Китай припинив купувати скраплений природний газ у США після введення 15-відсоткового тарифу на ці поставки 10 лютого.
Про це пише видання The New York Times, повідомляє „Європейська правда”.
Дані відстеження суден свідчать про те, що Пекін продовжує відокремлюватись від американської економіки. Китайський імпорт СПГ зі США вже впав до низького рівня у період з листопада по січень, свідчать дані митної служби Китаю.
Натомість Китай розширив закупівлі у Росії, яка минулого року поставила до країни в чотири рази більше скрапленого газу, ніж Сполучені Штати.
Лише два вантажні судна з СПГ зі США прямували до Китаю, коли Пекін запровадив тарифи на американське викопне паливо у відповідь на перший раунд 10-відсоткових тарифів на китайські товари, запроваджених Трампом.
За даними бельгійської енергетичної компанії Kpler, один корабель прибув до Китаю до того, як тарифи набули чинності, і вивантажив свій вантаж, а інший попрямував до Бангладеш, щоб уникнути тарифів.
Бойкот Європою природного газу з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році означає, що російський газ продається за дуже низькою ціною, тоді як європейські компанії платять значно більше за газ з інших країн, включаючи США.
Таким чином, китайські компанії отримали можливість купувати багато газу за низькою ціною в Росії, а не в Сполучених Штатах.
Поставки СПГ із США до Китаю різко зросли після підписання в січні 2020 року торгової угоди між Пекіном і Вашингтоном. Угода містила обіцянку Китаю збільшити закупівлю американського газу, але не обов’язково для використання в Китаї.
Потім вони різко впали у 2022 році, оскільки американський газ відправлявся до Європи за високими цінами після рішення європейців не купувати російський газ.
За даними митної адміністрації Китаю, минулого року на Сполучені Штати припадало 3% імпорту природного газу в Китай.
Президент США Дональд Трамп підвищив мита для Китаю і тепер вони становитимуть 125%.
Про це Трамп написав у своїй соцмережі.
Лідер Штатів додав, що зміни набувають чинності «негайно».
Крім того, Трамп анонсував тримісячну паузу у тарифах щодо інших держав.
«На підставі того факту, що понад 75 країн викликали представників Сполучених Штатів … для переговорів щодо вирішення питань щодо торгівлі, торгових бар’єрів, тарифів, валютних маніпуляцій та негрошових тарифів, і що ці країни .. не вжили заходів у відповідь, я санкціонував 90-денну паузу і суттєво знижений взаємний тариф протягом цього періоду у розмірі 10%, який також набуває чинності негайно», – написав президент США.
Китай прийняв відповідні заходи щодо США після нових мит, введених президентом Дональдом Трампом. Пекін оголосив, що підвищить мита на американські товари до 84%, загостривши торгову війну.
Видання Bloomberg пише, що китайські контрзаходи набувають чинності 10 квітня, йдеться в заяві уряду в середу. Рішення Китаю було ухвалено після того, як набули чинності останні мита Трампа, внаслідок чого сукупний рівень мит, оголошених цього року, сягнув 104%.
Китайський експорт уже зіткнувся із загальними митами, запровадженими цьогоріч, і каральними податками, запровадженими під час першого терміну Трампа і наступної адміністрації Байдена.
Китай також додав шість компаній до списку ненадійних організацій, а 12 американських організацій – потрапили до списку осіб, які контролюють експорт.
Ф’ючерси на американські акції впали приблизно на 1,7% після того, як Китай оголосив про нові мита на американські товари. Акції в Європі впали більш ніж на 4%.
Китай оголосив про посилення експортного контролю на сім видів рідкісноземельних елементів у відповідь на нові тарифи США.
Про це пише Bloomberg із посиланням на заяву китайської влади.
До переліку обмежених мінералів увійшли самарій, гадоліній, тербій, диспрозій, лютецій, скандій і ітрій. Хоча двох найпоширеніших — неодиму та празеодиму — список не зачепив. Їх використовують у виробництві потужних магнітів.
