Наразі поступово відбувається те, що ще десять років тому було немислимим: державний борг Румунії наздоганяє борг Угорщини у відсотках від ВВП.
Румунський борг продовжує зростати. Зокрема в березні державний борг країни, виміряний у відсотках від ВВП, збільшився до 56,1%, про що в середу повідомило міністерство фінансів і написало видання Krónika Online. Державний борг Румунії зростає кожного кварталу.
За даними угорської газети з Трансильванії, 31 березня вартість боргу становила 998,62 млрд леїв, у першому кварталі вона зросла на 34,68 млрд леїв. Це пов’язано, зокрема, з тим, що минулого року уряд узяв кредит на суму 252 млрд леїв для фінансування бюджетного дефіциту та державного боргу.
Це означає, що державний борг Румунії ще ніколи не був таким високим. Воно й не дивно, оскільки в останні роки країна швидко занурювалася в борги через безвідповідальні рішення попередніх урядів.
Наприкінці 2019-го борг становив 372,9 млрд леїв, або 35% ВВП. Згідно зі середньостроковим бюджетом, який восени минулого року уряд представив Європейській комісії з метою забезпечення стійкості державних фінансів, на кінець 2025-го державний борг Румунії повинен становити 55,7%. Проте, на думку видання, з огляду на дані за перший квартал це точно буде не так.
За прогнозами румунського уряду, державний борг у відсотках від ВВП досягне піку у 2029 році на рівні 62,6%, а потім почне повільно знижуватися і на кінець 2031-го становитиме 61,4%. Однак прогноз міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings є більш песимістичним: воно вважає, що до 2028 року державний борг сягне 70%.
Ніхто в ЄС не мав такого зростання боргу, як Румунія
У кількох статтях ми вже писали про те, що в Румунії протягом останнього десятиліття спостерігається вражаюче збільшення боргу, адже стрімко зростали не тільки економіка, але й кредитування.
За даними Євростату, в той час як в Угорщині номінальний державний борг із 2008 по 2022 рік зріс з 19 553 млрд форинтів до 48 834 млрд форинтів, тобто в два з половиною рази, у Румунії він збільшився в десять разів: із 66 млрд леїв до 665 млрд леїв. Такого зростання боргу не було в жодній країні ЄС.
Звичайно, більше про державний борг говорить показник у відсотках від ВВП, і тут також видно, що, незважаючи на потужне економічне зростання, борг, який у 2008 році становив 12,3% ВВП, на сьогодні сягнув 56,1%.
Майбутнє також не видається кращим. Новій урядовій коаліції треба буде якось скоротити торішній гігантський бюджетний дефіцит, що перевищив 9%, і навіть якщо це вдасться, для досягнення дефіциту на рівні 7–7,5% усе одно знадобиться значне залучення кредитів. А жорсткі заходи можуть вимагати подальших жертв у вигляді зростання, ускладнюючи процес скорочення боргу.
Будівництво мосту через річку Тиса та відкриття пунктів пропуску з Румунією стали одними з ключових питань двосторонньої зустрічі.
У Чернівцях відбулася двостороння зустріч щодо співпраці та розвитку прикордонної інфраструктури з Румунією за участі посадовців України та Румунії. Участь взяли також голови Чернівецької та Закарпатської ОДА, а також керівники Служб відновлення у Чернівецькій, Закарпатській та Одеській областях.
Закарпатська область наразі має два пункти пропуску з Румунією – «Солотвино» – «Сігету Мармацієй» та «Дякове» – «Халмеу». Тож на порядку денному було питання перспективи відкриття двох переходів «Яблунівка – Гута» та «Хижа – Тарна Маре» із облаштуванням тимчасовою інфраструктурою.
Серед основних тем, які піднімали з румунською стороною, було будівництво мосту через річку Тиса, що між населеними пунктами Біла Церква (Україна) та Сігету Мармацієй (Румунія), а також відкриття пункту пропуску у Білій Церкві.
Румунська сторона планує завершити будівництво мосту, пункту пропуску та прилеглої інфраструктури на своїй території вже до кінця поточного року. З українського боку ведеться робота по проектуванню та облаштуванню інфраструктури майбутнього пункту пропуску. Було домовлено про створення робочої групи по вирішенню технічних питань із залученням представників всіх відповідальних відомств.
Також йшлось про єдиний пункт пропуску для вантажного транспорту «Дякове» – «Халмеу», а саме про збільшення його пропускної спроможності, що є одним з пріоритетів для обох країн.
Нагадаємо, що відповідно до Стратегії розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року, у Закарпатській області передбачено побудова трьох нових пунктів пропуску та модернізація існуючих
Про це повідомляє Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.
Понад 200 румунських компаній вже беруть участь у різних заходах, організованих партнерами з Європейського Союзу у процесі відбудови України, повідомила радниця президента Румунії Лумініца Одобеску.
