Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту схвалив продовження ще на один рік скасування дії ввізних мит ЄС на український експорт.
Про це пише пресслужба Європейського парламенту.
Члени Комітету з міжнародної торгівлі схвалили продовження призупинення ввізних мит, антидемпінгових мит та захисних заходів щодо українського експорту до ЄС ще на один рік.
Призупинення дії тарифів стосується:
овочів й фруктів, на які поширена система вхідних цін;
сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, які підлягають тарифному квотуванню.
„Промислові товари підлягають обкладенню нульовими митами з 1 січня 2023 року відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тому вони не включені до нової пропозиції”, – додає пресслужба.
Згідно з даними Єврокомісії, сьогодні ЄС є найбільшим торговельним партнером України. На союз припадало 39,5% української торгівлі у 2021 році. Україна, зі свого боку, є 15-м найбільшим торговельним партнером ЄС, оскільки на неї припадає близько 1,2% від загального обсягу торгівлі.
Кабінет Міністрів України на засіданні 8 листопада ухвалив рішення про звільнення від сплати ПДВ та ввізного мита на імпорт генераторів, трансформаторів, обігрівачів та інших товарів важливих для проходження цього опалювального сезону.
Про це Прем’єр- міністр Денис Шмигаль сказав на засіданні уряду, передає Телеграм глави уряду.
„Сьогодні Кабінет Міністрів затвердить постанову, завдяки якій від сплати ПДВ та ввізного мита будуть звільнені важливі для проходження цього опалювального сезону товари”, – сказав Шмигаль.
За його словами, уряд скасовує податки на імпорт: газогенераторів, електричних двигунів та генератори, електрогенераторних установок та обертових електричних перетворювачів, трансформаторів, електричних акумуляторів, електричних водонагрівачів та обігрівачів, а також інших товари для енергетики та забезпечення тепла.
Прем’єр пояснив, що таке рішення дозволить прискорити ремонти, покращити забезпечення світлом, і теплом, а також задовільнить попит серед населення та зменшить ціни на відповідну продукцію.
Прем’єр-міністр Великої Британії Ліз Трасс скасувала частину економічного пакету, що передбачав зниження податків, після різкої критики та звільнення міністра фінансів.
Про це повідомляє Sky News.
На спеціальній пресконференції в п’ятницю Трасс сказала, що визнає, що вона пішла „далі і швидше”, ніж очікували ринки за 37 днів її перебування при владі.
„Сьогодні я діяла рішуче, тому що моїм пріоритетом є забезпечення економічної стабільності нашої країни. Я хочу бути чесною, це важко. Але ми пройдемо через цей шторм”, – сказала вона.
Водночас Трасс додала, що її місією, як і раніше, залишається мета забезпечити „низькі податки, високу заробітну плату, високе зростання економіки, що є тим, для чого я була обрана в мою партію”.
Трасс також підтвердила, що уряд підвищить корпоративний податок у квітні наступного року з 19% до 25%, незважаючи на обіцянку не робити цього в міні-бюджеті.
Прем’єр виступала лише три з половиною хвилини і відповіла тільки на чотири запитання журналістів, за що отримала багато критики, а деякі члени парламенту від консерваторів заявили, що пресконференція тільки погіршила ситуацію.
Трасс у п’ятницю звільнила свого міністра фінансів Квасі Квартенга, який оголосив про нову фіскальну політику 23 вересня, втіливши в життя бачення Трасс щодо значного зниження податків і дерегулювання, щоб спробувати струсити економіку.
Європейська комісія дозволила державам-членам ЄС тимчасово відмовитися від сплати мита та ПДВ на імпорт з третіх країн харчів, ковдр, наметів, електрогенераторів та іншого обладнання, призначеного для допомоги українцям, що постраждали від війни.
За оцінками Єврокомісії, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад 14 млн людей, або 30% населення України, стали переселенцями. Понад 6,2 млн українців потрапили до ЄС, а майже 8 млн були змушені залишити свої домівки, але залишилися в Україні.
«Це створює великий тиск на держави-члени, які повинні надавати гуманітарну допомогу великій кількості людей, які тікають від війни, а також підтримувати внутрішньо переміщених українців, яким загрожує голод і хвороби», – зазначили в Єврокомісії.
Звільнення від сплати мита та ПДВ поширюється на товари, імпортовані:
державними організаціями: державні органи та органи публічного права, зокрема лікарні, урядові організації, регіональні органи влади, громади/міста тощо;
благодійні або філантропічні організації, схвалені компетентними органами держав-членів.
Рішення, яке пропонується державам-членам ЄС, застосовуватиметься «заднім числом» з 24 лютого та діятиме до 31 грудня 2022 року.
Зазначимо, що від початку російського вторгнення в Україну ЄС виявив солідарність із Україною та продовжує надавати їй суттєву політичну, економічну, фінансову, військову та гуманітарну допомогу. ЄС уперше в історії прийняв так звану Директиву тимчасового захисту, яка надає право на проживання, роботу та соціальне забезпечення українцям, що рятуються від війни на території Євросоюзу.
