Занадто багато запитань щодо ефективності використання коштів за напрямом безпеки та оборони, зазначив Сергій Марченко.
Існують ризики фінансування державного бюджету України в січні-лютому 2024 року. Про це сказав міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 21 грудня.
„Ризики у нас є в січні-лютому. На жаль, у січні-лютому рішень, які ухвалені партнерами, недостатньо (для фінансування потреб бюджету на цей період – ред.), щоб ми самостійно могли впоратися. Тому в нас наразі працює механізм плану Б”, – сказав Марченко на огляді макроекономічних прогнозів на 2024 рік від Центру економічних стратегій.
За його словами, Мінфін „максимально наближатиме ті ресурси, які може наблизити, на січень-лютий”.
Серед таких заходів міністр назвав авансову сплату дивідендів держкомпаній, а також збільшення обсягу запозичень на внутрішньому ринку.
„Ситуація не критична, але є розуміння того, що в цей період нам потрібно максимально покладатися на внутрішній ресурс”, – зазначив глава Мінфіну і додав, що його відомство працює в кооперації з Нацбанком.
Він також зауважив, що потенційним ризиком на наступний рік є збільшеня видатків держбюджету на 2025 рік. За його словами, Україна передбачила в законі про держбюджет на наступний рік максимум, який могла виділити на сектор оборони та безпеки.
„Найбільшу невизначеність нам формує сектор безпеки та оборони. Ми не можемо знати наперед, у який момент там чогось не вистачить. Занадто багато запитань щодо ефективності використання коштів саме за цим напрямом”, – сказав Марченко.
Гарантія Великобританії через механізм Світового банку – 400 млн доларів США;
Світовий банк – 5 млн доларів США.
При цьому, кошти від ЄС – це вже десятий транш у рамках масштабної макрофінансової допомоги (МФД) на 2023 рік. Загальний обсяг фінансування за програмою сягає 18 млрд євро, із яких Україна вже отримала 16,5 млрд євро.
Термін погашення кредиту складає 35 років, відсотки та інші платежі за обслуговування боргу замість України компенсуватимуть країни ЄС. Ці кошти надаються на пільгових умовах та спрямовуються на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема, забезпечення соціального захисту населення, гуманітарні потреби, оплату праці працівників секторів освіти та охорони здоров’я.
Гарантія Великої Британії – частина п’ятого додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine).
Термін погашення цього кредиту – 19 років із 5-річним пільговим періодом. Загальний обсяг фінансової допомоги під гарантію Великої Британії у поточному році сягає 1 млрд доларів США.
Фінансування від Світового банку є позикою МБРР в рамках проєкту Світового банку „Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL Ukraine). У рамках спільного з МБРР проєкту у 2023 році вже залучено близько 50 млн доларів США.
Міністр фінансів Сергій Марченко ініціює дискусію про те, „яку макростабільність хочемо бачити” і як зробити максимально ефективним використання масштабного зовнішнього фінансування України.
„Банальне проїдання ніколи ні до чого не приводить, необхідно створити умови, щоб ці гроші працювали на економіку України”, – сказав він на зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією „EBA Global Outlook: Нова економіка України” в Києві на початку цього тижня.
Глава Мінфіну висловив незадоволення поточним станом справ, коли, крім покриття дефіциту держбюджету, основними результатами зовнішньої допомоги є збільшення міжнародних резервів, виплата боргів і зростання імпорту, вважаючи такі результати недостатніми. Марченко додав, що його також непокоїть зміцнення гривні, фундаментальні чинники для якого відсутні.
За словами міністра, необхідно створити умови для використання цих коштів для зростання економіки і створення доданої вартості в країні.
Марченко зазначив, що планує провести цю дискусію з Національним банком і Міжнародним валютним фондом.
Як повідомлялося, зовнішнє фінансування держбюджету цього року становило на 5 вересня $29,7 млрд порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік. Загалом за підсумками року планується залучити понад $42 млрд міжнародної фінансової допомоги.
У Швейцарії пропонують до 2030 року збільшити витрати на армію до 50 мільярдів франків (57 мільярдів доларів) через погіршення безпекової ситуації в Європі, викликаного війною РФ проти України.
Про це заявив командувач Збройних сил Швейцарії Томас Зюсслі, повідомляє Європейська правда.
