Неприєднання до Шенгену спричинило величезні втрати для місцевих вантажоперевізників, які перетинають кордони Румунії. Автоперевізники зазнали збитків на суму близько 2,55 мільярда євро.
У 2023 році через неприєднання до Шенгену румунські автоперевізники зазнали збитків у розмірі 2,55 мільярда євро, повідомила в понеділок національна лобістська група автоперевізників UNTRR. За оцінками профспілки, втрати зросли, адже попереднього року вони становили 2,41 мільярда леїв.
За словами Раду Дінескута, генерального секретаря UNTRR, середній час очікування на кордоні Румунії з Болгарією сягає 36 годин, з Молдовою – 3–9 днів, з Україною – 10–15 днів.
Транспортні засоби чекають по 8–16 годин, щоб перетнути кордон з Угорщиною, з історичним піком у 5 днів кілька років тому, сказав Дінескут. «Ми мали можливість уперше приєднатися до Шенгенської зони в березні 2011-го. Наші накопичені з 2012 року втрати становлять 19,1 мільярда євро, що еквівалентно загальному річному обороту румунського ринку вантажних автомобільних перевезень у 2023-му», – сказав він.
Минулого року інтеграція Румунії до Шенгенської зони була заблокована через протидію Австрії.
За перші три місяці 2024-го румунська армія набрала трохи більше половини з 5093 оголошених вакансій екіпажів, причому більшості кандидатів довелося відмовити на підставі фізичної непридатності. На заявлені посади професійних військовослужбовців було подано майже 27% заявок, але непридатними визнали 60% кандидатів.
У коаліційному уряді Румунії заявили, що досягли угоди з фермерами про припинення багатотижневих протестів проти високих витрат на ведення бізнесу. Про це повідомляє Reuters.
Уряд пішов на поступки, зробивши кроки для збільшення субсидій на дизельне паливо, вирішення проблеми високих страхових тарифів і прискорення виплат субсидій.
Сьогодні прем’єр-міністр Марчел Чолаку і представники протестувальників підписали угоду, яка передбачає створення комітету, що об’єднає кілька міністерств, для пошуку рішень.
У Румунії сотні фермерів і водіїв вантажівок почали протестувати три тижні тому: колони тракторів і вантажівок сповільнювали або блокували рух на державних автошляхах поблизу великих міст, зокрема і столиці Бухареста.
Протестували фермери через низькі ціни на продукцію, зростання витрат, імпорт дешевих продуктів харчування та обмеження, накладені Європейським Союзом у боротьбі зі зміною клімату.
Активісти також ненадовго заблокували прикордонний пункт пропуску з Україною і намагалися перекрити доступ до чорноморського порту Констанца.
Румунські фермери вимагають від влади добиватися на рівні ЄС рішень, які захистять їх від впливу імпорту української сільськогосподарської продукції на європейський ринок.
Як повідомляє Digi24, з таким листом звернувся Альянс із сільського господарства, що об’єднує кілька фермерських організацій.
Лист адресований президенту Клаусу Йоганнісу, прем’єру Марчелу Чолаку та профільному міністру Флоріну Барбу у зв’язку з майбутнім засіданням міністрів сільського й рибного господарства країн ЄС.
Аграрії хочуть рішення на рівні ЄС, що забезпечить “виживання європейських фермерів”.
Вони пропонують до 30 квітня 2023 року створити і запустити систему, яка передбачатиме, що призначення сільськогосподарської продукції з України буде визначене ще до її ввезення на території ЄС (для імпорту, транзиту тощо), товар має бути зважений, дані внесені у систему і “бути доступні усім зацікавленим”, з метою гарантувати, що кожна поставка вирушить саме туди, куди заплановано, у повному обсязі.
Також асоціація хоче запровадити граничні значення на імпорт сільгосппродукції на основі річних або квартальних середніх показників 2021-2022 років.
Крім того, фермери вимагають оповіщення Брюсселя та автоматичного застосування “запобіжників” на національному рівні, якщо буде виявлено порушення правил власниками продукції агроімпорту чи її перевізниками на території будь-якої з країн-членів.
У Румунії фермери та автоперевізники, які вже сьомий день протестують із уповільненням руху транспорту на шляхах, у вівторок подали уряду список вимог, розширений до 76 пунктів, і заявили, що продовжать серію демонстрацій, які охопили багато регіонів Румунії.
