Після того як Росія 17 липня відмовилася від продовження участі в зерновій угоді, в Україні гостро постало питання експорту зерна.
Україна запропонувала ООН та Туреччині продовжувати зернову угоду у тристоронньому форматі, тобто без участі РФ.
Україна також розглядала можливість зернового коридору через територіальні води Румунії та Болгарії. Про це розповів Василь Боднар, посол України у Туреччині.
Росія 19 липня заявила, що всі судна в чорному морі, які прямують до українських портів вважатимуться перевізниками військових вантажів.
Наступного дня Україна зробила зустрічну заяву щодо суден, які прямують до російських портів та портів, які перебувають під тимчасовою окупацією РФ.
Світові лідери засуджують дії РФ
21 липня Рада безпеки ООН зібрала засідання з приводу виходу Росії із зернової угоди.
Барбара Вудворд, представниця великої Британії в ООН заявила на засіданні ради безпеки ООН про те, що експорт українського зерна альтернативними шляхами підніме його ціни.
Постійний представник Франції в ООН Ніколя де Рів’єр заявив, що такими діями Росія фактично перекладає із себе відповідальність за продовольчу безпеку у світі та глобальне недоїдання. Урсула фон дер Ляєн назвала цинічним кроком вихід Росії із угоди.
Альтернатива зерновому коридору
Дмитро Кулеба закликав Євросоюз терміново розширити всі шляхи для експорту українських зернових.
Хорватія запропонувала свої порти в Адріатичному морі та свою залізничну мережу для транспортування української агропродукції.
Однак, якщо експортувати українські збіжжя через прибалтійські порти або порти Данії, Хорватії, Німеччини чи Нідерландів, то логістика буде дорогою. Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Через це Україна вже звернулася до Європейської комісії з проханням розглянути можливість компенсації логістики у ці порти. Тільки за таких умов українські фермери зможуть працювати не у збиток, передає Суспільне Новини.
Експорт української продукції продовжується автомобільним та залізничним транспортом, а також річковим найбільше через Дунай.
26 липня комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський повідомив про те, що Європейский союз готовий допомогти Україні експортувати майже всі сільськогосподарські товари, передає SkyNews.
Подорожчання продовольства у світі
Експорт зерна є одним із ключовим напрямків економіки України. Блокуючи Чорне море, росіяни штучно піднімають вартість на зерно у світі, щоб у подальшому продавати бідним країнам своє зерно, при цьому, за високими цінами.
У бідних країнах виникне ризик збільшення голоду, а отже і хвиль міграцій. Люди поїдуть до більш заможних країн, зокрема до ЄС. Відтак, виникає зв’язок між блокуванням чорноморських портів внаслідок нероботи зернового коридору і міграційними процесами. Про це розповів українському радіо Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Світ має зробити декілька конкретних кроків, аби запобігти продовольчій кризі, яку розв’язує РФ. Це, зокрема, стосується конвоїв для супроводу українського зерна, санкцій та зброї.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на керівника Офісу президента Андрія Єрмака в Telegram.
„Продовольча криза створюється Росією штучно…РФ блокує наші порти, обстрілює зернові термінали та краде зерно. Вона зайняла частину наших територій, завадивши там посівну. Зараз необхідно зробити кілька важливих кроків”, – написав Єрмак та назвав про що йдеться.
Забезпечити військові конвої для українських танкерів, щоб вивезти зерно з портів.
Оперативно працювати над посиленням санкцій, як індивідуальних проти еліт, так і проти енергетичного сектору і банківської системи Росії. Газове ембарго – це пріоритет.
Зброя для звільнення територій, більше зброї і якомога швидше, щоб зупинити будь-які плани РФ просуватися далі і вибити їх з нашої землі.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звинуватив росію у свідомому загостренні глобальної продовольчої кризи, засудив блокування українських портів і закликав ООН та міжнародних партнерів до рішучих спільних дій щодо реагування на ці виклики.
«Якщо ми не знайдемо рішення цим викликам, то світ матиме проблеми й продовольчі кризи в багатьох країнах», – зауважив глава уряду України.
