США запропонували своїм союзникам по G7 створити механізм випуску облігацій на суму щонайменше 50 мільярдів доларів, забезпечених доходами від заморожених активів росії.
Отримані з продажу облігацій кошти союзники могли б використати на підтримку України.
Зазначається, що понад дві третини заморожених росактивів заблоковано в ЄС, де вони приносять близько 3,6 млрд доларів чистого прибутку на рік. Надходження від передбачуваного розміщення облігацій могли дорівнювати майже 60 мільярдам доларів американської допомоги, що застрягли в Конгресі.
Обговорення цього плану поки що знаходяться на ранній стадії. Деякі країни «Великої сімки», включаючи Німеччину та Францію, поставилися до ідеї з обережністю. При цьому окремі країни ЄС, зокрема Естонія, закликали союзників бути сміливішими.
Аргумент США полягає в тому, щоб розробити варіант, який максимізує дохід, отриманий від заморожених активів, що дозволить надалі направити всі фінанси Україні.
Україна може заробити до 300 мільярдів доларів, продаючи облігації, які будуть забезпечені майбутніми позовами до Росії на відшкодування шкоди, заподіяної під час військових дій.
„Цю суму Київ зможе отримати, якщо покупцями цінних паперів стануть уряди західних країн. Цей механізм пропонується як альтернатива передачі заморожених російських активів Україні”, – йдеться в матеріалі.
На думку видання, це добрий запасний план для України. Цей механізм дозволить оминути проблеми через можливу передачу країні російських активів, які заблоковані за кордоном. Цінні папери окупляться лише в тому випадку, якщо Росія все ж таки погодиться на відшкодування збитків. Однак за словами автора статті, Москва добровільно не піде на такі умови. Тому російські активи, заморожені за кордоном, є найімовірнішим джерелом доходу для Києва.
Головний глобальний економіст PGIM Fixed Income Дейліп Сінгх зазначив, що Україна може поділити облігації на кілька траншів. Наприклад, за його словами, західні уряди придбають найбільш ризиковані цінні папери, а облігації з меншими ризиками куплять звичайні інвестори.
Світові ринки акцій та облігацій втратили понад 30 трильйонів доларів у 2022 році. Це найвищий показник після глобальної фінансової кризи 2008 року.
Про це повідомляє The Financial Times.
Відомо, що найтяжчі втрати на ринках спричинили інфляція, зростання відсоткових ставок та війна росії проти України, яка порушила ланцюжки глобальних постачань.
«Широкий індекс акцій розвинених і ринків, що розвиваються, MSCI All-World втратив п’яту частину своєї вартості. Також індекс S&P 500 упав на 19%, індекс біржі Nasdaq – на 33%. Індекси китайських бірж скоротилися на 22% у юані та на 28% у доларовому вираженні, індекс MSCI Europe — на 16% у доларовому вираженні та на 11% у євро», – йдеться в повідомленні.
Водночас ринок криптовалют у 2022 році втратив $1,7 трлн.
Варто зауважити виробник Tesla втратив майже дві третини своєї вартості, виробник чипів Nvidia – 50%, Apple та Microsoft – майже 30%, материнська компанія Google Alphabet – 40%.
Уряд Канади випустить п’ятирічні облігації – Ukraine Sovereignty Bonds – для фінансової підтримки України, повідомив прем’єр-міністр Джастін Трюдо на XXVII трирічному Конгресі українських канадців у Вінніпегу в п’ятницю.
„Канада залишається непохитною у своєму прагненні підтримувати народ України в його боротьбі проти незаконного і варварського вторгнення Путіна, і ми й надалі робитимемо все можливе, щоб Україна мала ресурси, необхідні для перемоги. Тепер, через облігації, спроєктовані для України, канадці можуть зробити свій внесок у ці важливі зусилля за допомогою нових інвестицій, підтримуваних державою”, – наводяться в повідомленні на сайті прем’єра слова віцепрем’єра і міністра фінансів Христі Фріланд.
За словами Трюдо, кошти від облігацій допоможуть уряду продовжити свою діяльність, зокрема надавати основні послуги українцям, такі як пенсії, і купувати паливо напередодні зими.
Надходження від цих п’ятирічних облігацій будуть спрямовані безпосередньо в Україну через рахунок, що адмініструється Міжнародним валютним фондом (МВФ), і доповнять фінансову допомогу, надану урядом Канади Україні, розміром CAD2 млрд цього року, уточнюється в повідомленні.
?? announced an additional 7.5 mln CAD for demining. During the meeting in Kyiv, I thanked @melaniejoly for ?? support to ??. We discussed ??'s economic development & recovery, as well as the tightening of sanctions against rf. We appreciate the solidarity of our friends. pic.twitter.com/CGoKoAeXCr
Україна, яка, згідно з даними міжнародних рейтингових агентств S&Pі Fitch, перебуває в стадії вибіркового банкрутства, але влітку заощадила 6 мільярдів доларів, переоформивши борги на два роки, тепер нестандартним чином намагається отримати 30 мільярдів доларів. The Wall Street Journal порівнює неортодоксальні спроби міністра фінансів Юрія Буци принести гроші в Україну з тактикою українських військових, щоб здивувати росіян.
