Нове законодавство має легалізувати різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Також збір інформації про працівника буде діджиталізовано, тож більше не знадобляться паперові трудові книжки. Про це повідомила перший міністр економіки Юлія Свириденко.
У січні стартує обговорення документу з усіма зацікавленими сторонами: “Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. Попри численні зміни, цей документ більше не відповідає вимогам часу та гальмує розвиток економіки”, – зазначила Свириденко.
Також у 2024 році міністерство економіки планує реформувати підходи до державного замовлення, що допоможе протидіяти структурному безробіттю.
“Це такий вид кадрового дефіциту, коли безробітних багато, але в той самий час ринок праці потребує зовсім інших фахівців. Щоб розв’язати цю проблему, держзамовлення у вищих навчальних закладах буде зведено до мінімуму. Натомість в українців з’явиться можливість отримати грант та отримати бажану професію”, – сказано в повідомленні.
Таким чином, грант частково покриватиме витрати на навчання (cofinancing of tuition). Заклад і освітню програму студент обиратиме за своїми вподобаннями. Мета такої системи – максимальна свобода вибору.
“Молода людина вступатиме в той навчальний заклад, куди хоче, а не де є бюджетні місця. У такому випадку шанси, що по закінченні він або вона працюватимуть за фахом – значно вищі, ніж за нинішніх умов”, – підкреслила міністр.
Які зміни очікують Державну службу зайнятості
В міністерстві економіки кажуть, що діяльність Державної служби зайнятості буде модернізована. В рамках реформи в організації буде оцифровано 90% процесів. Також планується створити широку мережу партнерств з:
тренінговими компаніями,
компаніями з підбору персоналу,
громадськими організаціями, що займаються соцпроєктами.
Також збільшаться обсяги державної підтримки людей та бізнесу. Зокрема, навчання та перенавчання зможуть пройти 100 тис. українців. А роботодавці зможуть отримати компенсації за облаштування щонайменше 10 тис. інклюзивних робочих місць. Окрім цього, у межах програми єРобота планується видати 15 тис. грантів:
на власну справу,
для ветеранів, ветеранок та їхніх дружин і чоловіків,
для переробних підприємств.
Якщо ж людина не знає, на кого вчитися або планує змінити професію, Міністерство економіки рекомендує придивитися на перелік актуальних напрямків, яких потребує ринок праці. Тобто, зараз в Україні необхідні:
інженери та технічні спеціалісти оборонно-промислового комплексу,
військові всіх спеціальностей,
випускники зі STEM-освіти (наука, технології, інженерія та математика),
У рамках нової програми ЄС Ukraine Facility Україна очікує отримати 50 млрд євро протягом наступних 4 років: більша частина піде на фінансову підтримку бюджету.
Про це заявив заступник міністра економіки Олексій Соболев у подкасті „Хроніки Економіки”.
З 50 млрд євро, які Україна хоче отримати протягом наступних 4 років, 39 млрд євро надійдуть напряму в бюджет як макрофінасова допомога.
Також, 8 мільярдів євро є інвестиційною складовою. Ці кошти надходитимуть через міжнародні фінансові організації шляхом здешевлення кредитів для бізнесу.
„Наприклад, приходить умовний проєкт в ЄБРР і каже: хочу будувати сонячну станцію. Тоді ЄБРР звертається до спеціального органу в ЄС і каже, ось, у мене проєкт, який за Планом відповідає стратегічному напрямку зеленої енергетики. Будь ласка, компенсуйте мені вартість кредиту, щоб я дав його не під умовні 20%, а під 5%”.
За підрахунками міністерства, ці 8 мільярдів кредитів за мультиплікатором можуть згенерувати додатково 30 мільярдів євро і більше інвестицій в Україну за 4 роки. Аби зрозуміти, в яких сферах є достатньо проєктів, щоб створити ці 30 млрд євро, до консультацій залучали представників бізнесу.
Ще 3 мільярди йдуть на адміністрування програми, технічну допомогу та компенсацію відсотків за кредитною частиною допомоги Україні в рамках програми, тобто різниця в ринковій ставці зашита в самій програмі.
Загалом фінансування в рамках програми складатиметься з грантів (17 млрд євро) та пільгових кредитів (33 мільярдів). Виплати за кредитами почнуться через десять років. У 2024 році Україна хоче отримати першу частину фінансування розміром 18 млрд євро.
Україна відкличе свої позови до Світової організації торгівлі проти трьох країн Євросоюзу лише за умови, якщо отримає гарантії відсутності обмежень на експорт зерна в майбутньому.
Про це заявив заступник міністра економіки України Тарас Качка в ефірі телемарафону.
„Для нас дуже важливо, щоб польська сторона та інші держави і Європейський союз гарантували нам, що такого роду обмежень у майбутньому не станеться… Тому, звичайно, тільки тоді, коли ми отримаємо гарантії, ми формально оголосимо на весь світ, що ця суперечка вичерпана. Думаю, це питання буде розглядатися останнім”, – заявив чиновник, коментуючи можливість відкликання позовів до СОТ.