„Позиція Румунії чітка: тверда підтримка України та зусиль для досягнення справедливого та тривалого миру. Румунія бере участь у процесі підготовки до реконструкції України, і наша позиція як логістичного хабу може бути використана у цьому напрямку. Ми вітаємо зацікавленість понад 200 румунських компаній взяти участь у цьому процесі”, – зазначила Одобеску у Facebook за підсумками конференції „Відбудова України в новій трансатлантичній парадигмі: Виклики для бізнес-середовища Європи в еру Трампа 2.0”, організованій Румунсько-українською двосторонньою торгово-промисловою палатою.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук повідомив учасників коференції про пріоритети відбудови України на 2025 рік, особливо у таких сферах, як ЖКГ, транспорт, енергетика, надзвичайні ситуації, а також закликав румунські компанії до реалізації спільних проєктів.
„Я доношу до всіх учасників бізнес-спільноти те, що ми не повинні чекати закінчення цієї війни, щоб займатися відновленням України”, – сказав Прокопчук.
Керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Штефан-Раду Опря повідомив, що рішенням уряду Румунії створено робочу групу з питань відновлення України, та приділив окрему увагу важливості посилення державного та приватного партнерства у питанні відновлення України.
Як повідомляє agerpres, під час цієї конференції державний секретар Міністерства інвестицій та європейських проєктів (MIPE) Кармен Морару наголосила, що партнерства між країнами є важливими для стимулювання сталого розвитку.
„Румунія використовує свою геостратегічну позицію і експертизу у відновленні, щоб підтримати Україну у процесі глибокої трансформації. Ми продовжимо брати участь у транскордонних проєктах, профінансованих європейськими фондами, які з’єднають Україну з Європою через модернізовану інфраструктуру та чисту енергію. У цьому контексті ми маємо намір перетворити Румунію на стратегічний коридор для відновлення України, використовуючи європейські фонди для модернізації, залізничних інфраструктур, розвитку портів на Дунаї, порту Констанца, а також для життєво важливих енергетичних інтерконекцій для регіональної безпеки”, – додала Морару.
Rebuilding Ukraine (www.rebuildingukraine.ro ) – це проєкт Румунсько-української двосторонньої торговельної палати, організований під егідою Посольства України в Румунії, який полягає в організації заходів, які об’єднують компанії, органи влади та організації для обговорення економічних і соціальних аспектів спільного інтересу, а також є платформою для компаній, які хочуть брати активну участь у проєктах відновлення України.
«В останні роки проводилася політика сприяння українському зерну з точки зору доступу до портової інфраструктури на шкоду румунському зерну, і румунські фермери сильно постраждали від цього», – сказав Понта.
Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, тому можлива заборона може сильно вдарити по експортних можливостях Києва.
При цьому він зазначив, що підтримує інші заходи підтримки України, включаючи транзит зброї та навчання українських пілотів.
Зазначається, що 52-річний Понта – колишній прем’єр-міністр лівих поглядів, який зараз підтримує ультранаціоналістичну політику. Згідно з опитуваннями громадської думки, він має шанс потрапити до другого туру голосування разом з лідером вкрай правої опозиції Джорджем Сіміоном.
До кінця року Румунія розпочне виробництво військових безпілотників, вибухівки та боєприпасів, які відповідають стандартам НАТО, заявило міністерство економіки країни. Для цього за європейські кошти модернізують кілька покинутих заводів у рамках масштабного плану озброєння вартістю 800 мільярдів євро, оголошеного Європейською комісією, пише трансильванське видання Krónika.
Міністр економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Іван Богдан повідомив, що перші румунські військові безпілотники Cuda та Sirin будуть виготовлені на підприємстві Carfil у Брашові в партнерстві з американською компанією Periscope Aviation. Спочатку дрони збиратимуть з деталей, які постачатимуть американські партнери, з використанням елементів місцевого виробництва.
Загалом на підприємстві Carfil виготовлятимуть шість типів безпілотників, зокрема камікадзе, здатні доставляти вибухівку та вражати високоточні цілі. За словами міністра, до кінця травня будуть калібрувати й тестувати прототипи, а виробництво розпочнеться влітку.
До військових інвестицій у Трансильванії готується також Rheinmetall. Німецька компанія оборонної промисловості вкладе 400 мільйонів євро в пороховий завод Pirochim у місті Вікторія повіту Брашов. Це буде найбільше подібне виробництво в Європі, що значною мірою сприятиме збільшенню потужностей НАТО з постачання боєприпасів. Роботи розпочнуться одразу після завершення викупу землі.
Водночас міністерство економіки Румунії інвестує 20 мільйонів євро в модернізацію військового машинобудівного заводу в Плопені для виробництва артилерійських снарядів, які відповідають стандартам НАТО. Ідеться про патрони 155-го та 120-го калібрів, що використовуються на танках Abrams.
Румунія зараз знаходиться в нижній частині категорії інвестиційного рівня всіх трьох основних кредитних рейтингових агентств, з негативним прогнозом щодо подальшого зниження.
Moody’s знизило прогноз по борговому рейтингу Румунії зі стабільного до негативного, повідомило нью-йоркське рейтингове агентство в ніч із п’ятниці на суботу. Moody’s залишило без змін рейтинг Baa3, найнижчий рівень, рекомендований для інвестицій.
