Кабінет міністрів Німеччини планує схвалити бюджет на 2025 рік після місяців суперечок, сподіваючись, що сильне економічне піднесення допоможе йому скоротити розрив у 17 млрд євро між прогнозованими видатками та доходами.
Про це повідомляє Reuters.
Найбільша економіка єврозони уникла рецесії на початку року, але зростання виявилося повільнішим, ніж очікувалося, і уряд Німеччини, як і Великобританії та Франції, щосили намагається закрити бюджетну діру.
Бюджет наступного року буде менш щедрим для України: уряд скоротить військову допомогу країні до 4 млрд євро із приблизно 8 млрд євро у 2024 році, йдеться у проекті бюджету, з яким ознайомилося агентство Reuters.
Бюджет на 2025 рік містить середньострокове фінансове планування до 2028 року, коли має закінчитися спеціальний фонд збройних сил, необхідний для досягнення мінімальних цілей витрат НАТО.
Через кілька днів після вторгнення росії в Україну в 2022 році канцлер Олаф Шольц оголосив про „Zeitenwende” (німецькою „історичний поворотний момент”), що передбачає створення спеціального фонду у розмірі 100 млрд євро для модернізації армії та досягнення контрольного показника НАТО з витрат на оборону, еквівалентному 2% від валового внутрішнього продукту.
У 2028 році в регулярному бюджеті буде дефіцит у розмірі 39 млрд євро, а для досягнення мети НАТО без спеціального фонду буде потрібно 28 млрд євро, повідомили джерела в міністерстві фінансів. За даними джерел, у 2026 та 2027 роках буде дефіцит фінансування у розмірі 13 млрд євро.
Проблеми коаліції
Складання бюджету на 2025 рік та середньострокової фінансової дорожньої карти до 2028 року було складним, оскільки міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер зажадав періоду фіскальної консолідації після більш високих витрат під час пандемії COVID-19 та нещодавньої енергетичної кризи.
Крім того, за даними міністерства фінансів, нові правила Європейського союзу ще більше обмежують бюджетний потенціал Німеччини, вимагаючи суворіших коригувань, ніж передбачені національними правилами.
„Я очікую, що кожна держава-член дотримуватиметься наших фіскальних правил, – заявив Лінднер у понеділок перед зустріччю міністрів фінансів ЄС. – У наших спільних інтересах підтримуватиме стійкість нашого державного боргу”.
За рік до федеральних виборів досягнення угоди щодо бюджету та довгоочікуваного пакету заходів щодо стимулювання економіки стало серйозним випробуванням для коаліції, яку часто звинувачують у тому, що її гальмують внутрішні розбіжності.
На європейських виборах у червні правлячі партії у коаліційному уряді Німеччини виступили невдало: украй права партія „Альтернатива для Німеччини” посіла друге місце після консерваторів.
Німецька компанія Notus Energy опікується реалізацією проєкту ВЕС 300 МВт в Одеській області, перша черга якої становитиме 120 МВт.
Про це повідомив її комерційний директор Кнуд Ріссел, передає „Інтерфакс-Україна„.
„Після повномасштабного вторгнення ми з весни 2022 року продовжили працювати над цим проєктом на Одещині, і зараз ми в процесі, щоб побудувати ВЕС 300 МВт, перша черга якої 120 МВт скоро має з’явитися.
У нас уже є всі дозволи, зокрема, пов’язані із землею. Банки нас підтримують, хоча вони теж ризикують, підтримуючи нас. Але ми всі готові працювати навіть в умовах воєнного стану”, – сказав він під час тематичної панельної дискусії з енергетики на URC-24 у Берліні.
За словами Ріссела, певні домовленості щодо реалізації проєкту компанія підписала і на цій конференції.
Він припустив, що найближчої зими першу чергу ВЕС ще не буде запущено, але компанія робить усе, щоб запустити проєкт якомога швидше. При цьому Ріссел зазначив, що є деякі проблеми з логістикою обладнання, але Notus їх вирішує.
„У нас коротко-, середньо- і довгострокові плани роботи в Україні”, – запевнив комерційний директор.
Німеччина за період великої війни передала Україні 120 вантажів гуманітарної допомоги для енергосектору.
Німеччина внесе до Фонду підтримки енергетики України 50 млн євро. Таким чином, загальна сума внеску країни до фонду складе понад 275 млн євро. Про це повідомляє прес-службу Міненерго України.
“Це найбільший внесок спонсорів до фонду, в якому на сьогодні вже акумульовано понад 545 млн євро”, – мовиться в повідомленні.
За даними прес-служби, з березня 2022 року Німеччина передала Україні 120 вантажів гуманітарної допомоги для енергосектору загальною вагою понад 1670 тонн. Мова, зокрема, про трансформатори, генератори, кабелі, арматуру для повітряних ліній та інше обладнання, необхідне для проведення відновлювальних робіт.
