Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував одразу в цілому схвалити доопрацьований проєкт уряду про збільшення видатків бюджету на 500 млрд гривень.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram у понеділок, 2 вересня.
За його словами, депутати пропонували розглядали проєкт №11417 у двох читаннях.
„Але рішення в цілому може в залі заблокувати будь-який депутат, і тоді у друге читання зайдемо”, – зазначив він.
У свою чергу голова бюджетного комітету Роксолана Підласа повідомила про основні зміни, які увійшли до версії проєкту, яку запропонував та підтримав комітет:
Близько 115,4 млрд гривень – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд гривень),
Додаткові близько 216 млрд гривень планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд гривень в урядовій версії),
Додатково близько 100 млрд гривень – від перевиконання податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд гривень)
Близько 12,7 млрд гривень – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд гривень),
Близько 30 млрд гривень – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд гривень),
Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд гривень.
Польський уряд затвердив проєкт бюджету на наступний рік з рекордними витратами на оборону: майже 187 млрд злотих (приблизно 48 млрд доларів).
Про це заявили премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск і міністр фінансів Польщі Анджей Доманський під час спільної пресконференції у Варшаві, повідомляє Укрінформ.
“Ми підготували бюджет будови і сили: будуватимемо те, що потрібно для безпосередньої безпеки Польщі, а також енергетичної безпеки. Ми узгодили також рекордні витрати на оборону, а йдеться про понад 186 млрд злотих”, – наголосив Туск.
За його словами, це значне зростання у порівнянні з нинішнім роком, який також був рекордним у питанні оборонних витрат.
Доманський підкреслив, що в наступному році витрати на оборону в Польщі складуть майже 187 млрд злотих – 4,7% ВВП країни.
Міністерство оборони України розробило середньострокове планування в армії для оборонних і стабілізаційних дій. Водночас держава інвестувала понад $7 млрд в оборонну індустрію.
Про це заявив очільник Міноборони Рустем Умєров на панельній дискусії в межах форуму „Україна 2024. Незалежність”.
Він розповів, що відбувалася робота для боротьби з корупцією у співпраці з антикорупційними органами, а також для закупівель та інвестування в оборонну галузь.
„Створили агенції, які працюють як у тиловому напрямку, так і в оборонних закупівлях, тобто проводять летальні і нелетальні закупівлі. Ми разом з урядом і ВР інвестували в оборонну індустрію. Наші інвестиції сягають більше 7 млрд доларів. Ці інвестиції нам забезпечили дуже величезну підтримку під час того, коли ми недоотримували міжнародну технічну допомогу. З військових технологій Міноборони інвестували в дрони, РЕБ, наземні роботизовані комплекси, створили єдиний державний реєстр призовників і системи ситуаційної обізнаності. Як ви знаєте, запустили Резерв+, Армія+, сподіваюсь, скоро з Мінветеранів і Мінцифрою створимо і Ветеран+”, – заявив Умєров.
Міністр оборони підкреслив, що наразі розроблене довгострокове планування, „щоб мати Силам безпеки і оборони Future Force – модель яка буде існувати, коли ми будемо в НАТО”. За його словами, Україна також розробила середньострокові й довгострокові плани, аби ЗСУ мали оборонні, стабілізаційні і наступальні дії.
Умєров наголосив, що Київ звертається до західних партнерів із проханням дозволити українським військовим здійснювати удари вглиб РФ далекобійною зброєю.
„Наша асиметрична відповідь ворогу – нарощувати свої військові спроможності, щоб давати відсіч на кожен обстріл і на кожну загрозу для нашої землі”, – акцентував міністр.
За січень-червень 2024 року видатки загального фонду держбюджету на цей сектор становили 888,4 млрд гривень (57,5 % від усієї суми видатків загального фонду держбюджету).
Тоді як у червні з держбюджету на сектор безпеки й оборони використано 155,6 млрд грн.
Зауважується, що кошти спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліціянтів;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
У відомстві закликали підтримувати Збройні Сили України, сумлінно сплачуючи податки, а також інвестуючи у військові облігації.