«Рішення про зниження прогнозу зі стабільного на негативний відображає ризик того, що за відсутності подальших заходів з фіскальної консолідації фінансова стійкість Румунії значно ослабне найближчими роками», – йдеться в повідомленні.
Moody’s очікує, що дефіцит бюджету Румунії цього року зросте до 7,7% ВВП з 8,7% минулого року, а державний борг збільшиться до 59,3% до кінця 2025 року і до 62,7% наступного року.
У проєкті бюджету на цей рік уряд Бухареста встановив цільовий показник дефіциту на рівні 7 відсотків.
Рейтингове агентство прогнозує, що параметри стійкості державного боргу значно погіршаться через високий попит на кредити і зростання процентного тягаря, а відношення відсотків до ВВП до 2029 року зросте до більш ніж 9 відсотків.
Fitch погіршило прогноз боргового рейтингу Румунії зі стабільного до негативного в грудні, а Standard & Poor’s – в лютому, зберігши Румунію на найнижчому інвестиційному рівні.
2024 рік Румунія завершила з рекордним дефіцитом бюджету, повідомило міністерство фінансів сусідньої країни.
Минулого року державні витрати перевищили доходи на 152 мільярди леїв. Попереднім рекордом був дефіцит бюджету в 101 мільярд леїв у 2020-му.
Дефіцит відносно ВВП у 2024 році становив 8,65%. Більший показник – 9,5% – було зафіксовано лише у 2020-му.
У проєкті бюджету на 2024 рік уряд Румунії розраховував на 5-відсотковий дефіцит ВВП.
Минулого року доходи державних фінансів країни становили 547 мільярдів леїв, що на 10% більше, ніж роком раніше. Витрати бюджету зросли на 19% – до 727 мільярдів леїв.
Слідом за Fitch, S&P також переглянуло свій прогноз по Румунії до негативного. S&P повідомляє, що фрагментоване та невизначене політичне середовище Румунії, ймовірно, затримає програму фіскальної консолідації нового уряду.
S&P Global Ratings погіршило прогноз суверенного рейтингу Румунії зі стабільного до негативного з можливістю зниження, головним чином через те, що ризики для державних фінансів Румунії зростуть у найближчі роки.
Міжнародне рейтингове агентство підтвердило довгостроковий і короткостроковий суверенний рейтинг Румунії в іноземній і національній валюті на рівні «BBB мінус/A-3», відповідно до рішення, оголошеного в Лондоні в п’ятницю ввечері.
Рейтинг «BBB мінус» є нижньою межею рейтингового діапазону інвестиційного рівня за методологією S&P, а це означає – якщо фірма знизить довгостроковий суверенний борг Румунії з цього рівня, то Румунія втратить свій рейтинг інвестиційного рівня у цієї фірми і перейде до високоприбуткової – спекулятивної – категорії.
У своєму обґрунтуванні щодо зниження прогнозу суверенного рейтингу Румунії до негативного рейтингове агентство підкреслює, що середньорічний дефіцит сектору державного управління Румунії до валового внутрішнього продукту (ВВП) з 2020 року становить 7,6%, а відношення державного боргу до ВВП збільшилося на 15 процентних пунктів за той самий період.
S&P Global Ratings повідомило, що, за його оцінками, відношення дефіциту сектору загального державного управління Румунії до ВВП за останні п’ять років становило в середньому близько 8,7 відсотка в минулому році. Фірма підкреслила, що її власний попередній прогноз передбачав дефіцит на рівні 7,3% до 2024 року.
Навіть більший, ніж очікувалося, дефіцит зробить фіскальну консолідацію в найближчі роки складнішою, ніж очікує S&P, і в той час як державні доходи Румунії зросли на 10% в порівнянні з минулим роком, витрати зросли на 19%, зазначає рейтингове агентство в своєму аналізі.
На думку S&P, високий бюджетний дефіцит призведе до того, що співвідношення боргу до ВВП (за вирахуванням ліквідних суверенних активів) буде неухильно зростати протягом наступних трьох років і до 2027 року перевищить 60 відсотків.
В результаті експансивної фіскальної політики дефіцит поточного рахунку Румунії, ймовірно, перевищив 8% ВВП минулого року і, як очікується, залишиться на рівні 6,9% ВВП в середньому за рік протягом періоду 2025-2028 років, йдеться в аналізі рейтингового агентства.
За таких умов S&P Global Ratings очікує, що валові потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться вищими за 100% поточних доходів і придатних для використання резервів, хоча приплив капіталу, що не генерує борг, – насамперед, виплати ЄС та прямі іноземні інвестиції – може покрити 50% дефіциту поточного рахунку в найближчі роки.
📌 Moody's Ratings upgraded 🇨🇾Cyprus' ratings by two-notches!!
On 22/11/2024, @moodysratings proceeded with a #double#upgrade of the credit rating of the Republic of 🇨🇾Cyprus, classifying it for the first time since July 2011 in category A of the credit ratings, specifically in… pic.twitter.com/euSbRNzBwY