Лідер опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) закликає до більш жорсткого підходу задля полегшення фінансового навантаження на державу за умови працевлаштування дедалі більшої кількості утікачів від війни в Україні.
У понеділок, 8 січня, під час виступу у Торгово-промисловій палаті в Дюссельдорфі він наголосив, що тоді як у ФРН 20 відсотків українських біженців перебувають на ринку праці, то в Нідерландах цей показник становить 60 відсотків, а в Польщі – 90 відсотків.
За словами Мерца, чинна система так званого “громадянського доходу” (Bürgergeld) “має слабкі місця і потребує вдосконалення”. Мерц критично оцінив той факт, що українські біженці мають право саме на “громадянські гроші”, а отже, отримують більше державних виплат, ніж шукачі притулку, тобто конвенційні біженці.
“Напевно, було помилкою те, що два роки тому федеральний і земельні уряди вирішили, що українські утікачі від війни майже одразу отримають “громадянські гроші”, а не отримуватимуть допомогу як шукачі притулку протягом певного періоду часу”, – зазначив він.
Лідер ХДС навів це як приклад державних трансфертів, “які не можуть і не повинні підтримуватися фінансово”. Натомість, за його словами, держава повинна посилати людям потужні сигнали: “Ми хочемо, щоб ви якнайшвидше повернулися на ринок праці”.
Водночас Мерц наголосив, що понад мільйон українських біженців у Німеччині є “бажаними”. “Ці люди мають повне право право на те, щоб ми надали їм прихисток, надали їм тут дім доти, доки вони хочуть і потребують залишатися”, – сказав він. ФРН натомість має право знати, хто з цих людей може бути якнайшвидше інтегрований у ринок праці, додав Мерц.
Роботодавці, які беруть на роботу ВПО, наступного року отримають право на компенсацію до 24 тисяч гривень, або до 48 тисяч гривень за працевлаштування ВПО з інвалідністю.
В Україні збільшилися строки і розміри надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та ВПО з інвалідністю. Про це повідомила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна, передає пресслужба Мінекономіки.
“Уряд збільшив загальну тривалість надання компенсації витрат з двох до трьох місяців роботодавцю за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та до шести місяців – за працевлаштування ВПО з-поміж осіб з інвалідністю. Зміниться і сам розмір компенсацій. Якщо раніше вони виплачувались виходячи із суми 6700 грн на місяць, то відтепер такі компенсації прив’язали до розміру мінімальної зарплати, яка з 1 січня складатиме 7100 грн, а з 1 квітня – 8000 грн”, – повідомила Бережна.
За її словами, якщо роботодавець приймає на роботу ВПО, то наступного року він отримає право на компенсацію до 24 тисяч гривень за таку особу. Якщо це буде ВПО з-поміж осіб з інвалідністю, то такі виплати можуть складати до 48 тисяч гривень на кожного відповідного працівника.
Серед опитаних 60% становлять довоєнні мігранти, 40% – воєнні біженці після 24 лютого 2022 року.
У Польщі працевлаштовані 78% українців, 56% – надсилають гроші в Україну. Частка українців непрацездатного віку у Польщі становить 4%. Такими є дані дослідження «Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики і перспективи, передає Укрінформ.
Зазначається, що 60% опитаних становлять довоєнні мігранти, 40% – воєнні біженці після 24 лютого 2022 року.
Опитування проводилося у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Ґданську, Познані, Любліні, Жешуві, Бидґощі, Ґожуві, Олмжі, Тарнові, Тчеві, Ополе, Устроні, Шидловці та Вадовіце 4-13 березня 2023 року методом безпосередніх інтерв’ю face-to-face українською мовою. У ході дослідження було опитано 500 осіб.
Так, серед воєнних біженців частка працевлаштованих нижча, ніж серед мігрантів: 71% проти 83%. Високі очікування роботодавців (37%) та обмежена мобільність (28%) є найбільшими проблемами, з якими стикаються українці в Польщі під час пошуку роботи.
За даними опитування, згідно зі своєю кваліфікацією роботу виконує кожен третій українець – 35%. Водночас половина воєнних біженців заявили, що робота, яку вони виконують, не відповідає їхній кваліфікації.
