У 2025 році Литва планує оновити системи спостереження на чотирьох прикордонних пунктах із Росією у відповідь на нові геополітичні виклики. Вартість проєкту становить 16 млн євро.
Про це повідомляє LRT із посиланням на міністра внутрішніх справ Литви Владислава Кондратовича.
Крім модернізації спостережних систем, Литва також планує розчистити прикордонну смугу, впровадити сучасні технології, а також знайти фінансування на безпілотники й антидронові системи. Окремо розглядається питання додаткового фінансування для військової підготовки прикордонників.
„У чинній геополітичній ситуації не можна зволікати жодного дня”, – наголосив Кондратович.
Як повідомляється, державний кордон Литви з Калінінградською областю Росії протяжністю 255 км охороняють Пагегяйський прикордонний підрозділ і підрозділ берегової охорони, відновлений у 2024 році.
Список зброї, придбаної в України для Збройних сил, у Литві не розголошують з міркувань безпеки.
Литва інвестує в оборонну промисловість України і закупить у Києва зброю на 20 мільйонів євро. Закуплену зброю планують передати Збройним силам України. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Литви.
„Литва й надалі інвестуватиме кошти в оборонну промисловість України, закуповуючи озброєння для українських військових в Україні. На ці цілі виділено суму 20 мільйонів євро, яка продовжуватиме зростати”, – йдеться у повідомленні.
У Міноборони зазначили, що прагнуть до ще тіснішої співпраці з Україною у військовій сфері.
За словами міністерки оборони Довіле Шакалене, українська оборонна промисловість має потенціал стати гравцем світового класу.
У Литві під час третьої акції солідарності Radarom зібрали понад 5,5 млн євро на закупівлю безпілотників і засобів боротьби з дронами для України.
Про це йдеться на сайті ініціативи.
Це ще не остаточна сума, яку вдалося залучити організаторам. Дані оновлять після отримання всіх корпоративних пожертв, попередньо, до 28 лютого. Збір тривав із 3 до 24 лютого.
Литовський мовник LRT, який є ініціатором акції, зазначив, що озвучену суму вдалося одержати від литовців і бізнесу. Дві третини зібраних коштів спрямують на дрони й антидрони литовського виробництва, третину – на українські. Їх вибиратиме досвідчена в цьому аспекті волонтерська організація Blue/Yellow, ідеться у статті.
«Коли ми починали кампанію, було багато розмов про ймовірні мирні переговори, але події розвинулися зовсім по-іншому. Ми бачимо, що підвалини західного світу зараз хитаються, тому як ніколи важливо підтримати українців і продемонструвати їм, що вони не самотні», – наголосила генеральна директорка LRT Моніка Гарбачяускайте-Будрієне.
За дві попередні акції підприємства і жителі країни пожертвували загалом 22,8 млн євро. На ці гроші було закуплено 17 радарів, 69 антидронів, 4 спецмашини для мобільних радарів, 1141 комплект забезпечення безпеки для військовослужбовців.
Міністерство оборони Литви оголосило про підписання договору про закупівлю шведських гранатометів Carl Gustaf.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на пресслужбу литовського оборонного відомства.
Агентство оборонних ресурсів при литовському Міноборони підписало договір про закупівлю протитанкових гранатометів Carl Gustaf М4 калібру 84 мм і запасних частин до них зі шведською компанією SAAB Bofors Dynamics AB.
За даними відомства, вартість контракту становить 14 млн євро, озброєння буде поставлено у 2025-2026 роках.
Carl Gustaf призначений для ураження броньованих цілей і живої сили противника.
„Остання модель M4 коротша і легша за попередні версії Carl Gustaf, що робить її простішою у використанні”, – йдеться в повідомленні.
Протитанкові гранатомети Carl Gustaf можуть використовуватися як для підтримки маневрів підрозділів, так і для ефективного ураження бронетехніки і добре зарекомендували себе на полі бою, де забезпечують високу ефективність.
Уряд Литви виділив 5 мільйонів євро на встановлення сонячних електростанцій в Україні. Це відбулося після того, як Вільнюс затвердив програму підтримки енергетичного сектора Литви.
Як зазначила керівниця департаменту співробітництва з питань розвитку МЗС Литви Раса Кайрієне, обладнання для сонячних електростанцій має бути надійним і захищеним від кібератак – тому має бути європейського виробництва.
„При виборі сонячних електростанцій ми повинні забезпечити надійність обладнання, яке буде встановлено, і аспекти кібербезпеки, щоб не створювати додаткових залежностей для України. Тому в процесі закупівель ми будемо намагатися включити цю вимогу, що обладнання має бути походженням з ЄС або європейської економіки”,- заявила представниця литовського МЗС.
23 листопада у Вільнюсі міністри оборони України та Литви підписали меморандум про створення механізму підтримки сил безпеки та оборони України. Зокрема передбачається, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів.
Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
Зазначається, що меморандум відкриває нові можливості для литовських інвестицій в український ОПК і сприятиме розширенню стратегічного партнерства між країнами.
„Це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту „Паляниця””, — зазначив Умєров.
Він додав, що литовська сторона вже працює над фіналізацією бюрократичних процедур, а перший транш на підтримку українських DeepStrike буде перераховано найближчим часом.
Окрім підписання меморандуму, очільники Міноборони країн обговорили ключові пріоритети на 2025 рік. Серед яких зокрема: підготовка та оснащення українських бригад, забезпечення боєприпасам, засобами ППО та розвиток співпраці у сфері оборонної промисловості.