Він розповів, що зараз важливо запустити механізм узгодження та верифікації українського експорту зерна, оскільки така пропозиція вже фактично узгодили Євросоюз та держави-члени. Україна вважає такий механізм прийнятним.
„Позови до СОТ, як ми бачимо з реакції партнерів, були цілком правильним кроком. Тому що він окреслив природу нашого обурення”, – додав Качка.
Українська економіка відновлюється більш швидкими темпами, ніж прогнозували в уряді. Очкування зростання ВВП у 2023 році підвищено до 4%.
Про це заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляє пресслужба Мінекономіки.
ВВП України
Як зазначила міністр, попри втрату 29,6% ВВП минулого року, в Україні вдалося зберегти макрофінансову стабільність.
„Всі інституції переглядають прогнози росту ВВП в бік збільшення. Ми, Мінекономіки, очікуємо, що зростання у 2023 році буде ближче до 4%. Це більш оптимістичний прогноз, ніж у НБУ, який очікує зростання на рівні 2,9% ВВП”, – сказала Свириденко на форумі Ялтинської європейської стратегії YES 2023.
За її словами, у середньостроковій перспективі можна очікувати зростання економіки на рівні 3,5% – у 2024 році та на 6,8% – у 2025 році.
Інфляція та безробіття
Мінекономіки прогнозує, що у 2023 році споживча інфляція сповільниться до 10,6%.”Це відбувається незважаючи на руйнування Росією Каховської дамби та повернення до довоєнного рівня оподаткування пального. Ми прогнозуємо, що у найближчі роки рівень інфляції продовжить сповільнюватись”, – повідомила міністр.
Також за прогнозами Міністерства економіки, рівень безробіття цього року знизиться до 19%, а у 2024-2025 роках – до 16,9% і 14,4% відповідно.
Зерно та метал
Покращено прогнози і щодо основних галузей економіки. Так, урожай зернових та олійних культур буде більшим, ніж торік – експорт очікується не менше 50 млн тонн зернових і олійних культур, а також – не менше 10 млн тонн олії і шроту.
Зростає виробництво в металургійній промисловості, відповідно збільшується і експорт металопродукції. Але загальні обсяги виробництва зараз майже в чотири рази нижчі, ніж до 2022 року. Прогноз на цей рік складає – виробництво 6 млн тонн сталі.
„Я вірю, що нам вдасться покращити експортну логістику – переважно через дельту Дунаю, Румунію та через безпечний коридор до портів Великої Одеси. Цим коридором вже скористались чотири судна, і ми очікуємо ще два кораблі, що прибувають. Перед сезоном великого експорту, який розпочнеться в листопаді з експорту кукурудзи, ми плануємо запровадити дві схеми страхування – одну за підтримки українського уряду та одну за підтримки ЄБРР”, – розповіла Свириденко.
Офіційні прогнози та очікування
Нагадаємо, у червні Мінекономіки погіршило очікування зростання ВВП на 2023 рік з 3,2% до 2,8% у зв’язку із руйнуванням Каховської ГЕС та негативними очікуваннями щодо врожаю.
Міжнародні партнери виділять 244 млн доларів на потреби гуманітарного розмінування. Також до кінця року в Україну надійдуть піротехнічні, розмінувальні, підривні машини, металодетектори та багато іншої спецтехніки, пише УНН з посиланням на Мінекономіки.
„Ми заручаємось підтримкою партнерів у питанні фінансової підтримки та постачанні необхідного обладнання. За кожним з напрямів роботи є чітке розуміння подальших кроків. Наразі вже є домовленість з донорами про виділення Україні 244 млн доларів та спецтехніки на потреби гуманітарного розмінування”, – проінформувала перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
За словами віце-прем’єра, завдання України не лише розмінувати усю територію, але й прискорити процес. Це питання економічного відновлення, адже чим швидше ми повернуться в обіг потенційно заміновані землі, тим швидше на них розвиватиметься бізнес.
До кінця року Україна отримає 10 машин для розмінування виробництва хорватської Dok ING та ще 10 машин від Global Clearance Solutions, майже 200 піротехнічних машин, понад 600 металодетекторів, 50 підривних машин, індивідуальні набори для розмінування, вибухозахисні костюми, квадрокоптери, роботизовані системи для знешкодження боєприпасів тощо.
Необхідне обладнання нададуть Японія, Канада, Корея, Швейцарія, Литва, Фонд Говарда Баффета, ПРООН та ін. Також є домовленості з DOK.ING і данською HYDREMA щодо локалізації їхнього виробництва в Україні.
Міністерство економіки працює над збільшенням присутності на «ринку» розмінування приватних операторів. Мова йде як про міжнародні неурядові організації, так і операторів, які працюють на комерційній основі. Щоб сприяти залученню приватного бізнесу ініційовано експеримент з виведення робіт з розмінування у площину публічних закупівель. Також важливим елементом посилення спроможності операторів є навчання персоналу.
