Якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
Європейський Союз може обмежити доступ американських товарів та компаній до свого ринку у відповідь на запроваджені мита. Брюссель розглядає жорсткі заходи, включаючи заборону на участь американських компаній у тендерах та фінансованих ЄС проєктах.Про це повідомляєEl Paísу понеділок, 31 березня.
Європейська комісія готується до рішучих дій після того, як адміністрація Дональда Трампа анонсувала нові митні тарифи, що набудуть чинності 2 квітня. Вашингтон називає їх „взаємними”, проте в ЄС вважають, що вони суттєво порушують торговельний баланс.
Обсяг щорічної торгівлі між США та ЄС сягає 900 млрд євро, і Європа має позитивне сальдо в 235,5 млрд євро. Нові мита можуть завдати суттєвого удару по економічних зв’язках між двома сторонами Атлантики.
У Брюсселі розглядають кілька варіантів реакції:
запровадження відповідних тарифів на американську продукцію,
обмеження доступу США до європейських фінансових ринків,
заборону американським компаніям брати участь у держзамовленнях ЄС.
Попри жорстку риторику, у деяких європейських столицях, зокрема у Франції, Італії та Ірландії, закликають до обережності, щоб уникнути відкритої торговельної війни.
ЄС намагається зберегти діалог зі США, пропонуючи певні поступки – наприклад, зниження мит на промислові товари та збільшення імпорту американського скрапленого газу. Проте якщо Вашингтон не відмовиться від нових митних бар’єрів, Брюссель готовий відповісти без компромісів.
На споживчому ринку Закарпатської області у січні 2025 року порівняно з груднем 2024 року ціни зросли на 1,4%, на продукти харчування та безалкогольні напої – на 1,5%.
Серед продуктів харчування подорожчали: овочі – на 6,5%, крупи гречані – на 3,7%, крупи манні – на 3,5%, олія соняшникова – на 3,1%, масло – на 2,6%, сир і м’який сир (творог) – на 2,0%, молоко – на 1,8%, риба та продукти з риби – на 1,5%. Водночас яйця подешевшали на 28,7%.
Ціни на одяг і взуття зменшилися на 4,1%, у т.ч. взуття – на 4,3%, одяг – на 3,9%.
Збільшення цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,9% відбулося в основному через зростання цін на водопостачання на 15,5% та каналізацію – на 14,6%.
У сфері охорони здоров’я зростання цін на 2,1% відбулося за рахунок подорожчання амбулаторних послуг на 3,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,0% в основному через збільшення цін на паливо та мастила на 2,3%.
У сфері зв’язку ціни зросли на 10,5% за рахунок збільшення цін на телефонні і телефаксові послуги на 12,8%.
На 0,7% зросли ціни на відпочинок і культуру, за рахунок зростання вартості цін на послуги відпочинку та культури на 3,5%.
Про це повідомляє Головне управлiння статистики у Закарпатськiй областi.
Компанія припинила публікацію на вебсайті та Telegram-каналі інформації про торги електроенергією.
Державне підприємство Оператор ринку з 30 грудня закрило дані про торги на ринку електроенергії. Про це йдеться на сайті компанії.
„Враховуючи воєнний стан в державі та спроби ворога знищити нашу енергетичну інфраструктуру, АТ Оператор ринку відсьогодні припиняє публікацію на вебсайті та телеграмканалі інформації про торги електричною енергією на ринку „на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку”, – йдеться у повідомленні.
Оператор ринку відповідає за організацію торгівлі електроенергією і забезпечення балансу між попитом і пропозицією електроенергії.
Ринок „на добу наперед” (РДН) – центральний сегмент ринку електричної енергії, який формує ціновий орієнтир для всіх інших ринків. На ньому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу за вільними конкурентними цінами з використанням принципу граничного ціноутворення.
Внутрішньодобовий ринок працює безперервно після завершення торгів РДН і дозволяє коригувати торгівельні позиції.
Цей крок пов’язаний із занепокоєнням щодо їхнього впливу на місцеві ринки та потенціалу продажу контрафактної продукції.
На засіданні уряду, яке відбулось у вихідні, заступник міністра промисловості та торгівлі В’єтнаму Нгуєн Хоанг Лонг заявив, що міністерство співпрацює з Temu та Shein у питанні ліцензування. «Якщо ці платформи не відповідатимуть нормам, ми будемо координувати з відповідними відомствами свої дії щодо вжиття технічних заходів, зокрема блокування додатків і доменів», – зазначив він.
Компанія Shein присутня на в’єтнамському ринку щонайменше два роки, тоді як Temu, що належить PDD Holdings, почала працювати в країні лише минулого місяця. У заяві Shein ідеться, що вона зобов’язується дотримуватись в’єтнамських законів і правил та тісно співпрацювати з місцевою владою, але Temu досі не відповіла на запити, повідомляє Portfolio, посилаючись на статтю Reuters.
В’єтнам наразі надає податкові пільги на імпортні товари вартістю до одного мільйона донгів (близько 15 тисяч форинтів), але міністерство фінансів розглядає можливість їхнього скасування. Більшість товарів, на які діє знижка, потрапляють у країну через платформи електронної комерції, зазначається в статті. Раніше ми повідомляли, що тіньова мережа використовувалась для продажу даних користувачів, викрадених з Temu, але онлайн-маркетплейс уже спростував цю інформацію.
На одному з форумів з’явилася величезна кількість даних, нібито з Temu. У цій статті ми зазначали, що компанія Shein пообіцяла вживати в майбутньому більш жорстких заходів для боротьби з дитячою працею. У компанії оголосили, що посилять свою політику з цього питання, запровадивши нові правила. Вони передбачатимуть, що з постачальниками, викритими у використанні дитячої праці, будуть негайно розірвані всі контракти.
McDonaldʼs іде з Казахстану, оскільки через війну в Україні в країні виникли проблеми з постачанням. Штаб-квартира компанії в США заборонила купувати м’ясні вироби в російських постачальників, а в європейських продукти дорожчі.
Через війну в Україні місцева франшиза Food Solutions KZ McDonaldʼs у Казахстані має проблеми з постачанням, тому мережа закладів швидкого харчування виходить з країни. Штаб-квартира McDonaldʼs у США заборонила своїм ресторанам у Казахстані купувати м’ясні продукти в російських постачальників.
Після запровадження санкцій проти Москви казахський McDonald’s мав би купувати м’ясо тільки в місцевих і європейських виробників за вищою ціною, що призвело б до збиткової роботи мережі. Ситуації не пішло на користь і те, що Кайрат Боранбаєв, власник франшизи ресторану швидкого харчування в Казахстані, у березні минулого року був затриманий за розтрату.
Як ми повідомляли раніше, нещодавно закрився останній McDonaldʼs у Боснії та Герцеговині, оскільки ресторани перебували в скрутному фінансовому становищі. За даними місцевої преси, в одному із закладів, наприклад, накопичився борг у пів мільйона євро, через що вже є рішення суду про звільнення приміщення та повернення його власнику.