Поки європейська авіація намагається оговтатися від кризи, викликаної коронавірусом, Deutsche Lufthansa скасувала сотні літніх рейсів через нестачу персоналу. Це ускладнює завдання, які стоять перед європейською авіацією.
5 червня десятки тисяч пасажирів застрягли в аеропортах Європи. Минулої суботи лише до Великобританії не відбулося більше сотні рейсів. Флагман німецької авіакомпанії Lufthansa також скасував у липні близько 900 внутрішніх та європейських коротких рейсів, зокрема лоукост авіакомпаній Named та Eurowings. Тому можна сказати, що сімейний відпочинок європейців опинився під загрозою через скасування рейсів, які мали бути по п’ятницях, суботах та неділях. Це близько 5% пропускної спроможності авіакомпанії у вихідні.
«Увесь авіаційний сектор, особливо в Європі, зараз стикається з обмеженням потужностей та нестачею робочої сили. Це стосується аеропортів, наземного обслуговування, управління повітряним рухом», – повідомила Lufthansa.
Європейські авіакомпанії поспішають збільшити кількість місць і рейсів, адже після того, як обмеження на поїздки для туристів було знято після дворічного локдауну, зріс попит на авіаперевезення.
До 2022 року Lufthansa планувала ввести потужність, еквівалентну 75% від рівня 2019 року, з попередніх 70%. Минулого місяця генеральний директор компанії Карстен Шпор заявив, що «подумки відганяє кризу», натякаючи на те, що вони подолали труднощі, викликані епідемією. Зняття обмежень не принесли значного покращення ситуації, оскільки велика кількість працівників була звільнена під час локдауну, а проблеми на ринку праці похитнули літні плани авіакомпанії. Аеропорти та служби наземного обслуговування скоротили робочі місця під час кризи й тепер борються за повернення працівників на роботу, пише Bloomberg.
Fraport AG, яка управляє аеропортом Франкфурта, також попередила, що нестача робочої сили може призвести до значних затримок у німецькому хабі Lufthansa.
Європейський союз вирішив на рік скасувати мита на українські товари. У понеділок, 24 травня, рада Європейського союзу прийняла про це постанову. Напередодні відповідне рішення підтримали у Європарламенті, передає Слово і Діло з посиланням на прес-службу Ради ЄС.
Ще 27 квітня Європейська комісія подала на розгляд Європейського парламенту та Ради міністрів ЄС пакет пропозицій щодо лібералізації доступу українських товарів на європейський ринок.
Першою скасувала свої мита на всі українські товари Велика Британія. Увечері 25 квітня про зниження до нуля всіх мит та скасування всіх квот на українські товари повідомив британський уряд.
Завдяки скасуванню мит Європейський союз намагається підтримати економіку України. Протягом одного року ввізне мито на всі українські товари, які завозяться до Європейського союзу, не потрібно сплачувати.
Що це дасть?
Безмитний режим між Україною та ЄС допоможе українським компаніям швидко відновити логістику та збільшити прибутки на експорті, а Європейський союз отримає товари за меншими цінами. Це допоможе стримувати продовольчі ціни в ЄС, які зростають через війну, руйнування звичних ланцюгів поставок та загальну дестабілізацію ринків.
Тарас Качка, заступник міністра економіки України в інтерв’ю Forbes розповідає, що коли Україна звернулася на початку квітня з такою пропозицію до ЄС, це було дуже смілива рішення, для Брюсселю це наче революція. Адже Європейський союз особливо сильно захищає внутрішніх виробників, зокрема в аграрному секторі.
Заступник міністра зазначає, що відтепер українські сільгоспвиробники зможуть на однакових умовах торгувати як між Тернополем і Хмельницьким, так і між Тернополем та Лісабоном.
Однак, якщо Україна різко збільшить експорт своєї продукції до ЄС і це буде завдавати шкоди європейському ринку, тоді Європейська комісія залишає за собою право дострокової зміни тарифів та квот або й зовсім припинення безмитного режиму.
Що можна ввозити до ЄС?
Скасування мит означає, що Україна може ввозити до Європейського союзу тільки те, що виробляється на території України. Тоді як за правилами Митного союзу ЄС, між країнами дозволено перевозити без мита будь-які товари, які пройшли розмитнення в одній із країн ЄС. Наприклад фрукти, які привезені, приміром, з Пакистану, а розмитнені в Польщі, можна перевозити до Франції, Німеччини та будь-якої іншої країни без мита. Для України такі правила не застосовуються, а лібералізація стосується ввезення виключно українських товарів.
Дотепер, в межах Угоди про асоціацію з ЄС, 90% українських товарів не обкладалися митом, але на деякі застосовували тарифні квоти. Відтепер всі ці обмеження скасовуються.
– мита на експорт фруктів та овочів скасовуються.
