Уряд України отримає грант обсягом 200 млн євро для покриття витрат з виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб.
Про це повідомляє Міністерство фінансів у Facebook.
«Міністр фінансів України Сергій Марченко провів робочу зустріч із надзвичайним та повноважним послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анкою Фельдхузен. Під час зустрічі було підписано низку угод, за якими уряд України отримає грант обсягом 200 млн євро для покриття витрат з виплати допомоги на проживання ВПО», – сказано в повідомленні.
Кошти надійдуть до держбюджету України найближчим часом.
Федеральний конституційний суд Німеччини в Карлсруе у вівторок відхилив дві скарги на ухвалений минулого року закон про участь Берліна у фонді Європейського Союзу з подолання наслідків пандемії COVID-19.
Про це повідомляє DW.
Скарги до суду подали Бернд Люке, співзасновник і колишній член партії “Альтернатива для Німеччини”, та бізнесмен Генріх Вайс, який раніше очолював провідну лобістську групу німецької промислової BDI.
Обидва заявляли, що Європейський Союз перевищив повноваження під час створення фонду, бо це не передбачено його установчими договорами, а також перешкоджає бюджетному нагляду з боку німецького Бундестагу.
Вони розкритикували положення фонду, згідно з яким Євросоюз може залучати кошти на ринках капіталу, а країни-члени ЄС несуть спільну відповідальність за позики. За їхніми словами, це може призвести до додаткового боргового навантаження для Німеччини в разі, якщо інші держави не виконають свої зобов’язання з погашення позик.
Компромісний план відновлення Європи: як ЄС планує рятувати свою економіку
А проте, Конституційний суд Німеччини постановив, що домовленість про створення фонду “не є очевидним виходом за межі поточної інтеграційної програми Європейського Союзу, а також не погіршує загальну відповідальність німецького Бундестагу за бюджетні питання”.
Фонд відновлення ЄС під назвою Next Generation EU було створено у 2020 році у відповідь на економічні збитки, спричинені пандемією COVID-19 та локдауном. Він дозволяє Європейській комісії залучити до 750 мільярдів євро (786 мільярдів доларів) на ринках капіталу.
Суми будуть надаватися через Європейську комісію частково у вигляді грантів, а частково у вигляді довгострокових кредитів на фінансування узгоджених із Брюсселем планів реформ та інвестицій.
Конституційний суд Німеччини схвалив її участь у фонді ще у квітні 2021 року. Однак тоді судді визнали, що все ще існує ймовірність порушення конституції, тому ухвалили здійснити більш повне вивчення справи, яке й завершилося оголошеним у вівторок рішенням.
Uniper вимагає від «Газпрому» відшкодувати збитки за недоотриманий із червня газ. Щоб виконати власні зобовʼязання щодо доставки перед клієнтами, компанії довелося купувати газ за завищеною ціною. Витрати Uniper на заміну газу наразі становлять щонайменше €11,6 мільярда, але зростатимуть до кінця 2024 року.
«Ми вимагаємо відшкодувати наші значні фінансові збитки в цьому провадженні. Ідеться про обсяги газу, які були узгоджені з «Газпромом» за контрактом, але не були поставлені, і для яких ми повинні були закупити заміну за надзвичайно високими ринковими цінами та досі маємо [це робити]. Ми зазнали цих втрат, але вони не є нашою відповідальністю. Ми продовжуємо ці судові процеси з усією енергією: ми зобовʼязані цим нашим акціонерам, нашим працівникам і платникам податків», — зазначив гендиректор Uniper Клаус-Дітер Маубах.
Uniper також оголосила, що вирішила максимально дистанціюватися від свого російського підрозділу Unipro — як юридично, так і кадрово. Улітку 2021 року Unipro вирішили продати, угоду уклали з місцевим покупцем, але продаж досі не відбувся.
Катар домовився про багаторічний контракт на постачання скрапленого природного газу (LNG) до Німеччини: йдеться про поставки 2 млн тонн на рік як мінімум 15 років.
“Катар погодився поставляти в Німеччину два мільйони тонн скрапленого природного газу на рік протягом як мінімум 15 років, оскільки найбільша економіка Європи бореться за альтернативні поставки після вторгнення Росії в Україну”, – пише агентство.
“За допомогою довгоочікуваної угоди Катар прагне “внести свій внесок в зусилля з підтримки енергетичної безпеки Німеччини і Європи”, – сказав міністр енергетики Катару і генеральний директор QatarEnergy Саад Шеріда аль-Каабі.
За словами Каабі, партнер QatarEnergy, американська компанія ConocoPhillips, буде поставляти газ з катарських проєктів North Field East і South з 2026 року на СПГ-термінал Brunsbuttel, що розробляється на півночі Німеччини.