Він підкреслив, що продовольча криза, яку спричинила російська війна, була свідомою метою москви. «Ми абсолютно чітко розуміємо, що вони роблять це навмисно», – зауважив Прем’єр.
За словами Шмигаля, варіантів, як розв’язати проблему, не так уже й багато. Адже більшість портів у країнах Євросоюзу поблизу України не мають спроможності обробляти поставки зерна в таких масштабах як Україна. Країни Балтії можуть забезпечити такий товарообіг, однак транспортування до них українського зерна означало б використання різних залізничних вагонів, оскільки колії в Україні і країнах ЄС мають різну ширину. До того ж, цей складний процес потрібно буде повторити при в’їзді до Литви, іншої колишньої радянської держави, яка також використовує широку колію.
Як зазначив Шмигаль, ООН запропонувала посередницьку угоду з транспортування українського зерна в країни Балтії через білорусь. Однак Київ відмовився від цієї пропозиції, оскільки цю республіку досі контролює авторитарний режим лукашенка, який залишається вірним союзником росії протягом усієї війни.
Існують інші рішення, однак вони пов’язані з ризиками. Наприклад, вантажні судна можуть мати супроводження військових кораблів з інших країн. Однак при цьому не виключається, що росія може вдатися до атаки.
Водночас, Прем’єр-міністр наголосив, що попри війну, а також складність досягнення домовленостей з росіянами, кризу все ж можна вирішити.
«Ми налаштовані оптимістично. Фізично й технічно ми цілком спроможні», – зауважив він, додавши, що Україні потрібна міжнародна підтримка.
За його словами, ця підтримка не повинна обмежуватися врегулюванням лише зернової кризи. Україна потребує значно більших поставок важкої зброї із Заходу, включно з протикорабельними ракетами, реактивними системами залпового вогню та сотнями артилерійських гаубиць, аби протистояти повзучому просуванню рф на сході України.
Прем’єр-міністр також припустив, що недавні напади на російську Бєлгородську область були провокаціями самих росіян, щоб звинуватити Україну й створити привід для ескалації та навіть можливого ядерного удару. За його словами, Україна розуміє ризики й не має планів обстрілювати росію зі зброї, яку їй надає Захід.
«Ми абсолютно не маємо наміру нападати на територію росії. Ми маємо мрію звільнити нашу територію й зупинити цю війну», – зауважив Прем’єр-міністр України.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Продовольча криза, яку провокує росії, має вирішуватися максимально швидко, адже для цього є один найбільш дієвий спосіб.
Про це повідомив керівник ОП Андрій Єрмак у Telegram.
«План росії полягає у підриві світової продовольчої безпеки шляхом блокади українських портів та танкерів із зерном. Через це можуть найбільше постраждати країни Африки. Можлива дестабілізація ситуації, зокрема нові хвилі біженців у ЄС», – зазначив Єрмак.
Найдієвіший спосіб зараз, на його думку, це військові конвої країн-партнерів, які зможуть супроводжувати українські танкери із зерном.
Індія обмежує експорт цукру до 10 млн тонн у поточному сезоні, щоб підтримувати доступність на внутрішньому ринку та стабільні ціни. Про це інформує АР.
Рішення послідувало за аналогічним обмеженням експорту пшениці і було прийнято на тлі ознак скорочення світових запасів.
За даними Всеіндійської асоціації торгівлі цукром, Індія є другим за величиною виробником після Бразилії та найбільшим споживачем цукру у світі. Це другий за величиною експортер цукру. Експортні обмеження є першими за шість років.
Індія експортувала рекордні 7 мільйонів тонн у 2021-22 фінансовому році, що закінчився у березні. Це порівняно з 620 тисячами тонн у 2017-18 роках.
Оцінки різняться, але очікується, що у цьому періоді країна виробить понад 30 мільйонів тонн, а внутрішнє споживання оцінюється приблизно у 28 мільйонів тонн, а внутрішні запаси становлять приблизно 8 мільйонів тонн.