– квоти і тарифи на аграрну продукція: пшениця кукурудза ячмінь, м’ясо яйця, молоко мед, соки, крохмаль.
– індивідуальні антидемпінгові мита, та інші захисні заходи ЄС щодо української металургії також скасовуються і більше не стягуватимуться.
Тарифні квоти для такої продукції як мед, томатна паста, квоти на які українські експортери вичерпували протягом лічених тижнів, відтепер скасовані. Це особливо важливо для тих підприємств, які знаходяться на лінії зіткнення, під кулями садять помідори і продовжують працювати.
Логістика потребує переналаштування
75 % українського експорту прямувало через морські порти. Через війну, єдиним маршрутом для українських товарів став залізничний та автомобільний транспорт через західний кордон України, а також Дельта Дунаю. Експорт до третіх країни тепер також йде через Європейський союз. Дотепер пшениця в Єгипет експортували морем напряму, а зараз потрібно її спочатку експортувати в ЄС, а звідти в Єгипет.
Наразі в ЄС немає такого порту, який був би настільки пристосований для експорту сировинних товарів, якими є Одеса та Миколаїв. А налагодження товаропотоків буде нелегким, адже об’єми пшениці та кукурудзи, які вивозили через українські порти, ми фізично не можемо все це перевезти залізницею. Йдеться про десятки мільйонів тонн.
Тарас Качка підкреслює, що такий режим торгівлі – це таке собі моделювання членства України в ЄС. Це тест для нас та шанс показати, що українці не завдадуть жодної шкоди європейцям своїми товарами, нас не потрібно боятися. Це зніме багато упереджень і побоювань щодо України.
Індонезія, найбільший у світі постачальник харчових олій, зняла заборону на експорт пальмової олії, що полегшить ситуацію на світовому ринку після того, як війна в Україні перекрила критично важливі поставки.
Про це пише Bloomberg.
Експорт сирої пальмової олії та інших продуктів переробки, включаючи пальмовий олеїн та відпрацьовану олію, може відновитися з 23 травня, заявив президент країни Джоко Відодо на онлайн-брифінгу у четвер.
„Ґрунтуючись на поставках… рослинної олії та враховуючи, що 17 мільйонів людей зайняті у виробництві пальмової олії – фермери та інші допоміжні працівники – я вирішив, що експорт олії відновиться у понеділок, 23 травня”, – сказав Відодо.
„Уряд, як і раніше, суворо слідкуватиме за всім, щоб забезпечити задоволення попиту за доступними цінами”, – додав він.
Після того, як заборона набула чинності, Відодо заявив, що постачання 270 мільйонів людей у країні є найвищим пріоритетом його уряду.
Заборона Індонезії, запроваджена 28 квітня, стала одним із найбільших актів захисту врожаю після вторгнення росії в Україну, що заблокувало експорт соняшникової олії та посилило глобальний дефіцит.
Пальмова олія використовується у всьому, від продуктів харчування до мила та палива, і цей крок Індонезії погрожував ще більшим зростанням витрат у багатьох ланцюжках постачання під час нестримної інфляції.
Пальмова олія є найбільш широко використовуваною рослинною олією в Індонезії, і, незважаючи на те, що вона є найбільшим виробником у світі, країна вже кілька місяців стикається з нестачею рослинної олії через погане регулювання та небажання виробників продавати її вдома.
Дефіцит у деяких випадках змушував споживачів годинами стояти у чергах у розподільчих центрах.
Індонезія виробляє близько 60% пальмової олії у світі, при цьому одна третина споживається на внутрішньому ринку. Індія, Китай, Європейський Союз та Пакистан входять до її основних експортних клієнтів.
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
Велика Британія скасовує мита на товари з України, щоб допомогти українським підприємствам та виробникам, йдеться у заяві британського уряду.
„Велика Британія знизить тарифи на всі товари з України до нуля в межах угоди про вільну торгівлю між Великою Британією та Україною, надаючи таку необхідну економічну підтримку”, – йдеться у повідомленні.
Так, Лондон напередодні оголосив про нові заходи щодо підтримки України в її конфлікті з росією, скасувавши всі тарифи, що підпадають під дію торгової угоди між Великою Британією та Україною, і наклавши нові санкції на уряд путіна.
„Усі тарифи на товари, що ввозяться з України, тепер будуть знижені до нуля, а всі квоти будуть зняті відповідно до угоди про вільну торгівлю, що забезпечить економічну підтримку України у скрутний час. Прем’єр-міністр пообіцяв знизити тарифи, щоби підтримати економіку України в умовах кризи, коли він відвідав Київ на початку цього місяця”, – вказують у британському уряді.
Зазначається, що це оголошення було зроблено після прямого запиту уряду президента Зеленського щодо лібералізації тарифів та підтримки української економіки.
„Скасування тарифів на основні товари українського експорту, включаючи ячмінь, мед, консервовані помідори та птицю, допоможе українському бізнесу та виробникам, коли вони найбільше цього потребують”, – впевнені у британському уряді.