Країни Азії на чолі з Китаєм, Японією і Південною Кореєю є основним ринком збуту катарського газу, який все частіше шукають європейські країни після того, як війна Росії проти України поставила російські поставки під сумнів, пише AFP.
Переговори з європейськими країнами раніше йшли важко, оскільки Німеччина та інші країни відмовлялися підписувати довгострокові угоди з азійськими країнами.
Угода з Німеччиною була укладена через тиждень після того, як QatarEnergy оголосила про 27-річну угоду про постачання чотирьох мільйонів тонн на рік до Китаю.
Нагадаємо:
QatarEnergy підписала 27-річну угоду про постачання скрапленого природного газу (СПГ) китайській компанії Sinopec – це є найдовшою угодою в галузі СПГ, оскільки нестабільні ринки змушують покупців шукати довгострокові угоди.
Повідомляється, що 29 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц мав телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським щодо політичної, військової та гуманітарної ситуації в нашій країні.
Зеленський розповів про наслідки авіаударів Росії по цивільній інфраструктурі, об’єктах водо- та електропостачання. У відповідь канцлер засудив обстріли й запевнив Україну в подальшій підтримці.
“Наразі федеральний уряд надав короткострокову фінансову допомогу для ремонту енергетичної інфраструктури в розмірі приблизно 56 мільйонів євро, а також Німеччина надає понад 350 генераторів. Канцлер підтвердив незмінну підтримку України з боку Німеччини, зокрема у сфері протиповітряної оборони та довгострокової реконструкції”, – йдеться у повідомленні.
Президент України також повідомив про розмову з Шольцом.
Німеччина до кінця року надасть 9 млн євро українському агросектору, кошти буде спрямовано на закупівлю генераторів, а також на відновлення фермерських господарств, які постраждали від війни
Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики за підсумками зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського з міністром сільського господарства ФРН Джемом Оздеміром.
Також Німеччина готує спільний проєкт на 5 млн євро для розвитку вітчизняного садівництва.
Крім того, міністри обговорили посилення співпраці в реалізації ініціативи Grain from Ukraine. Микола Сольський подякував Німеччині за те, що вона однією з перших долучилася до цієї гуманітарної програми та профінансувала транспортування корабля з зерном із України до Ефіопії.
“Багато країн повідомили, що готові брати участь у цій програмі. Це важливо з декількох аспектів. По-перше, це в принципі правильно з точки зору гуманітарних відносин у світі. По-друге, Африка має знати, хто насправді про неї дбає, і через дії якої країни вони страждають. Ми працюємо над тим, щоб робота зернового коридору була продовжена якнайдовше і ми могли увесь час доставляти наше продовольство туди, де це потрібно. І, звісно, будемо вдячні подальшій підтримці від наших партнерів”, – підкреслив Сольський.
Німеччина виділяє Україні додаткові 40 мільйонів євро гуманітарної допомоги.
Про це заявила статсміністерка з питань Європи і клімату в МЗС ФРН Анна Люрманн, передає Deutsche Welle.
Берлін також надасть Україні обладнання, зокрема електрогенератори, вартістю понад 11 мільйонів євро. Іще п’ять мільйонів євро Німеччина передасть на реконструкцію шкіл, пошкоджених внаслідок війни РФ проти України, у рамках співпраці з Програмою розвитку ООН (UNDP).
“Зрозуміло, що Путін робить усе для того, аби Україна погрузла взимку в холоді та темряві. І українці дуже хоробро зустрічають цей виклик, а ми підтримуємо їх у цьому як словами, так і діями”, – сказала Люрманн.
Люрманн прибула до Києва 23 листопада у складі делегації європейських політиків-жінок. Метою візиту було, зокрема, продемонструвати солідарність із українками. Крім німецької статсміністерки, до делегації увійшли представниці ще шести країн ЄС – Румунії, Австрії, Хорватії, Ліхтенштейну, Латвії та Литви, а також Європарламенту.
Німеччина надасть ще 40 млн євро на гуманітарну допомогу для України, повідомила державний міністр Європи та клімату Німеччини Анна Люрманн.
“Я приїхала сьогодні також, щоб оголосити, що Німеччина надасть ще 40 млн євро на гуманітарну допомогу, щоб допомогти цієї зими. Ми також надамо додаткові 5 млн євро на реконструкцію українських шкіл разом із UNDP”, – сказала Люрманн журналістам у Києві в середу, передає Інтерфакс -Україна.
Вона додала, що вже відбувається процес передання обладнання для допомоги взимку, зокрема генераторів на більш ніж 11 млн євро, які прибудуть до України найближчим часом.
