Білорусь може постачати до деяких країн товари, обладнання чи технології – в обмін на санкційні товари.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на звіт американського Інституту вивчення війни (ISW).
Мова йде про Нікарагуа, Венесуелу та Кубу. Аналітики дійшли висновку, що білоруська держава може продавати їм товари в обмін на ті, які Білорусь чи Росія не можуть придбати самостійно через західні санкції.
Експерти зробили висновок виходячи з дій прем’єр-міністра Білорусі Романа Головченка, який днями під час візиту до вищезгаданих країн підписав кілька двосторонніх економічних та торговельних угод.
Так, Головченко з 14 по 16 липня відвідав Венесуелу та зустрівся з венесуельськими офіційними особами, включаючи президента країни Ніколаса Мадуро. Білоруський прем’єр заявив, що його візит спрямований на обговорення торгівлі та економічної сфери.
Далі з 16 до 17 липня Головченко відвідав Кубу. У ході візиту він підписав контракти на „мільйони доларів” на постачання Кубі невказаних білоруських товарів в обмін на кубинський експорт до Білорусі.
І на завершення прем’єр Білорусі відвідав 18-19 липня Нікарагуа та підписав контракти на суму 85 млн доларів. Як повідомляється, вони спрямовані на двосторонню економічну співпрацю, включаючи угоду Білоруського банку розвитку про фінансування постачання Нікарагуа понад 700 одиниць невказаного обладнання.
Аналітики додали, що можливо білоруський прем’єр підписав ці угоди в рамках російських схем, які використовують Білорусь, щоб допомогти РФ обійти західні санкції.
У січні–червні 2024 року постачання легкових автомобілів з Китаю до Росії збільшилися у грошовому вираженні на 35,4%, до $6,2 млрд, підрахував «Інтерфакс» на основі даних Головного митного управління КНР. При цьому постачання вантажівок за перше півріччя скоротилося на 23,9%, до $1,3 млрд.
У січні–березні в Росію з Китаю було завезено легкових автомобілів на $2,3 млрд, що на 30,7% більше, ніж у першому кварталі 2023 року. Вартість китайських автомобілів, які були ввезені до РФ, у квітні-червні склала $3,9 млрд (+38,4%). Рекордний за обсяг постачання за перше півріччя було зафіксовано у червні — $1,36 млрд. Результат став максимальним з листопада 2023 року, коли показник був на рівні на $1,38 млрд.
Водночас поставки китайських вантажівок до Росії за січень-червень 2024 року знизилися на 23,9%, до $1,3 млрд. У січні–березні їх ввезення знизилося на 44,5%, до $454,4 млн, у квітні– червні – на 4,5%, до $828,3 млн. У червні з Китаю до Росії було поставлено вантажівок на $298 млн, що стало максимальним показником з липня 2023 року, коли їх було ввезено на $376 млн.
Експорт з Китаю до Росії частин та приладдя для моторних транспортних засобів за перше півріччя зріс на 18,3%, до $1,2 млрд. За січень–березень їх було ввезено на $623,5 млн (+16,5%), за квітень -червень – на $514 млн (+10,4%). У червні з Китаю було поставлено автокомпонентів на рекордні $234,2 млн.
2023 року товарообіг між Китаєм і Росією досяг $240,11 млрд, що стало рекордною сумою. За минулий рік Китай збільшив експорт пасажирських автомобілів до Росії більш ніж сім разів, до $11,5 млрд. Тільки за 11 місяців Росія отримала 841 тис. транспортних засобів, включаючи легкові автомобілі, вантажівки та автобуси.
Минулого місяця надходження російської нафти, в тому числі трубопроводами і морськими суднами, склали 8,43 млн тонн, або 2,05 млн барелів на добу (б/д). Це нижче від 2,1 млн барелів на добу в травні і від історичного максимуму в червні 2023 року в 2,56 млн барелів на добу.
