Віцеканцлер Роберт Габек під час візиту до Києва запропонував Україні обладнання з закритих німецьких ТЕС, яке можна використати для ремонту станцій, атакованих росією. Така ж пропозиція вже надійшла з Литви.
Німеччина запропонувала віддати Україні обладнання із закритих теплових електростанцій, що допоможе відновити енергосистему, пошкоджену російськими ударами. Про це 20 квітня в ефірі інформаційного телемарафону заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
„Наша група фахівців в Литві дивиться, яке устаткування на старих теплових електростанціях можна використати для відновлення в Україні. Це не тільки Литва. Щойно був Роберт Габек (Robert Habeck), віцеканцлер Німеччини, він запропонував можливість подивитися на німецькі закриті об’єкти, які теж можна використати”, – зазначив міністр.
За словами Галущенка, такий варіант може стати непоганою опцією, адже якщо навіть зараз замовити виробництво нового обладнання, то на його прибуття точно не варто очікувати до наступної зими.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литва підписала меморандум про взаєморозуміння з німецьким оборонним концерном Rheinmetall. Документ закладає основу будівництва на території держави заводу з виробництва артилерійських боєприпасів.
Про це соцмережі X повідомила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.
„Сьогодні ми підписали меморандум про взаєморозуміння з Rheinmetall, який заклав основу для будівництва заводу з виробництва артилерійських боєприпасів і нашої довгострокової співпраці”, — йдеться у дописі Шимоніте.
Очільниця уряду Литви подякувала всім, хто працював над цим проєктом з першого дня. Вона також наголосила на необхідності посилювати військовий потенціал демократичних країн, оскільки це є необхідною передумовою для захисту свободи.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Аушріні Армонайте додала, що також вже ведуться переговори з оборонними компаніями зі США та Франції.
Міністр економіки та інновацій Литви Аушріні Армонайте заявила, що протягом двох тижнів країна підпише угоду з німецькою компанією Rheinmetall про будівництво заводу з виробництва снарядів. Про це повідомляє Delfi.
„Ми працюємо з компанією, і я думаю, що в найближчі два тижні будуть підписані певні угоди. Я поки що не можу коментувати деталі, тому що ще не все погоджено”, – зазначила Армонайте.
За її словами, ініційовані поправки до закону, які полегшать входження Rheinmetall, зроблять країну однією з найсприятливіших для оборонної промисловості.
Міністр додала, що вже ведуться переговори з оборонними компаніями зі США та Франції.
Як відомо, Сейм Литви схвалив поправки до законодавства, які дадуть змогу великим оборонним компаніям швидше почати розробку проєктів у Литві до отримання дозволу на будівництво. Комітет з економічних питань було затверджено як основний комітет для обговорення проєкту. Очікується, що проєкт повернеться на пленарне засідання 18 квітня.
Митники Литви затримали перший легковий автомобіль з реєстраційними номерами росії – Audi Q7. Авто тепер можуть передати Україні.
Про це повідомляє Delfi.
Реєстрація інциденту відбулася ввечері 11 березня. У селі Медінінкай литовські митники вперше затримали легковий автомобіль із російськими реєстраційними знаками. На ньому в Білорусь їхав громадянин Молдови, який стверджував, що не знав про обмеження Європейського Союзу.
Виявилось, що авто належить громадянці російської федерації, однак громадянин Молдови був в Audi Q7 один.
„Водія ознайомили з чинними з 11 березня 2024 року правилами та проінформували, що на нього чекає штраф і конфіскація автомобіля. Було складено протокол про адміністративне правопорушення. Машину вартістю €41 690 затримано. Швидше за все, вона буде конфіскована та передана для потреб України”, – зазначає Delfi.
Міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас заявив, що до Литви ввозиться більше польського зерна, ніж імпортується литовського до Польщі, і назвав безпідставними заяви польских фермерів, які планують блокувати кордон між країнами.
„Блокування міжнародного коридору, який є особливо важливим для трьох балтійських держав, природно, приверне багато уваги, і це один зі способів привернути цю увагу”, – заявив Навіцкас.
За його словами, блокування кордону з Литвою є інструментом для польських фермерів.
„Коли ми намагаємося знайти перелік проблем, які ми могли б вирішити у співпраці, ми досі не маємо цього списку”, – наголосив він.
За словами литовського міністра, польські фермери не надали Литві скарг чи доказів того, що частина українського зерна, яке привозять до Литви, перетворюється на литовське і повертається з Литви до Польщі.
„Ми не отримували таких скарг і не фіксували таких фактів. Коли ми говоримо з Митним департаментом, а ми сьогодні мали зустріч, у них є дуже чіткі алгоритми, щоб побачити, в яких випадках можуть бути ті чи інші незаконні дії. Цього також не було”, – уточнив Навіцкас.
