Європейський союз продовжив дію економічних санкції щодо росії, повідомила Рада Євросоюзу 27 січня.
«Рада сьогодні вирішила подовжити на шість місяців, до 31 липня 2023 року, обмежувальні заходи, спрямовані на специфічні сектори економіки російської федерації», – йдеться в повідомленні.
Обмеження, зокрема, спрямовані на сфери торгівлі, фінансів, технологій і товарів подвійного використання, промисловості, транспорту та предметів розкоші.
Російські олігархи можуть намагатися обійти санкції, накладені на них у зв’язку з повномасштабним вторгненням в Україну, за допомогою інвестицій в сектор комерційної нерухомості США.
Як передає портал Bloomberg, про це сказано в свіжій заяві Мережі з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN), яка входить в Міністерство фінансів. Згідно з повідомленням, російські еліти можуть спробувати скористатися складними методами фінансування галузі і непрозорими структурами власності, щоб інвестувати в США і отримувати вигоду.
“Завдяки Міжнародному тиску і економічним обмеженням, які більше 30 країн наклали на Росію за її жорстоку війну проти України, у російської еліти, що потрапила під санкції, залишається все менше можливостей для переміщення і приховування своїх незаконно нажитих багатств. FinCEN прагне розкрити канали, які російська еліта, олігархи та їх довірені особи можуть використовувати для переміщення або приховування коштів”, — заявив Хімамаулі Дас, виконуючий обов’язки директора Мережі з боротьби з фінансовими злочинами.
У відомстві попередили фінансові організації бути насторожі, якщо для покупки комерційної нерухомості використовуються офшорні кошти і кілька інвесторів, які можуть бути пов’язані з підсанкційними особами. Щоб уникнути уваги громадськості та ЗМІ, російські олігархи, ймовірно, спробують вкладати кошти в менш помітні проекти — наприклад багатоквартирні будинки або офісні приміщення.
“Імовірність того, що спроба ухилення від санкцій має місце на ринках комерційної нерухомості в малих і середніх міських центрах і на всій території США, не менша, ніж в найбільших мегаполісах”, — додали в FinCEN.
Торгівля Європейського Союзу товарами з Росією значно скоротилася з лютого 2022 року, з початку війни в Україні – повідомляє інформаційне агенство MTI.
За даними Євростату, статистичного управління Європейського Союзу, частка Росії в імпорті товарів з ЄС у період з лютого 2022 року по вересень 2022 року впала з 6,4% до 3,8%, тоді як її частка в загальному експорті ЄС до Росії за той самий період скоротилася з 2,3% до 1,1%.
Дефіцит торгівлі ЄС з Росією піку на рівні 19,6 млрд євро сягнув у березні 2022 року. Потім він поступово зменшився до 9,7 млрд євро у вересні 2022 року.
У п’яти з шести ключових товарних груп в імпорті ЄС частка російських поставок у третьому кварталі 2022 року суттєво скоротилася порівняно з середнім показником за попередній рік, тоді як у випадку з нікелем російська частка, що перевищує 40%, дещо зросла.
Серед усіх імпортованих товарів найбільше скоротилася частка російських поставок вугілля. Російські поставки, як і раніше, становили 45% імпорту вугілля в ЄС у 2021 році в цілому, але лише 13% у третьому кварталі 2022 року.
У 2021 році на Росію припадало 36% імпорту газу в ЄС, але в третьому кварталі 2022 року ця частка впала до 18%. Поставки російських добрив становили 17% імпорту ЄС у третьому кварталі цього року і 29% – у 2021 році в цілому. Частка Росії в імпорті заліза і сталі в ЄС впала до 5% з 16%.
У Залізному Порту Херсонської області окупанти здійснюють перепис та конфіскацію в українських громадян бізнесу.
Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні, опублікованому у соціальній мережі Facebook. Мова йде про пансіонати, кафе та ресторани.
