Очікується, що до польських шкіл з 1 вересня підуть близько 29 тисяч нових дітей з України
Рада міністрів Польщі ухвалила рішення щодо виділення 500 мільйонів злотих (майже $130 мільйонів) на навчання українських дітей у польських школах. Про це інформує кореспондент Укрінформу у середу, 17 липня.
У Польщі очікують, що з нового навчального року в школах країни, згідно з цьогорічними змінами до спецзакону про допомогу українцям, з’явиться 20-60 тисяч українських дітей, котрі раніше не відвідували польські навчальні заклади.
Кошти на фінансування шкіл і вчителів для кращої підготовки до прийому більшої кількості українських дітей виділені з європейських фондів соціального розвитку (FERS) на 2021-2027 роки.
Зауважується, що кошти безпосередньо спрямують на:
працевлаштування у школах міжкультурних асистентів, які діагностуватимуть проблеми адаптації учнів та допомагатимуть їм у вирішенні проблем;
навчальні та методичні матеріали для вчителів щодо роботи з учнями з досвідом міграції чи біженства;
профілактики розладів психічного здоров’я та психологічно-педагогічної підтримки дітей та молоді з досвідом міграції або біженства.
Очікується, що до польських шкіл з 1 вересня підуть близько 29 тисяч нових дітей з України.
Польща розробила план, що дозволить забезпечити Україну додатковими обсягами електроенергії. Йдеться про постачання електрики, виробленої вугільними ТЕС.
Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільного брифінгу із президентом України Володимиром Зеленським.
За його словами, такий підхід вигідний і Польщі – країна не сплачуватиме збір за викиди теплових електростанцій.
«Ми працюємо над тим, щоб мати можливість спалювати польське вугілля, якого у нас зараз багато, щоб не платити за його спалювання, тобто за викиди, а електроенергію, вироблену польськими електростанціями з польського вугілля за європейські гроші, через наявний енергоміст відправляти в Україну», – розповів Туск.
Політик зазначив, що цей план навряд чи дозволить вирішити всі проблеми України у сфері енергетики, проте «хоча б частково допоможе пережити важку зиму».
Українські вантажівки, що не мають дозволів на міжнародні вантажні перевезення, перестали пропускати в Польщу.
З 1 липня Польща обмежила в’їзд українських вантажівок, повідомила Державна митна служба.
„З 00:00 год. 1 липня 2024 року польською стороною у пунктах пропуску призупинено пропуск на в’їзд та виїзд з/в Республіку Польща українських вантажних транспортних засобів, що не мають дозволів на міжнародні вантажні перевезення (дозвіл або книжка ЄКМТ)”, – йдеться в повідомленні.
Пункти пропуску на інших ділянках кордону працюють у звичайному режимі.
Ліцензії ЄКМТ (Європейська конференція міністрів транспорту) – це багатосторонні дозволи на міжнародні перевезення вантажів, свого роду „проїзні”, які видаються на рік і дозволяють перевізникам необмежено здійснювати різний вид перевезень на території понад 50 держав.
Міністерство інфраструктури повідомляло, що на 2024 рік в Україні видали лише 5500 дозволів на перевезення ЄКМТ.
Після початку повномасштабної агресії рф українці створили в Польщі майже 8 тис. малих і середніх компаній, а ще понад 50 тис. зареєструвалися приватними підприємцями.
Про це повідомив перший віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Даріуш Шимчиха на 3-му Форумі відновлення в Києві.
„Від початку повномасштабного вторгнення в Польщі було зареєстровано понад 8 тис. товариств з обмеженою відповідальністю за участю українського капіталу й понад 50 тис. одноосібних підприємців”, – зазначив він.
На думку члена правління Національної господарської палати Польщі Марека Бельського, український бізнес у Польщі має великі перспективи. „Польські компанії, які на початку 2000-х були створені в Німеччині, за 10-15 років повернулися на польський ринок і, як носії європейського досвіду, мали величезний вплив на трансформацію Польщі”, – пояснив він.
Голова правління Польського агентства інвестицій і торгівлі Анджей Диха додав, що від початку повномасштабного вторгнення у Варшаві було відкрито коворкінг для українських підприємців і представництво „Дія. Бізнес”.