Зазначається, що у п’ятницю, 1 березня, Навіцкас на дистанційній зустрічі з польським колегою Чеславом Секерським обговорить ситуацію на кордонах держав і вимоги польских фермерів.
Польські фермери побоюються, що частина українського зерна з Литви повертається до Польщі. Очікується, що блокада триватиме близько тижня.
Європейська Комісія виділяє 15 мільйонів євро на будівництво нових бомбосховищ для шкіл у гарячих точках України. Литва бере відповідальність за реалізацію проєкту і надає додаткових півмільйона євро.
Таку угоду підписали між Представництвом Європейської Комісії в Україні та литовським Центральним агентством управління проєктами CPVA, — повідомили у представництві ЄС в Україні.
„Російська військова агресія позбавляє тисячі українських дітей нормального життя та освіти. Наша остання ініціатива підкреслює непохитну відданість ЄС забезпечити максимально безпечне освітнє середовище для всіх дітей в Україні”, — зазначила посол Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова.
Через цілеспрямоване знищення агресором шкіл, дитячих садків та інших освітніх закладів, кожна сьома школа в Україні пошкоджена або зруйнована. В країні зростає покоління дітей, які не взагалі не відвідують школу. Близько 1,6 мільйона школярів і 0,2 мільйона дошкільнят не відвідують навчальні заклади, а близько 900 000 дітей заявляють про бажання навчатися дистанційно.
Ініціатива з будівництва бомбосховищ є ще одним прикладом підтримки Європейським Союзом освітнього сектору України. Вона також є продовженням зусиль Литви та CPVA заради відновлення України.
Програма ЄС надає перевагу регіонам, які потерпають від військових дій найбільше — Чернігівщина, Сумщина, Миколаївщина, Запоріжжя, Харківщина та Одещина.
Щонайменше п’ять укриттів планують побудувати у цих прифронтових областях.
„Наша остання ініціатива підкреслює непохитну прихильність ЄС забезпечити максимально безпечне освітнє середовище для всіх дітей в Україні”, — додає пані посол.
Стаціонарні дизель-генератори потужністю 160 кВт призначені для вироблення електроенергії та забезпечення нею об’єктів у місцях, де відсутні або перервані лінії електропередачі. Генератори оснащені обладнанням, яке автоматично вмикає двигун генератора в разі припинення подачі електроенергії від стаціонарної електромережі та вимикає його в разі відновлення подачі.
При повному навантаженні генератор може безперервно працювати не менше 8 годин. Генератори захищені від впливу довкілля і можуть експлуатуватися за температури навколишнього середовища -30 градусів або +40.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литва надасть Україні два мільйони євро на вирішення соціальних наслідків війни росії проти України.
Про це йдеться у повідомленні Мінфіну Литви, яке цитує Європейська правда.
Як зазначили у відомстві, підтримка буде здійснюватись через інструменти міжнародних фінансових установ.
Зокрема, один мільйон євро буде виділено до фонду Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який підтримує інклюзивність, та до Українського фонду солідарності Банку розвитку Ради Європи, який підтримує проєкти соціального призначення.
Литва перекаже кошти в обидва ці фонди до кінця цього року.
„Сила України – в її народі та його рішучості боротися з агресором, тому важливо забезпечити підтримку не тільки українського бюджету для збереження економічної стабільності, але не менш важливо орієнтуватися і на соціальні наслідки війни”, – зазначила міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте.
Литва заборонила імпорт російського скрапленого природного газу – СПГ, LNG. Під заборону потрапили також його перевантаження та регазифікація. Сейм Литви ухвалив ці поправки в четвер, 26 жовтня, майже одноголосно: 111 парламентарів висловилися „за” і лише шість утрималися.
Заступниця міністра енергетики Інга Жилене під час розгляду поправок у комітетах Сейму заявляла, що російський газ на регазифікаційні об’єкти в Литві постачається танкерами з Польщі.
Міністр енергетики Дайнюс Крейвіс раніше заявляв, що компанія Cryogas M&T Poland транспортувала газ із Польщі та постачала його двом компаніям, які мають установки з регазифікації.
У Литві потреби України оцінили як «дуже важливі», тому у державний бюджет країни на 2024 рік планують закласти 340 мільйонів євро на допомогу.
Про це заявила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте, передає LRT.
«Витрати на допомогу Україні у 2024 році ми оцінюємо загалом близько в 0,4% ВВП, тобто приблизно 340 мільйонів євро», – зазначила вона.
Шимоніте наголосила, що пов’язані з Україною потреби є «дуже важливими» для Литви. Вони стосуються не лише підтримки українських біженців, але й загальної допомоги.
«Це особливо важливо у тому випадку, якщо країни Європейського Союзу не зможуть узгодити бюджет підтримки України в 50 мільярдів євро», – зауважила прем’єрка.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
