Через зміну клімату та геополітичну напруженість кава, чай і какао незабаром можуть стати продуктами розкоші.
Незважаючи на те, що ціни на продукти харчування зростають через інфляцію, у найближчому майбутньому через крихкість ланцюжків поставок вони можуть ще істотніше повпливати на наші гаманці. Зокрема улюблені напої, кава, чай і какао, можуть навіть стати предметом розкоші для пересічної людини, повідомляє Financial Times.
У сучасному глобалізованому світі людина часто забуває, що прості продукти повсякденного попиту, такі як кава, чай чи какао, проходять складний шлях, поки дістаються до наших чашок. Їх популярність давня: гарячі напої з Азії та Африки вживаються в Європі протягом століть, на них були побудовані цілі колоніальні імперії.
Однак ланцюги поставок стають дедалі більш крихкими, є побоювання, що крах світової торгівлі скоро перетворить наші щоденні напої на предмети розкоші.
Чай, кава і какао також прибувають до Європи на кораблях, маршрути яких були порушені через початок війни між Ізраїлем і ХАМАСом та напади єменських хуситів, які підтримують палестинців. Біля входу в Суецький канал, у Червоному морі, подібні напади є повсякденним явищем, в Сомалі знову з’явилися пірати, тому перевізники змушені переходити на більш безпечні, але набагато довші та дорожчі маршрути, наприклад, в обхід Африки.
На іншому боці Атлантичного океану під загрозою опинилася доступність Панамського каналу, тут транспортування ускладнює посуха, що ще більш негативно впливає на роботу глобальних ланцюгів поставок.
Якщо з терористичними організаціями та піратами Захід може впоратися, то кліматичні зміни є набагато більшим викликом, виробникам останнім часом дедалі частіше доводиться стикатися з посухами, повенями та іншими стихійними лихами.
Сільськогосподарські культури завжди були вразливим товаром, адже примхлива погода, хвороби чи надто довгі транспортні шляхи можуть легко знищити те, в що закладено місяці роботи фермерів. Зміна клімату посилює це явище. Виробництво кави, чаю та какао відбувається переважно в бідних країнах, де землевласники не отримують належної підтримки від урядів.
Зовнішнє втручання також може мати непередбачувані наслідки. Зокрема новий закон ЄС, спрямований на стримування вирубки лісів, може, наприклад, призвести до знищення кави та какао, що зберігаються на європейських складах, оскільки вони не відповідають етичним правилам ЄС та правилам захисту навколишнього середовища.
Ціна кави на світовому ринку зростає, зараз вона становить 2,2 долара за фунт, тоді як роком раніше становила лише 1,4 долара. Підвищенню вартості сприяє, зокрема, і те, що найбільший у світі експортер кави, Бразилія, може зіткнутися з проблемами постачання, запаси арабіки в країні знаходяться на мінімумі за останні 23 роки, повідомляє Bloomberg.
Великі мережі кав’ярень, наприклад, Costa і Starbucks, використовують здебільшого арабіку.
Окрім кількісних проблем, на експорт бразильської кави може вплинути і нова рекомендація ЄС, ухвалена Європейським парламентом 13 вересня. Відповідно до ініціативи, імпорт до Європейського Союзу товарів, виробництво яких виявиться пов’язаним із вирубкою лісів, не буде дозволений.
Це стосуватиметься зокрема сої, пальмової олії, кукурудзи, козячого м’яса та кави.
Відповідну ініціативу ще повинна затвердити Єврокомісія.
Хоча в постанові ЄС Бразилія не вказана як ціль заходу, експерти сходяться на думці, що за цим стоїть різке скорочення тропічних лісів Амазонки. За даними Бразильського інституту космічних досліджень (INPE), між 2019 роком (інавгурацією президента Жаїра Болсонару) і 2021 роком було вирубано 33 800 квадратних кілометрів дощових лісів, що в середньому становить 11 тисяч квадратних кілометрів на рік, що більше за площу, наприклад, Бельгії. Лише цьогоріч знищено 7555 квадратних кілометрів лісу.