Це сталося після того, як кілька організацій, котрі відмежувалися від організації протестів, але запевнили протестувальників у своїй солідарності, узгодили з міністром сільського господарства пакет заходів із 13 пунктів у понеділок, а їхні лідери заявили, що протест з їхнього боку завершено.
На одному з в’їздів у Бухарест, в районі Афуматі, обраний демонстрантами речник Андрус Данут заявив, що фермери продовжуватимуть демонстрацію, допоки не будуть виконані вимоги перевізників, і що список вимог фермерів «від імені румунського народу» було розширено до 76 пунктів і передано уряду.
У списку, який наводить інформаційне агентство Agerpres, серед умов припинення протесту, серед іншого, – зниження ціни обов’язкового страхування цивільної відповідальності вантажівок до 5000 лей, збільшення державної субсидії на гектар до 250 євро, а також скорочення кількості членів парламенту відповідно до результатів референдуму.
Уряд має також збільшити державну компенсацію за збитки, спричинені посухою, зі 100 євро до 250 євро за гектар, а також скасувати акциз на дизельне паливо.
Крім того, протестувальники вимагають рівних умов у перевезеннях, тобто антидемпінгового закону, який каратиме транспортні компанії, котрі пропонують свої послуги нижче собівартості. Водночас вони вважають за необхідне запровадити мінімальний довідковий тариф за зразком Іспанії та Угорщини.
У списку також 50-відсоткове зниження податку на прибуток для працівників сільського господарства, скасування електронних рахунків-фактур для компаній з оборотом менше мільйона євро, скасування акцизного податку на дизельне паливо, що використовується в сільському господарстві, і заборона продажу землі іноземцям.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу у вівторок заявив, що поважає домовленості з фермерами, які протестують на в’їздах до Бухареста, але не бажає виконувати їхні нові вимоги. За словами міністра, сільгоспвиробники, які протестують на Афуматі, не фермери, а «підбурювачі і протестувальники».
Він закликав їх повертатися додому, тому що міністерство надало всі необхідні ресурси для функціонування галузі сільського господарства Румунії в 2024 році, а нові вимоги – «відхилення».
Поліція не допускала в місто фермерів і перевізників, які протестували на об’їзній дорозі Бухареста, обгрунтовуючи це тим, що для в’їзду важкої техніки потрібен спеціальний дозвіл.
Через це у вівторок було внесено офіційний запит на продовження демонстрації перед будівлею уряду, але мер Бухареста не погодив його, назвавши неприйнятним. Протестувальники мали намір блокувати центр Бухареста 15 тисячами одиниць сільгопстехніки і вантажівок із понеділка до п’ятниці.
У вівторок акції протесту сільгоспвиробників і водіїв вантажівок тривали на кількох центральних шляхах країни, в тому числі на дорогах, що ведуть до прикордонних переходів. Водночас у центрі міста Сірет у вівторок на демонстрацію вийшло близько 150 українських і турецьких водіїв, які застрягли на в’їзді до міста через демонстрацію фермерів.
Як повідомляє Agerpres, у вівторок близько 250 вантажівок чекали на прикордонному переході в Сіреті, щоб в’їхати в Україну, але протести фермерів завадили їм у цьому. Частина іноземних далекобійників чекає біля прикордонного переходу з ранку понеділка.
13 січня румунські фермери та аграрії блокували рух вантажівок через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Порубне – Сірет» на кордоні з Україною, але ввечері ця акція була припинена.
Про це повідомляє Telegram-канал Державної прикордонної служби України.
«Блокування руху вантажних автомобілів через пункт пропуску «Порубне-Сірет» на території Румунії припинено. Пропуск вантажних та легкових автомобілів, пасажирських автобусів та пішоходів здійснюється встановленим порядком», – зазначили у Держприкордонслужбі.
Раніше в суботу Держприкордонслужба України повідомила, що в Румунії фермери заблокували рух вантажівок через пункт пропуску «Сірет», що навпроти українського «Порубне».
“Причини та орієнтовна тривалість блокування невідомі. Ускладнення руху може бути в обох напрямках”, – зазначають в ДПСУ.
За інформацією служби, значної черги з вантажних транспортних засобів в напрямку України не відмічається. На виїзд з України в Є-черзі зареєстровано 825 автомобілів.
