Компанія Torghatten Nord обрала норвезьку верф Myklebust Shipyard для будівництва двох водневих поромів, які перевозитимуть до 120 автомобілів та 599 пасажирів на найдовшому поромному маршруті Норвегії між Буде та Лофотенами (1,7 км).
Про це повідомили на сайті суднобудівельного підприємства.
На сайті компанії зазначають, пороми стануть найбільшими у світі пасажирськими суднами з нульовими викидами. Судна матимуть мультигібридну силову установку з воднево-електричним основним режимом і дизель-електричним як вторинним.
Для компанії Myklebust контракт на будівництво поромів довжиною 117 метрів означає збільшення персоналу та забезпечення верфі замовленнями у осяжному майбутньому. Пороми будуть доставлені з Myklebust Verft протягом 2026 року. Постачальниками дизайну, технологій, обладнання та водню в проекті є Норвегія, також проект тісно співпрацює з Норвезьким морським директоратом і компанією Lloyd’s Register для розробки процедур і стандартів безпеки. Адже загалом кожне судно матиме 6400 кВт паливних елементів із відповідними допоміжними системами.
До загального фонду державного бюджету України надійшло 760 млн доларів США на безповоротній основі.
Про це повідомляє сайт Кабінету Міністрів України.
Це другий грант Шостого додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
Обсяг додаткового фінансування складається з грантів Урядів Японії та Норвегії — $465 млн та $295 млн відповідно.
Кошти будуть спрямовані на часткову компенсацію видатків Держбюджету України, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони, зокрема на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.
У 2024 році Україна отримала вже близько $1,2 млрд зовнішньої фінансової допомоги від донорів через проєкти Світового банку. З них майже 75% — гранти.
Уряд Норвегії виділяє ще два мільярди крон (понад 170 млн євро) на збільшення виробничих потужностей в оборонній промисловості країни.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у повідомленні норвезького уряду.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре та міністр оборони Бйорн Арілд Грам відвідали сьогодні завод Nammo в Раусфосс.
„Війна в Україні створила ситуацію, коли існує потреба у великій кількості боєприпасів. Тому уряд робить свій внесок потужними заходами, щоб норвезька оборонна промисловість могла виробляти більше. Один мільярд крон піде на конкретні проєкти на заводі Nammo для збільшення виробництва артилерійських боєприпасів. Ще один мільярд виділено на інші проєкти в норвезькій оборонній промисловості”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Раніше уряд виділив близько одного мільярда норвезьких крон на збільшення норвезьких виробничих потужностей через співфінансування так званих проєктів ASAP . Таким чином, загальна сума підтримки виробництва сягає трьох мільярдів норвезьких крон.
„Збільшення потужностей в оборонній промисловості є важливим як для України, так і для забезпечення нашої власної безпеки. Зараз ми робимо свій внесок у значне збільшення виробничих потужностей Nammo для задоволення потреб Норвегії, країн-членів Альянсу і України”, – сказав міністр оборони Бйорн Арілд Грам.
Уряд профінансує два мільярди в рамках програми „Нансен”.
Уряд вже здійснив низку заходів, спрямованих на заміну переданих боєприпасів і зміцнення норвезьких запасів на випадок надзвичайних ситуацій у довгостроковій перспективі. Минулого року уряд уклав кілька великих контрактів з виробником боєприпасів Nammo, в тому числі найбільший контракт в історії компанії. Норвегія також бере участь у Північному проєкті з боєприпасів.
Норвегія оголосила про виділення 200 млн норвезьких крон (17 млн євро) Всесвітній продовольчій програмі, включно з гуманітарною продовольчою програмою „Зерно з України”.
Про це повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Ще 50 млн норвезьких крон (4,2 млн євро) буде передано до Фонду України Світового банку.
„Норвегія продовжуватиме підтримувати народ України. Водночас ми не випускаємо з уваги й інші кризи у світі. Програма Нансена – один із прикладів того, як нам вдається об’єднати ці зусилля”, – сказав міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
При цьому наголошується, що ще 150 млн норвезьких крон (12,7 млн євро) буде виділено Всесвітній продовольчій програмі у відповідь на її заклик до надання надзвичайної допомоги Україні. Крім надання продовольчої допомоги поблизу лінії фронту, ці кошти будуть використані для розмінування сільськогосподарських земель, що дасть змогу фермерам якнайшвидше повернутися до виробництва продуктів харчування.