Люрман прибула до України у складі делегації інших офіційних європейських високопосадовців. Зокрема, з візитом в Україні також перебувають віцепрезидент Європарламенту Нікола Бір, міністр у справах ЄС та Конституції Австрії Кароліна Едтштадлер, державний секретар Європи Хорватії Андрія Метелко-Згомбіч, міністр закордонних справ, освіти та спорту Ліхтенштейна Домінік Хаслер, парламентський секретар Міністерства закордонних справ Латвії Гунда Рейре, віцеміністр закордонних справ Литви Йовіта Нелюпсене, державний секретар з європейських справ Румунії Даніела Гітман.
Так, державний секретар з європейських справ Румунії Даніела Гітман зазначила, що її країна надасть 300 тис. євро UNHCR для допомоги українському населенню взимку.
Міністр у справах ЄС та Конституції Австрії Кароліна Едтштадлер поінформувала, що Австрія надала Україні найбільший пакет гуманітарної допомоги в історії – понад 92 млн євро.
“На додаток ми надаємо 100 тис євро для Міжнародного кримінального суду, тому що для мене, як для колишнього судді у кримінальних справах, важливо забезпечити незалежне розслідування воєнних злочинів та розпочати збирання доказів”, – зазначила Едтштадлер.
Секретарка Міністерства закордонних справ Латвії Гунда Рейре повідомила, що наступного тижня розпочне роботу центр реабілітації жінок в Івано-Франківську, який частково фінансує Латвія.
“Він надаватиме притулок, широкий спектр послуг з реабілітації, юридичне консультування, психологічну допомогу жінкам, які є жертвами сексуального насильства”, – розповіла Рейре.
Компанія, яка відіграє ключову роль у системі енергопостачання ФРН, також отримала дотації для продовження роботи. Тепер вона може перейти під повний контроль уряду Німеччини.
Європейська Комісія у суботу, 12 листопада, схвалила виділення 225,6 мільйона євро для підтримки компанії Securing Energy for Europe GmbH (SEFE GmbH), що раніше називалася Gazprom Germania. “Цей захід дозволить німецькій державі отримати 100 відсотків власності SEFE GmbH замість Gazprom Export LCC, щоб гарантувати безпеку постачання газу для німецької економіки”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії.
Кошти виділені в рамках кризового механізму, що дозволяє компаніям, які потерпають від наслідків енергетичної кризи, отримувати дотації у разі нестачі приватного капіталу. SEFE зазнала значних збитків після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Як націоналізували Gazprom Germania
Через вторгнення і стрімке погіршення взаємин країн Європейського Союзу з РФ, навесні німецький уряд почав вивчати можливість націоналізації “дочок” російських “Газпрому” і “Роснєфті” – Gazprom Germania та Rosneft Deutschland, які відіграють ключову роль у системі енергопостачання ФРН. Зокрема на “доньку” “Газпрому” припадає 14 відсотків німецького ринку газопостачання та 28 відсотків потужностей газових сховищ у Німеччині.
“Газпром” спробував вивести Gazprom Germania з-під санкцій, передавши її активи маловідомій компанії з Санкт-Петербурга. Однак міністерство економіки ФРН не погодило цю угоду і натомість призначило Федеральне агентство з мереж (BNetzA) довірчим управителем групи Gazprom Germania. У Кремлі у відповідь на цей крок запровадили санкції проти колишньої “дочки” “Газпрому”, заборонивши укладати з нею угоди. Влітку німецький державний банк Kreditanstalt für Wiederaufbau виділив компанії рекордну суму в майже 10 мільярдів євро, щоб забезпечити її
Німеччина надасть Україні один мільярд євро допомоги для безпеки у кіберпросторі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву депутата Бундестагу Робіна Вагенера, яку приводить Reuters.
“Частина цієї суми піде на підтримку груп, які реєструють докази порушень прав людини та воєнних злочинів”, – заявив Вагенер.
Як повідомляється, уряд Німеччини виділив додатково 1 млрд євро із федерального бюджету на 2023 рік для підтримки України, при цьому кошти, серед іншого, будуть направлені для забезпечення безпеки в кіберпросторі.
“Бюджет України ясно показує, що наша підтримка виходить далеко за межі важливих і необхідних постачань зброї”, – повідомляє Вагенер.
Додаткові кошти також будуть спрямовані на підтримку громадянського суспільства у ширшому регіоні, включаючи захист журналістів у Білорусії, Росії та Україні. Кошти виділяються на тлі суперечок про те, чи слід Німеччині активізувати надання військової допомоги Україні, яка заявляє, що їй потрібна наступальна бойова зброя, включаючи танки.
Як пише Reuters, це стало перемогою партії “Зелених”, яка є найрішучішим прихильником військової підтримки України з початку війни РФ проти України. До цього партія виступала проти постачання зброї до зон конфліктів.
Нагадаємо, що Німеччина у рамках нового пакету військової допомоги передала українським бійцям додаткову партію ракет до системи ППО IRIS-T SLM. До нього також увійшли й бронемашини Dingo.