За даними Геологічної служби США, Китай забезпечує майже 70% світового виробництва рідкісноземельних металів. Bloomberg пише, що Китай уже проваджував подібні заходи щодо галію, германію, графіту та сурми. Відтепер будь-яке постачання обмежених металів за кордон вимагатиме ретельної перевірки — хто купує і з якою метою.
Аналітики Citic Securities Ltd заявили, що «нові засоби контролю можуть ще більше посилити глобальну пропозицію». На їхню думку, така політика Китаю спрямована на захист національних інтересів і посилення стратегічного значення рідкісноземельної галузі.
Професор Університету штату Айдахо в Бойсе зазначив для Bloomberg, що, на відміну від семи вибраних рідкісноземельних елементів, вони легше доступні за межами Китаю, а це «може зробити будь-який контроль менш впливовим».
У Міністерстві торгівлі Китаю наголосили, що контроль експортних постачань «подвійного призначення» — важлива частина національної безпеки, регіональної стабільності та глобального миру.
Водночас в Асоціації промисловості кольорових металів Китаю заявили, що компанії, які не загрожують безпеці Китаю, зможуть вести зовнішню торгівлю без перешкод.
Угода щодо відокремлення активів TikTok в США була призупинена після того, як Китай вказав, що не схвалить її через оголошення президента Дональда Трампа про взаємні мита.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, знайомі з ситуацією.
За словами одного з джерел, структура угоди була майже остаточно узгоджена до середи, 2 квiтня. Вона передбачала відокремлення операцій TikTok у США в нову компанію, що базується в Америці та контролюється більшістю американських інвесторів. ByteDance зберігала б менш ніж 20% акцій.
Угоду вже схвалили наявні інвестори, нові інвестори, ByteDance та уряд США. Представники ByteDance та Білого дому не надали коментарів з цього приводу. Посольство Китаю у Вашингтоні також не відповіло на запит щодо коментарів.
Ця затримка виникла після того, як адміністрація Трампа запровадила нові мита на китайські товари, що ускладнило погодження угоди на міжнародному рівні.
Китай оголосив про запровадження 34% мит на імпортовані американські товари на додаток до існуючих тарифів з 10 квітня.
Про це повідомляє South China та Bloomberg, з посиланням на інформаційне агентство Сіньхуа.
Сьогодні вранці, 4 квітня, Міністерство торгівлі Китаю опублікувало заяву, в якій розкритикувало новий тарифний режим США, який «загрожує важко завойованому балансу, досягнутому в результаті багаторічних багатосторонніх торговельних переговорів».
«Це типовий акт одностороннього залякування», – заявило відомство та закликало Штати скасувати тарифи.
Як зазначається, таким чином Китай відповів на нові тарифи, виконуючи обіцянку завдати удару після того, як президент США Дональд Трамп посилив торговельну війну.
Влада Китаю заявила, що розпочне розслідування щодо медичних рентгенівських трубок, імпортованих із США та Індії, і припинить імпорт продуктів птахівництва двох американських компаній.
Водночас, Трамп на борту літака Air Force One заявив, що готовий знизити запроваджені у середу митні тарифи, якщо інші країни зможуть запропонувати щось «феноменальне».
«Мита дають нам велику силу для ведення переговорів», – сказав американський президент, додавши, що «кожна країна телефонувала нам».
На запитання про те, чи означає це, що він розглядає можливість послаблення тарифів, президент США відповів, що це «залежить від обставин».
Поки президент полює за рідкісноземельними копалинами, Сполучені Штати є одним з найбільших їх виробників у світі. Насправді проблема не у видобутку, а переробці, значна частина якої наразі здійснюється в Китаї.