Норвегія хоче збільшити обсяги допомоги Україні в енергетичній сфері в рамках програми підтримки Нансена, яка передбачає надання Україні допомоги на суму 75 млрд крон.
Про це повідомляє пресслужба міністерства енергетики.
У зустріч взяли участь заступник міністра енергетики Ярослав Демченков, керівник Норвезького агентства співробітництва у сфері розвитку (Norad) Борд Вегар Солхьеллєм, заступниці міністра закордонних справ Норвегії Маріанне Кван та посла Норвегії в Україні Хелен Санд Андресен.
Зазначають, що Norad є органом при міністерстві закордонних справ та міністерстві клімату та навколишнього середовища Норвегії, який розглядає варіанти діяльності в Україні, спрямованої на підтримку сталого післявоєнного відновлення та надання оперативної підтримки під час війни.
Під час зустрічі українська та норвезька сторони обговорили, як передбачена допомога може сприяти зміцненню енергетичного сектору. Також ішлося про можливості залучення приватного сектору до зеленої трансформації та децентралізації енергетичної інфраструктури.
"Italy cannot waste time: the goal of returning to clean and safe energy production through nuclear power, starting in the next few years, must be clear"
Норвезький уряд оголосив про намір підвищити витрати на оборону країни на 15 мільярдів норвезьких крон (близько 1,7 мільярда доларів). Частину цих коштів спрямують на підтримку України
Про це інформує BNN Breaking з посиланням на прем’єр-міністра Йонаса Гар Стере.
Норвегія планує збільшити свій оборонний бюджет на 20% у 2024 році у порівнянні з поточним роком.
Запропонований бюджет становитиме 90,8 мільярда крон (близько 10,2 мільярда доларів) і буде спрямований на три основні цілі: покращення можливостей оборонних сил, допомога Україні та зміцнення обороноздатності країни.
Країна планує досягти мети НАТО щодо витрат на оборону у розмірі 2% ВВП до 2026 року. Зараз країна витрачає на оборону трохи більш як 1,4% свого ВВП, за даними уряду. Після холодної війни оборонні витрати країни відносно її економіки зменшилися, але останні події, зокрема воєнні дії в Україні, показали необхідність посилення збройних сил.
Трюгве Слагсволд Ведум, міністр фінансів, заявив про потребу підвищити витрати на оборону, безпеку і готовність, порівнюючи це з оплатою більшого страхового тарифу. Він наголосив на значущості цих витрат у зв’язку з географічним розташуванням Норвегії, яка межує з Росією в Арктичному регіоні, хоча ніколи не перебувала в стані війни зі своїм східним сусідом.
Планується, що велика частина бюджету, приблизно 7,5 мільярдів крон (684 млн доларів), буде використана на військову допомогу Україні.
З часу приходу до влади поточного уряду у 2021 році оборонний бюджет збільшився на 40%. Національний бюджет на 2024 рік буде представлений у п’ятницю.
Норвегія постачатиме природний газ до Європи, доки це буде потрібно, але водночас країна працює над тим, щоб якомога швидше припинити використання викопних енергоносіїв, заявив міністр навколишнього середовища Норвегії Еспен Барт Ейде.
«На нашу думку, стратегічно важливо підтримувати поставки, доки буде потрібен природний газ. Але водночас ми працюємо над тим, щоб у ньому не було потреби, щоб використовувалися інші джерела енергії», – повідомив урядовець на заході, організованому інформаційним агентством Reuters.
Еспен Барт Ейде назвав відрадним той факт, що роль сирої нафти і природного газу в економіці Норвегії поступово знижується.
За словами міністра, у зв’язку з війною в Україні країни Заходу прискорили свої плани енергетичного переходу. За словами Еспена Барта Ейде, він досі вірить у те, що глобальне підвищення температури можна утримати нижче 1,5°С, але цього буде дуже важко досягти.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури підписали разом із Міністерством транспорту Королівства Норвегії протокол про “транспортний безвіз”. Відтепер вантажні перевезення здійснюватимуть між цими країнами без дозволів.