У поточному цукровому сезоні червень-жовтень укладено контракти на експорт близько 9 млн тонн і вже експортовано 7,8 млн тонн, йдеться в повідомленні уряду.
За його словами, цукровим заводам та експортерам буде потрібен дозвіл уряду на експорт, починаючи з наступного місяця. Споживання цукру зазвичай різко зростає під час великих фестивальних сезонів в Індії з вересня по листопад.
Ціни на цукор залишалися відносно стабільними, але рівень роздрібної інфляції у квітні зріс до восьмирічного максимуму 7,8%. Уряд оголосив про зниження податків на бензин, дизельне паливо і коксівне вугілля, щоб спробувати приборкати інфляційний тиск.
Раніше цього місяця Індія також оголосила, що експортуватиме пшеницю до країн з дефіцитом продовольства лише через державні канали. Це дозволяє приватним компаніям виконати попередні зобов’язання щодо експорту майже 4,3 млн тонн пшениці до липня. У квітні Індія експортувала 1 млн тонн пшениці.
Ключовою метою обмежень експорту є стримування зростання внутрішніх цін. Світові ціни на пшеницю зросли на понад 40% з початку року. Тим часом власний урожай пшениці в Індії постраждав від рекордної спеки, яка призвела до зупинки виробництва.
Прем’єр-міністри Італії та Болгарії Маріо Драґі та Кирил Петков під час зустрічі у Римі обговорили хід війни в Україні та питання уникнення продовольчої кризи.
Згідно з повідомленням пресслужби уряду Італії, на зустрічі, яка тривала більше години, сторони обговорили шляхи вирішення глобальної продовольчої кризи, спричиненої війною в Україні.
Маріо Драґі та Кирил Петков, крім того, торкнулися питання про вступ країн Західних Балкан до Європейського Союзу, а також щодо пропозиції Італії ввести прайс-кепи на природний газ, який використовується в ЄС для виробництва електроенергії.
За попередніми повідомленнями ЗМІ, Маріо Драґі налагоджує дипломатичне співробітництво з Болгарією та Туреччиною для відкриття українських портів та відправки вантажів зерна й продовольства, які там накопичилися.
Газета Corriere della Sera в понеділок повідомила, що Болгарія запропонувала два порти як транзитні зупинки: Варна та Бурґас на Чорноморському узбережжі.
Звідси вантажі можуть відправлятися далі до Греції, а потім до Африки та Близького Сходу, котрі є двома основними імпортерами зерна в Україні.
Маріо Драґі у суботу ввечері під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським обговорив питання про 22 мільйони тонн зерна та інших продуктів харчування, які протягом кількох тижнів чекають на відправку, зокрема, в Одеському порту.
За даними газети Corriere della Sera, план про відправку вантажів прем’єр-міністр Італії обговорив і з президентом США Джо Байденом. Драґі використовує всі дипломатичні засоби, щоб відкрити «продовольчий коридор», чому має сприяти і Москва.
Для проходження Чорним морем потрібна також згода Туреччини.
У період 2020-2021 років Україна експортувала майже 45 мільйонів тонн зерна. За даними Організації Об’єднаних Націй, кількість голодуючих у світі з початку війни зросла на 45 мільйонів, частково через блокаду зернових в Україні.
"Italy cannot waste time: the goal of returning to clean and safe energy production through nuclear power, starting in the next few years, must be clear"
Дедалі більше полиць для основних продуктів залишаються порожніми в магазинах, люди панічно скуповуються – Іспанія, Греція та Німеччина розглядають можливість вирішення продовольчої кризи за допомогою талонної системи.
Криза в ланцюгах поставок не щадить і батьків новонароджених дітей: 29 відсотків продуктів харчування з найбільшим попитом відсутні в магазинах США.
Внаслідок дефіциту дитячого харчування, який виник через збої в ланцюгах поставок, викликаних епідемією, у США обмежили кількість дитячого харчування, яке продають в одні руки: один покупець може придбати максимум три продукти харчування для дітей і немовлят.