„Найбільшого прогресу в поверненні земель ми можемо досягти через швидке і надійне нетехнічне обстеження територій. Це базовий етап розмінування, який дозволяє максимально швидко повернути у вільний обіг до 80% потенційно забруднених земель”, – підкреслила Перший віце-прем’єр-міністр України.
Зокрема на її думку, суттєвого прогресу можна досягти завдяки економічному розвитку ринку послуг з розмінування та розвитку виробництва через застосування інструментів економічної політики – локалізації виробництва, відкритих публічних закупівель, збалансованого регулювання і дерегуляції.
Міністерство економіки взяло на себе відповідальність опрацювати стратегію та забезпечити координацію роботи органів влади у цій сфері.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
„Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно цього року, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, аби й далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
„Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде менше, оскільки менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно із 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
Економіка України адаптується та відновлюється більш швидкими темпами, ніж прогнозувалось раніше.
В Україні зафіксували зростання реального валового внутрішнього продукту України у І кварталі 2023 року по відношенню до IVкварталу 2022 року. Сезонно скоригований показник зростання становив 2,4%, повідомляє Мінекономіки з посиланням на Держстат у п’ятницю, 9 червня.
За підсумком І кварталу 2023 року у річному вимірі падіння ВВП становило 10,5%. Це значно краще ніж попередні оцінки Мінекономіки (-14,1%).
„Такі дані свідчать про те, що економіка України адаптується та відновлюється більш швидкими темпами, ніж прогнозувалось раніше”, – сказала перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
При цьому зазначено, що військова агресія Росії продовжує формувати нові шоки та випробування. Спостерігалась затримка роботи зернового коридору, експортери відчували на собі обмежувальні заходи з боку країн-сусідів на імпорт та транзит українських сільськогосподарських товарів. Тепер до них додається руйнування Каховської ГЕС.
Міністр економіки зазначила, що зручне розташування України в центрі Європи, мережа діючих індустріальних парків та можливості для будівництва нових — це чудові перспективи для масштабування корейського бізнесу.
“У Сеул ми привезли конкретні проєкти в агропереробці, в енергетичній сфері, в сфері будівництва. Цими пропозиціями ми сигналізуємо, що Україна вже сьогодні займається розвитком власної економіки і будує плани по розвитку держави, і бачить там на чільному місці корейський бізнесу”, — сказала вона.
Юлія Свириденко також додала, що, розмістивши свої потужності в Україні, Південна Корея стане ще ближче до ринків ЄС.
За рік повномасштабної війни в Україні за програмою релокації 800 підприємств перемістилися до безпечніших регіонів. З них понад 600 відновили роботу.
Про це повідомила заступниця міністерки економіки Тетяна Бережна.
«Від початку війни 800 підприємств було релоковано з небезпечних регіонів за підтримки держави. На сьогодні 623 підприємства вже працюють на новому місці. Для ще 239 здійснюється пошук підходящої локації або способу транспортування», – розповіла Бережна.
Найбільше підприємств релокувались до Львівської (24%), Закарпатської (14,5%), Чернівецької (9,8%), Івано-Франківської (8,3%), Хмельницької (7,3%), Тернопільської (6,3%) областей.
Тетяна Бережна також зазначила, що понад 650 компаній, які збиралися релокувати свої потужності, відмовились від переїзду через деокупацію територій, на яких вони розташовані.
44 підприємства з Харківщини, Сумщини та Чернігівщини повернулися на свої попередні місця роботи завдяки покращенню там безпекової ситуації.
Програма релокації продовжує діяти. Наразі кількість запитів значно зменшилась порівняно з березнем-квітнем торік, коли кількість заявок сягнула тисячі, зазначила посадовиця.
Міністр економіки Франції Бруно ле Мер у понеділок закликав МВФ надати Україні 15 мільярдів євро допомоги та посилити економічні санкції проти Росії напередодні фінансової зустрічі G20 цього тижня в Індії, пише французька Le Figaro.
„Окрім підтримки, яку надає Європа, крім підтримки, яку надають країни G7, важливо, щоб МВФ мобілізувався для України”, – сказав Бруно ле Мер, наголосивши на „сумних роковинах” війни в Україні.
„Ми працюємо над програмою МВФ для України, яка може становити майже 15 мільярдів євро протягом чотирьох років”, – сказав французький міністр.
Як повідомляє видання з посиланням на джерело в МВФ, Україна зможе просити фінансової підтримки, оскільки у МВФ вважають, що українська влада показала „тверду” роботу в межах Програми моніторингу.
За словами французького міністра, „економічні санкції є ефективними”, оскільки „вони дали змогу практично вдвічі скоротити доходи Росії від нафти, вони уможливили повністю порушити російські виробничі ланцюжки, особливо в таких стратегічних галузях, як авіаційна чи автомобільна”.
У п’ятницю, 24 лютого, у Бангалорі (Індія) відбудеться зустріч міністрів фінансів та керівників центробанків країн G20.
Раніше повідомлялося, що глава МВФ Крісталіна Георгієва перебуває у Києві. Україна та МВФ досягли домовленості щодо перегляду Програми моніторингу за участю Ради директорів. Наразі ці домовленості мають пройти затвердження керівництвом організації.