“У тимчасово зайнятому курортному селищі Залізний Порт Скадовського району Херсонської області російська так звана “адміністрація” здійснює перепис та конфіскацію в українських громадян не перереєстрованого за російським законодавством бізнесу”, – йдеться у повідомленні.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Економіка України за підсумками 2022 року скоротилася більш ніж на 35% через повномасштабне російське вторгнення. Щомісячний дефіцит бюджету країни оцінюється у 5 млрд доларів.
Про це йдеться у звіті ООН “Світовий економічний стан та перспективи, 2023”, представленому заступником генсека ООН Лі Цзюньхуа, пише РБК-Україна.
“Економіка України скоротилася на більш ніж 35% у 2022 році через масове руйнування інфраструктури, зокрема залізничного та інших сполучень із сусідніми країнами, дорожньої мережі та мостів. Порушено виробничу та торговельну діяльність, є великі втрати робочої сили через міграцію або призову до армії”, – йдеться у звіті ООН.
За словами експертів, на економіку також істотно впливають атаки рф на об’єкти енергетичної інфраструктури, блокування портів та пошкодження металургійних заводів.
Як зазначається, пряме монетарне фінансування Національного банку забезпечило покриття приблизно третини загальних потреб державних витрат. Це спричинило виснаження валютних резервів, що підштовхнуло Україну до девальвації національної валюти.
На думку економістів ООН, хоча 2023 року Європейський Союз планує виділити 18 млрд євро на економічну підтримку України, цього може бути замало.
“Перспективи української економіки у 2023 та 2024 роках дуже невизначені і залежатимуть від багатьох чинників, зокрема від припинення бойових дій та початку відновлювальних робіт”, – наголошують міжнародні економісти.
У 2022 році росія залишалася другим найбільшим джерелом нафти для Китаю після Саудівської Аравії, оскільки китайські нафтопереробні заводи скуповували дешеві російські барелі, в той час як західні країни уникали їх після початку повномасштабної війни в Україні.
Про це пише Reuters.
Китайський імпорт нафти з росії в 2022 році підскочив на 8% в порівнянні з попереднім роком до 86,25 млн тонн, що еквівалентно 1,72 млн барелів на добу, свідчать дані Головного митного управління, опубліковані в п’ятницю.
“Російська нафта торгується зі зростаючим дисконтом до світових нафтових еталонів після західних санкцій через вторгнення росії в Україну.
Китай, який відмовився засудити напад, збільшив закупівлю російських барелів і практично проігнорував санкції, запроваджені західними країнами проти російської нафти, що постачається морським шляхом, з 5 грудня.
У грудні Китай імпортував 6,47 млн тонн сирої нафти з росії, або 1,52 млн барелів на добу, порівняно з 1,7 млн барелів на добу за аналогічний період 2021 року”, – пише агентство.
Саудівська Аравія відвантажила в цілому 87,49 млн тонн нафти в Китай в 2022 році, що еквівалентно 1,75 млн барелів на добу, згідно з митними даними, на рівні з показниками 2021 року.
Очікується, що Саудівська Аравія залишиться ключовим, якщо не домінуючим, експортером нафти до Китаю після візиту Сі Цзіньпіна до Ер-Ріяда в грудні, де він заявив лідерам країн Перської затоки, що Китай буде працювати над тим, щоб купувати нафту в китайських юанях, а не в доларах США.
Митні дані також показали, що імпорт нафти з Малайзії в 2022 році майже подвоївся до 35,68 млн тонн. Ця країна Південно-Східної Азії є перевалочним пунктом для підсанкційних поставок з Ірану та Венесуели.
Китай є найбільшим покупцем іранської нафти, але більшість іранського експорту ребрендується як нафта з інших країн, щоб уникнути санкцій США.