„Швейцарія переорієнтовує свою армію на національну оборону”, – сказав він.
Швейцарська армія планує нові інвестиції в розмірі 13 мільярдів франків у комунікації, сухопутні війська і кіберзахист.
Зокрема, як зазначив Зюсслі, кількість боєприпасів, яку Швейцарія зараз купує на рік, покриває навчання курсантів, але її не вистачить для захисту країни в разі нападу.
Водночас він підкреслив, що ця цифра є лише пропозицією і остаточне рішення залишається за законодавцями.
Рада ЄС ухвалила рішення про збільшення загальної фінансової стелі Європейського фонду миру на 3,5 млрд євро.
Про це йдеться на сайті Ради ЄС.
Сьогодні, 26 червня, Рада ЄС ухвалила рішення про збільшення загальної фінансової стелі Європейського фонду миру на 3,5 млрд євро на основі раніше укладеної угоди від 20 березня цього року.
Це рішення покликане зберегти здатність ЄС запобігати та швидко реагувати на кризи та конфлікти.
«Сьогоднішнє рішення знову забезпечить нам фінансування для продовження надання конкретної військової підтримки збройним силам наших партнерів. Це вже друге збільшення фінансування Європейського фонду світу з моменту його створення у 2021 році. Менш як за два роки Фонд довів свою ефективність. Це повністю змінило те, як ми підтримуємо наших партнерів у обороні. Це робить ЄС та його партнерів сильнішими», – заявив верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель.
Відтак загальна фінансова стеля фонду тепер становить понад 12 мільярдів євро.
За словами міністра фінансів України Сергія Марченка, потреби у фінансуванні наступного року будуть “не меншими”, ніж цьогоріч.
Бюджетні потреби України на наступний рік залишаться такими ж високими, як і в цьому році, заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в суботу перед тим, як приєднатися до зустрічі міністрів фінансів ЄС, де буде обговорюватися підтримка України.
Цього року Європейський Союз надає Києву 18 мільярдів євро кредитів, щоб допомогти заповнити бюджетну діру, яка оцінюється приблизно в 3-4 мільярди доларів на місяць. Решту покривають гранти від США та кредити від Міжнародного валютного фонду, а також незначні двосторонні внески.
“Що стосується можливих потреб у фінансуванні на 2024 рік, то вони також будуть величезними, – сказав Марченко, додавши: “Я думаю, що для нас буде нелегким завданням різко скоротити наші витрати. Звичайно, це залежить від військової кампанії, але я думаю, що це може бути не менше, ніж 18 мільярдів євро, як ми [мали] на цей рік”.
Відповідаючи на запитання, чи готовий ЄС повторити такий рівень підтримки на наступний рік, комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні сказав, що “дискусія про наступний рік з точки зору цифр і точних цифр залежить від дискусії, яку ми починаємо щодо бюджету [Європейського] Союзу, але, безсумнівно, ми продовжимо нашу підтримку з тією ж відданістю, з якою ми робили це в останні роки”.
У червні ЄС збирається переглянути свій бюджет, що має на меті знайти додаткові кошти для низки пріоритетів, таких як так звана макрофінансова допомога третім країнам, включаючи Україну.
Кабмін планує закупити додатково 125 тисяч тонн пшениці або кукурудзи, яка буде доставлена як гуманітарний вантаж до країн Африки.
Уряд затвердив постанову про продовження та необхідне фінансування ініціативи Grain from Ukraine. Про це у вівторок, 21 березня, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Наша країна залишається одним із гарантів світової продовольчої безпеки. Загалом у рамках зернової ініціативи Україна відправила вже понад 25 млн тонн агропродукції через чорноморські порти. Працюємо над тим, щоб не лише продовжити цю ініціативу, а й розширити її”, – зазначив він.
За словами Шмигаля, Кабмін планує закупити додатково 125 тисяч тонн пшениці або кукурудзи, яка буде доставлена як гуманітарний вантаж до країн Африки.
Потреба у міжнародному фінансуванні України на 2023 рік залишається відчутною і становить близько 3 млрд дол. щомісяця.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів за підсумками робочого відрядження керівництва міністерства до Люксембургу.
