На те, щоб запрацював міжнародний механізм, створений в Гаазі для компенсації шкоди, завданої російською агресією в Україні, піде принаймні один рік.
Про це розповіла заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки.
Мудра зазначила, що заявки про компенсацію завданої агресією росії шкоди можна буде реєструвати вже у квітні цього року.
„Категорії постраждалих і категорії шкоди уже затверджені радою реєстру, і мають бути сертифіковані конференцією сторін, що буде зроблено в квітні”, – пояснила вона.
За її словами, після цього шляхом міжнародної багатосторонньої угоди – яка потребуватиме ратифікації – має бути створена компенсаційна комісія, органи управління та джерела покриття.
„Тобто це щонайменше рік, оскільки відповідні норми міжнародного права мають бути витримані. Тому сказати, що можна буде отримати компенсації завтра, на жаль, як би мені цього не хотілося, ми не можемо” – спрогнозувала заступниця міністра.
У Міністерстві юстиції України дали роз’яснення щодо лімітів на заходи примусового стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інший дохід боржника. Офіційний коментар опубліковано на сайті Мін’юсту.
У Мін’юсті повідомили, що у випадку відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі сум, які підлягають стягненню відповідно до рішення суду, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, може бути застосована практика примусового стягнення.
У відомстві зазначають, що законодавством визначено, що розмір відрахувань із таких доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, – 50 %;
за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, – 20 %.
З пенсії може бути відраховано:
не більш як 50 % її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках;
за іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 % пенсії.
„Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами”, – зазначили в Мін’юсті.
Водночас у міністерстві застерігають, що є випадки, коли стягнення можуть становити до 70%
„Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%”, – йдеться у роз’ясненні.
Близько 10 тисяч гривень на місяць витрачаються на утримання одного російського військовополоненого.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила заступник міністра юстиції Олена Висоцька.
„Якщо ми поговоримо про більш-менш нормально розраховану вартість утримання військовополонених у таборі за результатами 2022 року, беручи до уваги утримання табору, з податками, заробітною платою, комунальними витратами, – ця сума становить близько 10 тисяч гривень на місяць”, – сказала вона.
За словами Висоцької, коли в Мін’юсті говорили про три тисячі гривень на місяць, щоб утримувати одного російського військовополоненого, вони взяли до уваги лише вартість їжі та комунальних послуг. Тому розрахунок був неправильний, оскільки не враховувалася оплата праці персоналу, охорони, конвою та інших.
Водночас вона зазначила, що утримання ув’язнених у СІЗО у 2021 році коштувало близько 130 тисяч на рік. Відповідно, утримання одного ув’язненого – також близько 11 тисяч гривень на місяць
Мін’юст спільно з Фондом держмайна починає спецпроєкт у межах приватизації – продаж окремого майна Державної кримінально-виконавчої служби на прозорих онлайн-аукціонах: одним з перших об’єктів, які виставлять на аукціон, стане Ірпінський виправний центр (№132).
Про це повідомила пресслужба Фонду державного майна України.
„Об’єктами приватизації стане майно нефункціонуючих установ виконання покарань, які перебувають на етапі консервації. За отримані кошти держава зможе побудувати нові виправні установи європейського типу”, – йдеться в повідомленні пресслужби Мін’юсту.
„Одним з перших об’єктів, який буде виставлений на прозорий аукціон, стане Ірпінський виправний центр (№132). Непрацююча установа, де раніше утримували в’язнів, розташована в центрі Коцюбинського – анклаві Святошинського району Києва. Вона має 8,3 га земельних ділянок та будівлі загальною площею 27830,6 куб. м”, – додали у відомстві.
Також готується до продажу майно Львівської виправної колонії №48 та Південної виправної колонії №51.