Зазначається, що кожен четвертий громадян України, який проживає в Польщі, протягом останнього року шукав робота за межами республіки – найбільше цікавилися працевлаштуванням у Німеччині (64%) і Чехії (23%).
Крім того, 17% українців розглядають можливість відкриття свого бізнесу в Польщі. Найпопулярніші галузі: сфера послуг, будівництво, торгівля, ІТ-сфера.
Дослідження показало, що серед 56% респондентів, які надсилають гроші в Україну, половина надсилає від 301 до 1 000 злотих на місяць (66-221 євро).
Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону про регулювання праці домашніх працівників, який має на меті допомогти цим людям належним чином оформити свою працю та захистити свої права. УНІАН розбирався, що передбачають новації та як це може покращити чи ускладнити трудове життя домашніх працівників.
Верховна Рада зробила крок до врегулювання праці домашніх працівників, ухваливши у першому читанні відповідний проект закону. Документ був розроблений групою депутатів з метою врегулювання питання зайнятості та офіційного працевлаштування домашніх працівників, забезпечення їх соціального захисту та зниження рівня незадекларованої праці.
Після його прийняття та підписання президентом, оформлення на роботу таких працівників буде відбуватись лише за умови підписання трудового договору. Це, відповідно, дозволить підвищити рівень соціальної захищеності цієї категорії робітників. З іншого боку, роботодавці мають почати сплачувати податки за таких працівників, а самі помічники мають обліковувати отримані за працю гроші у своїй річній податковій декларації.
Питання врегулювання домашньої праці дійсно є на часі. Багато українців, особливо ті, у кого є маленькі діти, користуються працею помічників у хатніх справах, нянь тощо. І не завжди такі працівники є захищеними у своїй роботі.
Кореспондент УНІАН поспілкувався з Ольгою з одного з міст супутників столиці, яка працює нянею, допомагаючи батькам у догляді за малечею. Жінка позитивно оцінює ініціативу депутатів, адже хоче мати більше соціальних гарантій в своїй роботі.
“У мене не було негативних ситуацій з роботодавцями, але маю колег, які стикалися з проблемами у роботі: недоотримували гроші чи від них починали вимагати більше обов’язків, які не були визначені з самого початку. Також інколи буває проблема з відпустками чи лікарняними. Тому хочеться в своїй роботі спиратися на закон, який буде її регулювати”, – зазначила Ольга.
Офіційне оформлення домашньої праці є важливим кроком, при цьому такі працівники і їхні роботодавці отримають обов’язок сплачувати податки. Саме тому можновладці мають зробити процес регулювання таких трудових відносин прости та прозорим, аби громадяни виявили бажання слідувати новим правилам, а не лишалися в тіні.
Що пропонують законодавці
Документ ще може бути доопрацьований і має пройти процедуру ухвалення у другому читанні. Кореспондент УНІАН вирішив поспілкуватися з юристами, аби розібратися, що передбачають ці законодавчі ініціативи.
Як пояснила член Ради Комітету Асоціації правників України з трудового права Інеса Летич, проект відображає спробу врегулювати на законодавчому рівні працю домашніх працівників.
“Наприклад, прибиральниць, нянь, персональних асистентів тощо, які працюють на користь певної сім’ї або ж навіть однієї особи. На сьогодні “офіційне” оформлення подібних працівників, тобто зі сплатою податків, пенсійних внесків, веденням трудової книжки навіть технічно є майже неможливим. Адже фактично роботодавцем може бути або підприємство, або фізична особа-підприємець. Далеко не кожна сім’я, що наймає домашніх працівників, має свої підприємства чи зареєстрованого ФОП”, – розповіла юристка.
Адвокат, член Національної асоціації адвокатів України Алла Бронішевська зазначила, що домашні працівники, як і інші категорії, мають право на захист своїх трудових прав та на соціальні гарантії. Наразі вони перебувають у тіні і позбавлені державного захисту від дискримінації та насильницьких дій з боку роботодавця.
Закон дає визначення поняттю “домашня праця” – як робота яка виконується в домашньому господарстві та “домашній працівник” – як будь яка особа, що займається домашньою працею на підставі трудових правовідносин.