Активісти із захисту клімату неодноразово звинувачували президента Бразилії в тому, що він закриває очі на навмисну вирубку лісів. Однак нещодавно у відповідь на ці закиди він відповів, що преса надто багато уваги приділяє цьому питанню і ЗМІ варто скоріш розібратися з питанням літніх лісових пожеж у Франції.
У 2020/2021 фінансовому році Бразилія експортувала до Німеччини кави на суму 1,61 мільярда доларів, до США – на 1,012 мільярда доларів, до Італії – на майже 395 мільйонів доларів.
Активний інгредієнт кави, кофеїн, є одним із двох найпоширеніших психоактивних препаратів у світі (іншим є алкоголь). Половина людства не може без нього, за оцінками, щороку випивається близько 500 мільярдів чашок кави. Про кавові напої пишуть оди, всіляко прославляючи їх, але зараз здається, що незабаром кава може стати предметом розкоші або навіть назавжди зникнути з нашого життя.
Згідно з дослідженнями, до 2050 року кількість земель, придатних для виробництва кави, скоротиться вдвічі. Глобальне потепління поступово змінює температури та умови випадання опадів, і якщо тенденції збережуться, до 2080 року кава може зникнути з прилавків назавжди.
Існує більше сотні видів кавових кущів і кавових зерен, тому виникає питання: чому б виробникам не перейти на більш витривалі сорти? Або чому б не розводити новіші версії?
Відповідь – у нашому тонкому смаку. З безлічі сортів кави (Coffea) людство охоче п’є лише арабіку (Coffea arabica) і робусту (Coffea canephora). Але серед них набагато популярнішою є арабіка. На неї припадає три чверті світового ринку в 100 мільярдів доларів.
Але сорт арабіки також вибагливий. Він відмовляється рости нижче 900 метрів. Більше того, на висоті від 1000 до 2000 метрів арабіка почувається як удома. Звісно, тільки якщо грунт родючий – вулканічний, а опади в регіоні рясні й рівномірні. А температура повітря може коливатися строго лише від 15 до 24 градусів за Цельсієм.
За таких суворих умов не дивно, що навіть незначна зміна клімату сильно виснажує та позначається на врожаю. Настільки, що традиційні виробничі площі кави вже закінчуються (з іншої причини, але ситуація з вирощуванням бананів подібна).
Робуста є протилежністю арабіки: як випливає з назви, це більш загартований, більш стійкий, більш невибагливий сорт. Він добре переносить спеку і високу вологість та не тягнеться в гори, також добре почувається на тропічних рівнинах нижче 900 метрів. Натомість така кава гіркіша на смак, ніж арабіка, тому вважається дешевшою і неповноцінною. У той час як Бразилія та В’єтнам, на які припадає половина світового виробництва кави, а також більшість країн, що виробляють цей напій, віддають перевагу арабіці, робуста в основному вирощується лише в Західній Африці та Індонезії.
Проте обидва сорти страждають від одних і тих самих хвороб. Однією з них є гриб кавової іржі, який набув широкого поширення в останні десятиліття, перетворюючи яскраво-зелене листя кавових чагарників у коричневий колір. Інша — жук кавовий, який просвердлює майбутній урожай і відкладає там свої яйця. Поширення хвороб лише посилюється генетично поганим вирощуванням монокультур і потеплінням клімату.
Дослідники розведення кави зараз чимдуж шукають альтернативу арабіці. Стійкість понад тридцяти сортів зараз вивчається некомерційною організацією World Coffee Research, яка фінансується найбільшими кавовими компаніями. Поки що результатів не так багато.
Якщо ми залишимося вередливими і не зможемо в найближчому майбутньому вивести сорт, який витримає мінливі кліматичні умови, але матиме притаманний арабіці м’який, шовковистий смак, і якщо фахівці не знайдуть рішення проти шкідників, які також руйнують і робусту, зовсім скоро ми будемо змушені шукати інші стимулятори або ж нам доведеться знову вдатися до крайнього вирішення – замінника кави часів війни, цикорію.