[type] => post [excerpt] => У 2022 році росія залишалася другим найбільшим джерелом нафти для Китаю після Саудівської Аравії, оскільки китайські нафтопереробні заводи скуповували дешеві російські барелі, в той час як західні країни уникали їх після початку повномасштабної ві... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1674492420 [modified] => 1674481944 ) [title] => росія у 2022 році була другим найбільшим джерелом нафти для Китаю – Reuters [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=34458&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 34373 [uk] => 34458 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 34374 [image] => Array ( [id] => 34374 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz.jpg [original_lng] => 676360 [original_w] => 2048 [original_h] => 1152 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz-1536x864.jpg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz.jpg [width] => 2048 [height] => 1152 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kina-oroszorszag-penz.jpg [width] => 2048 [height] => 1152 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 198 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 34374 [_edit_lock] => 1674474894:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 839 [1] => 633 [2] => 172 ) [tags_name] => Array ( [0] => Китай [1] => нафта [2] => Росія ) ) [6] => Array ( [id] => 34417 [content] =>
Дослідження показує, що більшість західних компаній продовжують вести бізнес у росії. Лише близько 8% компаній ЄС вийшли з росії, при цьому більшість західних фірм, які все ще працюють у країні, є німецькими.
Про це пише видання Politico.
Зазначається, що велика кількість компаній зі штаб-квартирами в Європейському Союзі та країнах G7 продовжують працювати та інвестувати в росії.
Згідно дослідження професора Саймона Івенетта з Університету Санкт-Галлена, менше 9% із приблизно 1400 компаній ЄС і G7, які мали дочірні компанії в росії до повномасштабної війни, відмовилися від принаймні однієї дочірньої компанії в країні до листопада 2022 року.
З російського ринку також вийшли менше 18% американських компаній та 15% японських.
І це незважаючи на санкції Заходу проти Москви та повідомлення ЗМІ про вихід кількох компаній із країни.
“Ці висновки ставлять під сумнів готовність західних компаній відокремитися від економіки, яку їхні уряди зараз вважають геополітичними суперниками”, – йдеться в заяві авторів дослідження.
“Деякі з найбільших світових компаній, такі як Ford, Renault, McDonald’s, Ikea та Shell, належать до десятків західних компаній, які повністю вийшли з росії. Проте багато інших, як-от гігант споживчих товарів Unilever, франшиза швидкого харчування в США Subway та італійський виробник макаронних виробів Barilla, продовжують працювати в країні”, – зазначає видання.
Відповідно до дослідження, більшість західних компаній, які залишаються повністю активними в росії, є німецькими.
[type] => post [excerpt] => Дослідження показує, що більшість західних компаній продовжують вести бізнес у росії. Лише близько 8% компаній ЄС вийшли з росії, при цьому більшість західних фірм, які все ще працюють у країні, є німецькими. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1674389700 [modified] => 1674343067 ) [title] => Лише близько 8% європейських компаній вийшли з росії, – Politico [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=34417&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 34390 [uk] => 34417 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 34391 [image] => Array ( [id] => 34391 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [original_lng] => 108082 [original_w] => 800 [original_h] => 370 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok-300x139.jpg [width] => 300 [height] => 139 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok-768x355.jpg [width] => 768 [height] => 355 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/oroszok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 233 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 34391 [_edit_lock] => 1674335872:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 22264 [1] => 172 [2] => 250 ) [tags_name] => Array ( [0] => компанії [1] => Росія [2] => санкції ) ) [7] => Array ( [id] => 34402 [content] =>
З початком російсько-української війни тисячі російських компаній переїхали до Сербії, щоб могти продовжувати європейські торгові відносини, йдеться в статті видання Növekedes.hu.
Інформуючи про форум Інституту зовнішньої економіки та закордонних справ, видання зазначає, що на заході йшлося, зокрема, про вразливу ситуацію на Балканах. Фахівці, які брали участь у дискусії, говорили про те, що регіон може знову стати вибухонебезпечним через нове загострення сербсько-косівського конфлікту.
У статті також йдеться про те, наскільки росія та Китай розширили свій вплив у регіоні, а також про очікуваний вплив Європейського Союзу у країнах регіону. Учасники форуму дійшли висновку, що на позицію ЄС щодо регіону Західних Балкан, суттєво вплине результат російсько-української війни.