“Перелік робіт, які виконують ці працівники, може бути безкінечним. А чи захищені ці люди? Чи мають вони право на оплачувану відпустку чи лікарняний? Чи мають такі працівники захист від незаконного звільнення чи грубого відношення? Всі ці питання намагається урегулювати законопроект. І перше, на що потрібно звернути увагу, це те, що трудовий договір з домашніми працівниками має бути укладено в обов’язковому порядку”, – сказала Бронішевська агенції УНІАН.
Вона зазначила, що трудовий договір має регулювати питання виду та об’єму роботи, яку має виконати домашній працівник, суму та строки виплати винагороди, час роботи та час відпочинку, охорону праці, соціальне забезпечення, умови та порядок розірвання договору, право на оплачувану відпустку тощо.
“На сьогодні ці питання регулюються в усному порядку на кшталт “приберіть будинок, помийте вікна, приготуйте обід і все це зробіть до 17.00 за 600 грн”. Хтось погоджується, бо дуже потрібні гроші і не має чим годувати сім’ю, хтось ні, оскільки вважає, що це кабальні умови праці. Чи врегулює ці питання трудовий договір, який буде обов’язковим для укладання? Чи погодяться укладати такі угоди домашні працівники та роботодавці? На ці питання відповідь дасть час та можливість держави контролювати такі відносини”, – сказала Бронішевська.
Важливість трудового договору
Трудовий договір є дійсно важливим документом, який повинен чітко визначити права і обов’язки працівника. Член Ради АПУ Інеса Летич зазначила, що проект закону передбачає, що особа, яка виконує роботу домашнього працівника більше 40 годин на тиждень, може бути офіційно працевлаштована.
“З такою особою потрібно буде укласти письмовий трудовий договір та повідомити про початок роботи податкову службу. Сторони можуть домовитись про те, що роботодавець надаватиме працівникові житло на безоплатній або платній основі. На домашнього працівника також поширюватимуться базові трудові гарантії, зокрема, щодо безпеки праці та тривалості робочого часу. Так, робота у вихідні дні та державні свята буде можливою лише за письмовою згодою працівника, а понаднормова праця буде додатково оплачуватись”, – пояснила вона.
Також документ визначає особливі умови звільнення для домашніх працівників. Сам працівник може звільнитися за стандартною процедурою, повідомивши роботодавця про це за два тижні. Роботодавець вправі “скоротити” домашнього працівника, надавши про це повідомлення у такий же термін. Але при цьому необхідно буде виплатити вихідну допомогу у розмірі однієї заробітної плати.
Підстави для звільнення
За словами Летич, документ встановлює додаткові підстави звільнення домашнього працівника. А саме – вчинення умисних, протиправних дій щодо членів домогосподарства або відсутність на роботі без поважних причин протягом більш як 5 днів підряд або більш як 10 календарних днів протягом трьох місяців підряд.
Керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько звернув увагу на те, що з регулюванням трудових відносин між роботодавцями та домашніми працівниками держава отримає нового платника податків. А сам домашній працівник отримає офіційне працевлаштування та соціальні гарантії.
Законопроект також прояснює, хто саме є членами таких трудових відносин. Домашній працівник – це фізична особа від 16 років, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем. Домашня праця – це робота, яка виконується на умовах трудового договору з метою обслуговування домогосподарства. Домогосподарство – сукупність осіб, які спільно проживають в y одному житловому приміщенні, ведуть спільне господарство. А роботодавцем вважається фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства.
“Текст стосується передусім осіб, які виконують роботи на території будинку приватного роботодавця, надають побутові послуги. Це можуть бути прибиральники, кухарі і особи, які займаються закупівлею продуктів та інших побутових речей, доглядальники тварин, у тому числі конюхи, садівники, покоївки, водії, тощо”, – сказав Ясько.
За його словами, домашні працівники будуть користуватися усіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими національним законодавством про працю, в тому числі, на безпечні та здорові умови праці. Додатково працівники зможуть вибрати альтернативну систему обліку робочого часу – наприклад, не щотижневий, а підсумований облік робочого часу.