Хоча імпорт сирої нафти в Китай з Росії впав на 20% в червні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, в результаті, загальний обсяг імпорту в першій половині 2024 року зріс на 5%
Помірний російський імпорт в червні частково пояснюється зниженням попиту з боку незалежних нафтопереробників Китаю, оскільки скорочення маржі на тлі низького внутрішнього попиту на паливо змусило їх скоротити обсяги виробництва до найнижчого рівня з початку 2020 року.
Попит на російську нафту марки Urals, що відвантажується з європейських портів, також знизився, оскільки через напруженість у Червоному морі фрахтові ставки залишалися високими.
Вартість російської масованої ракетної атаки на Україну 8 липня становить від 200 мільйонів до 250 мільйонів доларів.
Про це свідчать розрахунки Forbes.
Ворог випустив 38 ракет різних типів, проте, як зазначає Forbes, з огляду на те, що точний розподіл ракет за типами залишається невідомим, видання оцінило загальну вартість залпу в межах від 200 млн до 250 млн доларів.
Водночас вартість знищених 30 ракет становить від 160 млн до 200 млн доларів.
Нагадаємо, окупанти запустили в бік України аеробалістичну ракету «Кинджал», балістичні ракети «Іскандер-М», керовані авіаційні ракети Х-59/Х-69, а також крилаті ракети Х-101, «калібри», Х-22 та «циркон».
Економіка РФ опустилась з восьмого на 11-е місце, пропустивши вперед Італію, Бразилію та Канаду.
Росія вибула з десятки найбільших економік світу в доларовому еквіваленті через падіння обмінного курсу російського рубля. Про це свідчать дані Всесвітнього банку.
Російська економіка торік зросла на 3,6% – більше, ніж світова, але через послаблення рубля відносно долара її розмір скоротився на 10,8% – з 2,27 трлн дол до 2,02 трлн дол. Таким чином, економіка Росії опустилась з восьмого на 11-е місце, пропустивши вперед Італію, Бразилію та Канаду, хоча ті за той самий період зростали повільніше: 0,9%, 2,9% та 1,1% відповідно.
Схожа ситуація сталася з Японією: через падіння курсу єни вона опустилася на четверте місце, пропустивши на третє місце Німеччину.
З величезним відривом лідирують США: американська економіка на третину більша за китайську – 27,4 трлн дол проти 17,8 трлн дол відповідно.
Десятка найбільших економік світу:
США – 27,361 трлн доларів
Китай – 17,795 трл доларів
Німеччина – 4,456 трлн доларів
Японія – 4,213 трлн доларів
Індія – 3,550 трлн доларів
Велика Британія – 3,340 трлн доларів
Франція – 3,031 трлн доларів
Італія – 2,255 трлн доларів
Бразилія – 2,174 трлн доларів
Канада – 2,140 трлн доларів.
Росія потрапила до десятки найбільших економік вперше в середині нульових років, коли її економіка швидко зростала, проте вже в 2009 році вибула. Через кризи та девальвації Росія то поверталась, то вибувала. Востаннє РФ опинилась в десятці у 2022 році на тлі аномального зміцнення рубля.
Зазначимо, що в 2023 році валовий внутрішній продукт України збільшився на 5,3%, а в доларах, за оцінкою Світового банку, розмір виріс зі 162 млрд дол до 178,8 млрд дол. Таким чином, Україна піднялась з 59-го місця на 57-ме.
Азербайджан відіграє і відіграватиме важливу роль у диверсифікації поставок газу до Європи, особливо з наступного року, коли припиниться транзит російського газу по одному з трубопроводів, заявив у п’ятницю, перебуваючи в Баку, заступник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн.
Він наголосив, що Азербайджан є важливим постачальником природного газу в Європу, адже на сьогодні доставляє газ уже у 8 країн. Очікується, що найближчим часом ця кількість зросте ще на чотири. Наразі Азербайджан постачає газ, зокрема, до Італії, Греції, Болгарії, Румунії, Сербії та Угорщини.