Вільнюський офіс Міжнародної організації міграції (МОМ) зазначив, що наразі кількість прибулих до країни українських біженців зменшилась, але Литва щотижня приймає по кілька десятків українців.
„І їм, безумовно, потрібна, насамперед, фінансова допомога. Тому ми забезпечимо вразливим біженцям від війни одноразові виплати на найнеобхідніші витрати”, – заявив глава МОМ у Литві Ейтвідас Бінгяліс.
Підтримку буде надано громадянам України або третіх країн, які вперше прибули до Литви з України і перетнули зовнішній кордон Європейського Союзу не раніше 40 календарних днів тому.
Допомогу нададуть самотнім батькам або опікунам, які прибули з однією дитиною або кількома до 18 років, сім’ям із трьома і більше дітьми до 18 років, сім’ям із дитиною з обмеженими можливостями до 18 років (підтримку нададуть дітям і дорослим), вагітним жінкам, особам 60 років і старшим, а також особам з обмеженими можливостями.
Міністерство фінансів Литви оголосило про плани виділити 36 мільйонів євро на розширення потужностей державного виробника малокаліберних боєприпасів Giraitės Ginkluotės Gamykla (Giraitė Armament Factory, або GGG) до 2027 року.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на LRT.
Близько третини цієї суми, 11,2 мільйона євро, буде виділено вже цього року після затвердження урядом.
За даними Міністерства фінансів, ці кошти дозволять заводу розпочати монтаж нової виробничої лінії раніше, ніж планувалося спочатку. Очікується, що нова лінія, яка подвоїть потужність заводу, буде введена в експлуатацію до 2027 року.
„Оскільки GGG збільшує обсяги виробництва та інвестує у виробництво боєприпасів, Міністерство фінансів виділить 36 мільйонів євро протягом кількох років. Це дасть змогу заводу подвоїти потужності з виробництва боєприпасів і задовольнити підвищений у зв’язку з війною в Україні попит на зміцнення оборонної промисловості в нашому регіоні”, – сказала міністерка фінансів Гінтаре Скайсте.
Наприкінці вересня GGG підписав меморандум про взаєморозуміння з американським оборонним гігантом Northrop Grumman, в рамках якого до середини 2026 року на території заводу в Каунаському районі планується встановити лінію з виробництва 30-мм боєприпасів.
Міністерство фінансів повідомило, що розширення потужностей вартістю 36 мільйонів євро та американські інвестиції є окремими проєктами.
За даними міністерства, нова виробнича лінія може збільшити річний обсяг виробництва заводу з 60 до 120 мільйонів снарядів і допомогти компанії більш ніж подвоїти свої доходи до 50 мільйонів євро.
Боєприпаси, вироблені GGG, єдиним заводом з виробництва боєприпасів у країнах Балтії, використовуються цивільними, військовими, правоохоронними органами та структурами НАТО.
Литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid схвалив передачу Україні 55 автомобілів і чотирьох генераторів у рамках гуманітарної допомоги загальною вартістю на майже 62 000 євро.
Про це повідомила пресслужба компанії, передає „Європейська правда”.
Як розповіли у компанії, ці 55 автомобілів раніше використовувалися в роботі газотранспортної системи, вони у хорошому стані і мають вік від п’яти до 11 років.
Компанія вирішила пожертвувати транспортні засоби, оскільки уклала новий договір оренди, і старі машини стали непотрібними.
Генеральний директор Amber Grid Немунас Бікнюс підкреслив значущість підтримки України та акцентував, що ці автомобілі, включно із позашляховиками з великим пробігом, допоможуть українським службам проводити ремонтні роботи та оперативно реагувати на зміни ситуації.
„Сподіваємося, що наша допомога стане моральним стимулом для інших підтримати Україну в її боротьбі за свободу”, – заявив він.
Перші автомобілі будуть спрямовані резидентним службам України, а решта допоможуть у відновленні енергетичної інфраструктури, яка постраждала від війни.
З початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Україна стикається з руйнуванням своєї енергетичної системи. Amber Grid раніше вже передавала Україні допомогу, зокрема генератори та обладнання для відновлення трубопроводів на суму 108 000 євро в червні 2023 року, а також обладнання у 2022 році.
Президент Литви Гітанас Науседа підписав поправки до закону, які легалізують виробництво самогону в садибах сільського туризму.
Про це повідомляє LRT.
Науседа підписав поправки до закону про контроль за алкоголем, які передбачають, що з 31 жовтня в Литві дозволять виробляти напої міцністю до 65 градусів, „визнані продукцією національної спадщини”.
На рік литовці зможуть виробляти до 100 літрів самогону, але тільки для особистого або сімейного використання або для дегустації на місці, його продаж буде заборонено.
Поправки також вимагають, щоб виробники самогону повідомляли Державну продовольчо-ветеринарну службу Литви за 48 годин до початку виробництва. А протягом 24 годин після завершення виробництва – повідомити точну кількість виробленого напою.
Також передбачається, що самогон має бути розлитий у скляні пляшки об’ємом від 0,2 до 1 літра і мати етикетками із зазначенням номера, імені та прізвища виробника, дати й часу виробництва, складу та процентного вмісту етилового спирту.
Литовська влада раніше пояснила, що поправка не принесе власникам садиб значних фінансових вигод, але допоможе зберегти національну спадщину.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