Загроза Гренландії, шантаж України та угода про видобуток корисних копалин у Конго вказують на той самий факт: США полюють на родовища рідкісноземельних металів. Але поки що не зрозуміло, де будуть перероблятися ці копалини, необхідні для виготовлення смартфонів і винищувачів, адже відправляти рідкісноземельні елементи на переробку до Китаю не можна. Утім Дональд Трамп шукає альтернативне джерело в КНР, як це робив і його попередник-демократ Байден.
Участь Китаю в переробці рідкоземельних елементів неминуча
Нам дуже потрібні рідкісноземельні елементи, наголошує Дональд Трамп. Гарне гасло, якщо врахувати, що це стратегічні корисні копалини, найбільшим виробником яких є Китай, а Сполучені Штати намагаються зменшити свою залежність від Пекіна щодо критично важливих мінералів.
Насправді США вже мають великі запаси рідкісноземельних елементів і видобувають 12% їх світових запасів. Але дві третини з них експортуються до Китаю. Азійська країна обробляє 85% рідкісноземельної сировини у світі.
Не вистачає не шахт, а збагачувальних фабрик.
У той час як Сполучені Штати скоротили значну частину своїх потужностей з переробки мінералів, Китай став провідним світовим переробником рідкісноземельних елементів: кобальту, міді та багатьох інших.
Втрата потужностей з переробки рідкісноземельних металів у Сполучених Штатах – лише один із прикладів. Деіндустріалізація США в кінцевому підсумку пішла на користь їхньому геополітичному супернику. Штати майже припинили виробництво ключових продуктів, зокрема контейнеровозів, деяких фармацевтичних компонентів і значної кількості верстатів, тому що їх дешевше та ефективніше виробляти за кордоном. І в цьому питанні Китай виявився головним переможцем.
До 1990-х років США були основним переробником мінералів і металів. Але згодом завдяки дешевій робочій силі та більш м’яким екологічним нормам домінуючим гравцем став Китай.
Цинковий завод було врятовано в останню хвилину
Рідкісноземельні елементи не єдина проблема. Позаминулого року в центрі уваги опинився цинковий завод на Волл-стріт у Кларксвіллі. Це середнє за розмірами, відносно сучасне підприємство в штаті Теннессі. До того часу тільки голландські власники та чиновники з економічного розвитку округу Монтгомері мали уявлення про те, чому воно є стратегічно важливим. Читачі американських газет були здивовані, дізнавшись, що голландський завод Nyrstar – єдиний промисловий об’єкт на континентальній частині США, де галій і германій можна доводити до якості, придатної для виготовлення електроніки. Обидва елементи необхідні для виробництва мікросхем до смартфонів і радарних систем. Відтоді як Китай, найбільший світовий постачальник, припинив експорт галію та германію, спричинивши в Сполучених Штатах значний дефіцит, Кларксвілл став головним полем битви в торговельній війні.
Місцевий завод Nyrstar, що належить сировинному гіганту Trafigura, запустив проєкт вартістю 190 мільйонів доларів, завдяки якому вже цього року може почати виробництво галію та германію електронного класу. Після нарощування виробництва на підприємстві отримуватимуть близько 40 тонн галію та 30 тонн германію на рік, що задовольнить 80% потреб США.
Автомобіль Qin L EV має низьку ціну, щоб бути орієнтованим на молодих людей, заявляє виробник.
Седан Qin L EV поступив у продаж в Китаї з початковою ціною в $16 тисяч, повідомляє CNeVPost.
Автомобіль в довжину сягає 4720 мм, ширину – 1880 мм, висоту – 1495 мм при колісній базі 2820 мм. Машина має 18-дюймові колеса, спереду під капотом є багажник об’ємом 65 літрів.
Електромобіль побудований на платформі e-Platform 3.0 Evo та доступний в трьох конфігураціях – задньопривідна версія, повнопривідна версія з підвищеною продуктивністю та „дальнобійна” повнопривідна версія.
