Загалом уже понад 97 тисяч родин українців отримали компенсації в рамках програми єВідновлення, з яких понад 8 тисяч – придбали нове житло.
Кабінет міністрів ухвалив рішення про залучення $84 млн від Світового банку для продовження реалізації проєкту HOPE – Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей. Про це повідомив віцепремʼєр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у Телеграм у п’ятницю, 18 квітня.
Він нагадав, що програма компенсацій – один із ключових інструментів допомоги людям, у яких через війну пошкоджене або знищене житло. Вже тисячі родин отримали кошти на відновлення своїх осель.
А завдяки новому фінансуванню ще понад 24 тисячі родин отримають компенсації:
33 млн доларів – на покриття дрібних ремонтів для понад 18 тисяч родин;
49,5 млн доларів – на середні ремонти для понад 6 тисяч родин.
Загалом уже понад 97 тисяч родин отримали компенсації в рамках програми єВідновлення, з яких понад 8 тисяч – придбали нове житло.
Кулеба зазначив, що продовжуються виплати для внутрішньо переміщених осіб – 2700 родин уже придбали нові домівки, ще 2500 сімей у процесі пошуку. Також стартували виплати компенсацій для українців, які втратили свої будинки повністю і тепер можуть збудувати нові оселі на власній або новопридбаній ділянці.
„Ми продовжуємо шукати нові можливості для розширення програми, адже відновлення житла — це питання гідності людей, стабільності, віри в майбутнє”, – додав посадовець.
Один з найбільших у росії Рязанський нафтопереробний завод „Роснєфті”, який забезпечує пальним у тому числі московський регіон, призупинив роботу після атаки українських безпілотників в ніч на 24 лютого.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела у російській нафтопереробній галузі.
За словами співрозмовників агентства, внаслідок атаки загорілася головна установка перегонки сирої нафти CDU-6, а завод повністю призупинив переробку нафти.
За словами одного з джерел агентства, завод може відновити роботу протягом кількох днів, але лише частково.
Потужність установки CDU-6 становить близько 170 000 барелів нафти на добу, або близько 48% нафтопереробних потужностей НПЗ. Щоб продовжувати виробництво завод може підключити установки первинної перегонки CDU-4 і CDU-3, а CDU-6 знаходиться в ремонті, повідомили джерела.
Згідно із розрахунками Reuters, CDU-4 і CDU-3 мають загальну переробну потужність близько 145 000 барелів на добу, або приблизно 41% від встановленої нафтопереробної потужності заводу.
Агентство зауважує, що Рязанський НПЗ лише 11 лютого частково відновив переробку нафти та завантаження палива в залізничні цистерни після 18-денного простою, викликаного наслідками атаки українських безпілотників 24 січня.
У 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 мільйона тонн нафти (262 000 барелів на добу), або майже 5% від загальної переробки Росії. Підприємство виробило 2,3 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного палива, 4,2 млн тонн мазуту і 1 млн тонн авіаційного палива.
Через повномасштабне вторгнення росії пошкоджено або знищено до 30% усієї інфраструктури України на суму до 100 мільярдів доларів. Використовуючи заморожені активи рф, реконструювати все вдасться за два роки, заявив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у інтерв’ю Reuters, пише УНН.
За словами міністра, зруйновані або пошкоджені понад 300 мостів на національних дорогах, десятки залізничних мостів підірвані та понад вісім тисяч кілометрів доріг необхідно відремонтувати або відновити. Наразі він оцінює пошкодження у 100 мільярдів доларів.
Кубраков повідомив, що міністерство вже розпочало роботи з реконструкції на територіях, підконтрольних українським військовим.
“Якщо говорити про дороги, мости та житлові будинки, то я вважаю, що майже все можна відновити за два роки… якщо всі працюватимуть швидко”, – сказав він.
Міністр додав, що очікує підтримку Заходу щодо відбудови України і зазначив, що кошти можна отримати з низки джерел, зокрема, використати заморожені активи російської федерації.
Наразі у цьому напрямку працюють Мін’юст України разом із союзниками. Одним із варіантів, повідомив Кубраков, буде залучення готівки шляхом продажу арештованих активів, що буде “прозорим механізмом” і використовуватиметься вперше.
