виступати проти заборони українських товарів. Коментуючи відмову фермерів зустрітись з ним, Дєнков додав: „Я не веду переговорів із терористами”.
Тим часом як пише видання, вже у понеділок фермери планують блокаду по всій країні, включно з прикордонними переходами.
Європейська комісія скасувала обмеження щодо імпорту українського зерна з 16 вересня.
Після цього прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Варшава самостійно запровадить ембарго на українське зерно попри скасування бану Єврокомісією. Зокрема про продовження ембарго повідомили Угорщина й Словаччина.
У кількох регіонах Болгарії в середу фермери почали триденну акцію протесту через завезене в країну українське зерно, повідомляє болгарський телеканал Nova.
Учасники протесту вимагають припинити імпорт українського зерна, перш за все пшениці та соняшнику, оскільки низька ціна української продукції робить болгарське зерно неконкурентоспроможним.
Міністр сільського господарства Болгарії Джаров Гечев повідомив демонстрантам, що проблеми з поставками можуть бути вирішені тільки на рівні Єврокомісії.
«Ми дослухаємося до вимог фермерів і пропонуємо додаткові заходи відповідно до законодавства ЄС, тому що ми в Болгарії не можемо вирішити цю проблему. Я хочу, щоб у Брюсселі чітко розуміли: держави поблизу конфлікту в Україні, платять доволі високу ціну, тож Європа повинна бути солідарною і зі своїми фермерами. ЄС має відреагувати. Сподіваюся, він зробить це якнайшвидше», – сказав міністр.
У кількох країнах Східної й Центральної Європи тривають протести через неконтрольований, безмитний імпорт українського зерна.
У Румунії, схоже, існують фінансові перешкоди для симпатій до України. Фермери вимагають відшкодування 200 мільйонів євро збитків, завданих демпінгом сільськогосподарської продукції з боку охопленого війною сусіда, адже їм було обіцяно частину цієї суми, пише портал Magyar Nemzet.
«Ми розуміємо складну ситуацію, в якій опинилася Україна, намагаємося виявляти солідарність, але без знищення вітчизняних виробників, ринку та споживачів», – ідеться в стенограмі листа, надісланого до уряду минулого року представниками чотирьох румунських галузевих груп інтересів в аграрному секторі. Вони стверджують, що угода про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом, яка в основному шкодить інтересам виробників пшениці, кукурудзи, соняшнику, сої, м’яса та яєць, завдала румунським фермерам збитків на суму близько 200 мільйонів євро через потік у країну української сільськогосподарської продукції.
Зона вільної торгівлі призвела до того, що величезна кількість дешевої сільгосппродукції, переважно зернових, без сплати мита потрапила до Румунії з охопленої війною України.
Українське зерно було до 50 доларів за тонну дешевше за румунське, що підривало конкурентоспроможність останнього на експортному ринку, стверджують румунські виробники. Водночас у 2022-му Румунія експортувала на мільйон тонн пшениці менше, ніж роком раніше, незважаючи на те, що з України надійшло 700 тисяч тонн пшениці та 30 тисяч тонн борошна. Румунія імпортувала близько мільйона тонн кукурудзи за ціною на 60–75 євро дешевшою, ніж ринкова. 400 тисяч тонн українського ріпаку купив східний сусід, також за демпінговими цінами, нижчими на 70–90 євро. На 60–100 євро за тонну дешевше обійшовся український соняшник. У 2022 році його надійшло 400 тисяч тонн, а соняшникової олії – 50 тисяч тонн.
Водночас продукція, яка хлинула до Румунії, зайняла значну частку внутрішніх транспортних та складських потужностей, збільшивши витрати румунських фермерів.
В окупованому Мелітополі почався збір черешні, але рашисти не дозволяють фермерам самим продавати врожай.
Про це заявив мер Іван Федоров, передає Укрінформ.
„За кілька днів до збору черешні рашисти зібрали всіх фермерів, які вирощують її в великих об’ємах, і запропонували їм співпрацю: вони забирають всю черешню під реалізацію, а потім передадуть якісь кошти. Тож збір врожаю розпочався, але фермери можуть залишитись без грошей”, – розповів очільник міста.
У Брюсселі представники українського уряду та Європейської комісії підписали угоду «Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні» на 26 млн грн.
За інформацією, угода сприятиме розвитку в Україні більш інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектору, що орієнтований на зростання і сталий розвиток малих і середніх фермерських господарств, а також малих і середніх підприємств.
Йдеться зокрема про:
підтримку земельної реформи шляхом об’єднання державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав,
реформи установ і системи землекористування.
Другий напрямок – це проведення інституційних та галузевих реформ у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій.
Угода передбачає також зміцнення цільових ланцюгів вартості в сільському господарстві та забезпечення доступу малих фермерських господарств до фінансування шляхом запровадження грантових програм.
The EU is securing more than €15 billion to help our partners worldwide to combat the #coronavirus. It is in our interest to ensure that the fight is successful worldwide.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