Пропуск легкових автомобілів, пасажирських автобусів та пішоходів здійснюється в звичайному режимі.
План передбачає додаткове фінансування для компаній, які працюють у румунських портах і мають необхідність розширення потужностей для обробки або зберігання товарів з України.
Єврокомісія погодила запропоновану Румунією схему державної допомоги на загальну суму 126 мільйонів євро для розвитку портів в умовах зростання товарних потоків з України. Про це йдеться в пресрелізі ЄК.
Зазначається, що план передбачає додаткове фінансування для компаній, які працюють у румунських портах і мають необхідність розширення потужностей для обробки або зберігання товарів з України.
Схема з бюджетом 126 мільйонів євро діятиме до 31 грудня 2024 року. Кошти надаватимуться у формі грантів розміром до 10 мільйонів євро логістичним компаніям, які працюють у морських і дунайських портах Румунії.
Як повідомляється, схема частково фінансуватиметься за рахунок фондів солідарності ЄС і сприятиме функціонуванню “Шляхів солідарності” між Україною та Євросоюзом.
За словами єврокомісараз питань конкуренції Маргрете Вестагер, ця схема вартістю 126 мільйонів євро дозволить Румунії зменшити вузькі місця, створені раптовим сплеском товарів, які надходять до портів узбережжя Дунаю та Чорного моря. Допомога підтримає портових операторів у обробці та зберіганні вантажів у чергах, тим самим зменшивши блокаду, спричинену війною Росії проти України. Це сприятиме плану дій ЄС Solidarity Lanes без надмірного спотворення конкуренції на єдиному ринку.
У Румунії повним ходом іде будівництво “Молдавської автомагістралі”, яка стане новим транспортним коридором для України. Вона з’єднає Бухарест з українським кордоном і її планують здати у IV кварталі 2024 року.
Про це повідомляє видання Ziarul de Vrancea. За непідтвердженими даними, до процесу залучили сотні одиниць техніки та близько 3000 співробітників, а будівельні роботи ведуться 24/7.
Коли автомагістраль здадуть в експлуатацію, Україна матиме можливість отримати доступ до портів Румунії. Більше того, це буде новий транспортний коридор до країн Європейського Союзу (ЄС) в обхід Польщі, Угорщини та Словаччини.
Блокада українського кордону далекобійниками з цих країн призвела до величезних втрат для економіки нашої країни. Тому новий транспортний коридор розширить можливості для торгівлі.
Румунський порт Констанца встановив новий рекорд у експорті зернових, значно збільшивши обсяги постачання з України.
Цю інформацію наводить Hellenic Shipping News Worldwide, посилаючись на дані порту.
За період з січня по листопад, порт Констанца відвантажив 32,6 мільйона тонн зернових, що перевищує попередній річний рекорд у 25 мільйонів тонн.
При цьому близько 40% від цього обсягу складають українські зернові, які досягли 13 мільйонів тонн, порівняно з 11,7 мільйонами тонн у жовтні та 8,6 мільйонами тонн упродовж усього 2022 року.
Уряд Румунії виділить до 50 мільйонів євро на субсидування відсотків для погашення кредиту ЄС для України у розмірі 18 мільярдів євро, схваленому у грудні 2022 року.
„З огляду на складну ситуацію, в якій опинилася Україна, Європейський Союз надає додаткову підтримку з боку країн-членів, покриваючи витрати на сплату відсоткової ставки. Відсоткова субсидія буде покрита державами-членами за рахунок додаткових добровільних внесків”, – йдеться у постанові уряду Румунії.
Зазначається, що 50 мільйонів євро із державного бюджету Румунії будуть перераховані в період 2024-2027 рр., в середньому це по 12,3 мільйона євро на рік.
Як повідомлялося, затверджена у грудні 2022 року макрофінансова допомога ЄС Україні у 2023 році в обсязі до 18 мільярдів євро надаватиметься у формі кредитів, водночас гарантії та відсотки за цими кредитами надаватимуться за рахунок бюджету ЄС та країн-членів.
Гарантії за запозиченнями на зовнішньому ринку капіталу надаватимуться з резервних фондів європейського бюджету.
Національні внески були розраховані на основі частки кожної з країн-членів у загальному валовому національному доході Євросоюзу.