Візит заступника держсекретаря США в Баку відбувся після того, як минулого тижня Єврокомісія та Україна звернулися до Азербайджану з проханням виступити посередником між сторонами в питанні російсько-українського транзиту природного газу.
О’Браєн нагадав, що імпорт російського газу до багатьох європейських країн уже припинився. Наступного року очікується ще більше скорочення обсягу його поставок.
Один із трубопроводів узагалі припинить транзит російського газу. Це пов’язано, зокрема, із завершенням дії наприкінці 2024 року російсько-українського контракту на транзит блакитного палива. Джеймс О’Браєн фактично повідомив, що, згідно з очікуваннями США, пряме постачання російського газу до Європи на цьому маршруті припиниться.
Звісно, російський газ зможе надходити до ЄС шляхом перекачування, змішування чи в обхід, що є надзвичайно важливо з точки зору його транспортування через Угорщину.
Як зазначив Джеймс О’Браєн, скорочення поставок газу позбавляє росію важливого політичного впливу в Євросоюзі. За його словами, ключову роль у забезпеченні стабільності, необхідної Європі для цього переходу, відіграє Азербайджан, а крім того, поставки СПГ зі Сполучених Штатів, Катару та інших країн.
Азербайджан постачає природний газ до Європи з 2021 року. У 2023-му обсяг транзиту сягнув 11,8 млрд кубометрів. Цього року очікується його збільшення до понад 12 млрд кубометрів, а 2027-го – до понад 20 млрд кубометрів.
Доходи рф від продажу нафти та газу в червні зростуть більш ніж у половину в річному обчисленні – до 9,4 млрд доларів. Про це пише Reuters.
Зазначається, що нафтогазові доходи є найважливішим джерелом готівки для рф, на які припадає до половини загального обсягу надходжень до федерального бюджету.
Розрахунки агентства свідчать, що за підсумками червня доходи росії від продажу нафти та газу сягнуть 814 млрд рублів (9,4 млрд доларів), порівняно з 794 млрд рублів у травні і 529 млрд рублів у червні 2023 року.
Очікується, що субсидії російським нафтопереробним заводам з бюджету скоротяться на 60 млрд рублів з травня. Зокрема, йдеться про виплати, які заохочують НПЗ продавати свою продукцію на внутрішньому ринку замість того, щоб експортувати її за вищою ціною.
Reuters зазначає, що росія змогла перенаправити експорт нафти з Європи до Індії та Китаю, забезпечивши вкрай необхідні фінансові потоки для свого дефіцитного бюджету, оскільки країна-агресор витрачає значні кошти на війну проти України.
Україна отримає перший транш у розмірі 1,5 млрд євро з прибутку від заморожених на території Євросоюзу російських активів «до літніх канікул». Про це заявив торговий комісар ЄС Валдіс Домбровскіс у п’ятницю, 21 червня.
Домбровскіс не уточнив, коли саме гроші надійдуть Україні. Kyiv Independent зазначає, що зазвичай інститути ЄС йдуть на «літні канікули» з кінця липня до початку вересня.
Coca-Cola та десятки інших компаній, попри обіцянки, досі не залишили ринок рф після початку великої війни, пише Bloomberg.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року, Coca-Cola була однією з перших транснаціональних корпорацій, яка пообіцяла покинути росію на знак протесту.
Через два роки характерний червоний логотип Coca-Cola все ще легко знайти в супермаркетах і ресторанах по всій країні. А беручи до уваги новинку під назвою “Добрый Cola”, яка продається в банках із надзвичайно знайомим червоним відтінком і смаком, який мало хто зможе відрізнити від оригіналу, за деякими показниками цей бренд залишається провідним виробником газованих напоїв у росії.