За словами президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова, Польща є прикладом найбільшої релокації українського капіталу та робочої сили. „Українські підприємці дуже добре адаптуються на європейському ринку й успішно створюють підприємства не лише в Польщі, а й в інших країнах Східної Європи”, – наголосив він.
[type] => post
[excerpt] => Після початку повномасштабної агресії рф українці створили в Польщі майже 8 тис. малих і середніх компаній, а ще понад 50 тис. зареєструвалися приватними підприємцями.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1719587280
[modified] => 1719580608
)
[title] => Українці у Польщі відкрили 8 тисяч компаній та 50 тисяч ФОПів за два роки
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=50390&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 50323
[uk] => 50390
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 50324
[image] => Array
(
[id] => 50324
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran.jpg
[original_lng] => 10340
[original_w] => 298
[original_h] => 169
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran.jpg
[width] => 298
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran.jpg
[width] => 298
[height] => 169
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran.jpg
[width] => 298
[height] => 169
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran.jpg
[width] => 298
[height] => 169
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran.jpg
[width] => 298
[height] => 169
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/lengyelukran.jpg
[width] => 298
[height] => 169
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 659
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 50324
[_edit_lock] => 1719569946:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1844
[1] => 299433
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Польща
[1] => український бізнес
)
)
[4] => Array
(
[id] => 49484
[content] =>
Уранці 15 червня Україна отримувала надлишки електроенергії з польської енергосистеми.
Про це Міністерство енергетики повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.
У відомстві нагадали, що через масовані російські атаки продовжують діяти обмеження споживачів. Сьогодні графіки погодинних відключень застосовуються з 8:00 до 23:00.
Для критичної інфраструктури та підприємств, які імпортують 80% електроенергії для своїх потреб, відповідно до урядової постанови, відключень не заплановано.
На поточну добу прогнозується імпорт електроенергії обсягом 35 606 МВт/год. Експорт не передбачений.
Російські війська завдали удару по одній із високовольтних підстанцій на сході України, унаслідок чого без світла залишилися побутові споживачі, були перебої в русі поїздів. Абонентів вдалося частково заживити, відновлювальні роботи тривають.
У Чернігівській області під ворожий вогонь потрапила повітряна лінія обленерго, що призвело до одномоментного знеструмлення 1765 споживачів у 12 населених пунктах.
У Кіровоградській області у зв’язку з технічними причинами вимикалася повітряна лінія обленерго, унаслідок чого без електропостачання залишилися побутові споживачі. На цей час усі заживлені. Фахівці з’ясовують причину.
Серед українців, що проживають у Польщі, 60% громадян не користувалися грошима, заробленими в Україні протягом останнього року.
Як свідчать результати опитування аналітичного центру міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal, здійсненого на запит НБУ, 27% мали власні заощадження, які витрачали у Польщі, 10% користувалися грошима родини, а 3% мали віддалену роботу в Україні. Опитування проводилося протягом березня – травня цього року, участь в якому взяли 1315 українців, що влаштовувалися на роботу у Польщі через агенцію.
Тих, хто протягом останніх 12 місяців, користувався грошима, заробленими в Україні, — 40%. Серед них 53% кажуть, що сума їхніх щомісячних витрат змінилася, 47% не змінили свої витрати.
„Серед тих, хто змінив суму витрат у Польщі, 20% кажуть, що це пов’язано з появою роботи у Польщі. 15% зізналися, що закінчилися гроші, зароблені в України. 4% втратили віддалену роботу в Україні та 4% сказали, що родичі припинили підтримку. Найбільше тих, хто не вказує причину – 57%”, – йдеться у дослідженні.
В опитуванні респондентам також задавали питання щодо їхнього статусу на момент працевлаштування в Польщі. Так, 38% вже працювали за наймом у країні, 18% тимчасово не працювали, але шукали роботу, 9% – студенти або учні, 3% працювали віддалено, 2% вели домашнє господарство, 26% мали інший статус.