Глобальні витрати на оборону – на все, від боєприпасів до ядерної зброї – зросли на 9 відсотків до рекордних 2,2 трильйона доларів порівняно з попереднім роком. Ці показники ще більше зростуть у 2024 році, коли світ увійде в „небезпечніший період”, – повідомляє Sky News із посиланням на дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
Росія, яка воює з Україною, витрачає понад 30 відсотків своїх щорічних державних витрат на збройні сили, згідно з оцінкою глобальної військової могутності, оприлюдненою у вівторок.
Згідно з доповіддю, російські збройні сили втратили в Україні понад 3 000 танків – приблизно стільки, скільки вони планували розгорнути перед повномасштабним вторгненням два роки тому. Зараз Москва компенсує втрати зі своїх запасів, „обмінюючи якість на кількість”.
Збільшення витрат також відбулося за рахунок Китаю та альянсу НАТО
Навіть без Сполучених Штатів, які мають найпотужнішу армію в світі, члени НАТО збільшили свої сукупні витрати на оборону майже на третину за останнє десятиліття, що було викликано початковим вторгненням Владіміра Путіна до Криму в 2014 році, йдеться в аналізі.
Проте в звіті застерігається, що після десятиліть скорочення оборонних витрат залишаються „кричущі прогалини в можливостях”. Дональд Трамп на вихідних викликав обурення критикою більшості європейських союзників по НАТО і Канади за те, що вони не досягли мінімальної мети – витрачати на оборону не менше 2% ВВП, і заявив, що розпочне атаки на країни-члени, які недостатньо інвестують у свої збройні сили – і навіть не виключив можливість виходу Америки з НАТО, якщо його переоберуть.
За даними аналітичного центру НІСД, США і Європа знову нарощують виробництво ракет і боєприпасів, а також переорієнтовуються на артилерію і системи протиповітряної оборони – сфери, які були занедбані після закінчення холодної війни, оскільки запаси і промислові потужності були виснажені.
Країни, включаючи Китай і Росію, також зосереджуються на нових технологіях, таких як гіперзвукові ракети, які летять зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку в п’ять разів, і які дуже важко перехопити, і безпілотні озброєння, такі як безпілотні ударні кораблі, які Україна дуже ефективно використовує проти Чорноморського флоту Росії, зазначають у НІСД.
Питання про ядерну зброю також повернулося на порядок денний, оскільки Китай будує ракетні шахти, а США модернізують боєголовки і системи доставки, йдеться в заяві аналітичного центру, опублікованій напередодні оприлюднення щорічного військового огляду.
Світ стає більш небезпечним
Звіт, який відстежує стан кожної з армій світу, публікується вже 65-й рік поспіль. Інститут заявляє, що за останні 12 місяців світ „вступив у ще більш небезпечний період”. Це було викликано війною в Україні, конфліктом між Ізраїлем і ХАМАСом на Близькому Сході, а також зростанням напруги між Заходом і Китаєм.
На думку фахівців аналітичного центру, Комуністична партія Китаю демонструє зростаюче прагнення до влади, що спонукає до посилення співпраці між Заходом та іншими країнами Азії для протидії цій загрозі.
У доповіді також наголошується на зростаючому впливі Ірану, зокрема, на постачанні Іраном протикорабельних ракет єменським повстанцям, які атакують кораблі в Червоному морі, а також на продажу Іраном Росії безпілотників-смертників, які мають руйнівний ефект в Україні.
Бастіан Гігеріх, генеральний директор Міжнародного інституту стратегічних досліджень, зазначив: „У той час, як західні витрати на оборону зростають, Іран продає Росії безпілотники-смертники, які застосовуються в Україні”.
„У той час, як західні оборонні витрати зростають і розробляються плани оновлення обладнання, ми замислюємося над викликами, в тому числі тими, що пов’язані з триваючим вторгненням Росії в Україну, військовою модернізацією Китаю і подіями на Близькому Сході”, – підсумував він.