Фонд підтримки енергетики України створений навесні 2022 року. За останні кілька тижнів туди внесли кошти чи задекларували наміри зробити внески до Фонду також Австралія, Велика Британія, Австрія, Швеція, Ісландія, Естонія.
Уряд Німеччини на Конференції з відновлення України в Берліні пообіцяв Києву нову допомогу для програм у сфері охорони здоров’я на загальну суму близько 100 мільйонів євро.
Як пише “Європейська правда”, про це повідомляє Tagesschau.
З них 65 млн євро призначені для психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, 12 млн євро – для партнерства лікарень, і 20 млн євро для медичних установ, що спеціалізуються на роботі з жінками.
Міністр охорони здоров’я Німеччини Карл Лаутербах вказав на те, що загарбницька війна РФ проти України не обмежується лише тим, що забирає багато життів та калічить незліченну кількість людей.
“Постійні страждання, втрата близьких і драматичний досвід травмують цілі покоління”, – сказав він, пояснюючи необхідність підтримки, зокрема, у психічній сфері.
Урядовець навів приклад дітей в Україні, чиї перші спогади пов’язані з бомбардуваннями.
“Це перспективи, яких потребує ця сильна й вражаюча країна”, – резюмував Лаутербах.
[type] => post
[excerpt] => Уряд Німеччини на Конференції з відновлення України в Берліні пообіцяв Києву нову допомогу для програм у сфері охорони здоров'я на загальну суму близько 100 мільйонів євро.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1718128860
[modified] => 1718127157
)
[title] => Німеччина виділить 100 млн євро для українських програм у сфері охорони здоров'я
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=49359&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 49455
[uk] => 49359
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 49360
[image] => Array
(
[id] => 49360
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2.webp
[original_lng] => 64010
[original_w] => 700
[original_h] => 370
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2-300x159.webp
[width] => 300
[height] => 159
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2.webp
[width] => 700
[height] => 370
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2.webp
[width] => 700
[height] => 370
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2.webp
[width] => 700
[height] => 370
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2.webp
[width] => 700
[height] => 370
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/700x371-645513e8756e2.webp
[width] => 700
[height] => 370
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1718116941:3
[_thumbnail_id] => 49360
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 391
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 63
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Німеччина
)
)
[4] => Array
(
[id] => 49353
[content] =>
Міністр економічного співробітництва та розвитку в уряді Німеччини Свенья Шульце закликала об’єднати майбутню допомогу для відновлення України у спеціальний фонд поряд із федеральним бюджетом ФРН.
Про це повідомляє Tagesschau.
Шульце вважає, що допомога Україні не може відповідати принципам щорічного формування федерального бюджету, особливо з огляду на те, що її обсяг перевищує звичайний бюджет.
„Наші зобов’язання повинні бути більш надійними”, – сказала вона.
Зазначимо, що Шульце представляє Соціал-демократичну партію канцлера Олафа Шольца.
Водночас, як повідомляє видання, наразі міністр фінансів від Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер відмовляється створювати спеціальний фонд поза бюджетом 2025 року.
У Німеччині після повеней на півдні поновилися дебати щодо необхідності обов’язкового страхування будинків від стихійних лих, проте у керівній коаліції згоди з цього приводу немає.
Про це повідомляє Spiegel.
У четвер СДПН і “Зелені” висловилися у Бундестазі за запровадження обов’язкового страхування від стихійних лих за “французькою” моделлю. Проте “Вільні демократи” відкидають ідею, наполягаючи, що це стане не завжди посильним фінансовим тягарем для власників будівель.
Від прихильників страхування лунають аргументи, що допомога постраждалим з держбюджету також створює проблеми і потрібен механізм, який буде ризик-орієнтованим і не надто обтяжливим.
У ХДС-ХСС запропонували модель, за якою страхування від стихійних лих буде за замовчуванням включене у страхування житла, і клієнт може за бажання відмовитись від цієї опції – але тоді не може розраховувати на державну допомогу, якщо з житлом щось станеться. Ця ідея не знайшла підтримки більшості.
Міністр юстиції Марко Бушманн від “Вільних демократів” пропонує, щоби страхові компанії були зобов’язані пропонувати страхування житла від стихійних лих та інформувати про цю опцію, але при цьому власники нерухомості не мали зобов’язання оформлювати страховку.
Нагадаємо, минулого тижня від повеней постраждали низка районів на півдні Німеччини, зокрема у Баварії. Внаслідок стихійного лиха загинули шестеро людей, постраждали тисячі домогосподарств.
Німецькі митні органи і прокуратура 6 червня провели дії проти ймовірного незаконного експорту елітних автомобілів до росії.