Серйозним успіхом в Україні вважали те, що влітку за кілька місяців було досягнуто домовленості з кредиторами про відстрочення. Тепер очільник українського відомства говорить про те, щоб за допомогою підтримки державного сектору спробувати залучити приватний сектор для кредитування відбудови після війни.
Мабуть, українські банкіри змахнули пил із мексиканської програми 80-х років, яку називають просто планом Брейді на честь американського міністра фінансів Ніколаса Брейді. Ба більше, десять років тому його навіть обговорювали і в Греції.
Суть рішення полягає в тому, щоб перетворити непрацюючі кредити комерційних банків на облігації, що торгуються.
У 1980-1990-х роках Аргентина, Бразилія, Панама, Росія та Венесуела також випустили так звані облігації Брейді на сотні мільярдів доларів, які були забезпечені спеціальними казначейськими векселями США.
Спочатку Уолл-стріт не вірила в продукт, але з часом облігації Брейді стали найшвидше зростаючим класом активів, і в 2016 році вони вже становили 20 відсотків світового ринку облігацій.
JP Morgan був першим, хто створив ринок для цих облігацій, а першими інвесторами були GMO, Fidelity Investments і T. Rowe Price Group.
Відновлення України, за даними Світового банку, коштуватиме 349 мільярдів доларів. У наступному році український уряд планує витратити 36 мільярдів доларів позабюджетних ресурсів.
Хоча Сполучені Штати, Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд і багатосторонні банки запропонували мільярди, щоб допомогти Україні, можуть знадобитися місяці, перш ніж гроші надійдуть. Таким чином, за браком кращої назви, «друкарня грошей» центрального банку затикає діри в бюджеті, ще більше посилюючи інфляцію.
Київ досі не отримав майже третини з 30 мільярдів доларів, обіцяних на цей рік, і хоча він має 25 мільярдів доларів у валютних резервах, це лише частка витрат на відновлення війни.
На думку аналітиків, підтримка випуску українських облігацій може обійтися дешевше для іноземних держав, ніж нова фінансова допомога, але таке фінансування є складним і вимагає серйозної координації між західними урядами та фінансовими ринками.
Незважаючи на те, що президент Зеленський просив приватних менеджерів фондів інвестувати в Україну, ціни на облігації свідчать про те, що небагато з них взяли на себе таке зобов’язання. Цього тижня українські державні облігації торгувалися нижче 20 центів, порівняно з 86 центами до війни, – пише видання Advantage Data.
Тепер міністр фінансів у Києві зіткнувся з навіть більшим викликом, ніж літня реструктуризація боргу: він має переконати приватні інвестиційні фонди направити свіжий капітал в Україну, незважаючи на триваючу війну та корупційне минуле країни. Одним зі способів зміцнити довіру ринку може бути позичання Україною інструментів або гарантій, виданих західними установами, подібно до того, як особи з низьким кредитним рейтингом беруть поручителів. Українська ідея походить зі старого американського плану Брейді.
Зараз Україна покладається на «гарантії» США, Великої Британії та Євросоюзу.
Але для цього знадобиться участь багатостороннього банку – такого як МВФ, а також основних інвесторів – таких як менеджер фонду BlackRock.
Державні облігації — це цінні папери, які держава продає для фінансування дефіциту бюджету. Натомість покупцям обіцяють згодом відшкодувати витрати та навіть отримати від цього продажу прибуток.
Як пояснив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків у коментарі «Слово і діло», особливість воєнних облігацій полягає в тому, що вони здебільшого спрямовуються безпосередньо на оборону.
«Залучені Мінфіном кошти йдуть на армію, але якихось юридичних обмежень, куди їх витрачати, немає. Військовими вони називаються тому, що їх розміщують під час війни», — пояснив фахівець.
Вартість однієї військової облігації становить 1 000 гривень. Її можна купити на один рік із дохідністю у 11%. Однак Демків попереджає, що на практиці інфляція може бути вищою, ніж 11%, тому на особливий прибуток розраховувати не варто.
«Але загалом у світі вже давно існує така практика, коли населення з патріотичних причин позичає уряду під низьку ставку для того, щоб профінансувати армію», — зазначає експерт.
Крім того, облігації можна придбати на менший термін або в іноземній валюті, але з меншою дохідністю.
Придбати військові облігації можна через низку банків, зокрема через «ПриватБанк», «Ощадбанк» та «Райффайзен Банк». З повним переліком банків та посиланнями на інструкції щодо придбання облігацій можна ознайомитися тут.
Кошти від облігацій будуть використані для забезпечення потреб Збройних сил України та забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану.
Україна провела перший аукціон із розміщення військових облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), на якій залучила 8,122 млрд гривень терміном на рік під 11% річних. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна із посиланням на Мінфін у вівторок, 1 березня.
Вказано, що загалом на аукціон було подано 10 заявок, всі вони були задоволені.
Окрім цього, відбувся ще один аукціон, на якому було залучено 20,7 млн грн під 10% річних на 56 днів.
„В умовах військової агресії Російської Федерації Міністерство фінансів пропонує громадянам, бізнесу та іноземним інвесторам підтримати бюджет України шляхом інвестування у військові ОВДП”, – зазначав Мінфін напередодні аукціону.
Кошти від облігацій будуть використані для забезпечення потреб Збройних сил України та безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану, уточнювало міністерство.