Задньопривідна версія отримала двигун потужністю 110 кВт і крутним моментом 220 Нм з акумулятором 46,08 кВт-год, який забезпечує запас ходу 470 км за циклом CLTC. Повнопривідні мають двигун потужністю 160 кВт і крутним моментом 330 Нм з акумулятором 56,64кВт-год, запас ходу становить 545 км відповідно.
Модель може розганятися від 0 до 50 км/год за 4,1 секунди або 3,1 секунди.
BYD Qin L EV поставляється в стандартній комплектації з системою розумного водіння God’s Eye C. Рішення для інтелектуального водіння – DiPilot 100, а апаратне забезпечення включає 12 камер, 5 радарів міліметрового діапазону та 12 ультразвукових радарів.
Заявлена підтримка швидкої зарядки з можливістю поповнити заряд з 30 до 80 відсотків за 24 хвилини.
Задньопривідний Qin L EV коштує 119800 юаней ($16530), повнопривідні коштують 129800 юаней ($18 тисяч) та 139800 юаней ($19 тисяч).
Китайський електромобільний гігант BYD розглядає Німеччину як можливе місце будівництва свого третього заводу в Європі. Про це з посиланням на джерела пише Reuters. Проте остаточне рішення поки що не ухвалене.
Наприкінці лютого виконавча віцепрезидентка BYD Стелла Лі анонсувала будівництво третього заводу китайської компанії в Європі на додачу до потужностей в Угорщині та Туреччині.
Німеччина – один із найімовірніших кандидатів для будівництва заводу BYD, враховуючи високий рівень технологічного розвитку. Проте всередині китайської компанії також обговорюють інші варіанти. Серед факторів, які можуть вплинути на остаточне рішення, – високі витрати на робочу силу, енергоресурси та обмежену гнучкість виробництва.
Продажі головного конкурента BYD – американської марки Tesla – в Німеччині впали на 76% у лютому після того, як гендиректор компанії Ілон Маск розлютив виборців підтримкою ультраправих. 94% опитаних німців заявили, що більше не купуватимуть Tesla. Лише 3% розглядають можливість купівлі електромобілів цієї компанії.
[type] => post [excerpt] => Китайський електромобільний гігант BYD розглядає Німеччину як можливе місце будівництва свого третього заводу в Європі. Про це з посиланням на джерела пише Reuters. Проте остаточне рішення поки що не ухвалене. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1742240220 [modified] => 1742229894 ) [title] => Китайський конкурент Tesla збудує завод у Німеччині [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=58218&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 58226 [uk] => 58218 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 58219 [image] => Array ( [id] => 58219 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [original_lng] => 22836 [original_w] => 620 [original_h] => 349 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/image-19.webp [width] => 620 [height] => 349 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1742222802:2 [_thumbnail_id] => 58219 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 732 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508102231000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 223819 [1] => 9217 [2] => 839 [3] => 63 ) [tags_name] => Array ( [0] => BYD [1] => завод [2] => Китай [3] => Німеччина ) ) [9] => Array ( [id] => 58134 [content] =>
Морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
Державні нафтові компанії Китаю у березні зменшили імпорт російської нафти через нові санкції США. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 14 березня.
Найбільша з них – Sinopec – повністю припинила закупівлі, аналогічне рішення ухвалила Zhenhua Oil. Водночас PetroChina та CNOOC скоротили обсяги постачання, хоча й продовжили морські відвантаження.
За даними джерел у галузі, Sinopec наразі проводить додаткові перевірки на відповідність санкціям і очікує “чіткої картини” щодо можливого врегулювання війни РФ проти України. У компанії наголосили, що можуть відновити закупівлі, якщо США послаблять або скасують санкції.
Китайські компанії тимчасово утримуються від закупівель у постачальників, які потрапили під нові обмеження, розглядаючи можливі способи їхнього обходу.
За даними аналітиків Kpler, морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
