У США 12 штатів подали до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа через впровадження нових мит. Вони вважають, що підвищення тарифів відбулось з порушенням закону.
Американський президент підвищив мита на іноземні товари використовуючи закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Цей закон дає президенту право підвищити мита у відповідь на незвичайні та надзвичайні погрози.
Водночас у позові штатів мовиться, що суд має скасувати тарифи згідно з цим же законом IEEPA, бо Трамп не має тих повноважень, щоб підвищити мита, про які він стверджує.
“За майже 50 років з моменту ухвалення IEEPA жоден інший президент не запроваджував мита на підставі існування будь-якої надзвичайної ситуації в країні, попри глобальні антинаркотичні кампанії, ініційовані США, і тривалий дефіцит торгівлі”, – вказано у позові.
Зазначається, що хоча Конгрес США ухвалив IEEPA, він “ніколи не збирався використовувати його для встановлення тарифів”.
На позов вже зреагували у Білому домі, назвавши такий крок “полюванням на відьом”.
“Адміністрація Трампа як і раніше віддана використанню своїх повних правових повноважень, щоб протистояти особливим надзвичайним ситуаціям, яких зараз зазнає наша країна, таких як нелегальна міграція та потоки фентанілу через наш кордон, а також щорічний дефіцит торгівлі товарами США”, – сказав речник Білого дому Куш Десай.
Своїм позовом коаліція штатів приєдналась до інших груп у США, які подали до суду на адміністрацію Трампа через нові мита. Зокрема минулого тижня позов подала група малих американських підприємств, а ще раніше – правозахисна група New Civil Liberties Alliance.
Позов подали генеральні прокурори таких штатів як Нью-Йорк, Арізона, Колорадо, Коннектикут, Делавер, Іллінойс, Мен, Міннесота, Невада, Нью-Мексико, Орегон та Вермонт.
Генпрокурорка Нью-Йорка Летиція Джеймс зауважила, що Трамп обіцяв покращити життя американців, але його дії з митами матимуть протилежний ефект.
“Його тарифи є незаконними і якщо їх не зупинити – вони призведуть до більшої інфляції, безробіття та економічної шкоди”.
У позові, який штати подали до Суду міжнародної торгівлі США, вимагається припинення взаємних мит по всьому світу, бо їхнє впровадження є порушенням конституції та закону про адміністративні процедури.
Україна «поставила на паузу» позов до СОТ проти окремих країн-членів ЄС та продовжує консультації з метою знайти конструктивне рішення для «зернової» проблеми, яке б відповідало політиці ЄС у сфері торгівлі інтересам країн-сусідів та самої України.
Про це сьогодні під час зустрічі з журналістами у Брюсселі в кулуарах міжнародного форуму «Поля змін: окреслюючи шлях для українського сільського господарства», заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка.
«У нас залишилося єдине чутливе питання, – коли зможуть відкритися для продажів ринки сусідніх держав. Але це мінімальна проблема, тому що статистично ми не продаємо туди багато зернової продукції. Це питання стосується взагалі функціонування режиму торгівлі між Україною і Європейським Союзом. Ми бачимо, що цю проблему буде усунуто в найближчі тижні та місяці. Буде багато новин з приводу того, як змінюється режим ліцензування, приймаються якісь доповнення, – це дуже активна робота. Очевидно, що наші суперечності в СОТ, – вони поки що на паузі, поки ми шукаємо таке практичне рішення», – зауважив представник Українського уряду.
Він зауважив, що з політичної точки зору розуміє вимогу уряду Польщі, щоб Україна відкликала свій позов до СОТ, але цей позов не набув формату торговельної суперечки, оскільки наразі перебуває на стадії проведення консультацій.
«Суто з правової точки зору, ми зараз не маємо суперечки, тому що ми не зверталися до структур з врегулювання суперечок та до арбітражу. Ми на стадії консультацій, для яких надається 60 днів. Ми, перш за все, будемо концентруватися на пошуку рішень, ми ведемо дуже конструктивні перемовини. Для нас загальноєвропейське конструктивне рішення є дуже важливим», – наголосив Качка.
«Попри те, що наше заперечення спрямовано проти окремих країн-членів, включаючи Польщу, це системне питання щодо наших відносин з Європейським Союзом. Тож наша мета не просто відкликати цю скаргу, але наголосити, що Україна і Європейський Союз мають однакові підходи до організації торгівлі. Ми не заперечуємо таку вимогу польського уряду, шукаємо рішення для всіх цих проблем у комплексі, шляхом, який покаже єдність між нами й Польщею, а між нами і Європейським Союзом, і також між Польщею та Європейським Союзом», – додав заступник міністра.
Він окремо наголосив, що жодного «зернового ембарго» у відносинах між Україною та країнами сусідами не існує, і саме це гучне словосполучення викликає найбільше проблем. Натомість з квітня поточного року, за словами українського урядовця, був досягнутий суттєвий прогрес у покращенні логістики з транспортування зерна. Зокрема, уряд Польщі доклав великих зусиль для покращення умов транспортування української продукції. Дуже конструктивно відбувається робота з покращення логістики між Україною, Молдовою та Румунією, за підтримки Сполучених Штатів.
«Ще один аспект, який був добре врегульований – це митне оформлення тих товарів, що йдуть транзитом через п’ять сусідніх держав. Ми бачимо, що жодна країна цей транзит не забороняє, й не думає про заборону, тому це велике спільне досягнення», – зазначив Качка.
Він зауважив, що не бачить жодних системних перешкод для вирішення всіх згаданих проблем, і сподівається продовжити конструктивний діалог із Польщею.
Як повідомлялося, у травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня 2023 року.
15 вересня Єврокомісія оголосила, що Євросоюз не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зернового експорту до п’яти сусідніх країн. Після цього Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про рішення надалі одноосібно блокувати імпорт української агропродукції.
Минулого тижня Україна представила учасникам Координаційної платформи план дій із регулювання зернового експорту, зокрема, шляхом запровадження ліцензій на експортні операції, для уникнення подальшої турбулентності на ринках країн-сусідів. Ця зустріч, під час якої Єврокомісія та країни ЄС завершили, в цілому, оцінку представленого Україною плану дій, відбулася за відсутності представників від Польщі та Угорщини.
