Нацбанк помʼякшив валютні обмеження та почав реалізацію стимулюючої валютної лібералізації.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
У пресслужбі зазначили, що метою лібералізації є сприяння припливу додаткового капіталу в економіку України.
«Українські підприємства отримали можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнює сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів», – йдеться у повідомленні.
Окрім цього почала діяти низка інших пом’якшень:
розширюються можливості фінансування закордонних представництв українських компаній;
бізнес може здійснювати платежі, пов’язані із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами;
збільшуються ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном;
дозволяються окремі валютні операції на умовах «форвард»;
забезпечується можливість оплати консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном;
запроваджується спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення.
У Нацбанку також розповіли про деякі обмеження. Зокрема, регулятор заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів.
Також банк поширює щомісячний ліміт у 500 000 грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, для оплати окремих видів послуг.
Станом на 1 травня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $46,68 млрд. У квітні вони зросли на 10,2%.
Про це повідомляє Національний банк України.
Зазначається, що така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – найменшими з квітня 2024 року обсягами чистого продажу валюти Нацбанком на валютному ринку.
Зокрема, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло $6 347,6 млн. З цієї суми:
$4 861,6 млн. – від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
$1294,0 млн. – від міжнародних партнерів через рахунки Світового банку;
$192,0 млн. – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 517,9 млн дол., з яких:
$299,2 млн. – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
$169,3 млн. – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
$49,4 млн. – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $82,1 млн.
Водночас у квітні порівняно з березнем чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 17,1%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку $2 208,7 млн. та викупив до резервів $17,5 млн.
За даними Нацбанку, у квітні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $742,5 млн.
НБУ зазначає, що поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту.
В Україні діє частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів. Але він буде скасований через проблеми в енергетиці.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (квітень 2025 року).
„Очікується, що в поточному році чинні тарифи на газ, опалення і постачання гарячої води не переглядатимуться”, – йдеться в документі.
Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, імовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів у наступних роках.
„Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року”, – заявили в НБУ.
У НБУ зазначили, що невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є суттєвим ризиком для прогнозу інфляції. Подальше відтермінування рішень щодо їх підвищення зумовить нижчу інфляцію, але накопичуватиме дисбаланси, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.
Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2025 році на 3,1%. Прогноз погіршений в порівнянні з січнем цього року (3,6%).
Про це на брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За прогнозом НБУ, у 2026 році економіка зросте на 3,7% (попередній прогноз – 4,0%), у 2027 році ВВП збільшиться на 3,9% (попередній прогноз – 4,2%). Як зазначив голова НБУ, у І кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу.
„Попри певне пожвавлення ринку праці, вагомим стримуючим чинником, відповідно до опитувань бізнесу, залишався також зумовлений війною дефіцит кваліфікованих працівників”, – сказав він.
За його словами, загострення торгівельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення.
„Тарифні війни, ймовірно, призведуть до певного послаблення зовнішнього попиту на окремі товари українського експорту, хоча агропродукція залишатиметься затребуваною навіть в умовах охолодження світової економіки”, – сказав він.
За даними Держстату, зростання ВВП України у 2024 році уповільнилося до 2,9% в порівнянні з 5,5% у 2023 році. Прогноз зростання ВВП, закладений до бюджету 2025 року – 2,7% за рік. У березні МВФ оновив базовий сценарій, згідно з яким війна росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року.
Цей сценарій передбачає зростання економіки України 2025 року на 2-3% і прискорення зростання до 4,5% у 2026 році.
У НБУ пояснили, чому в Україні колись використовували слово „шаг” для дрібних монет. І тут є зв’язок із Англією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на старшого зберігача фондів відділу „Музей грошей” НБУ Андрія Бойко-Гагаріна, якого цитує пресслужба НБУ.
Він пояснив, що назва „шаг” – це народна назва дрібної монети, яка походить від польського слова „шеляг”, що виникло від англійського „шилінга”.
„Це спрощення в українській мові. Відповідно дрібна монета стала асоціюватися зі словом „шаг”, – сказав Бойко-Гагарін.
Він розповів, що гривня зародилась у Давній Русі й надалі була ваговою нормою для карбування інших монет. Зокрема, московський рубль, по суті, був половиною гривні – у X – XII століттях рубали гривню навпіл і утворювалася стограмова норма. Пізніше почали з’являтися стограмові злитки.
„Гривня – унікальна грошова одиниця, такої назви ніде немає. Вона походить від жіночої прикраси, яка замикається на шиї, – срібного обруча. Його робили за ваговим стандартом. І гривня виникла як вагова одиниця”, – сказав він.
За його словами, така історія характерна не тільки для українців, а також і для чехів, німців, британців, євреїв.
„Тобто це абсолютно нормально: шекель – це теж вагова норма. Отже, гривня виникла взагалі в європейському і світовому контексті розвитку національних валют”, – сказав Бойко-Гагарін.
Станом на 1 квітня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 42 380,0 млн доларів.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
У березні вони зросли на 5,6%.
Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку.
Загалом динаміку резервів визначала низка чинників.
По-перше, надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5 980,2 млн доларів. З цієї суми:
– 5172,0 млн доларів – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
– 409,6 млн доларів – від розміщення валютних ОВДП;
– 398,6 млн доларів – від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF).
Крім того, Україна отримала кредит 970,0 млн доларів відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA.
Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 786,7 млн доларів, з яких:
– 688,7 млн доларів – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
– 55,9 млн доларів – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
– 42,1 млн доларів – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,2 млн доларів.
По-друге, операції Національного банку на валютному ринку України.
У березні порівняно з лютим 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,5%.
Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку 2 653,7 млн доларів та викупив до резервів 10,0 млн доларів.
По-третє, переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют).
У березні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 409,7 млн доларів.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.
У Національному банку сподіваються, що наступний плановий тираж українських монет буде вже не в копійках, а в шагах. Старі монети також залишаться в обігу.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням його інтерв’ю виданню NV.
Як зазначив голова НБУ, жодних додаткових витрат ні з боку Національного банку, ні з державного бюджету для заміни копійки на шаг не потрібно.
За його даними, в обігу перебуває майже 15 млрд монет різного номіналу, з них майже 5,5 млрд – це 10 і 50 копійок. Національний банк щороку з метою заміни монет, які зношуються і виводяться з обігу, повинен докарбовувати нові.
„У цьому році вже заплановано докарбування щонайменше 20 млн монет. Ми хочемо, щоб це наступне докарбовування стосувалося монет, номінованих не в копійках, а в шагах”, – сказав він.
За ого словами, у певний момент в обігу будуть одночасно і копійки, які були виготовлені раніше, і шаги, маючи абсолютну рівнозначність з погляду їхнього статусу як платіжного засобу.
„Не буде примусово вилучатися копійка. Просто на заміну тієї монети, яка виводитиметься з обігу, буде в достатньому обсязі карбуватися монета відповідного номіналу, але вже з назвою, яка є питомо українською – шаг”, – додав Пишний.
Це, зокрема, дасть змогу уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. Це буде тривалий органічний процес заміни, потреби здавати чи бігти обмінювати не буде, сказав голова НБУ.
„Символізм цього рішення набагато потужніший. Ми вичищаємо остаточно з українського законодавства все, що нас хоч якось споріднює з Москвою”, – наголосив Пишний.
Національний банк України планує карбування наступного тиражу монет у 50 копійок з назвою „шаг”. Але така монета може з’явиться лише після того, як Верховна Рада внесе зміни до законодавства.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, пише „Експрес” із посиланням на його інтерв’ю „Українському радіо”
Андрій Пишний розповів, що дотепер в обігу є 14 млрд розмінної дрібної монети номіналом 10 і 50 копійок. Національний банк, щоб підтримувати відповідний обіг монети, повинен щороку докарбовувати щонайменше 20 млн., вилучаючи ту, яка втратила відповідні ознаки, і запускаючи в обіг монети відповідного номіналу.
„Ми не карбуємо монету 10 копійок, але 50 копійок ми повинні будемо ще певний час докарбовувати. Їх в обігу приблизно на рівні 1,5 мільярда. І ми хочемо, щоб наступний тираж, який ми повинні будемо докарбувати, вже був викарбуваний не копійками, а шагами”, – сказав він.
Аби змінити назву українських розмінних грошей, потрібно внести кілька змін в законодавство. „Ми відповідні пропозиції парламенту вже надали. Виходячи з мого діалогу з керівниками парламенту, я відчуваю, що підтримка є”, – зазначив Андрій Пишний.
Глава НБУ додав, що Нацбанк вже готує дизайн монет „шагів”. „Ми думаємо над цим. Я не хочу забігати наперед. Тільки-но парламент ухвалить рішення, ми одразу розпочнемо процес підготовки відповідного дизайну. Вже сьогодні творча спільнота так відгукнулася на нашу ініціативу, ми вже маємо кілька ескізів. Ми підійдемо до цього дуже відповідально і зробимо просто фантастичні 50 шагів”, – додав він.
Там розповіли, що рішення було ухвалене з урахуванням низки факторів:
ухвалення закону про збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства;
створення меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, до якого приєдналася абсолютна більшість банків;Play Video
покращення роботи систем моніторингу платіжних операцій відповідно до вимог та рекомендацій НБУ;
з боку правоохоронних органів ведеться активна робота з виявлення та припинення злочинних схем;
Національний банк напрацював концепцію реєстру осіб, які потребують посиленого контролю платіжних операцій.
«Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження Меморандуму. Короткострокова тенденція до стрімкого зростання кількості відкритих платіжних карток, яка фіксувалася у вересні-жовтні минулого року, також припинилася», – зазначено у заяві.
Портал – вже десятий банк, який припинив здійснення банківської діяльності за власною ініціативою без припинення юридичної особи.
Кількість банків в Україні скоротилася до 60. Про це повідомила пресслужба Національного банку України в середу, 26 березня.
Нацбанк відкликав банківську ліцензію та виключив відомості про банк Портал із Державного реєстру банків.
Портал – вже десятий банк, який припинив здійснення банківської діяльності за власною ініціативою без припинення юридичної особи.
За даними НБУ, 16 вересня 2024 року єдиний акціонер банк Портал ухвалив рішення про припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи, а 20 лютого 2025 року банк завершив діяльність.
Станом на 1 лютого банк займав останнє місце за розміром активів – 268 млн гривень. У банку не було коштів фізичних та юридичних осіб.
Процедура припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи здійснюється відповідно до закону України Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків. Для припинення банківської діяльності банк погоджує з НБУ план та повністю виконує зобов’язання.