Кілька європейських країн розглядає можливість захистити економіку запровадженням талонної системи.
Панікувати та скуповувати основні продукти в разі дефіциту – це природна реакція людей.
Через це Німеччина запровадила талонну систему, яка поширюватиметься на основні продукти харчування, такі як борошно, молоко та соняшникова олія. Німеччина називає талонну систему продажу «превентивним» заходом.
Грецькі супермаркети також обмежують обсяги продажу дефіцитних товарів після того, як війна в Україні спричинила проблеми з постачанням в країні. Однак, як і в Німеччині, це поки лише превентивне обмеження.
«Обмеження продажу цих продуктів запроваджено лише як запобіжний захід, оскільки наші клієнти, видно, стурбовані війною в Україні», – каже речник однієї грецької мережі супермаркетів. «Ми хочемо бути впевненими, що зможемо й надалі забезпечувати потреби клієнтів у майбутньому».
Міністр розвитку Греції Адоніс Георгіадіс повідомив, що талонна система необхідна, оскільки попит на дефіцитні товари за останні тижні зріс приблизно на 200 відсотків, оскільки покупці кинулися в магазини скуповувати основні продукти.
«Борошно та соняшникова олія – це два продукти, які стали дефіцитом у Європі через війну», – зазначив Георгіадіс.
Іспанія також страждає від продовольчої кризи, в країні дефіцитом є яйця і низка молочних продуктів. Великі іспанські супермаркети також використовують талонну систему.
Іспанська молочна фабрика Inlac була змушена припинити виробництво на кілька днів через паралізований ланцюг поставок, спричинений страйком водіїв вантажівок, які вимагають підвищення зарплат.
Представники транспортних компаній заявили, що їхня зарплата не зросла пропорційно ціні на дизельне паливо, що робить їхній бізнес неприбутковим.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Розпочавши повномасштабну війну проти України Росія поставила під загрозу продовольчу безпеку світу. Щоб подолати цю кризу, спричинену країною-агресором, нашій державі необхідно надати необхідну зброю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Twitter радника голови Офісу президента Михайла Подоляка.
„Потрібно розуміти причинно-наслідкові зв’язки глобальних процесів. Росія поставила під загрозу продовольчу безпеку світу, розв’язавши війну в Україні. Єдиний вихід, щоб відновити порядок, – допомогти Україні перемогти. Зброя для України сьогодні – ключ до продовольчої безпеки світу”, – написав він.
У вівторок Європейський Союз запустив проєктів на суму 268,3 млн євро на життєво важливі потреби громадян Афганістану. Кошти спрямовуються не уряду країни, а через установи ООН, які працюють безпосередньо з населенням.Допомога є частиною програми в розмірі одного мільярда євро, оголошеної Європейським Союзом у середині жовтня для задоволення потреб людей, які живуть в Афганістані та сусідніх країнах, що приймають біженців.
«Сьогодні ми демонструємо те, про що говорили багато разів: ми не кинемо афганський народ, – заявила у вівторок комісар ЄС з міжнародного партнерства Ютта Урпілайнен. – Проєкти стосуються охорони здоров’я, харчування, забезпечення чистою водою, санітарії та освіти, особливо жінок і дівчаток. Ми також підтримуємо діяльність (місцевих жителів), яка приносить дохід, продовольчу безпеку та сприяє роботі місцевих ринків».
Запуск нових проєктів – це ключова віха в рамках загального пакету допомоги в розмірі одного мільярда євро, про який оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у жовтні 2021 року.
ЄС надає допомогу, оминаючи чинний уряд Афганістану, що складається з представників «Талібану». Визначено п’ять контрольних показників для будь-якої майбутньої взаємодії з де-факто владою країни. Насамперед це захист прав людини, особливо жінок та дівчаток. Нормальна співпраця ЄС із Кабулом залишається замороженою, поки не будуть досягнуті ці контрольні показники.
Допомога ЄС спрямовується через агентства ООН в Афганістані та безпосередньо афганському населенню, підкреслила комісар.