Особливості домашнього працевлаштування
Договір з працівниками повинен укладатися лише в письмовій формі, про що повідомляється потім Державна податкова служба (як і про розірвання або припинення трудового договору), а Держпраці буде контролювати, чи дотримані права працівника. Як буде вестись облікова документація та трудова книжка, сторони вирішуватимуть самостійно.
Крім того, роботодавці для цієї категорії звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ЄСВ працівник платить на добровільній основі (наприклад, оформляє сплату через “Дію” або на сайті електронних послуг Пенсійного фонду). Але все одно роботодавці мають платити за робітника податок на доходи фізичних осіб (18 відсотків) та військовий збір (1,5 відсотки), повідомив Ясько.
Домашній працівник може платно чи безоплатно жити на території приміщення роботодавця, але вираховувати суму оплати житла з зарплати працівника роботодавець не зможе.
“Прогалина у тому, що у тексті немає положення про наявність чи відсутність відповідальності роботодавця у разі примусового виселення з житла, наприклад, на час відпустки або відпочинку працівника. А також не зазначені норми щодо можливості та особливостей притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за певні порушення. Крім того, роботодавець повинен забезпечити повагу до його честі, гідності та недоторканності особистого життя, а працівнику заборонено розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відома під час роботи і проживання”, – розповів юрист.
Актуальність законопроекту
Адвокат Алла Бронішевська зазначила, що закон про домашніх працівників – це крок до виховання поваги до будь якої праці, до забезпечення честі, гідності, та недоторканності особистого життя домашніх працівників, а також захист від дискримінації та різноманітних форм насильства.
“Питання законодавчого регулювання праці домашніх працівників стає особливо актуальним в період війни. Багато людей залишилось без домівки, без роботи та джерел існування. Часто люди погоджуються на будь-яку роботу та на будь-яких умовах, а інші користуються важким становищем та, порушуючи права людини, їх експлуатують. Тому підтримка та захист з боку держави є особливо актуальним”, – сказала адвокат.
За її словами, прийняття закону стане ще одним кроком до виводу національної економіки із тіні та легалізації доходів. Домашній працівник, отримуючи гроші від роботодавця, зобов’язаний буде включити суму доходу до загального річного оподаткованого доходу та подати річну податкову декларацію.
“Таким чином, ми поступово приходимо до практики розуміння того, що податки потрібно платити, будь яка робота та винагорода за цю роботу має бути задекларована”, – підкреслила Бронішевська.
Безумовно, врегулювання питання домашньої праці є необхідним. Адже люди, які виконують таку роботу, не завжди впевнені у тому, що отримають достатню зарплату, що зможуть розраховувати на відпустку. Під час неврегульованих трудових відносин може виникнути багато нюансів, інколи неприємних.
Але для того, щоб все це запрацювало, не має виникнути бюрократичних перепон, які зведуть нанівець весь можливий позитив. А саме – процес укладання договору між працівником і роботодавцем та подальшої сплати податків має бути простим та швидким, бажано – максимально цифровізованим.
Якщо офіційне оформлення трудових відносин вимагатиме від сторін стояння у довгих чергах десь по офісах державних органів та інші бюрократію, більшість людей не захоче додавати собі головного болю і лишать все, як було. Простіше буде залишатися з усними домовленостями та оплатою праці – грошима на руки. І збільшення податкових доходів в такому разі держава не дочекається.
Законопроект ще чекає друге читання і доопрацювання, тому домашнім працівникам варто звернути увагу, чи буде документ змінений до моменту остаточного ухвалення. А з набуттям сили закону запрацюють нові правила, на які буде потрібно зважати. В тому числі, щодо обов’язкової сплати податків, що стане додатковим джерелом наповнення державного бюджету.
Понад півтори тисячі внутрішньо переміщених осіб знайшли роботу на Закарпатті у 2022-му. За словами керівника обласної служби зайнятості, люди, які опинилися на Закарпатті через війну, нині успішно працюють у різноманітних галузях.
„Рішення уряду передбачає доповнення механізмів фінансування програми, зокрема, за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в межах фінансових можливостей) та інших джерел, не заборонених законодавством”, – йдеться у повідомленні.