Митне слідче управління в західному місті Ессен і прокуратура в Бохумі підозрюють, що менеджери автосалону в Бохумі продали велику кількість розкішних автомобілів на суму понад п’ять мільйонів євро до росії, порушуючи експортне ембарго, повідомляє агентство dpa.
Слідчі підозрюють, що дилери робили вигляд, ніби автомобілі легально вивозять в інші країни, хоча насправді їх відправляли до росії. На двох об’єктах слідчі провели обшуки і вилучили речові докази.
У червні завод під Берліном буде в простої п’ять днів.
Tesla призупинить виробництво на п’ять днів у червні на своєму єдиному європейському заводі в Грюнхайде поблизу Берліна, повідомив речник компанії, підтвердивши інформацію видання Handelsblatt, яке, своєю чергою, посилалося на повідомлення, отримане співробітниками.
Виробництво буде зупинено 7, 14, 17, 27 і 28 червня у зв’язку з проведенням робіт з покращення ефективності роботи. За словами речника, у дні простою зпланують певні вдосконалення, спрямовані на підвищення ефективності, наявність запчастин та оптимізацію часу циклу виробництва.
Червневе призупинення роботи – не перший випадок на європейському виробництві Tesla цього року. Наприкінці січня компанія припинила виробництво приблизно на два тижні через перебої з постачанням запчастин, спричинені атаками на комерційні судна в Червоному морі. У березні був вимушений процес простоювання майже на тиждень через диверсію, що вплинула на електропостачання.
Tesla виготовляє електромобілі на своєму заводі поблизу Берліна вже більше двох років. На заводі працює близько 12 тисяч осіб. Через падіння світового попиту на електромобілі Tesla оголосила про скорочення працівників по всьому світу, що торкнеться 400 робочих місць на заводі в Грюнхайде.
Водночас Tesla в подальшому планує нарощувати виробництво. Хоча завод у Бранденбурзі ще не досяг початково поставленої мети виробництва одного мільйона автомобілів на рік, нова мета – виробництво двох мільйонів автомобілів на рік.
Додаткові витрати мають бути представлені на затвердження парламенту в червні, включно із супутнім фінансуванням.
Міністерство оборони Німеччини запросило у свого уряду додатково 3,8 млрд євро для надання допомоги Україні цього фінансового року. Про це у суботу, 18 травня, пише німецька газета Bild з посиланням на власні джерела.
Журналісти вказують, що із наявних 7,1 млрд євро, які уряд Німеччини виділив на військову підтримку України цього року, майже все розподілено, лише 300 млн євро залишилося на закупівлю нової зброї чи боєприпасів.
Разом з тим, як вважають в Міноборони ФРН, Україна потребує термінової військової допомоги для ефективної оборони проти російських загарбників.
Голова оборонного відомства Німеччини Борис Пісторіус 15 травня зустрівся з канцлером Олафом Шольцом, 16 травня – з міністром фінансів Крістіаном Лінднером. Запит на виділення додаткових коштів має бути поданий парламенту на затвердження у червні.
Міністерство фінансів Німеччини, як наголошує газета, підтримує і не проти виділення додаткових грошей для України.
Крім того, джерела Bild повідомили, що на 2025 рік Міноборони заклало рекордну суму в 15 мільярдів євро на допомогу Україні.
Промислове виробництво в Німеччині впало вперше в цьому році, оскільки найбільша економіка Європи продовжує боротися за вихід із кризи. У березні виробництво впало на 0,4 відсотка порівняно з попереднім місяцем, що було зумовлено падінням виробництва споживчих і проміжних товарів та енергоносіїв, повідомило в середу статистичне відомство.
Відрадно, що опубліковані дані виявилися оптимістичнішими, ніж очікувалося; консенсус аналітиків Bloomberg передбачав падіння на 0,7%.
У квітневій заяві Крістін Лагард, президент Європейського центрального банку, висловила сподівання, що німецьке виробництво відновлюється і що Німеччина нарешті виходить із постпандемічної стагнації після двох років застою. Німецька промисловість подала ознаки життя на початку цього року, але й цей факт не виправдав прогнозів.
Згідно з даними, оприлюдненими у вівторок, у березні несподівано скоротився обсяг промислових замовлень, оскільки виробники продовжують страждати від пригніченого світового попиту, дорогого фінансування, спричиненого високими відсотковими ставками, та стрімкого зростання цін на енергоносії через війну між Росією та Україною.
Існує тісний зв’язок між показниками німецької та угорської економік: згідно з даними, опублікованими в середу, промислове виробництво в Угорщині в березні (з урахуванням сезонних коливань і робочих днів) знизилося на 3% порівняно з попереднім місяцем.