В агенції звертають увагу на той факт, що 60% українських громадян не користуються грошима, які заробили в Україні. Це, ймовірно, свідчить про те, вони вже пристосувалися до життя у Польщі і на тлі продовження програми захисту біженців поки що не планують повертатися.
Польські протестувальники вночі 7 червня розблокували рух вантажівок у пункті пропуску «Рава-Руська – Гребінне» на кордоні з Україною.
Про це повідомляє ДПСУ.
За інформацією від польської сторони, блокування руху завершилося о 01:20. На 8 ранку на виїзд з України оформлено 40 вантажних транспортних засобів.
При цьому в ефірі телемарафону представник Прикордонної служби Андрій Демченко зазначив, що під час дводенної блокади пункту пропуску значних черг не виникло: «Значних черг не було. Станом на ранок сьогодні у бік України черга становить близько 50 вантажівок. На виїзд із України черга, вона не збільшувалася і була незначною».
Водночас збільшились черги на інших напрямках. «Наприклад, у пункт пропуску «Ягодин» у черзі 200 вантажівок. У напрямку пункту пропуску «Краківець» – близько 400. Рух іде інтенсивний», – додав Демченко.
Україна розраховує на допомогу від Польщі в енергетиці. Партнери можуть зокрема надати генератори чи модульні котельні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем‘єр-міністра України Дениса Шмигаля.
„Провели зустріч із делегацією Сенату Польщі на чолі з маршалком Малґожатою Кідавою-Блонською”, – повідомив Кулеба.
Він розповів, що під час зустрічі вони обговорили військову підтримку, європейську та євроатлантичну інтеграцію, санкції проти агресора, конфіскацію російських активів, а також розвиток прикордонної інфраструктури.
„Окремо зосередили увагу на ситуації в енергетиці. Розраховуємо на допомогу Польщі в постачанні необхідного обладнання, зокрема генераторів, модульних котелень та газових турбін. Маємо намір децентралізувати українську енергосистему, аби зробити її менш вразливою для ворога”, – наголосив міністр.
Він наголосив, що Україна високо цінує надзвичайний рівень підтримки нашої держави з боку Польщі й польського народу.
„У цьому контексті також подякував Польщі за надання боєприпасів для ППО”, – заявив глава МЗС.
Допомога Варшави Києву у питанні повернення військовозобов’язаних українців може негативно вплинути на польську економіку.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Forbes.
Як пояснює видання, відповідний крок негативно вплине на польську економіку, оскільки тисячі громадян України будуть змушені покинути свої робочі місця. Також зростають побоювання й через те, що частина військовозобов’язаних намагатиметься втекти з Польщі.
Зазначається, що з понад мільйона українців, які приїхали до Польщі з початку повномасштабної війни, близько 371 тисяча – чоловіки призовного віку, які можуть підлягати мобілізації.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава може допомогти Україні з питанням повернення військовозобов’язаних. Коментуючи механізми, які можуть застосувати для цього, він заявив, що „все можливо”.
Зокрема наразі невідомо, чи продовжить Польща тимчасовий захист біженцям, який закінчується вже 30 червня.
Частіше українці започатковують власну справу у Варшаві (9 406 компаній), Кракові (2 661) та Вроцлаві (2 128).
Торік українці зареєстрували в Польщі 30 325 нових компаній, що склало 10% від загальної кількості зареєстрованих за цей період індивідуальних підприємців. Про це повідомив консультаційний центр Дія.Бізнес у Варшаві, передає Укрінформ.
За 2022-2023 рік українці зареєстрували в Польщі 48 464 ФОПи. До початку повномасштабного вторгнення Росії в середньому кількість реєстрацій нових бізнесів українцями у Польщі не перевищувала 200 на місяць.
„Після початку повномасштабного вторгнення вже навесні 2022 року ця цифра сягнула близько 1 700 підприємств. У середньому, за підсумками 2022 року, кількість нових ФОПів, зареєстрованих українськими резидентами, склала 2000. А у 2023 році цей показник збільшився майже до 3000 реєстрацій на місяць”, – розповіли в центрі.
Зазначається, що частіше українці започатковують власну справу у Варшаві (9 406 компаній), Кракові (2 661) та Вроцлаві (2 128).