В Кабміні наголосили, що за 2022 рік програмою скористалися понад 10 тис. підприємців.
„Вони отримали від держави компенсацію на загальну суму 200 млн грн за те, що взяли на роботу майже 16,5 тисяч внутрішніх переселенців”, – заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
Прогнозні витрати Фонду на 2023 рік становлять 308 млн грн при прогнозному працевлаштуванні 23 тис. осіб.
Нагадаємо, уряд запровадив програму стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців в квітні 2022 року.
За кожного працевлаштованого з числа внутрішньо переміщених осіб держава виплачує роботодавцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати (6700 грн) впродовж 2 місяців.
Влада Польщі вирішила скасувати полегшений доступ росіян до польського ринку праці у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, а також зростанням ризику міграції з РФ.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це міністерка сім’ї та соціальної політики Польщі Марлена Малонг заявила в інтерв’ю PAP.
„Підприємці, якщо вони хочуть працевлаштовувати громадян Росії на підставі дозволу на працевлаштування, вже не звільняються, як раніше, від проходження тесту ринку праці”, – пояснила вона.
Йдеться про документ, який видають органи центру зайнятості, без якого роботодавець не може взяти на роботу іноземця.
Раніше для найму громадянина РФ на роботу в Польщі можна було прискореною процедурою декларування, яка дозволяє легалізувати працевлаштування в Польщі протягом семи днів. Тепер нею можуть скористатися лише громадяни Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України.
Для запровадження змін Польщі ще потрібно внести зміни до двох нормативно-правових актів про сезонну роботу й регулювання видачі дозволів на застосування праці іноземців.
Міністерка внутрішніх справ Аєлет Шакед повідомила, що право на працю українських біженців у 17 містах Ізраїлю буде обмежено.
Про це пише ізраїльська газета Haaretz.
Видання повідомляє, що ці обмеження в містах не перешкоджатимуть українським біженцям працювати на будівництві, у сільському господарстві, в інституціях догляду та готельному бізнесі.
Заборона стосуватиметься таких міст, як Тель-Авів, Єрусалим і Петах-Тіква, які приймають найбільшу кількість із 13 945 українських біженців в Ізраїлі. У переліку міст також є Ейлат, Ашдод і Нетанья.
Новий наказ є поправкою до червневого протоколу управління з питань народонаселення та імміграції Ізраїлю, який надав українцям тимчасові дозволи на роботу.
Адвокат Орлі Левінсон-Села сказала, що такі обмеження підвищують ризик бідності, відсутності продовольчої безпеки та торгівлі людьми серед людей, які прибули до країни.
„Замість того, щоб винаходити нові та креативні способи завдати шкоди біженцям і шукачам притулку, настав час для держави Ізраїль сформулювати комплексну, прозору та справедливу політику для біженців та шукачів притулку”, – додала вона.
За даними міністерства праці Румунії, наразі 5250 громадян України мають діючі трудові договори в країні, 2919 з яких були укладені з початку російського вторгнення в Україну 24 лютого. Про це повідомив очільник відомства Маріуш Будаі, інформує Agerpres.
Більшість українських біженців – 905 – працюють у переробній промисловості, 457 – у будівельній галузі, 314 – у різних сферах послуг. У галузі громадського харчування трудяться 284 особи, у торгівлі – 270, повідомив міністр.
Майже третина українських біженців працевлаштувалися в Бухаресті, далі в списку Бістрица-Несеуд, Арад і Тімішоара. Громадян України, які рятуються від війни, роботодавці в Румунії можуть брати на роботу без наявності робочих віз.
За даними румунських прикордонників, із 24 лютого до країни прибуло 976 тисяч громадян України. У перші два тижні війни влада щодня повідомляла, скільки українських біженців виїхало з Румунії. Проте з 12 березня точних даних про кількість тих, хто виїхав чи залишився на території держави, не надавалося.
За оцінкою міністерства внутрішніх справ, у квітні в Румунії оселилося 85 тисяч українських біженців. Дані міністерства у справах сім’ї свідчать, що майже 40 тисяч із них неповнолітні.
За інформацією міграційної служби Румунії, станом на кінець квітня 4345 громадян України подали заяви про надання притулку.