Під час панельних дискусій представники Мінфіну та міжнародні партнери обговорили поточну фінансову та економічну ситуацію в Україні, підтримку міжнародних донорів та фінансових організацій.
„Незважаючи на руйнівні економічні наслідки російської війни в Україні (зокрема, скорочення економіки на 30,3%, інфляцію 26,6% у річному вимірі, дефіцит держбюджету в 5 млрд дол. щомісяця), уряду вдалось утримати ситуацію під контролем та забезпечити макрофінансову стабільність держави у 2022 році”, – йдеться в повідомленні.
За словами заступниці міністра фінансів України Ольги Зикової, уряд провів системну роботу для зменшення дефіциту бюджету шляхом збільшення податкових та митних надходжень, а також оптимізації низки напрямів бюджетних видатків. Втім, у 2023 році потреба у міжнародному фінансуванні залишається відчутною і становить близько 3 млрд дол. США щомісяця.
Передбачуваність, регулярність та ритмічність надходження коштів є надзвичайно важливими умовами, оскільки це надасть можливість уникнути монетарного фінансування, що негативно впливає на економіку, наголошують у Мінфіні. Отримання зазначеного фінансування дозволить і надалі ефективно протистояти повномасштабній збройній агресії рф.
„Ми продовжуємо активну співпрацю з країнами-партнерами та міжнародними організаціями – Світовим банком, МВФ, ЄБРР та ЄІБ. Україна зацікавлена в забезпеченні ефективного, підзвітного та прозорого використання фінансування, в тому числі від донорів. Наразі ведеться активна робота над створенням відповідних механізмів”, – зазначила Зикова.
Кабінет Міністрів планує у 2023 році запустити велику відбудову пошкодженого та зруйнованого майна за рахунок бюджетних коштів, коштів міжнародних партнерів та донорів, а також конфіскованих активів росії.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 10 січня.
«2023 рік стане роком не тільки української перемоги, але і роком, коли почнеться велика відбудова пошкодженого та зруйнованого. Масштаби цих руйнувань колосальні. Мова йде про сотні мільярдів доларів втрат. Відповідно, програма відновлення України стане найбільшим проєктом відбудови з часів Другої світової війни. Ми вже визначали 4 ключових джерела її фінансування», – сказав Шмигаль.
За його словами, насамперед використовуватимуть конфісковані російські кошти. Уряд уже спрямував 17 млрд грн конфіскованих коштів російських банків у бюджетний Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.
Друге джерело фінансування – це безпосередньо кошти з державного бюджету. Цього року 35,5 млрд грн так само підуть у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок сплати НБУ частини свого прибутку.
Третє джерело – це кошти міжнародних партнерів. Вже є перші кроки в цьому напрямку. США прийняли рішення про виділення на відновлення України 1,4 млрд дол., або понад 56 млрд грн; гроші мають надійти вже найближчим часом.
Четверте джерело – це кошти донорів з усього світу, зібрані на платформі United24. Створення платформи ініціював Президент України Володимир Зеленський.
Прем’єр нагадав, що станом на зараз загальна сума на відновлення з уже зрозумілих нам джерел становить близько 110 млрд грн.
Канада надасть Україні фінансування для розмінування територій. 15 мільйонів канадських доларів (11 мільйонів доларів США) буде виділено для закупівлі обладнання для виявлення та знешкодження наземних мін та боєприпасів, що не розірвалися.
„Українська влада зараз оцінює, що міни виявлені на 30% території країни”, – сказала міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.
Канада уже надає спецзахист для саперів, а також фінансує передові системи розмінування з дистанційним керуванням для очищення великих територій, наприклад сільськогосподарських угідь.
У серпні Державний департамент США схвалив допомогу на суму 89 мільйонів доларів, щоб допомогти Україні оснастити та навчити 100 команд з розмінування та знешкодження боєприпасів, що не розірвалися.
„Ми ніколи не похитнулися у нашій відданості світу, вільному від мін”, – написала Жолі у Twitter, нагадавши про 25-ту річницю Оттавської конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їхнє знищення.
?? announced an additional 7.5 mln CAD for demining. During the meeting in Kyiv, I thanked @melaniejoly for ?? support to ??. We discussed ??'s economic development & recovery, as well as the tightening of sanctions against rf. We appreciate the solidarity of our friends. pic.twitter.com/CGoKoAeXCr