Про це повідомили у пресслужбі українського міністерства.
“Продовжуємо створювати сприятливі умови для наших перевізників. Розширюємо список країн, з якими фактично діє „транспортний безвіз“ — наразі 35 держав. Раніше українські перевізники вантажів незалежно від класу екологічності транспортних засобів, могли їздити до Норвегії лише за наявності дозволу. Тепер же для вантажівок стандарту Євро-5 та вище запроваджується бездозвільний проїзд. Лібералізація вантажних перевезень діятиме щонайменше до 30 червня 2024 року”, — наголосив заступник міністра Сергій Деркач.
Спрощений режим перевезень починає діяти з 1 вересня та стосуватиметься як двосторонніх, так і транзитних перевезень.
Щоб скористатись “безвізом” перевізник повинен мати сертифікат, що підтверджує клас екологічності вантажівки. Сама автівка повинна бути стандарту Євро-5 або ж вище.
Для транспортних засобів нижчого класу екологічності також залишать можливість виконувати перевезення. Під час засідання українсько-норвезької Змішаної комісії українській стороні вдалося домовитись про дозволи на наступний рік.
Українські перевізники зможуть отримати 250 універсальних дозволів та 50 — з/до третіх країн.
Наслідний принц Норвегії Хокон Магнус урочисто передав в експлуатацію найбільшу у світі плавучу вітрову електростанцію на нафтовій платформі Gullfaks C у Північному морі.
Спадкоємець престолу символічно дав зелене світло об’єкту під назвою Hywind Tampen, з’єднавши два кабелі.
Вітрова електростанція забезпечує енергією п’ять нафтових і газових бурових платформ у Північному морі, таким чином зменшуючи викиди вуглекислого газу. За словами представників нафтогазової компанії Equinor, яка втілила проєкт, це дозволить щорічно скорочувати викиди вуглекислого газу на 200 000 тонн.
«Сьогодні ми пишемо історію», – заявив на відкритті прем’єр-міністр Норвегії Йонас Сторе. «Хоча проєкт дорогий, хтось має очолити технологічну революцію», – додав він.
«З’єднуючи два кабелі, ми під’єднуємося до майбутнього», – зазначив Хокон Магнус.
Плавучі вітрові турбіни не прикріплені до морського дна. Вони встановлені на плавучих бетонних конструкціях за допомогою загальної системи кріплення.
Hywind Tampen – перший подібний об’єкт у Норвегії. Він складається з 11 турбін. Вітропарк, який коштував 7,4 мільярда крон (695 мільйонів доларів), уперше виробив електроенергію в листопаді 2022 року. Загальною потужністю 88 мегават планується покрити третину потреб в електроенергії нафтових і газових вишок Snorre A і B та Gullfaks A, B і C.
Приблизно 70 мільярдів тонн фосфоритної породи знаходяться в південно-західній частині Норвегії. Світ потребує близько 50 мільйонів тонн фосфору щороку.
У Норвегії, де нещодавно було виявлено значні поклади фосфору, видобуток цінної породи розпочне компанія Norgie Mining. Знайдене родовище містить стільки мінералів, що можна задовольнити світовий попит на сировину для акумуляторів та сонячних батарей протягом наступних ста років.
За даними Norgie Mining, у південно-західній Норвегії є 70 мільярдів тонн фосфатної породи, а також поклади інших важливих мінералів, зокрема титану та ванадію. Фосфатне вугілля містить велику кількість фосфору, необхідного для реалізації проєктів з використанням зелених технологій. Водночас компанії, які працюють у цій сфері, потерпають через проблеми з постачанням.
Фосфор був відкритий у 1669 році німецьким ученим Геннігом Брандтом, який шукав «філософський камінь». Хоча цей хімічний елемент виявився неефективним у перетворенні звичайних металів на золото, він став важливим інгредієнтом у виробництві акумуляторів для електромобілів, а також сонячних батарей і комп’ютерних мікросхем.
Раніше найбільше родовище контролювала росія, але в Європейському Союзі вважають, що це створювало ризик для забезпечення. Окрім рф, великі родовища є в Китаї, Сирії та Іраку.
Світова економіка щороку потребує 50 мільйонів тонн фосфору.