Це тому, що Multon Partners, виробник кока-коли в країні, належить окремій компанії під назвою Coca-Cola HBC, яка зареєстрована в Лондоні, і в якій американська материнська компанія володіє 21% акцій. Коли HBC припинив виробництво кока-коли після вторгнення, Multon представив “Добрый Cola”. Бренд став найпопулярнішою газованою водою в країні, займаючи 13% ринку. «Прибутки від продажу Coca-Cola в росії просто перейшли до Coca-Cola HBC, яка зайняла частку ринку завдяки успіху «Добрый», – говорить Гаррет Нельсон, аналітик CFRA Research.
І сама Coca-Cola все ще широко доступна – її імпортують від таких сусідів, як Грузія та Казахстан. Після повномасштабного вторгнення в Україну росія прийняла закон, що дозволяє продавати фірмові товари без згоди власника торгової марки. Лише цей імпорт зробив Coca-Cola 3-м газованим солодким напоєм в росії з 6% ринку.
Coca-Cola далеко не єдина, яка зробила неповний вихід з росії. PepsiCo Inc. у вересні 2022 року заявила, що припинила виробництво та продаж Pepsi, Mountain Dew і 7Up, і її частка ринку впала. Але незабаром Pepsi додала нову колу Evervess і збільшила виробництво Frustyle (схожого на фруктову Mirinda) на півдюжині заводів у країні. Минулого року продажі напоїв російського підрозділу підскочили на 12% до 209 мільярдів рублів (2,3 мільярда доларів), свідчать його звіти місцевим податковим органам. Минулого року доходи від виробництва дитячого харчування та молочних продуктів зросли на 10% до 129 мільярдів рублів. PepsiCo відмовилася від коментарів.
Згідно з дослідженням Єльської школи менеджменту, з 2022 року понад 1000 транснаціональних корпорацій заявили, що згортають бізнес у рф. Але багато хто залишився. Unilever Plc і Nestlé SA, маючи там великі виробничі потужності, не бажали продавати їх з великою знижкою, яку Кремль вимагав як податок на виїзд. Активи данської пивоварні Carlsberg AS і йогуртового гіганта Danone SA заарештували, коли вони намагалися піти з ринку, хоча Danone зрештою домовився про продаж компанії. Французький оператор супермаркетів Auchan, рітейлер одягу Benetton Group і мережі ресторанів Subway і TGI Fridays продовжують працювати в росії без явних планів скорочення.
Китайські банки все частіше вимагають від підприємців підтвердження того, що товари, придбані в “дружніх” країнах, таких як Сербія, Білорусь і Казахстан, не будуть відправлені в рф, що порушує схему оплати поставок в росію через треті країни.
Китайські банки, все частіше під час перевірки переказів, вимагають від підприємців підтверджень, що товар буде відправлено не до рф. Таким чином руйнується схема проведення платежів за поставки в рф через “дружні” країни. Про це пише The Moscow Times.
Зазначається, одразу декілька банків посилюють перевірки. Зокрема, служби комплаєнсу стали вимагати підтвердження того, що товар, який закуповують за документами бізнесмени з так званих “дружніх” країн буде доставлено саме в ці країни.
Йдеться насамперед про покупців з Сербії, Білорусі, Киргизстану і Казахстану.
Імпортери, які отримали такі запити, розповіли, що такі підтвердження вимагають у Bank of China, Agricultural Bank of China, China Construction Bank та популярному у зовнішньоторговельних компаній Zhejiang Chouzhou. Ба більше, дехто отримав запити від невеликих сільськогосподарських банків та навіть створеного для роботи із санкційним Іраном Kunlun Bank.
У виданні пояснюють, що через треті країни платять не тільки ті, хто хоче ввезти в рф ” санкційні” вантажі, а й імпортери товарів, що не потрапляють під обмеження.
Зазначається, що проблеми почались ще взимку. Тоді США пригрозили вторинними санкціями всім, хто допомагає рф в обході обмежень, з великою підозрою ставляться до будь-яких російських грошей.
Після цього багато компаній, стали користуватися послугами партнерів або платіжних агентів у третіх країнах – це дорожче, але набагато надійніше і швидше. А втім, сьогодні і цей варіант стає все складніше реалізувати.
